ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 160/17075/24
адміністративне провадження № К/990/12866/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 160/17075/24
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024, ухвалене судом у складі головуючого судді Серьогіної О.В.
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Сафронової С.В., суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 01.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо відмови у проведенні йому перерахунку пенсії за віком;
- зобов`язати ГУ ПФУ провести йому перерахунок пенсії, починаючи з дати первинного призначення пенсії з 08.05.2014, із зарахуванням до стажу за Списком № 1 у подвійному розмірі періодів навчання з 01.09.1979 по 03.05.1982, з 31.07.1982 по 27.06.1983, проходження служби в Радянській Армії з 05.11.1983 по 20.11.1985, а також періодів роботи з 27.12.2008 по 31.12.2008, з 29.12.2009 по 31.12.2009, з 10.12.2010 по 31.12.2010, з 15.12.2011 по 31.12.2011, з 28.11.2012 по 31.12.2012, з 21.11.2013 по 31.12.2013, з 20.01.2016 по 30.04.2016, з 29.11.2016 по 31.12.2016, з 07.12.2017 по 31.12.2017, з 28.03.2018 по 31.03.2018, з 25.12.2018 по 31.12.2018, з 24.12.2019 по 31.12.2019, з 24.03.2020 по 31.03.2020, з 21.12.2020 по 31.12.2020, з 18.11.2021 по 31.12.2021, з 06.03.2022 по 31.03.2022;
- зобов`язати ГУ ПФУ здійснити йому призначення та виплату пенсії за віком, починаючи з 08.05.2024, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три попередні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки, в розмірі 13 559,41 грн. із зарахуванням до стажу за Списком № 1 у подвійному розмірі періодів навчання з 01.09.1979 по 03.05.1982, з 31.07.1982 по 27.06.1983, проходження служби в Радянській Армії з 05.11.1983 по 20.11.1985, а також періодів роботи з 27.12.2008 по 31.12.2008, з 29.12.2009 по 31.12.2009, з 10.12.2010 по 31.12.2010, з 15.12.2011 по 31.12.2011, з 28.11.2012 по 31.12.2012, з 21.11.2013 по 31.12.2013, з 20.01.2016 по 30.04.2016, з 29.11.2016 по 31.12.2016, з 07.12.2017 по 31.12.2017, з 28.03.2018 31.03.2018, з 25.12.2018 по 31.12.2018, з 24.12.2019 по 31.12.2019, з 24.03.2020 по 31.03.2020, з 21.12.2020 по 31.12.2020, з 18.11.2021 по 31.12.2021, з 06.03.2022 по 31.03.2022.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 08.05.2014 він отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за роботу за Списком № 1, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), пункту «б» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ). У зв`язку із досягненням пенсійного віку, він звернувся, у травні 2024 року, до ГУ ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три попередні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки, в розмірі 13 559,41 грн. Проте отримав від відповідача відмову в призначені пенсії за віком, обґрунтовану тим, що йому вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону №1058-ІV та статті 13 Закону № 1788-ХІІ. Крім того, позивач зазначив, що відповідач протиправно не зарахував до стажу за Списком № 1 певні періоди його навчання, служби та роботи.
Позивач вважає такі дії ГУ ПФУ необґрунтованими, прийнятими усупереч положенням чинного законодавства, тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
3. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 09.09.2024 позов ОСОБА_1 задовольнив частково:
- визнав протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов`язав відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди навчання з 01.09.1979 по 03.05.1982, з 31.07.1982 по 27.06.1983, проходження служби в Радянській Армії з 05.11.1983 по 20.11.1985, а також періоди роботи з 27.12.2008 по 31.12.2008, з 29.12.2009 по 31.12.2009, з 10.12.2010 по 31.12.2010, з 15.12.2011 по 31.12.2011, з 28.11.2012 по 31.12.2012, з 21.11.2013 по 31.12.2013, з 20.01.2016 по 30.04.2016, з 29.11.2016 по 31.12.2016, з 07.12.2017 по 31.12.2017, з 28.03.2018 по 31.03.2018, з 25.12.2018 по 31.12.2018, з 24.12.2019 по 31.12.2019, з 24.03.2020 по 31.03.2020, з 21.12.2020 по 31.12.2020, з 18.11.2021 по 31.12.2021, з 06.03.2022 по 31.03.2022 та здійснити з 08.05.2014 перерахунок пенсії ОСОБА_1
- у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
4. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 28.02.2025 задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняв нове рішення, яким зазначені позовні вимоги задовольнив; в іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 залишив без змін.
5. 26.03.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ГУ ПФУ на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №160/17075/24, в якій відповідач просить скасувати зазначені судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.
6. Верховний Суд ухвалою від 07.04.2025 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
16.04.2025 від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, у якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. У справі, що розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 з 08.05.2014 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, яка була обчислена відповідно до Закону №1788-ХІІ.
Досягнувши 60-річного віку, 08.05.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
Листом від 05.06.2024 № 33484-22480/Б-01/8-0400/24 ГУ ПФУ відмовило позивачу у перерахунку пенсії, обґрунтовуючи відмову тим, що він отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, обчислену відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV з 08.05.2014, здійснити перехід з одного виду пенсії на інший можливо при умові наявності у особи одночасного права на різні види пенсії, а здійснення переходу з пенсії за віком на пенсію за віком діючим законодавством не передбачено.
Окрім того повідомлено позивача про те, що згідно з розрахунком стажу певні періоди роботи не зараховані до страхового стажу за Списком № 1 (у зв`язку з перервами в атестації робочого місця) з 27.12.2008 по 31.12.2008, з 29.12.2009 по 31.12.2009, з 10.12.2010 по 31.12.2010, з 15.12.2011 по 31.12.2011, з 28.11.2012 по 31.12.2012, з 21.11.2013 по 31.12.2013, з 20.01.2016 по 30.04.2016, з 29.11.2016 по 31.12.2016, з 07.12.2017 по 31.12.2017, з 28.03.2018 по 31.03.2018, з 25.12.2018 по 31.12.2018, з 24.12.2019 по 31.12.2019, з 24.03.2020 по 31.03.2020, з 21.12.2020 по 31.12.2020, з 18.11.2021 по 31.12.2021, з 06.03.2022 по 31.03.2022.
8. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку пенсії за віком, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання ГУ ПФУ призначити та виплатити позивачу пенсію за віком починаючи з 08.05.2024 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три попередні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки виходив з того, що ОСОБА_1 вже було призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, а тому не може бути призначений повторно такий самий вид пенсії на підставі положень одного й того ж Закону.
Задовольняючи позовні вимоги в частині щодо зарахування до пільгового стажу роботи за Списком №1 певних періодів, зокрема, навчання, строкової військової служби та роботи позивача, суд першої інстанції виходив з того, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.
Також суд першої інстанції зазначив, що відповідно до статті 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та статті 56 Закону №1788-ХІІ позивач має право на зарахування до пільгового стажу часу проходження військової служби та часу навчання.
10. Задовольняючи апеляційну скаргу позивача та скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про призначення та виплату позивачу пенсії за віком починаючи з 08.05.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три попередні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 08.05.2014 позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону №1058-ІV, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а відтак за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся 08.05.2024 року вперше. Таким чином апеляційний суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та на підтвердження цієї правової позиції послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 336/7438/16-а. В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
11. Касаційна скарга відповідача мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування положень Законів № 1058-IV та № 1788-ХІІ у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 22.10.2024 у справі №300/5450/23, зокрема, що особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону 1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
Також відповідач зазначає, що не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій в частині зарахування до пільгового стажу часу проходження військової служби та часу навчання, оскільки ці періоди не є роботою на підземних роботах чи на роботах за Списком № 1. Відповідач вважає, що період проходження строкової військової служби та навчання може бути зараховано до стажу роботи, для виникнення права в особи на призначення пільгової пенсії, проте, зарахувати зазначений період в пільговому обчисленні немає законних підстав.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
13. За змістом частини першої статті 328 КАС України учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
14. Слід звернути увагу, що Верховний Суд ухвалою від 07.04.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ПФУ на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 у цій справі, при цьому апеляційний перегляд згаданого вище рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду здійснювався за апеляційною скаргою позивача тільки в частині відмови йому у задоволенні позову про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком та зобов`язання відповідача провести йому перерахунок пенсії. Тобто рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про зарахування певних періодів до пільгового стажу позивача не було предметом апеляційного перегляду, а тому й постанова суду апеляційної інстанції в частині цих позовних вимог не підлягає касаційному перегляду.
15. Отже предметом касаційного перегляду за цією касаційною скаргою є судові рішення в частині позовних вимог щодо відмови ГУ ПФУ у призначенні позивачу пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 08.05.2024, яка була обґрунтована тим, що позивач вже отримує пенсію за віком, яку було призначено на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 13 Закону №1788-XII.
16. Правовідносини подібні до тих, що склалися у справі, яка розглядається вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
17. Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу №300/5450/23 в касаційному порядку, у постанові від 22.10.2024 відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі № 334/917/17 та інших, у яких викладено правовий висновок про наявність в осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умова відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
18. У зазначеній постанові від 22.10.2024 у справі № 300/5450/23 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував такий правовий висновок:
1) статтею 13 Закону № 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;
2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону № 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону № 1058-IV після досягнення ними пенсійного віку.
19. Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду до спірних правовідносин, які виникли у справі, яка переглядається, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 як особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону № 1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
20. Враховуючи наведене, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у позивача права на повторне призначення пенсії за віком та, відповідно, висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
21. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
22. За вказаних обставин, касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції - скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
23. Частиною шостою статті 139 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
24. Враховуючи результат розгляду справи, судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 КАС України, Верховний Суд,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №160/17075/24 скасувати.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №160/17075/24 залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Судді: А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко