ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року

м. Київ

справа № 160/19568/23

адміністративне провадження № К/990/21934/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Єресько Л.О., Мацедонської В.Е.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №160/19568/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді

за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокатка Логойда Тетяна Василівна,

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2024 року

(Тулянцева І.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року (Олефіренко Н.А., судді: Божко Л.А., Суховарова А.В.).

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/19568/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - «ГУНП в Дніпропетровській області») про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі № 160/19568/23 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді - відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року - без змін.

18 березня 2024 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Логойди Т.В. надійшла заява про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі №160/19568/23 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2024 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року, відмовлено у відкритті провадження за заявою представниці позивача - адвокатки Логойди Т.В. про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі №160/19568/23 за нововиявленими обставинами за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді.

Не погодившись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, представниця позивача ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на них.

Скаржник просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі №160/19568/23, а справу направити до суду першої інстанції в частині вирішення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

У касаційній скарзі позивач зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Ухвалою від 24 червня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за скаргою позивача.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувані судові рішення.

Позивач подав заперечення на відзив з підстав, аналогічних за змістом доводам, викладених у касаційній скарзі.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Предметом касаційного перегляду у цій справі є висновок судів попередніх інстанцій про те, що заява ОСОБА_1 подана до суду 18 березня 2024 року не містить нововиявлених обставин для перегляду судових рішень, ухвалених у справі №160/19568/23.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

Згідно пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Тобто, з вищевикладених норм слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору.

Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази і тим більше не припущення учасників справи, що не підтверджено відповідними доказами.

Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.

Верховний Суд зауважує, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як було зазначено вище, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

У цій справі скаржник покликається як на нововиявлену обставину на те, що 11 березня 2024 року у кримінальному провадженні №42022040000000143 від 12 травня 2022 року, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою-третьою статті 255, частиною третьою статті 307, частиною другою статті 17, частиною першою статті 263 КК України, позивачем одержано електронну копію матеріалів досудового розслідування цього кримінального провадження.

Під час ознайомлення з матеріалами, до яких прокурором надано доступ, позивачем встановлено, що члена дисциплінарної комісії ОСОБА_2 двічі було допитано в якості свідка, про що складено відповідні протоколи від 22 листопада 2022 року та від 13 грудня 2022 року. Ця обставина не була відома позивачу на момент розгляду адміністративної справи №160/19568/23, оскільки сторона обвинувачення, посилаючись на частину першу статті 221 КПК України у кримінальному провадженні, відмовляла позивачу, щодо якого здійснюється таке провадження, надати йому матеріали досудового розслідування для ознайомлення, адже ознайомлення з якими на цій стадії, на думку сторони обвинувачення, могло зашкодити досудовому розслідуванню.

Проте, факт залучення ОСОБА_2 до кримінального провадження в якості свідка з боку обвинувачення та замовчування ним цієї обставини після призначення його до складу дисциплінарної комісії з проведення стосовно позивача службового розслідування, має значення, оскільки доводить наявність конфлікту інтересів між членом дисциплінарної комісії ОСОБА_2 та позивачем. ОСОБА_2 не повідомив керівника ГУНП в Дніпропетровській області, що в нього із позивачем конфлікт інтересів та не заявив про самовідвід. На членів дисциплінарної комісії поширюються норми Закону України «Про запобігання корупції» в частині запобігання корупційним та пов`язаним з корупцією правопорушенням, врегулювання конфлікту інтересів та правил етичної поведінки. Член дисциплінарної комісії ОСОБА_2 допустив дисциплінарний проступок, а саме: порушення службової дисципліни, не повідомив про виникнення конфлікту інтересів при виконанні ним обов`язків члена дисциплінарної комісії, та не усунув його шляхом припинення своєї участі у ній. Враховуючи вищевказане просять відкрити провадження за нововиявленими обставинами.

Вказане, на думку заявника, є нововиявленою обставиною у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про оскарження його звільнення з посади.

Оцінивши цей довід, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з наданих до суду позивачем копій протоколів допиту свідка ОСОБА_2 від 22 листопада 2022 року та 13 грудня 2022 року (без наведення безпосередньо пояснень свідка щодо обставин справи) встановлено, що допит вказаного свідка здійснювався в рамках кримінального провадження №42022040000000143 від 12 травня 2022 року, порушеного за вищенаведеними статтями Кримінального кодексу України ще до того моменту, коли ОСОБА_1 було повідомлено про підозру 18 червня 2023 року.

До того ж, суди звернули увагу, що предметом розгляду адміністративної справи №160/19568/23 була правомірність винесення наказів ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності від 11 липня 2023 року № 1286к та звільнення зі служби в поліції на підставі наказу від 17 липня 2023 року №477о/с у зв`язку із порушенням службової дисципліни, недотриманні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої статті 15 абзаців першого-п`ятого частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян», пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», пункту 1 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, пунктів 2, 3 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 15 листопада 2017 року №930, зареєстровано в Міністерстві юстиції Українці 11 грудня 2017 року за №1493/31361, пунктів 2.10.8, 2.12 Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 23 серпня 2012 року № 747, пункту 2 розділу III Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2016 року №503, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2016 року за №944/29074, що виразилось у самоуправному, без попереднього розгляду керівництвом матеріалів за зверненнями громадян та без проведення повної, об`єктивної, всебічної перевірки, складенні висновків про списання їх до справи підрозділу поліції, а також недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій несумісних з вимогами, які пред`являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівника поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитують звання поліцейського.

Тобто, суди попередніх інстанцій констатували, що та обставина, що при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022040000000143 від 12 травня 2022 року у якості свідка був допитаний старший уповноважений в особливо важливих справах Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України майор поліції ОСОБА_2 , не свідчить про те, що при виконанні ним обов`язків члена дисциплінарної комісії, який проводив службове розслідування відносно позивача на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 19 червня 2023 року №1313 (із змінами на підставі наказу від 3 липня 2023 року №1427), існував приватний інтерес, що міг вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, вчинення чи невчинення ним дій під час виконання повноважень члена дисциплінарної комісії.

Насамкінець, суд акцентує увагу на тому, що спірні правовідносини, які вирішувалися судом у справі №160/19568/23, виникли в липні 2023 року у зв`язку із реалізацією наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 17 липня 2023 року №477о/с про звільнення позивача зі служби в Національній поліції у зв`язку із скоєнням дисциплінарного проступку, у той час як наведені заявником обставини наявності конфлікту інтересів у члена дисциплінарної комісії, судом першої інстанції не досліджувались, у зв`язку із чим, наведена заявником обставина не відповідає вищезазначеним ознакам та критеріям, а тому не є нововиявленою у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України і не може бути підставою для перегляду судового рішення.

За таких умов, суд першої інстанції ухвалою від 1 квітня 2024 року відмовив у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 .

З вказаним висновком судів попередніх інстанцій Верховний Суд не може погодитись і вбачає його передчасним з огляду на таке.

Частина драга статті 366 КАС України визначає, що протягом п`яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

У свою чергу стаття 364 КАС України визначає, що заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (найменування) інших учасників справи;

4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;

5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;

6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

До заяви додаються:

1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу;

2) документ про сплату судового збору;

3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;

4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;

5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу.

Тобто, у разі невідповідності заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами указаним положенням, суд вправі повернути таку заяву заявникові.

Частина п`ята статті 366 КАС України визначає, що суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 цього Кодексу.

Тобто, процесуальний наслідок у виді відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами настає у разі невідповідності заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами вимогам статті 366 КАС України в аспекті строків її подання.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, окружний суд вдався до аналізу обставини, яку заявник вважає нововиявленою, на стадії вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами та перевірки відповідності заяви ОСОБА_1 вимогам статті 364 КАС України.

Верховний Суд вважає вказане процесуальним порушенням, а висновки окружного суду передчасними, адже судом першої та апеляційної інстанцій було фактично відмовлено у перегляді справи за нововиявленими обставинами і при цьому застосовано процесуальний наслідок у виді відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.

Суд наголошує, що оцінка нововиявленою обставини, яку заявник вважає підставою для перегляду судових рішень у порядку статті 368 КАС України, можлива лише після вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Отже, суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми процесуального права, внаслідок чого дійшли передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , що призвело до постановлення незаконних судових рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Оскільки оскаржувані судові рішення перешкоджають подальшому провадженню у справі та позбавляють права особи на доступ до суду, а також не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, то їх належить скасувати.

Враховуючи зазначене, касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Логойда Т.В., належить задовольнити, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Логойда Тетяна Василівна, задовольнити.

2. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі №160/19568/23 скасувати, направивши справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

……………………………

…………………………..

………………………….

Н.М. Мартинюк

Л.О. Єресько

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду