ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 160/18004/23
адміністративне провадження № К/990/33826/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Коваленко Н.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 160/18004/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправною відмови та встановлення факту,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року (суддя: Дєєв М. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року (колегія у складі: головуючого судді: Головко О. В., суддів: Ясенової Т. І., Суховарова А. В.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати противоправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в призначені позивачу щомісячних страхових виплат, у зв`язку зі смертю її чоловіка від професійного захворювання;
- встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні її чоловіка - ОСОБА_2 для призначення щомісячних страхових виплат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 25 липня 2023 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року, позов повернув позивачу.
3. Повертаючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що заявлені в цій справі позовні вимоги не є такими, що пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, підлягають розгляду за правилами різного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 09 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.
5. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржниця зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права.
Так, судами попередніх інстанцій проігноровано факт того, що об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 зробила висновок та зазначила, що заява про встановлення факту, який має юридичне значення, щодо якого виник публічно-правовий спір, не може бути предметом розгляду у порядку цивільного судочинства.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. 09 жовтня 2023 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 жовтня 2023 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Коваленко Н. В., Бучик А. Ю.
8. Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом надання до суду платіжного документу, який підтверджує доплату судового збору.
9. На виконання вказаної ухвали заявниця касаційної скарги направила квитанцію про доплату судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 року відкрито провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
10. 24 листопада 2023 року на адресу Верховного Суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
11. Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2024 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 14 лютого 2024 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
13. За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
14. Відповідно до положень пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг. Суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
15. Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, чітко визначені статтею 19 глави 2 КАС України. Так, за даною процесуальною нормою, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»;
13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;
15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу;
16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.
16. Отже КАС України регламентує порядок розгляду не всіх справ, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
17. Так, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
18. Як убачається з матеріалів справи, спірним питанням у цій справі є те, чи належить до адміністративної юрисдикції вимоги позивача про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка.
19. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Так, у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), і вказала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
20. Застосовуючи зазначений правовий висновок до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позовна вимога про встановлення факту перебування позивача на утриманні її чоловіка - ОСОБА_2 , з дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , для призначення щомісячних страхових виплат підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
21. Щодо посилання скаржниці на те, що судами попередніх інстанцій проігноровано факт того, що об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 зробила висновок, слід зазначити таке.
22. Так, певний час юрисдикція подібних спорів була невизначеною, оскільки паралельно існували різні підходи до вирішення подібних спорів в адміністративній та цивільній юрисдикціях. Наведеною постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 560/17953/21 зазначену правову проблему усунуто. Зокрема, як вже зазначено вище, від правової позиції Верховного Суду у справі № 290/289/22 здійснено відступ.
23. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 160/10439/23.
24. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
25. За наведених обставин, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 160/18004/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
СуддіС.Г. Стеценко Н.В. Коваленко