ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2024 року
м. Київ
справа №160/1282/24
адміністративне провадження № К/990/26013/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Прокопенка О.Б.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про визнання протиправними та скасування постанов, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 (головуючий суддя Шлай А.В., судді: Баранник Н.П., Круговий О.О.),
УСТАНОВИВ:
1. Комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради (далі - КП "Жовтоводськтепломережа", позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ ДВС, відповідач), в якій просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу ДВС Берегових В.С. про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2024 НОМЕР_1;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу ДВС Берегових В.С. про стягнення виконавчого збору від 27.11.2023 НОМЕР_2;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу ДВС Берегових В.С. про арешт коштів боржника від 03.01.2024 НОМЕР_1;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу ДВС Берегових В.С. про арешт коштів боржника від 09.01.2024 НОМЕР_1;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу ДВС Берегових В.С. про стягнення витрат виконавчого провадження від 03.01.2024 НОМЕР_1.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 позовні вимоги КП "Жовтоводськтепломережа" задоволено частково.
2.1. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу ДВС Берегових В.С. про стягнення виконавчого збору від 27.11.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_2.
2.2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку особою, яка не брала участі у справі, - Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України").
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ГК "Нафтогаз України" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2024.
5. Здійснивши розгляд указаної апеляційної скарги у відкритому судовому засіданні, Третій апеляційний адміністративний суд прийняв ухвалу від 04.06.2024, якою закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ГК "Нафтогаз України" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 в адміністративній справі №160/1282/24 на підставі пункту 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Також Третій апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу Відділу ДВС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 та постановою від 04.06.2024 апеляційну скаргу задовольнив частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 07.02.2024 скасував в частині, якою позовні вимоги задоволено, та ухвалив в цій частині нове рішення, яким визнав протиправною та скасував постанову ВП НОМЕР_2 від 27.11.2023 про стягнення виконавчого збору на суму 9 817 794,58 грн 58 коп. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 07.02.2024 в цій справі залишив без змін.
7. Не погодившись із судовими рішеннями суду апеляційної інстанції, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024, провадження у справі №160/1282/24 передати до суду першої інстанції на новий розгляд.
8. Ухвалою від 24.07.2024 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "ГК "Нафтогаз України" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024.
9. Ухвалою від 08.08.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ГК "Нафтогаз України" на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 з підстав правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, положень пункту 3 частини першої статті 305 КАС України щодо підстав для закриття апеляційного провадження.
10. Касаційна скарга в частині, щодо якої відкрито касаційне провадження, обґрунтована тим, що сама по собі постанова про стягнення виконавчого збору не створює для стягувача жодних прав та обов`язків, проте поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що місцевий суд, вирішуючи спір у правовідносинах з приводу примусового виконання наказу господарського суду про стягнення заборгованості за спожитий природній газ, дійшов висновку, що вказана заборгованість підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" від 03.11.2016 №1730-VIII (далі - Закон №1730-VIII).
10.1. На думку скаржника, вирішуючи питання застосування приписів пункту 6 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), суди попередніх інстанцій мали б встановити обсяг заборгованості та спосіб врегулювання такої заборгованості за приписами Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 №1639-IX та Закону №1730, чого, як вказує скаржник, зроблено не було.
10.2. Тому скаржник вважає, що невирішення судами попередніх інстанцій питання встановлення обсягу заборгованості та способу врегулювання такої заборгованості за наказом про стягнення заборгованості на користь Компанії у відповідності до Закону №1730- VIII є наслідком утворення для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" прав і обов`язків, як стягувача у виконавчому провадженні, а саме: обов`язок врегулювати за приписами Закону №1730-VIII заборгованість, яка виходить за межі цього Закону.
11. Представник Відділу ДВС подав відзив на касаційну скаргу ТОВ "ГК "Нафтогаз України", відповідно до змісту якого відповідач вважає, що в розумінні Закону №1404-VIII врегулювання заборгованості - це погашення та списання неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ, а також послуги з його транспортування та розподілу відповідно. Тобто відповідно до пункту 16 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII врегулюванню заборгованості підлягає не сума, визначена у рішенні суду (виконавчому документі), а нарахування на основний борг після врегулювання якого виконавче провадження підлягає закриттю із залишком основного боргу. Таким чином, на думку відповідача, порушується право стягувача ТОВ "ГК "Нафтогаз України" щодо стягнення заборгованості у виконавчому провадженні НОМЕР_2.
12. Також відзив на касаційну скаргу надійшов від представниці КП «Жовтоводськтепломережа», згідно з яким позивач погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що рішенням від 07.02.2024 суд першої інстанції не вирішував питання про права, обов`язки та інтереси ТОВ "ГК "Нафтогаз України", а тому ухвала про закриття апеляційного провадження є законною та не підлягає скасуванню.
13. До суду касаційної інстанції від представника Міністерства юстиції України надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено про протиправність оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції, оскілки відсутність фактичного врегулювання заборгованості з боку КП «Жовтоводськтепломережа», відсутність наміру врегулювати чи погасити заборгованість та висновок суду про те, що заборгованість КП «Жовтоводськтепломережа» підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1730-VIII без виконання необхідних дій, передбачених цим Законом, позбавив стягувача ТОВ "ГК "Нафтогаз України" права на виконання рішення суду та стягнення заборгованості на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2023 №904/2383/23, стало підставою оскарження ТОВ "ГК "Нафтогаз України" рішення суду першої інстанції в Третьому апеляційному адміністративному суді.
14. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.
15. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
16. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
17. Виходячи з положень зазначеної норми процесуального права, необхідною умовою, за наявності якої особа, яка не брала участі у справи, набуває права на апеляційне оскарження рішення суду, є вирішення судом першої інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
18. На відміну від норми частини першої статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку визначеному цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, правила частини першої статті 293 КАС України повинні забезпечувати дотримання принципу юридичної визначеності та сталості судового рішення, гарантуючи особі право на апеляційне оскарження виключно у тому випадку, якщо така особа була учасником справи або суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
19. У судовій практиці сформовано загальні принципи і підходи щодо прийнятності та обґрунтованості апеляційних та касаційних скарг осіб, які вважають, що рішення суду прийнято про їх права, обов`язки чи інтереси.
19.1. За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
19.2. Зазначена правова позиція була застосована й Верховним Судом у постанові від 23.11.2020 у справі №826/3508/17 та інших і є сталою. Відступу від такого правозастосування Верховним Судом не здійснювалось.
20. Отже, для вирішення питання про порушення прав чи інтересів особи, яка не брала участі у справі, суд має з`ясувати, чи виникли у зв`язку з прийняттям судового рішення у цієї особи нові права чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.
21. Зі змісту рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 вбачається, що предметом спору є незгода позивача з постановами державного виконавця Відділу ДВС у зв`язку з примусовим виконанням наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2023 у справі №904/2383/23. За результатом розгляду справи Дніпропетровський окружний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги лише в частині скасування постанови державного виконавця Відділу ДВС про стягнення виконавчого збору від 27.11.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_2, в іншій частині позовних вимог - відмовив.
21.1. Задовольняючи позов частково, окружний суд виходив з того, що заборгованість, яка підлягала стягненню за виконавчим документом №904/2383/23, виданим 05.09.2023 Господарським судом Дніпропетровської області, є заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону №1730-VIII, виконавчий збір при відкритті виконавчого провадження з примусового виконання такого виконавчого документа, згідно з приписами пункту 6 частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VIII, з боржника не стягується, з огляду на що постанова про стягнення виконавчого збору від 27.11.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_2 є протиправною і підлягає скасуванню.
22. При зверненні до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (як особа, яка не брала участі у справі, та як стягувач у виконавчому провадженні НОМЕР_2) зазначило про передчасність висновків суду першої інстанції про те, що заборгованість позивача перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України" за спожитий природній газ є такою, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону №1730-VIII, оскільки до 31.12.2022 погашення основного боргу за спожитий газ не відбулося, взаєморозрахунки не проведені, що унеможливлює застосування норм Закону №1730-VIII. На думку скаржника, висновки суду першої інстанції про застосування норм Закону №1730-VIII до спірних правовідносин впливає на його права та інтереси.
23. Аналізуючи наведені доводи ТОВ "ГК "Нафтогаз України", в оскарженій ухвалі про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції зазначив, що апеляційна скарга не містить доводів щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв`язку із незалученням ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до участі в розгляді справи, як підстави для подачі ним апеляційної скарги. Крім того, «зацікавленість у справі», про яку зазначив представник скаржника в судовому засіданні, не визначена процесуальним законом в якості підстави для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції особою, яка не приймала участі у справі. Зважаючи на те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 питання про права, обов`язки та інтереси скаржника не вирішено, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ГК "Нафтогаз України" підлягає закриттю.
24. Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції та зауважує, що правовий зв`язок між КП "Жовтоводськтепломережа" та ТОВ "ГК "Нафтогаз України" виник на підставі договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", а правовідносини щодо стягнення заборгованості за поставлений газ відповідно до цього договору були предметом розгляду справи №904/2383/23 в господарському суді, натомість спірні правовідносини у справі, що розглядається, виникли у зв`язку з прийняттям постанов державного виконавця Відділу ДВС з приводу примусового виконання наказу господарського суду про стягнення заборгованості за спожитий природній газ і лише дотично стосуються правовідносин між КП "Жовтоводськтепломережа" та ТОВ "ГК "Нафтогаз України".
25. Прийнявши рішення, яким скасовано постанову про стягнення виконавчого збору, суд першої інстанції не вирішував питання про права, свободи, інтереси та обов`язки стягувача (ТОВ "ГК "Нафтогаз України") у виконавчому провадженні НОМЕР_2, водночас скасована постанова стосується лише боржника (КП "Жовтоводськтепломережа") й органу державної виконавчої служби та жодним чином не порушує права та інтереси стягувача.
26. Також Верховний Суд наголошує, що ані мотивувальна, ані резолютивна частини рішення суду першої інстанції від 07.02.2024 не містять жодних висновків суду чи згадок про права та обов`язки ТОВ "ГК "Нафтогаз України".
27. Покликання скаржника в касаційній скарзі на те, що невирішення судом першої інстанції питання встановлення обсягу заборгованості та способу врегулювання такої заборгованості у відповідності до Закону №1730-VIII є наслідком утворення для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" прав і обов`язків як стягувача у виконавчому провадженні, Верховний Суд оцінює критично, оскільки висновок суду першої інстанції про те, що заборгованість позивача перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України" підлягає врегулюванню відповідно до Закону №1730-VIII, був сформований в контексті застосування частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VIII, який стосується випадків нестягнення виконавчого збору.
27.1. Питання врегулювання заборгованості у відповідності до Закону №1730-VIII не є предметом розгляду судами в цій справі. Водночас незгода скаржника з правовою позицією суду першої інстанції щодо застосування пункту 6 частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VIII не може бути підставою для апеляційного оскарження такого рішення особою, яка не брала участі у справі.
28. Ураховуючи зазначене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки апеляційного суду про те, що рішенням суду першої інстанції не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "ГК "Нафтогаз України".
29. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
30. У цій справі встановлено, що суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження, перевірив наявність у скаржника - особи, яка не брала участь у справі, права на апеляційний перегляд справи й, з`ясувавши, що оскаржене рішення суду першої інстанції прав та інтересів цієї особи не зачіпає, обґрунтовано закрив таке провадження на підставі положень статті 305 КАС України.
31. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ГК "Нафтогаз України" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2024.
32. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав уважати, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права.
33. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
34. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанцій є законною і не підлягає скасуванню.
35. Керуючись статтями 345 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Б. Прокопенко