№ 160/2480/24 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 року

м. Київ

справа № 160/2480/24

адміністративне провадження № К/990/42171/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Стеценко С.Г.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу державного реєстратора Криворізької державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 (суддя: Царікова О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 (судді: Малиш Н.І., Баранник Н.П., Щербак А.А.)

у справі №160/2480/24 за позовом державного реєстратора Криворізької державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу, -

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

29.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов державного реєстратора Криворізької державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №4430/5 від 27.12.2023 «Про задоволення скарги».

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ «Інвесткредит» (іпотекодержателем) та ТОВ «Зе технолоджі» (іпотекодавцем) було укладено іпотечний договір від 18.07.2013, який забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №10-13/ЮЛ від 18.07.2013, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору.

Відповідно до п.1.2 вказаного договору предметом іпотеки є майно, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 25а, а саме: нежитлова будівля літ. А-3, загальною площею 1617,4 кв.м.; ганки літ. а, а», а (ХІ), приямки літ. а», а (ІV), а (VІІ), а (VІІІ), а (Х), а (ХІІ), а (ХІІІ), а (ХІ), а (ХІV); входи в підвал літ. а-1, а (ІХ); будівля гаражу літ. Б-1, поз. 1-8, загальною площею 302,4 кв.м.; будівля гаражу літ. Б; теплогенераторна літ. Г загальною площею 57,6 кв.м.; ганок літ. Г; огорожа №1 , 2 , 4-10, мостіння №1.

Згідно умов договору предмет іпотеки належить ТОВ «Зе технолоджі» на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 16.07.2013.

Також умовами вказаного договору передбачено, що на строк дії іпотечного договору предмет іпотеки залишається у володінні іпотекодавця.

В подальшому, 12.02.2019, між кредитором ТОВ «Абрис Дніпро» та боржниками ТОВ «Зе технолоджі» і підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір про припинення зобов`язань передаванням відступного.

Згідно умов цього договору кредитор погодився на передачу йому боржниками майна взамін виконання зобов`язання, забезпеченого порукою на підставі договору поруки від 01.06.2018, укладеного між кредитором та боржниками і ТОВ «Адоніс Дніпро».

В пункті 2 договору про припинення зобов`язань передаванням відступного передбачено, що згідно договору поруки від 01.06.2018 боржник ТОВ «Зе технолоджі» передає, а кредитор ТОВ «Абрис Дніпро» приймає майно, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Полігонна (Погребняка), 25а, та складається з нежитлової будівлі літ. А-3, загальною площею 1617,4 кв.м.; ганку літ. а, а», а (ХІ), приямки літ. а», а (ІV), а (VІІ), а (VІІІ), а (Х), а (ХІІ), а (ХІІІ), а (ХІ), а (ХІV); входу в підвал літ. а-1, а (ІХ); будівля гаражу літ. Б-1, поз. 1-8, загальною площею 302,4 кв.м.; будівлі гаражу літ. Б; теплогенераторна літ. Г загальною площею 57,6 кв.м.; ганку літ. Г; огорожи №1 , 2 , 4-10, мостіння №1.

Відповідно до пункту 6 вказаного договору об?єкт нерухомого майна залишається у боржника ТОВ «Зе технолоджі» до моменту державної реєстрації права власності за кредитором.

В подальшому, 06.10.2020, між ТОВ «Адоніс Дніпро» (продавцем) та ТОВ «Пакстон» (покупцем) укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд, відповідно до умов якого продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) нерухоме майно, а саме будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Полігонна, 25А, та складається з нежитлової будівлі літ. А-3, загальною площею 1617,4 кв.м.; ганку літ. а, а», а (ХІ), приямки літ. а», а (ІV), а (VІІ), а (VІІІ), а (Х), а (ХІІ), а (ХІІІ), а (ХІ), а (ХІV); входу в підвал літ. а-1, а (ІХ); будівля гаражу літ. Б-1, поз. 1-8, загальною площею 302,4 кв.м.; будівлі гаражу літ. Б; теплогенераторна літ. Г загальною площею 57,6 кв.м.; ганку літ. Г; огорожи №1 , 2 , 4-10, мостіння №1.

З наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.10.2020 вбачається, що власником будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Полігонна, 25а, є ТОВ «Пакстон».

Розпорядженням голови Криворізької районної державної адміністрації від 14.03.2016 №32-к «Про призначення ОСОБА_1 » відповідно до Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про державну службу», Кодексу Законів про працю України ОСОБА_1 призначено на посаду державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації райдержадміністрації з 14.03.2016 за переведенням з Криворізького районного управління юстиції у Дніпропетровській області з посадовим окладом згідно зі штатним розписом райдержадміністрації.

Державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 на підставі заяв ТОВ «Зе Технолоджі» прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень об`єкта нерухомого майна (будівель та споруд), розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Полігонна, 25а, а саме: іпотеки №68215025 від 28.06.2023, номер запису про іпотеку 50797385, та заборони відчуження №68216303 від 28.06.2023, номер запису про обтяження 50795257.

07.11.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Пакстон» було подано до Міністерства юстиції України скаргу від 10.11.2023 за вх. №СК-4514-23 на реєстраційні дії, вчинені державним реєстратором, у якій скаржник просив визнати прийнятими з порушеннями Закону та анулювати рішення державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 №678215025 від 28.06.2023 про державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку 50797385, та №68216303 від 28.06.2023 про державну реєстрацію обтяження, номер запису про обтяження 50795257.

Скарга обґрунтована тим, що з ТОВ «Пакстон» є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 25А. Право власності заявником набуте на підставі договору купівлі-продажу будівель та споруд №2626, засвідченого 06.10.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В.

Господарським судом Запорізької області 06.07.2023 відкрито провадження у справі №908/2123/23 про банкрутство ТОВ «Пакстон», введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Камінську А.А.

Під час підготовки відзиву на клопотання (заяву) від 18.09.2023 ТОВ «Фінанс Роялті» про визнання забезпеченим кредитором та на заяву від 19.09.2023 про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить боржнику, у справі №908/2123/23 представником боржника було запитано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Полігонна (Погребняка), буд. 25-А, та отримано інформаційну довідку №351381337 від 23.10.2023.

Зі змісту інформаційної довідки стало відомо, що 28.06.2023 о 11:34:41 державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 прийнято рішення №68215025 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: здійснено державну реєстрацію іпотеки: номер запису про іпотеку 50797385.

Предметом іпотеки став об`єкт нежитлової нерухомості, належний на праві власності заявникові у м. Дніпро, вул. Полігонна (Погребняка), буд. 25-А. Іпотекодавцем є ТОВ «Зе Технолоджі», іпотекодержателем - ТОВ «Фінанс Роялті». Строк виконання основного зобов`язання 16.07.2023, розмір основного зобов`язання 12750000 грн. Документами, які стали підставою для прийняття державним реєстратором рішення зазначені: дублікат іпотечного договору №10-13/ЮЛ/1 за реєстровим №1-249, виданий 12.10.2020, видавник Державний нотаріальний архів у Дніпропетровській області; дублікат додаткової угоди №1 до кредитного договору, видавник сторони правочину; дублікат кредитного договору №10-13/ЮЛ №б/н, видавник сторони правочину. Щодо додаткових відомостей про іпотеку зазначено, що іпотека №1710012 від 18.07.2013 зареєстрована Приватним нотаріусом Кулініч А.С.

Одночасно 28.06.2023 о 12:08:02 державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 прийнято рішення №68216303 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: про державну реєстрацію обтяження 50795257, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, обтяжувач: ТОВ «Інвесткредит».

Опис предмета обтяження: обтяження №1707632 від 18.07.2013 зареєстроване приватним нотаріусом Кулініч А.С. Зміст, характеристика обтяження: згідно кредитного договору №10-13/ЮЛ від 18.07.2013 та усіх додаткових угод до нього іпотекодавець зобов`язується повернути іпотекодавцю в строк до 16.07.2023 кредит та сплатити нараховані проценти, комісію та штрафні санкції в строк та на умовах передбачених кредитними та іпотечними договорами.

На думку скаржника, рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень прийняті із порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25.12.2015 №1127, відповідно, підлягають анулюванню.

Також скаржник покликався на те, що всупереч змісту правочину іпотечного договору №10-13/ЮЛ/1 від 18.07.2013 державний реєстратор ОСОБА_1 провела державну реєстрацію іпотеки 28.06.2023, зазначивши іпотекодавцем ТОВ «Зе Технолоджі», дійсну сторону цього правочину, але не власника майна на час проведення реєстраційної дії, та іпотекодержателем - ТОВ «Фінанс Роялті», яке не є стороною іпотечного договору, фінансовою установою, крім того, не є належним іпотекодержателем за договором відступлення прав.

Також покликався на те, що державної реєстрації договору відступлення прав не здійснено, договір не посвідчувався нотаріально, серед переліку підстав для проведення оскарженої реєстраційної дії він не зазначений.

Також покликався на те, що дійсний, добросовісний набувач майна ТОВ «Пакстон» не був повідомлений про існування заяви щодо обтяження іпотекою його майна, незважаючи на те, що за інформацією державного реєстру прав є суб`єктом речових прав на майно, яке обтяжується іпотекою.

Засідання Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції щодо розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакстон» було призначено на 21.12.2023.

За результатами розгляду скарги ТОВ «Пакстон» Центральною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) було складено висновок від 21.12.2023, яким рекомендовано:

- скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакстон» від 07.11.2023 задовольнити;

- визнати прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 28.06.2023 №№68215025, 68216303, 68219968, від 29.06.2023 №68229455 державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 , від 11.07.2023 №68402943 приватною нотаріуса Дніпровського міського нотаріальної о округу Бондар Ірини Михайлівни ;

- анулювати доступ до Державною реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку Колегією встановлено наступне:

« 1. Скаржник зазначає, що він є власником будівель на підставі договору купівлі-продажу.

2. 23.10.2023 скаржник дізнався про прийняття оскаржуваних рішень, на підставі яких державним реєстратором ОСОБА_1 зареєстровані іпотека та заборона відчуження на будівлі.

3. Скаржник вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки реєстрація іпотеки та заборони проведена з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав, зокрема, заяви про державну реєстрацію обтяжень подані неналежною особою, подані документи не відповідали законодавству у сфері державної реєстрації прав, реєстрація проведена за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, а також, заяви про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача будівель подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим набувачем.

4. Колегією встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1 під час прийняття оскаржуваних рішень належним чином не було перевірено подані документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, оскільки заяви про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно та новим правонабувачем, що є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації прав.

5. Колегією встановлено, що на підставі рішень від 28.06.2023 №68219968, від 29.06.2023 №68229455 (далі - рішення-1) державного реєстратора ОСОБА_1 зареєстровані зміни до запису про іпотеку та заборону відчуження, а також на підставі рішення від 11.07.2023 №68402943 (далі - рішення-2) приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни (далі - приватний нотаріус Бондар І.М.) проведено реєстрацію відступлення права вимоги за договором іпотеки на будівлі.

6. Таким чином, оскаржувані рішення прийняті з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав та підлягають анулюванню.

7. Крім того, рішення-1 державного реєстратора ОСОБА_1 та рішення-2 приватного нотаріуса Бондар І.М. підлягають анулюванню як такі, що випливають з факту прийнятих з порушенням оскаржуваних рішень, оскільки призвели до внесення недостовірної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).

8. Зважаючи на грубі порушення державним реєстратором ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав, Колегією вбачаються достатні підстави для анулювання їй доступу до Державного реєстру прав.

9. Отже, скарга піддягає задоволенню.».

Наказом Міністерства юстиції України від 27.12.2023 №4430/5 «Про задоволення скарги» відповідно до частини третьої статті 26, підпунктів «а», «б» пункту 1 частини сьомої статті 37, пункту 1 частини першої статті 3, пункту 7 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакстон» від 07.11.2023 задоволено.

2. Визнано прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 28.06.2023 №№68215025, 68216303, 68219968 державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 та рішення від 11.07.2023 №68402943 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М.

3. Анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1.

4. Виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.

5. Виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Підстава: висновок Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 21.12.2023 за результатами розгляду скарги ТОВ «Пакстон» від 07.11.2023, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2023 за №СК-4514-23.

Не погодившись із вказаним наказом, позивач звернулася до суду із цим позовом.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2023 №4430/5 «Про задоволення скарги», а саме яким визнано прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 28.06.2023 №№68215025, 68216303, 68219968 державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1, від 11.07.2023 №68402943 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновок Колегії від 21.12.2023 за результатом розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакстон» містить мотиви та обґрунтування прийняття рішення, в тому числі і щодо анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1, у зв`язку з чим, доводи позивача стосовно невмотивованості оспорюваного наказу є такими, що не відповідають дійсності.

При цьому, суди виходили з того, що в межах цього спору не надається правова оцінка фактичним обставинам, що стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакстон» з відповідною скаргою до Міністерства юстиції України, а відтак, не досліджується питання щодо правомірності прийнятих позивачем оспорюваних рішень.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилась позивач, подала касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу покликається на те, що під час вчинення реєстраційних дій щодо відновлення запису про іпотеку та їх обтяження, не було суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції повинен був застосувати під час розгляду справи положення абз. 2 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки зміна власника майна жодним чином не припиняє іпотеки.

Покликаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та у справі №320/6312/18, зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно містити переконливі та зрозумілі мотиви його прийняття, а також посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

Водночас, на думку скаржника, висновок колегії відповідача, який став підставою для ухвалення оскаржуваного наказу не містить в собі жодних переконливих та зрозумілих мотивів його прийняття з посиланням на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

При цьому, як зазначає скаржник, суд першої інстанції обмежився лише формальною вказівкою на те, що оскаржуваний наказ містить мотиви його прийняття, в тому числі щодо анулювання позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На думку скаржника, суд апеляційної інстанції міг встановити незаконність пункту 2 оскарженого наказу та прийняти рішення про задоволення позову. Проте, відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права.

Як на підставу касаційного оскарження, особа, яка подала касаційну скаргу, покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме абзацу 2 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо повернення у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором.

Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією касаційної скарги та доданими до неї документами доставлено до електронного кабінету Державного підприємства «Національні інформаційні системи», однак третя особа не скористалась правом подати відзив на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон № 1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав, серед іншого, є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор:

встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом: перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 1952-IV заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1952-IV підставами для відмови в державній реєстрації прав, серед іншого, є: наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1952-IV за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відмовлячи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення відповідача містить мотиви і обґрунтування його прийняття, а обраний суб`єктом владних повноважень вид відповідальності відповідає дискреційним повноваженням Мін`юсту.

При цьому, суди попередніх інстанцій здійснили перевірку змісту оскаржуваного рішення лише за формальними ознаками, на предмет наявності у ньому необхідних складових.

Водночас, в порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, суди не надали оцінку мотивам та обґрунтуванням, з яких виходив відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, наявності в діях позивача порушень вимог Закону № 1952-IV, які стали підставою для звернення ТОВ «Пакстон» зі скаргою, і докази на підтвердження або ж спростування таких обставин не дослідили.

Натомість саме відсутністю порушень вимог законодавства у сфері державної реєстрації, дотриманням Закону № 1952-IV, відсутністю суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, та відсутністю підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав, позивач обґрунтовувала свої позовні вимоги.

Верховний Суд неодноразово розглядав справи (зокрема, № 640/36503/21, № 640/16809/20), предметом оскарження в яких також були накази Мін`юсту лише в частині анулювання державним реєстраторам доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однак в цих справах суди не обмежувались перевіркою оскаржуваних рішень лише за формальними ознаками, а з?ясовували дотримання державними реєстраторами під час вчинення реєстраційних дій вимог законодавства у сфері державної реєстрації речових прав.

Покликання судів попередніх інстанцій в цій частині на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.06.2020 у справі №826/2470/17, є безпідставним, оскільки у цій справі хоч і було закрито провадження в частині позовних вимог юридичної особи про скасування наказу Міністерства юстиції України "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", однак, розглядаючи решту позовних вимог, судами було надано оцінку порушенням, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення і Верховний Суд погодився висновками судів попередніх інстанцій.

Таким чином, закриття провадження у справі, яка розглядається, щодо частини позовних вимог, які стосувались пункту 2 оскаржуваного наказу, не звільняє суди від обов?язку надати оцінку доводам позивача щодо відсутності в його діях порушень вимог Закону № 1952-IV.

В силу визначених статтями 341 349 КАС України повноважень суду касаційної інстанції та меж касаційного перегляду суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, касаційна скарга у цій справі підлягає частковому задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового судового розгляду судам необхідно встановити зазначені у цій справі фактичні обставини в контексті вимог позивача, дослідити докази та з врахуванням висновків Верховного Суду у цій постанові ухвалити рішення з дотриманням вимог статті 242 КАС України.

Керуючись статтями 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу державного реєстратора Криворізької державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 скасувати, а справу №160/2480/24 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

С.Г. Стеценко