ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2025 року
м. Київ
справа №160/15545/24
адміністративне провадження № К/990/6085/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 (у складі судді Рябчук О.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 (у складі колегії суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П., Шлай А.В.) у справі № 160/15545/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 14.06.2024 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні індексації її пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок (індексацію) та виплату її пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - постанова № 127), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - постанова № 118), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - постанова № 168), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - постанова № 185), та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що постановами № 127, № 118, № 168 та № 185 було передбачено, що в 2021- 2024 роках перерахунок пенсій згідно Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - Порядок № 124), проводиться із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно.
Статтею 42 Закону № 1058-IV передбачено, що індексація пенсії здійснюється шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим та залежить від року, в якому призначалась пенсія. Однак відповідач у 2021- 2024 роках протиправно встановив їй доплати до пенсії в розмірі 100,00 грн, 135,00 грн, 100,00 грн, 100,00 грн відповідно, замість здійснення індексації її пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення (1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно).
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025, у задоволенні позову відмовлено.
3. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивачка подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
4. Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2025 відкрито касаційне провадження на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 на підставі пункту 1 частини четвертої та підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу позивачки не скористався.
6. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
7. Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами встановлено, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону № 1058-ІV з 09.04.2020. Для обчислення розміру пенсії позивачки при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017- 2019 роки в розмірі 7763,17 грн.
9. 16.04.2024 позивачка звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням індексації у 2021, 2022, 2023, 2024 роках.
10. Відповідач листом від 22.05.2024 № 30943-20084/П-01/8-0400/24 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для проведення перерахунку її пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, а тому відповідно до пункту 2 постанови № 127, пункту 4 постанови № 118, пункту 6 постанови № 168 позивачці було призначено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн, 135,00 грн, 100,00 грн відповідно.
При цьому ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначило, що з 01.03.2024 позивачці проведено перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та постанови № 185 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796, однак до виплати призначено з 01.03.2024 - 100 грн відповідно до пункту 3 постанови № 185.
11. Вважаючи протиправними дії відповідача, які виразились у відмові провести перерахунок пенсії з урахуванням індексації, позивачка звернулась з цим позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачці пенсія була призначена у 2020 році і для обчислення її розміру відповідач застосував середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі 7763,17 грн, що є більшим за показники середньої заробітної плати, розраховані з метою індексації пенсії у 2021- 2023 роках (5426,60 грн, 6186,32 грн, 7405,03 грн відповідно), які визначені з урахуванням вимог пункту 5 Порядку № 124, у зв`язку з чим пенсія ОСОБА_1 не збільшиться в разі її перерахунку відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, Порядку № 124, постанови № 118, постанови № 168 та постанови № 185 у зв`язку з чим їй в зазначених роках були встановлені щомісячні доплати до пенсії в розмірі 100,00 грн, 135,00 грн, 100,00 грн, 100,00 грн відповідно, передбачені зазначеними постановами Кабінету Міністрів України.
Тож суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що у відповідача не було правових підстав для проведення в 2021- 2024 роках перерахунку пенсії позивачки згідно з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV та Порядком № 124 із застосуванням коефіцієнтів збільшення (1,11, 1,14, 1,197, 1,0796) показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, оскільки це не узгоджується з приписами Порядку № 124.
13. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме: положення Порядку № 124, постанови № 127, постанови № 118, постанови № 168 та постанови № 185, які, на її думку, суперечать положенням частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, та не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та від 27.01.2025 у справі № 200/422/24.
14. Скаржниця вважає, що норма Порядку № 124 про застосування під час проведення перерахунку пенсії при щорічній індексації пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 суперечить змісту частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та вказує, що в абзаці другому пункту 5 Порядку № 124 чітко зазначено, що механізм (особливості) перерахунку пенсії, закладений в ньому, застосовується лише щодо 2019 року і про те, що аналогічний підхід слід застосовувати в наступних роках у цьому пункті не вказано.
15. Також положення статті 42 Закону № 1058-IV та Порядку № 124 не містять застережень, що пенсії, призначені пізніше, підлягають індексації, виходячи з показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017. Крім того, на думку скаржниці, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 суперечать пункту 3 цього Порядку та частині другій статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки звужують коло пенсіонерів, пенсії яких підлягають щорічній індексації.
16. Отже, на думку скаржниці, протиправність дій відповідача полягає в тому, що він не здійснив індексацію її пенсії у 2021- 2024 роках із застосуванням коефіцієнтів збільшення (1,11, 1,14, 1,197, 1,0796) показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, натомість встановив їй доплати в розмірі 100,00 грн, 135,00 грн, 100,00 грн, 100,00 грн відповідно.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги та відзивів на неї, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.
18. У касаційній скарзі позивачка покликається на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування положень статті 42 Закону № 1058-ІV, викладених у постановах від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та від 27.01.2025 у справі № 200/422/24.
19. Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24 не знайшов підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований, і дійшов такого висновку:
« при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020- 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.
95. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
96. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
97. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
98. За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.
99. Тому, застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, судова палата констатує, що Управління, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 грн, 100 грн, 100 грн відповідно у 2022- 2024 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства».
20. З урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, колегія суддів констатує, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, здійснюючи в 2021- 2024 роках перерахунок пенсії позивачки на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши їй щомісячні доплати до пенсії в розмірі 100,00 грн, 135,00 грн, 100,00 грн, 100,00 грн відповідно, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачки, діяло всупереч вимог чинного законодавства.
21. Водночас колегія суддів наголошує на тому, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмежений строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.
22. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків зумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
23. Відповідно до частин першої-третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
24. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
25. Звернувшись до суду з цим позовом 14.06.2024, позивачка заявила вимоги про зобов`язання відповідача здійснити індексацію її пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2021 у розмірі 1,11, з 01.03.2022 - 1,14, з 01.03.2023 - 1,197, з 01.03.2024 - 1,0796.
26. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону № 1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути невиплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
27. У справі, що розглядається, індексація у 2021- 2024 роках позивачці фактично не нараховувалася, тому відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
28. Колегія суддів зазначає, що реалізація позивачкою права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
29. Враховуючи зазначене, а також те, що позивачка звернулася до суду з цим позовом 14.06.2024, її права можуть бути захищені судом з 15.12.2023 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01.03.2021, як просила позивачка, у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а позов - частковому задоволенню шляхом зобов`язання відповідача здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 15.12.2023 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14 та 1,197, у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії; здійснити індексацію пенсії позивачки з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14 та 1,197), у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії. Позовні вимоги за період з 01.03.2021 до 14.12.2023 (включно) слід залишити без розгляду відповідно до статті 123 КАС України.
30. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24 та від 24.04.2025 у справі № 300/4424/24.
31. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
32. Частиною шостою статті 139 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
33. На користь позивачки слід відшкодувати судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, а саме: судовий збір за подання позовної заяви на суму 969,00 грн, апеляційної скарги - 1453,50 грн, касаційної скарги - 1937,92 грн, всього - 4360,42 грн.
Керуючись статтями 139 341 345 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 160/15545/24 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 з 15.12.2023 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197 та з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 15.12.2023 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14 та 1,197) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 01.03.2021 по 14.12.2023 (включно) залишити без розгляду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) понесені нею витрати по сплаті судового збору на загальну суму 4360,42 грн (чотири тисячі триста шістдесят гривень 42 коп.).
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та її не може бути оскаржено.
Суддя-доповідач А.Ю. Бучик
Судді: А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко