ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2025 року
м. Київ
справа №160/19136/22
адміністративне провадження № К/990/28481/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стародуба О.П., суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М., в порядку письмового провадження розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 (судді: Шальєва В.А., Чередниченко В.Є., Іванов С.М.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах, яка оформлена рішенням про відмову у призначенні пенсії № 047250015438 від 21.10.2022;
- визнати протиправним і незаконним Рішення № 2 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 , прийнятого 15.09.2022 Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право для призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах згідно «Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» з 22.07.2022 та виплатити заборгованість, що утворилася з 22.07.2022,
- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1 для призначення пенсії в якості стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно «Списку № 2 виробництв, робіт , професій , посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» періоди з 27.11.2000 по 18.07.2001, з 07.10.2013 пo 03.03.2016, з 16.03.2017 по 29.09.2017, 26.09.2019 по 12.05.2021.
Обґрунтовуючи позов, позивач покликався на протиправну відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, незважаючи на достатній підтверджений пільговий стаж для виходу на пенсію зі зниженням пенсійного віку.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2023 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії № 047250015438 від 21.10.2022 на пільгових умовах.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 27.11.2000 по 18.07.2001, з 07.10.2013 пo 03.03.2016, з 16.03.2017 по 29.09.2017, 26.09.2019 по 12.05.2021 до стажу за списком №2.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 20.06.2022 з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» оскаржило його в апеляційному порядку.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.04.2024 поновив Товариству з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» строк апеляційного оскарження на рішення та відкрив апеляційне провадження за його апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд", на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2023, закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 305 КАС України.
Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у цій справі, під час розгляду судом першої інстанції позовних вимог щодо правомірності дій та рішень територіального органу Пенсійного фонду з питань зарахування до пільгового стажу позивача певних періодів та відмови у призначенні пільгової пенсії, питання про права, свободи, інтереси та(або) обов`язки ТОВ "Нікопрогресбуд" не вирішувались.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що в цій справі спірними є правовідносини, які виникли між фізичною особою та територіальним органом Пенсійного фонду у сфері пенсійного забезпечення. Ні мотивувальна, ні резолютивна частина рішення суду першої інстанції не містять жодних висновків щодо прав та обов`язків ТОВ «Нікопрогресбуд», в резолютивній частині рішення судом першої інстанції не вказано про права та обов`язки скаржника. ТОВ «Нікопрогресбуд» не є учасником спірних публічних правовідносин, що виникли з приводу правомірності дій та рішень територіального органу Пенсійного фонду, відповідно, апелянт не є особою, на яку поширюється оспорювані позивачем дії та рішення.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З ухвалою суду апеляційної інстанції ТОВ «Нікопрогресбуд» не погодилось та звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення.
Зокрема, покликається на те, що спірні правовідносини виникли між фізичною особою та суб`єктом владних повноважень у сфері пенсійного забезпечення, однак виконання рішення суду в частині зарахування періодів роботи позивача з 07.10.2013 по 03.03.2016, з 16.03.2017 по 26.09.2017, з 26.09.2019 по 12.05.2021 до стажу роботи за списком №2 безпосередньо впливає на фінансові зобов`язання в ТОВ «Нікопрогресбуд» як страхувальника.
Також покликається на висновки Верховного Суду, викладені, в тому числі, у постанові від 11.11.2024 у справі № 160/7289/22.
Просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Також після призначення справи до касаційного розгляду, скаржник подав до Суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, в якому просив визнати їх такими, що не були подані до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від скаржника.
Копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданими до неї матеріалами позивач отримав 05.09.2024, а відповідач - 13.08.2024, однак сторони не скористались правом подати відзиви на касаційну скаргу.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 цієї статті після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.
За правилами пункту 3 частини 1 статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Відповідно до частини 2 цієї статті про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Закриваючи апеляційне провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не є учасником публічно-правових відносин, які склалися між позивачем та відповідачем щодо заявлених у цій справі позовних вимог і оскаржуваним рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу, не вирішувалося.
Верховний Суд уже досліджував вказане питання у справі із подібними правовідносинами.
Так, ухвалою Верховного Суду від 26.03.2025 передано на розгляд судової палати справу №420/16041/23, предметом оскарження у якій, також була ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 305 КАС України.
Підставою для передачі справи на розгляд судової палати слугувала різна судова практика щодо наявності права на апеляційне/касаційне оскарження судових рішень про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємствами, де працювала особа та, у яких, відповідно виникає обов`язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії.
За наслідками розгляду справи №420/16041/23 постановою від 13.05.2025 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відповідно до частини 2 статті 356 КАС України сформував висновок про те, що у справах, де позивачем є фізична особа, відповідачем - орган Пенсійного фонду України, а предмет спору стосується визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії особі на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», роботодавці, де працювала особа, та у яких відповідно виникає обов`язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, не мають права на апеляційне оскарження таких судових рішень.
Предметом оскарження у справі, що розглядається, було рішення відповідача щодо незарахування спірних періодів трудової діяльності позивача до пільгового стажу за Списком №2 та відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах.
За таких обставин, враховуючи зазначені вище висновки Верховного Суду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо відсутності у ТОВ "Нікопрогресбуд" права на апеляційне оскарження у цій справі.
Покликання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені, в тому числі, у постанові від 11.11.2024 у справі № 160/7289/22, є безпідставним, оскільки у постанові від 13.05.2025 у справі №420/16041/23 Верховний Суд від них відступив.
Клопотання ТОВ «Нікопрогресбуд» про долучення доказів задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при постановлені ухвали судом апеляційної інстанції правильно застосовано норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допущено, тому Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції- без змін.
Керуючись статтями 341 346 349 350 356 359 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» залишити без задоволення.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі №160/19136/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіО.П. Стародуб А.А. Єзеров В.М. Кравчук