№ 160/19750/22 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року

м. Київ

справа № 160/19750/22

адміністративне провадження № К/990/4000/24

Верховний Суд у складіколегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Кравчука В.М., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 160/19750/22

за позовом Громадської організації (далі - ГО) «Платформа Громадський Контроль», ГО «Збережи Дніпро» до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, про визнання протиправними та нечинними рішень, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ГО «Збережи Дніпро»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023, ухвалене у складі головуючої судді Царікової О.В.

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Семененка Я.В., суддів Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 12.12.2022 ГО «Платформа Громадський Контроль» звернулась до суду з позовом, у якому просила:

визнати протиправним та нечинним пункту 1 рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 №84/60 «Про затвердження проєкту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра»;

В обґрунтування позовних вимог ГО «Платформа Громадський Контроль» вказувало на прийняття оскаржуваних рішень з порушенням вимог чинного законодавства України в частині періодичності та процедури внесення змін до містобудівної документації.

2. Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №160/19750/22 за позовом ГО «Платформа Громадський Контроль».

3. 27.12.2022 ГО «Збережи Дніпро» звернулось до суду з позовом, у якому просила:

визнати протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 №84/60 «Про затвердження проєкту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра» в частині зміни функціонального призначення частини території по вул. Набережна Перемоги вздовж житлових масивів 4-6 навпроти будинків 110-128 у м. Дніпро з території зелених насаджень загального користування на проектну зону громадської забудови;

визнати протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 20.10.2021 №212/11 «Про затвердження змін до проєкту плану зонування території м. Дніпра» зі змінами та доповненнями в частині зміни функціонального призначення частини території по вул. Набережна Перемоги вздовж житлових масивів 4-6 навпроти будинків 110-128 у м. Дніпро з території зелених насаджень загального користування на проектну зону громадської забудови;

зобов`язати Дніпровську міську раду внести інформацію про території, віднесені до екологічної мережі, затвердженої рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 №176-8/VII «Про затвердження проєкту формування екологічної мережі Дніпропетровської області» (зі змінами) до Генерального плану м. Дніпра та плану зонування м. Дніпра.

В обґрунтування позовних вимог ГО «Збережи Дніпро» зазначило, що при прийнятті спірних рішень порушено процедуру внесення змін до Генерального плану міста та приписи державних будівельних норм. Також позивач зазначав, що спірними рішеннями, без належного обґрунтування та врахування позиції мешканців територіальної громади, зменшено зелені насадження міста.

4. Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №160/20637/22 за позовом ГО «Збережи Дніпро».

5. Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 прийнято до свого провадження справу №160/20637/22; об`єднано в одне провадження №160/19750/22 адміністративні справи №160/19750/22 та №160/20637/22.

6. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 01.08.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023, частково задовольнив позовні вимоги ГО «Платформа Громадський Контроль» та ГО «Збережи Дніпро»:

визнав протиправним та нечинним пункт 1 рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 № 84/60 «Про затвердження проєкту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра»;

визнав протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 20.10.2021 №212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра»;

у задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовив.

7. 26.01.2024 ГО «Збережи Дніпро» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/19750/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом зобов`язання Дніпровської міської ради внести інформацію про території віднесені до екологічної мережі, затвердженої рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 №176-8/VII «Про затвердження проєкту формування екологічної мережі Дніпропетровської області» (зі змінами) до Генерального плану м. Дніпра та плану зонування м. Дніпра.

8. Верховний Суд ухвалою від 18.03.2024 поновив ГО «Збережи Дніпро» строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/19750/22; відкрив касаційне провадження за вказаною вище касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

9. 28.03.2024, 02.04.2024 та 01.04.2024 від Дніпровської міської ради та Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, відповідно, до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу позивача, у яких Дніпровська міська рада та її Департамент по роботі з активами просять залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ГО «Збережи Дніпро» судові рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. У справі, яка розглядається суди встановили, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.07.2007 № 2/17 було затверджено проєкт Генерального плану розвитку міста Дніпропетровська на період до 2026 року.

19.09.2018 Дніпровською міською радою було прийнято рішення № 91/35 про надання дозволу на розроблення проєкту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра.

Рішенням Дніпровської міської ради від 25.03.2020 № 108/55 «Про затвердження проєкту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» було вирішено:

1. Затвердити проєкт внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра та у його складі науково-проєктну документацію «Історико-архітектурний опорний план. Визначення меж, режимів використання, режимів регулювання забудови історичних ареалів м. Дніпра» (додається).

2. При визначенні відповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації План зонування території міста, затверджений рішенням міської ради від 22.07.2015 №54/66, - застосовувати в частині, що не суперечить генеральному плану розвитку міста.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на секретаря Дніпровської міської ради і голову постійної комісії міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин.

В подальшому, рішенням від 02.09.2020 №84/60 «Про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра» Дніпровська міська рада вирішила затвердити проект внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра та у його складі науково-проєктну документацію «Історико-архітектурний опорний план. Визначення меж, режимів використання, режимів регулювання забудови історичних ареалів м. Дніпра» (пункт 1); при визначенні відповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації план зонування території міста застосовувати в частині, що не суперечить генеральному плану розвитку міста (пункт 3); рішення Дніпровської міської ради від 25.03.2020 № 108/55 ««Про затвердження проєкту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» вважати таким, що втратило чинність (пункт 4).

Рішенням Дніпровської міської ради від 20.10.2021 №212/11 «Про затвердження проєкту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра» було затверджено проєкт внесення змін до плану зонування території м. Дніпра, а також внесено зміни до рішення міської ради від 02.09.2020 № 84/60 «Про затвердження проєкту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра», виключено пункт 3 цього рішення.

Рішенням Дніпровської міської ради від 24.11.2021 №88/12 «Про внесення змін до проєкту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра» вирішено внести зміни до проєкту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 20.10.2021 № 212/11 «Про затвердження проєкту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра», виклавши пояснювальну записку у новій редакції, що додається.

ГО «Платформа Громадський Контроль» та ГО «Збережи Дніпро» вважаючи протиправними пункт 1 рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 №84/60 «Про затвердження внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра» та рішення Дніпровської міської ради від 20.10.2021 №212/11 «Про затвердження проєкту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра», звернулись до суду з позовами, які були об`єднані в одне провадження.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Частково задовольняючи позовні вимогисуд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачі згідно із їх статутами та з урахуванням положень Конституції України та Орхуської Конвенції, ратифікованої Законом України від 06.07.1999 № 832-ХІV «Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» (далі - Орхуська Конвенція) мають право на звернення до суду з цими позовними вимогами для захисту прав їх членів, зокрема, екологічних прав, оскільки внаслідок прийняття оскаржуваних рішень значно збільшувалися зони громадської забудови за рахунок територій зелених насаджень, наявність яких обумовлена дотриманням певного екологічного балансу між необхідністю розвитку міста та необхідністю збереження безпечного довкілля для мешканців міста.

Щодо суті та змісту прийнятого відповідачем пункту 1 рішення від 02.09.2020 №84/60, яким було внесено зміни до генерального плану міста, суди попередніх інстанцій, визнаючи його протиправним та нечинним, виходили із того, що прийняттю вказаного рішення повинна передувати процедура затвердження змін до генерального плану, передбачена статтями 17, 21 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), а також відповідач повинен був дотриматися строків внесення змін до генерального плану, визначених частиною дев`ятою статті 17 Закону № 3038-VI (в редакції, яка діяла на час прийняття оспорюваного рішення), чого відповідачем не було дотримано.

У зв`язку із визнанням протиправними змін до генерального плану розвитку м. Дніпра, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, визнав протиправним і рішення Дніпровської міської ради від 20.10.2021 №212/11 «Про затвердження проєкту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра» як похідну позовну вимогу, оскільки план зонування не може суперечити генеральному плану, яким, з огляду на визнання протиправним пункту 1 рішення від 02.09.2020 №84/60, не передбачено змін функціонального призначення частини території по вул. Набережна Перемоги вздовж житлових масивів 4-6 навпроти будинків 110-128 у м. Дніпро з території зелених насаджень загального користування на проектну зону громадської забудови.

При цьому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та нечинними змін та доповнень, які вносилися до рішення Дніпровської міської ради від 20.10.2021 №212/11 «Про затвердження проєкту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра» рішенням Дніпровської міської ради від 24.11.2021 №88/12 «Про внесення змін до проєкту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра», суди попередніх інстанцій виходили із того, що зміни та доповнення, які внесені вказаним рішенням Дніпровської міської ради від 24.11.2021 № 88/12, є невід`ємною частиною рішення Дніпровської міської ради від 20.10.2021 №212/11, а тому, у зв`язку з визнанням протиправним та нечинним основного рішення Дніпровської міської ради, яким було затверджено проєкт внесення змін до плану зонування території м. Дніпра, втрачають свою чинність і зміни та доповнення, які внесені до цього рішення.

Також, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заявленої ГО «Збережи Дніпро» позовної вимоги про зобов`язання Дніпровської міської ради внести інформацію про території віднесені до екологічної мережі, затвердженої рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 № 176-8/VII «Про затвердження проєкту формування екологічної мережі Дніпропетровської області» (зі змінами) до Генерального плану м. Дніпра та плану зонування м. Дніпра, виходив із того, що судом визнані протиправними та нечинними основні нормативно-правові акти, що змінювали функціональне призначення територій, тому права ГО «Збережи Дніпро» у відповідній частині не потребують додаткового захисту шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Касаційну скаргу ГО «Збережи Дніпро» мотивувала тим, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Дніпровської міської ради внести інформацію про території віднесені до екологічної мережі, затвердженої рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 №176-8/VII «Про затвердження проєкту формування екологічної мережі Дніпропетровської області» (зі змінами) до Генерального плану м. Дніпра та плану зонування м. Дніпра, неправильно застосували положення статей 2, 5 Орхуської Конвенції, та статті 11 Закону України від 05.11.2009 № 1704-VI «Про будівельні норми» (далі - Закон № 1704-VI), а також пункти 3.20, 5.15 Державних будівельних норм Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 26.04.2019 № 104 (далі - ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»), оскільки відображення зелених ліній у містобудівній документації кореспондується із обов`язком держави щодо забезпечення права громадськості на екологічну інформацію стосовно усіх озеленених територій загального користування, рекреаційних лісів і лісопарків (існуючих та тих, що резервуються), об`єктів природного заповідного фонду, зон охоронного ландшафту, а не відображення таких ліній порушує право на повну, всебічну і відкриту екологічну інформацію, а також порушує законний екологічний інтерес, що безпосередньо пов`язаний зі збереженням територій значної екологічної цінності на яких, з метою їх збереження, встановлюються містобудівні обмеження, що позначаються зеленими лініями. Також ГО «Збережи Дніпро» у своїй касаційній скарзі зазначила, що відсутність встановлених затверджених зелених ліній може призводити до подальшого скорочення озеленених територій загального користування, рекреаційних лісів і лісопарків, тощо, що у свою чергу не може не впливати на довкілля.

13. У відзивах на касаційну скаргу ГО «Збережи Дніпро» відповідач вказує на відсутність порушеного права ГО та відповідно й про відсутність права звернення до суду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

14. У поясненнях щодо касаційної скарги ГО «Збережи Дніпро» третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, заперечуючи проти цієї касаційної скарги вказує на помилковість доводів позивача про неврахування території екологічної мережі, затвердженої рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 №176-8/VII «Про затвердження проєкту формування екологічної мережі Дніпропетровської області» в містобудівній документації, оскільки матеріалами генерального плану міста прямо передбачено, що подальший розвиток об`єктів природо-заповідного фонду повинен проводитись відповідно до зазначеного вище рішення Дніпропетровської обласної ради.

При цьому, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради у своїх поясненнях вказує на те, що при розроблені містобудівної документації, яка є предметом судового розгляду у цій справі, застосовувались діючі на той час ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту» та ДБН Б.1.1-22:2017 «Містобудування. Склад та зміст плану зонування території», які не визначали, що зелені лінії є обов`язковою складовою частиною генерального плану або плану зонування населеного пункту та не встановлювали механізм їх визначення. При цьому, складовою частиною системи містобудівної документації, окрім генерального плану та плану зонування, є також детальний план території, при розробці та затвердженні якого можуть бути відображені зелені лінії, як цього вимагає пункт 5.15 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги позивача в оскаржуваній ним частині, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

16. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги ГО «Збережи Дніпро» про зобов`язання Дніпровської міської ради внести інформацію про території віднесені до екологічної мережі, затвердженої рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 №176-8/VII «Про затвердження проєкту формування екологічної мережі Дніпропетровської області» (зі змінами) до Генерального плану м. Дніпра та плану зонування м. Дніпра, виходив із того, що ця вимога не підлягає задоволенню з огляду на те, що судом визнані протиправними та нечинними нормативно-правові акти, що змінювали функціональне призначення територій, а отже права ГО «Збережи Дніпро» не потребують захисту шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

17. При цьому, суди попередніх інстанцій вказали на те, що ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», які діяли на час прийняття оскаржених рішень, прямо передбачали необхідність відображення зелених ліній, зокрема, на Генеральному плані міста, тому відповідач не мав права не відображати в містобудівній документації такі лінії як вид містобудівних обмежень щодо розміщення об`єктів в їх межах відповідно до законодавства та нормативних документів.

18. Колегія суддів констатує, що відповідно до частини першої статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

19. Частиною другою статті 16 Закону №3038-VI визначено, що містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Оновлення містобудівної документації передбачає:

1) актуалізацію картографо-геодезичної основи;

2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму;

3) приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства в частині формату зберігання та оброблення даних.

Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 16-1, 17, 18 та 19 цього Закону. При цьому затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні, що не пов`язано із внесенням змін до неї, не потребує звернення до відповідних органів виконавчої влади для визначення державних інтересів, проведення громадського обговорення. Стратегічна екологічна оцінка такої документації не здійснюється, крім випадку, якщо замовником відповідно до законодавства прийнято рішення про здійснення стратегічної екологічної оцінки незначних змін до документа державного планування.

20. Згідно із частинами третьою та четвертою статті 16 Закону № 3038-VI внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у порядку, визначеному законодавством для її розроблення та затвердження.

Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.

21. Відповідно до статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

22. Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту (частина друга статті 17 Закону № 3038-VI).

23. Згідно із пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI план зонування території (зонінг) - це документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.

24. Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.

25. Тож, відповідно до приписів статей 17-19 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту, план зонування та детальний план території є видами містобудівної документації, при цьому, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, а план зонування та детальний план території розробляються на підставі генерального плану території та не можуть йому суперечити.

26. За правилами Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.11.2011 № 290 (далі - Порядок № 290) та Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926 (далі - Порядок № 926) розроблення містобудівної документації розробником здійснюється відповідно до завдання, державних будівельних норм та інших норм законодавства.

27. Державні будівельні норми - це нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва (стаття 1 Закону № 1704-VI).

28. Згідно із частиною першою статті 11 Закону № 1704-VI застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування. Будівельні норми, правила іноземних держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

29. Частиною другою статті 11 Закону № 1704-VI визначено, що сфера застосування будівельних норм визначається у кожному нормативному акті з урахуванням особливостей об`єкта нормування.

Будівельні норми встановлюють обов`язкові вимоги до об`єкта нормування, що застосовуються при плануванні і забудові територій, проектуванні і будівництві.

30. Так, згідно із пунктом 5.15 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» з метою відображення меж зон з відповідними регламентами, що обмежують містобудівну діяльність на певних територіях, в містобудівній документації визначаються червоні, блакитні, зелені та жовті лінії, а також лінії регулювання забудови.

Розташування житлових будинків у межах виробничих зон не допускається.

31. Пунктом 3.20 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» визначено, що зелені лінії - це лінії що визначають площі усіх озеленених територій загального користування, рекреаційних лісів і лісопарків (існуючих та тих, що резервуються), об`єктів природнього заповідного фонду, зон охоронного ландшафту, в межах яких встановлені обмеження щодо розміщення об`єктів відповідно до законодавства.

32. Подібне визначення терміну «зелені лінії» міститься у підпункті 10 пункту 2 Порядку № 926, відповідно до якого зелені лінії - це лінії, що визначають межі зелених насаджень загального користування та інших озеленених територій населених пунктів (існуючих та проектних, що резервуються) та встановлюють обмеження щодо розміщення об`єктів в їх межах відповідно до законодавства та нормативних документів.

33. Тобто, ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» на нормативному рівні введено в практику розроблення містобудівної документації крім планів «червоних» ліній і ліній регулювання забудови нові регламенти у вигляді «блакитних», «жовтих» і «зелених» ліній.

34. Зміст наведених норм права свідчить про необхідність відображення зелених ліній в містобудівній документації, проте, як було встановлено судами попередніх інстанцій, в графічних матеріалах оспорюваних рішень відсутнє умовне позначення «зелені лінії», що визначають площі усіх озеленених територій загального користування в межах яких встановлені обмеження щодо розміщення об`єктів.

35. В касаційній скарзі ГО «Збережи Дніпро» вказує на те, що з метою остаточного вирішення спору, є необхідність в задоволенні заявлених вимог щодо зобов`язання Дніпровської міської ради внести інформацію про території віднесені до екологічної мережі, затвердженої рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 №176-8/VII «Про затвердження проєкту формування екологічної мережі Дніпропетровської області» (зі змінами) до Генерального плану м. Дніпра та плану зонування м. Дніпра.

36. З цього приводу колегія суддів зазначає, що склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території визначений Порядком № 926 та здійснюється в три етапи: підготовчий, основний, завершальний, які реалізуються у послідовності, визначеній пунктами 42-44 цього Порядку.

37. Внесення будь-яких змін до раніше затвердженої містобудівної документації є можливим виключно за умови дотримання встановленої законом процедури для її розробки та затвердження (зокрема, згідно із Законом №3038-VI та Порядком №290).

38. Наслідком визнання в судовому порядку протиправними та нечинними пункту 1 рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 № 84/60 «Про затвердження проєкту внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра» та рішення Дніпровської міської ради від 20.10.2021 №212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра», які за своєю суттю є нормативно-правовими актами, є втрата ними чинності з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

39. Так, частиною третьою статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

40. При цьому, частиною п`ятою статті 245 КАС України визначено, що якщо судом визнано нормативно-правовий акт протиправним і нечинним повністю або в окремій частині і при цьому виявлено недостатню правову врегульованість відповідних публічно-правових відносин, яка може потягнути за собою порушення прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, суд має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти новий нормативно-правовий акт на заміну нормативно-правового акта, визнаного незаконним повністю або у відповідній частині.

41. Натомість під час розгляду цієї справи судами не виявлено недостатню правову врегульованість відповідних публічно-правових відносин, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача вчинити певні дії - внести інформацію про території віднесені до екологічної мережі, затвердженої рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 №176-8/VII «Про затвердження проєкту формування екологічної мережі Дніпропетровської області» (зі змінами) до Генерального плану м. Дніпра та плану зонування м. Дніпра, що за своєю суттю є зобов`язанням суб`єкта владних повноважень затвердити оновлену (змінену) містобудівну документацію із відображенням у ній, зокрема, зелених ліній, тобто прийняти новий нормативно-правовий акт, у зв`язку із чим право ГО «Збережи Дніпро» на повну, всебічну і відкриту екологічну інформацію стосовно усіх озеленених територій загального користування, рекреаційних лісів і лісопарків (існуючих та тих, що резервуються), об`єктів природного заповідного фонду, зон охоронного ландшафту, а також екологічний інтерес, що безпосередньо пов`язаний зі збереженням територій значної екологічної цінності та на яких, з метою їх збереження, встановлюються містобудівні обмеження, що позначаються зеленими лініями, не потребує додаткового захисту шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

42. При цьому, обґрунтування ГО «Збережи Дніпро» у своїй касаційній скарзі необхідності додаткового захисту інтересів громадськості у зв`язку із відсутність встановлених затверджених зелених ліній, що на думку скаржника може призводити до подальшого скорочення озеленених територій загального користування, рекреаційних лісів і лісопарків, тощо, не заслуговує на увагу, оскільки судовому захисту підлягають лише реально порушені права, свободи чи інтереси, а не ті, що, на думку позивача можуть бути порушені в майбутньому.

43. Водночас не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо відсутності у позивача права звернення до суду, оскільки Верховний Суд вже неодноразово вказував на те, що право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість), у зв`язку із чим судами попередніх інстанцій констатовано, що оскільки оспорювані зміни до містобудівної документації стосувалися навколишнього природного середовища, тому громадські організації, враховуючи приписи Орхуської конвенції, мають право на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки.

44. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками в оскаржуваній позивачем частині.

45. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Громадської організації «Збережи Дніпро» залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/19750/22 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук В.М. Кравчук С.Г. Стеценко