ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №160/175/22
адміністративне провадження № К/990/23960/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022 (постановлена у складі головуючого судді: Чепурнова Д.В., суддів: Ясенової Т.І., Сафронової С.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "Лінде Газ Україна" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, -
В С Т А Н О В И В:
Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
У січні 2022 року ПАТ «Лінде Газ Україна» (далі -позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці, відповідач), в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати припис ГУ Держпраці №166/4.4-1019-57 від 29.11.2021.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2022 позов ПАТ «Лінде Газ Україна» задоволено повністю.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції після отримання 04.05.2022 його копії, 28.06.2022, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення і зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022, зобов`язати Третій апеляційний адміністративний суд прийняти до розгляду апеляційну скаргу ГУ Держпраці.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не враховані доводи заявника про те, що Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. Строк дії воєнного стану продовжується, і запровадження воєнного стану є поважними причинами для поновлення процесуального строку.
Провадження в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 19.09.2022 відкрив касаційне провадження за скаргою ГУ Держпраці.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Касаційне провадження у справі відкрито за касаційною скаргою ГУ Держпраці, яка подана на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено частиною 3 статті 328 КАС України.
Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеного у частині 3 статті 328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абз. 2 п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими з огляду на наступне.
Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною 1 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 420/5137/18.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити заявник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Суд звертає увагу, що згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
З матеріалів справи встановлено, що оскаржуване рішення прийняте 18.03.2022 в порядку письмового провадження.
Копія повного тексту рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2022 вручена відповідачу 04.05.2022.
Апеляційна скарга подана до суду 28.06.2022, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 295 КАС України.
Звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач послався на введення на всій території України воєнного стану.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 апеляційну скаргу залишено без руху.
Ухвала суду мотивована тим, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції ним отримано 04.05.2022, а з апеляційною скаргою ГУ Держпраці звернулося до суду 28.06.2022. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що за відсутності документів про зміну або особливості режиму роботи ГУ Держпраці на період введення воєнного стану, суд позбавлений можливості встановити поважність пропуску скаржником строку на апеляційної оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2022.
Відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи про обставини введення воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та переведення на дистанційний режим роботи працівників ГУ Держпраці, а також їх неукомплектованість.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.08.2022 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ Держпраці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2022. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що відсутні підстави для поновлення строку, оскільки відповідно до наданого скаржником наказу від 24.02.2022 №32 дозволено виконання робіт із застосуванням електронних комунікацій і технологій державними службовцями та працівниками ГУ Держпраці у віддаленому доступі за наявності технічних засобі відповідно до особливого розпорядження, а судом забезпечено право учасників справи на подачу апеляційної скарги через систему "Електронний суд" (з будь-якого місця, де є Інтернет).
Колегія суддів погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34 38 39 41-44 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Понад це, суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував, що переведення на дистанційний режим роботу працівників ГУ Держпраці, а також їх неукомплектованість, не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали відповідачу скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою, ГУ Держпраці не наведено.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Верховний Суд враховує, що судом для заявника були забезпечені умови, за яких ГУ Держпраці як суб`єкт владних повноважень не тільки мав можливість, а й процесуальний обов`язок вжити всі можливі заходи задля оскарження судового рішення у встановлені процесуальним законодавством строки.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не виправдовують безпідставність порушення суб`єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення (процесуальна поведінка), та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції.
Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в заяві про поновлення строку та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції надав оцінку поважності причин пропуску строку.
З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду приходить до висновку, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя- доповідач: Л.В. Тацій
Судді: С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець