ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2025 року
м. Київ
справа №160/2015/21
касаційне провадження № К/9901/39656/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» (далі - Товариство) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 (головуючий суддя - Чередниченко В.Є., судді - Іванов С.М., Панченко О.М.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - Управління) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
07.02.2021 Товариство направило засобами поштового зв`язку до суду із позовом до Управління, у якому просило: визнати протиправними дії Управління щодо нарахування Амвросіївській філії Товариства недоїмки з єдиного соціального внеску на загальну суму 3789610,14 грн. за період з 20.11.2014 по 20.05.2015; зобов`язати Управління внести зміни до інтегрованої картки платника єдиного соціального внеску Амвросіївської філії Товариства, шляхом виключення нарахованої недоїмки з єдиного внеску у сумі 3789610,14 грн.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 21.04.2021 у задоволенні позову відмовив повністю.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 30.09.2021 скасував рішення суду першої інстанції та залишив позов без розгляду.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано доказів та не наведено обставин, які б підтверджували наявність об`єктивно непереборних, не залежних від волевиявлення особи та пов`язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами причин для своєчасного вчинення процесуальних дій, а саме звернення до суду з позовом, з урахуванням того, що ані Податковий кодекс України ані Кодекс адміністративного судочинства України не передбачають процедури досудового вирішення спору із внесення змін до інтегрованої картки платника єдиного соціального внеску, а тому посилання позивача на досудове врегулювання спору у спірних відносинах є безпідставним. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що посилання Товариства на вжиття заходів, направлених на досудове врегулювання спору, яке тривало у період з 2016 року по грудень 2020 року, що загалом становить більше, ніж три роки, не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду для вирішення такого спору, оскільки поновлення строку для вирішення у судовому порядку спірних відносин, що виникли у 2016 році, та після виникнення яких минуло більше трьох років, може порушити принцип «правової визначеності», оскільки ці відносини набули ознак стабільності.
Товариство оскаржило рішення суду апеляційної інстанції до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 04.11.2021 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме - статей 9 77 90 242 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки при розгляді даної справи суд апеляційної інстанції безпідставно застосував норму статті 122 КАС України без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 640/19903/19, № 640/25381/19, № 280/4453/18 щодо особливостей застосування процесуальних строків звернення до суду у справах щодо триваючих правопорушень.
У відзиві на касаційну скаргу Управління просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.05.2025 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та призначив її до розгляду з 07.05.2025.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.08.2021 запропонував Товариству протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків, вказавши поважні підстави для поновлення строку звернення до суду із даним позовом.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що враховуючи дату повідомлення позивача 13.12.2016 Волноваською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про нарахування Амвросіївській філії Товариства недоїмки з єдиного соціального внеску на загальну суму 3789610,14 грн. за період з 20.11.2014 по 20.05.2015 та дату звернення до суду з цим позовом - 07.02.2021, позивачем був пропущений встановлений законом шестимісячний строк звернення до суду.
25.08.2021 Товариство подало до суду апеляційної інстанції заяву, в якій просило поновити строк звернення до суду з цим позовом, яку обґрунтувало тим, що у період з 2016 року по грудень 2020 року позивачем здійснювалося досудове врегулювання спору. Позивач зазначив, що на його переконання, він звернувся до суду з даним позовом в установлений законом шестимісячний строк, оскільки відмову у виключенні спірної недоїмки він отримав 17.12.2020 (лист Управління за вих. № 91004/10/05-99-04-32-26 від 17.12.2020), а з позовом до суду звернувся 05.02.2021. Також, позивач посилався на те, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2021 Управлінню було відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви Товариства без розгляду.
Згідно з положеннями частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (п.1 ст.32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п.51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , п.570 рішення від 20.09.2011р. за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти росії).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19 виклав правовий висновок, відповідно до якого поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Матеріалами справи підтверджується, що 13.12.2016 Волноваська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області направила Товариству повідомлення за вих. № 13319/10/05-33-17 про нарахування Амвросіївській філії Товариства недоїмки з єдиного соціального внеску на загальну суму 3789610,14 грн. за період з 20.11.2014 по 20.05.2015.
На вказане повідомлення Товариство направило до контролюючого органу відповідь від 20.01.2017 за вих. № 137, у якій повідомила, що згідно з вимогами Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» сплата єдиного соціального внеску може бути виконана платниками єдиного внеску після закінчення антитерористичної операції.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що з дати отримання позивачем повідомлення Волноваської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 13.12.2016 за вих. № 13319/10/05-33-17 розпочався відлік строку звернення до суду для вирішення спору щодо протиправності нарахування такої недоїмки.
Так, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду з позовом у цій справі позивач посилався на те, що у період з 2016 року по грудень 2020 року ним здійснювалося досудове врегулювання спору.
Разом з цим, матеріалами справи стверджується, що із адвокатським запитом про надання інформації про те, за який період діяльності Амвросіївської філії Товариства була нарахована недоїмка з єдиного соціального внеску на загальну суму 3789610,14 грн., позивач звернувся до Управління лише 09.09.2020 року, тобто після спливу більше, ніж трьох років з дати отримання повідомлення Волноваської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 13.12.2016 за вих. № 13319/10/05-33-17.
Доказів, що у період з грудня 2016 року по дату звернення Товариством до контролюючого органу із адвокатським запитом від 09.09.2020 позивач здійснював будь-які дії, пов`язані із досудовим врегулюванням спору, матеріали справи не містять.
При цьому, суд апеляційної інстанції обгрунтовано відзначив, що процедура досудового врегулювання спорів не заміщує правосуддя та не позбавляє платника податків права на судовий захист, враховуючи той факт, що приписи статті 122 КАС України визначають початок строку звернення до суду у шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За таких обставин, Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що посилання позивача на вжиття заходів, направлених на досудове врегулювання спору у період з 2016 року по грудень 2020 року, який загалом становить понад три роки, не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду для вирішення такого спору, оскільки поновлення строку для вирішення у судовому порядку спірних відносин, що виникли у 2016 році, та після виникнення яких минуло більше трьох років, може порушити принцип «правової визначеності», оскільки ці відносини набули ознак стабільності.
При цьому, посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах у справах № 640/19903/19, № 640/25381/19, № 280/4453/18 щодо особливостей застосування процесуальних строків звернення до суду у справах щодо триваючих правопорушень, є безпідставними, оскільки правовідносини, встановлені у зазначених судових рішеннях, не є релевантними до обставин даної справи, з урахуванням того, що недоїмка з єдиного соціального внеску виникла у Товариства у зв`язку з несплатою ним сум єдиного соціального внеску згідно самостійно поданих позивачем звітів.
Таким чином, у межах здійсненого Верховним Судом касаційного перегляду судового рішення суду апеляційної інстанції установлено, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без розгляду позовну заяву, правильно застосував норми права, що регулюють спірні правовідносини, оскільки позивач, звернувшись до суду лише 07.02.2021, пропустив строк звернення до суду за відсутності поважних причин такого пропуску. Не зазначено таких причин і в касаційній скарзі.
Враховуючи викладене вище, касаційна скарга Товариства підлягає залишенню без задоволення, а постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 - без змін.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова