ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 160/17058/22

касаційне провадження № К/990/29025/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мельник В.В.; судді - Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.)

у справі № 160/17058/22

за позовом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль»

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2022 року Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС по роботі з ВПП; позивач; контролюючий орган) звернулося до суду з адміністративним позовом до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (далі - АТ «Криворізька теплоцентраль»; відповідач; платник) про стягнення податкового боргу в загальній сумі 68229010,43 грн на користь Державного бюджету України.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 10 січня 2023 року позовну заяву задовольнив, дійшовши висновку про вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення з платника боргу на підставі та в черговості, встановлених чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 21 червня 2023 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Східне МУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року в частині відмови в задоволенні позову про стягнення податкового боргу в сумі 51425356,41 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що податковий борг, заявлений у цій справі до стягнення, складається з 16735877,08 грн недоїмки, 67776,22 грн відсотків за розстрочкою та 51425356,41 грн пені. При цьому звертає увагу, що оскаржує рішення суду апеляційної інстанції лише в частині неправомірної відмови в стягненні податкового боргу в розмірі 51425356,41 грн нарахованої пені, правомірність формування якої підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком, а зустрічного позову АТ «Криворізька теплоцентраль» щодо визнання протиправним нарахування цієї пені подано не було.

Верховний Суд ухвалою від 21 вересня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Східного МУ ДПС по роботі з ВПП.

16 жовтня 2023 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом, зокрема, встановлено, що пеня в сумі 51425356,41 грн складається з таких нарахувань:

- згідно з графіком погашення розстрочених сум заборгованостей від 31 жовтня 2014 року № 5 на підставі ухвали суду від 25 вересня 2014 року про розстрочення (відстрочення) податкового боргу у справі № 804/3353/13-а нараховано пеню в інтегрованій картці платника в розмірі 16215291,31 грн;

- відповідно до ухвали суду від 30 листопада 2011 року про розстрочення (відстрочення) податкового боргу у справі № 2а-10552 (графік погашення розстрочених сум заборгованостей від 16 березня 2012 року № 1) нараховано пеню в інтегрованій картці платника в сумі 20722655,86 грн;

- згідно з ухвалою суду від 30 листопада 2012 року про розстрочення (відстрочення) податкового боргу у справі № 2а/0470/7178/12 (графік погашення розстрочених сум заборгованостей від 30 листопада 2012 року № 3) нараховано пеню в інтегрованій картці платника в розмірі 11896229,36 грн;

- відповідно до графіка погашення розстрочених сум заборгованостей від 27 травня 2013 року № 4 на підставі ухвали суду від 22 квітня 2013 року про розстрочення (відстрочення) податкового боргу у справі № 804/692/13-а нараховано пеню в інтегрованій картці платника в сумі 2560635,11 грн;

- нараховано пеню в інтегрованій картці платника на борг, визначений у податковій декларації з податку на прибуток підприємств від 08 серпня 2013 року № 9048530810, у розмірі 1461,75 грн;

- нараховано пеню в інтегрованій картці платника на борг, визначений у податковій декларації з податку на прибуток підприємств від 08 листопада 2013 року № 9017260473, у сумі 9881,26 грн;

- нараховано пеню в інтегрованій картці платника на борг, визначений у податковій декларації з податку на прибуток підприємств від 20 березня 2014 року № 9017290862, у розмірі 5016,82 грн;

- нараховано пеню в інтегрованій картці платника на борг, визначений у податковій декларації з податку на прибуток підприємств від 20 березня 2014 року № 9087783773, у сумі 13509,24 грн;

- нараховано пеню в інтегрованій картці платника на борг, визначений у податковій декларації з податку на прибуток підприємств від 20 березня 2014 року № 9087783773, у розмірі 405,21 грн;

- нараховано пеню в інтегрованій картці платника на борг, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2014 року № 0002571500, у сумі 90,16 грн;

- нараховано пеню в інтегрованій картці платника на борг, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2014 року № 0002571500, у розмірі 180,33 грн.

Відмовляючи в задоволенні розглядуваної позовної вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлена до стягнення з АТ «Криворізька теплоцентраль» у цій справі пеня в розмірі 51425356,41 грн розрахована без застосування положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), абзацу четвертого частини третьої статті 19, пункту 4-3 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), натомість у суду відсутні повноваження застосовувати норми закону для здійснення нового розрахунку пені, які не врахував контролюючий орган під час власного розрахунку спірної суми.

Суд не може визнати наведені доводи обґрунтованими, зважаючи на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За правилами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, статті 41 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, якій має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною першою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Тобто, суд за результатами розгляду справи має право прийняти рішення про часткове задоволення позову та, відповідно, стягнення частини податкового боргу платника.

При цьому слід зазначити, що вимоги частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо питання, зокрема, скасування податкового повідомлення-рішення лише в частині суми необґрунтовано (неправомірно) застосованого (збільшеного) податкового (грошового) зобов`язання чи штрафу.

Так, у постановах Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі № 806/788/17, від 05 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21, від 16 листопада 2023 року у справі № 160/24147/21, від 19 квітня 2024 року у справі № 580/5283/23 висловлено позицію щодо відсутні у суду перешкоди для скасування податкового повідомлення-рішення лише в частині суми необґрунтовано застосованого штрафу чи скасування вимоги в частині, встановивши факт відсутності у платника податків боргу з певного податку на відповідну суму.

Наведений підхід підтримано й судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 23 липня 2024 року у справі № 240/25642/22.

Відтак, вирішуючи спір по суті вимог та встановивши факт відсутності у платника податків боргу з певного податку на певну суму, суд зобов`язаний скасувати податкову вимоги лише у відповідній частині або ж стягнути з платника відповідну суму в рахунок погашення його підтвердженого податкового боргу. При цьому суд має право зобов`язати контролюючий орган здійснити відповідний розрахунок (перерахунок) податкового боргу за певні періоди та надати його суду для врахування при прийнятті рішення.

У розглядуваній ситуації суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову контролюючого органу про стягнення з АТ «Криворізька теплоцентраль» податкового боргу в сумі 51425356,41 грн, залишив наведені вимоги поза увагою та не встановив дійсний податковий борг платника, який підлягає стягненню в цій справі.

Суд касаційної інстанції, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Таким чином, постановлене у справі рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з АТ «Криворізька теплоцентраль» податкового боргу в сумі 51425356,41 грн, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення суду апеляційної інстанції контролюючим органом не оскаржується, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам суду в рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» податкового боргу в сумі 51425356,41 грн.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова