ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19 вересня 2023 року

справа № 160/1235/21

адміністративне провадження № К/990/27170/23

Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Ханової Р. Ф.,

суддів - Бившевої Л. І., Гончарової І. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року (суддя - Луніна О. С.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року (судді: Шлай А. В., Прокопчук Т. С., Круговий О. О.),

у справі №160/1235/21

за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

до Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання»

про стягнення коштів, -

УСТАНОВИВ:

26 січня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - податковий орган, позивач у справі) до Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» (далі - Підприємство, відповідач у справі), в якій позивач просить задовольнити адміністративний позов Офісу великих платників ДПС в особі Дніпропетровського управління про стягнення коштів у обслуговуючих банках та за рахунок готівки, що належить Державному промисловому підприємству «Кривбаспромводопостачання» в рахунок погашення заборгованості зі сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до бюджету (код платежу 21010100) у розмірі 4531899,87 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року задоволено клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про заміну сторони у справі. Замінено позивача у справі №160/1235/21 за позовом Офісу великих платників податків Державної податкової служби до Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» про стягнення коштів на його правонаступника - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (просп. Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43866127).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2023 року задоволено клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про заміну неналежного позивача у справі № 160/1235/21. Замінено позивача у справі №160/1235/21 за позовом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» про стягнення коштів на належного (особу, якій належить право вимоги) - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ ВП 44118658).

02 березня 2023 року до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд розглядати позовну заяву з такими вимогами, а саме стягнути податковий борг з Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» (код ЄДРПОУ 00191017) до бюджету у розмірі 2013861,02 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

16 березня 2023 року до суду надійшло клопотання Підприємства про залишення без розгляду та повернення заяви про зменшення розміру позовних вимог, та закриття провадження у справі в частині позовних вимог стягнення з Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» заборгованості у розмірі - 4 531 899,87 грн.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що 08 березня 2023 року відповідач отримав заяву відповідача про зменшення розміру позовних вимог. Зазначає, що предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин. Як свідчать обставини даної справи, 26 січня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовною заявою податкового органу, відповідно до якої останній просив стягнути з відповідача заборгованість станом на 19 серпня 2020 року у розмірі - 4 531 899,87 грн, яка виникла з наступних причин: - часткової несплати підприємством грошового зобов`язання по самостійно поданому розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями №9311132742 від 28 лютого 2019 року (термін сплати 11 березня 2019 року) - 1 905 564,45 грн (загальна сума нарахування грошового зобов`язання становила - 2 020 943,00 грн); - несплата підприємством грошового зобов`язання по самостійно поданому розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями № 9169818458 від 05 серпня 2019 року за ІV квартал 2018 року (термін сплати 19 серпня 2019 року) - 2 084 495,00 грн; - несплати пені в загальній сумі 541 840,42 грн, яка нарахована в ІКП в автоматичному режимі на підставі підпункту 129.1.1 статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України). На підтвердження наявності заборгованості позивач надавав до позову наступні документи: - копію розрахунку частини чистого прибутку (доходу) №9311132742 від 28 лютого 2019 року на заборгованість - 1 905 564,45 грн; - копію розрахунку частини чистого прибутку (доходу) №9169818458 від 05 серпня 2019 року на заборгованість - 2 084 495,00 грн; витяг з ІКП по частині чистого прибутку (доходу) за 2019 - 2020 на розраховану пеню в загальній сумі 541 840,22 грн. Відповідно до змісту поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог та доданих до неї документів вбачається, що заявлена у позовній заяві заборгованість відповідача у розмірі 4 531 899,87 грн відсутня станом на момент подання даної заяви. Відсутність первісної заборгованості підтверджено поясненнями представника позивача, що внесені до протоколу судового засідання 02 березня 2023 року. Враховуючи, що предмет спору в частині стягнення з відповідача 4 531 899,87 грн припинив існування в процесі розгляду справи, відповідач дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення боргу у розмірі 4 531 899,87 грн згідно з пунктом 2 частини першої статті 238 КАС України. Отже, позивач заявив нову вимогу про стягнення нового, раніше не заявленого у межах даної справи боргу на загальну суму 2 013 861,02 грн. В обґрунтування наявної заборгованості до заяви додано наступні документи: - копію розрахунку частини чистого прибутку (доходу) №9283016140 від 30 жовтня 2020 року; - копію розрахунку частини чистого прибутку (доходу) №9109209758 від 05 травня 2021 року; - копію розрахунку частини чистого прибутку (доходу) №9372773904 від 26 лютого 2021 року; - розрахунок суми боргу на момент подачі заяви на підтвердження основного боргу 1 929 454,59 грн та пені 84 406,43 грн. Таким чином, позивач заявив вимоги про стягнення нової суми боргу, не заявленої у позовній заяві та додано нові документи, які є одночасною зміною і предмета, і підстав позову, що заборонено чинним законодавствам. Вимоги, викладені позивачем у заяві про зменшення позовних вимог є підставою для звернення до суду з новою позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року, клопотання Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» в частині залишення без розгляду та повернення заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02 березня 2023 року про зменшення розміру позовних вимог - задоволено частково, повернуто заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02 березня 2023 року про зменшення розміру позовних вимог позивачу. У задоволенні клопотання Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» в частині закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» заборгованості у розмірі - 4 531 899, 87 грн на підставі пункту 2 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відмовлено.

Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій, висновуючись на аналізі частини першої статті 47 КАС України, зазначили, що одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається. Подання такої заяви не повинно призводити до заявлення по суті нового адміністративного позову.

Аналізуючи позовну заяву про стягнення податкового боргу у розмірі 4 531 899,87 грн та підстави виникнення вказаного податкового боргу, а також заяву про зменшення позовних вимог та стягнення податкового боргу з Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до бюджету у розмірі 2 013 861,02 грн та підстави виникнення цього податкового боргу, суди попередніх інстанцій доходять висновку, що у заяві про зменшення позовних вимог Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області змінено суму стягнення (предмет позову) та юридичні факти, що призвели до виникнення такого податкового боргу (підстава позову).

Суди першої та апеляційної інстанцій, пославшись на постанову Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16, вказали на те, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

04 серпня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі №160/1235/21, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права, позивач просить скасувати ці судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Після усунення заявником недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі №160/1235/21, справу витребувано з суду першої інстанції.

11 вересня 2023 року до суду надійшов відзив Підприємства на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій щодо підстав для повернення заяви про зменшення позовних вимог, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам скаржника, Суд виходить з вимог частини першої статті 341 КАС України, згідно з якою, суд касаційної інстанції переглядає рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряє правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Частиною першою статті 47 КАС України встановлено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Такі висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16.

Отже, надаючи оцінку заяві позивача про зменшення позовних вимог, суди попередніх інстанцій мають звернути увагу на те, що саме сприяло поданню такої заяви - зміна підстав позову або його предмету, а також визначити, що є підставою позову в межах спору про стягнення податкового боргу.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Отже, підставою позову в межах спору про стягнення податкового боргу є наявність податкового боргу, передумовою звернення до суду є податкова вимога, сформована і направлена платнику податку в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Якщо сума податкового боргу збільшилася (зменшилася) і відповідно нова податкова вимога не надсилалася, то позивач має право заявити клопотання про збільшення (зменшення) позовних вимог до закінчення підготовчого засідання (або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження), і така заява не може розцінюватися як зміна підстав позову, якщо на час подання заяви податкова вимога не відкликана.

За змістом підпункту 60.1.5 пункту 60.1. статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу (пункт 60.4. статті 60 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, передумовою звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу у цій справі є податкова вимога від 04 червня 2020 року № 319-50 на суму податкового боргу 5 680 047, 11 грн (станом на 03 червня 2020 року).

В провадженні Верховного Суду перебувала касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі №160/9281/20 за позовом Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкової вимоги №319-50 від 04 червня 2020 року про сплату частини чистого прибутку до державного бюджету у розмірі 5680047,11 грн, за результатами розгляду якої ухвалено постанову від 09 серпня 2022 року, якою касаційну скаргу задоволено частково, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №160/9281/20 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 04 червня 2020 року №319-50 про сплату частини чистого прибутку до державного бюджету у розмірі 5 316 613,45 грн, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі №160/9281/20 залишено без змін.

Отже, податкова вимога від 04 червня 2020 року № 319-50 про сплату частини чистого прибутку до державного бюджету у розмірі 5 316 613,45 грн визнана Верховним Судом правомірною, а в частині сплати пені у розмірі 363433,66 грн - протиправною.

Таким чином, з огляду на правила пункту 60.4. статті 60 ПК України, враховуючи постанову Верховного Суду від 09 серпня 2022 року у справі №160/9281/20, податковий орган мав скерувати платнику податків податкову вимогу, яка містить зменшену суму податкового боргу, а у разі збільшення податкового боргу, включити також суми такого боргу до нової податкової вимоги.

При цьому, суди попередніх інстанцій, повертаючи заяву про зменшення позовних вимог, не врахували, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу в розмірі 2 013 861,02 грн (щодо частини чистого прибутку до державного бюджету), які заявлені у заяві про зменшення позовних вимог, можуть бути розглянуті в межах цієї позовної заяви, якщо підставою звернення до суду як з первісним позовом так і заявою про зменшення позовних вимог є податкова вимога від 04 червня 2020 року № 319-50 і на час подання клопотання про зменшення розміру позовних вимог (02 березня 2023 року) до платника податків не надходило податкової вимоги з урахуванням рішення суду, яке набрало законної сили.

Лише у разі наявності на час подання позивачем заяви про зменшення позовних вимог нової податкової вимоги, сформованої за результатами розгляду справи №160/9281/20, можна дійти висновку про те, що позивач змінив як підстави так і предмет позову, однак ці обставини не встановлено судами попередніх інстанцій під час розгляду зазначеної заяви.

Таким чином, судам попередніх інстанцій належало з`ясувати наведені вище обставини.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає задоволенню, а ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року справі №160/1235/21 скасувати, справу №160/1235/21 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

Л. І. Бившева

І. А. Гончарова