№ 160/24869/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року

м. Київ

справа № 160/24869/21

адміністративне провадження № К/990/37210/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Бучик А.Ю., судді Стеценка С.Г., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Синельниківської районної державної адміністрації

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Єфанової О.В. від 22 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шальєвої В.А., Білак С.В., Олефіренко Н.А. від 15 листопада 2022 року,

У С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Синельниківської районної державної адміністрації (далі - Синельниківська РДА, відповідач), в якому просив:

- визнати дії Синельниківської РДА під час розгляду звернення позивача щодо виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008 року у справі № К25/316-07 неправомірними, оскільки відповідач розглянув звернення позивача формально, необ`єктивно, без перевірки викладених фактів, з прийняттям рішення не відповідно до чинного законодавства та надав невмотивовану відповідь на звернення, без посилання на норми закону, без зазначення порядку оскарження прийнятого рішення, чим порушив положення статей 15 та 19 Закону України «Про звернення громадян»;

- зобов`язати Синельниківську РДА розглянути звернення позивача об`єктивно і всебічно по суті, з прийняттям рішення відповідно до вимог чинного законодавства, а саме - внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Державний реєстр) про скасування державної реєстрації ТОВ «Горизонт» на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008 року у справі № К25/316-07, направленої 26 березня 2021 року за вих. № 10-04/442/01 Господарським судом Дніпропетровської області та отриманої 1 квітня 2021 року Синельниківською РДА.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач при розгляді звернення, відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян» зобов`язаний об`єктивно і вчасно розглядати його, перевіряти викладені в ньому факти, приймати рішення відповідно до вимог чинного законодавства і забезпечувати його виконання, тому відповідач у відповідь на звернення позивача від 19 травня 2021 року та 18 червня 2021 року повинен був у повному обсязі виконати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008 року у справі № К25/316-07, однак цього не зробив, що свідчить, на думку позивача, про неправомірність дій Синельниківської РДА щодо розгляду звернення позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем у повному обсязі розглянуто звернення позивача, повідомлено про всі дії, вчинені щодо виконання рішення суду у справі № К25/316-07 та рішення суду у справі № 804/3153/16.

5. Суди також зазначили, що позивач не є учасником справи № К25/316-07, виконання рішення по якій було предметом розгляду в порядку Закону України «Про звернення громадян», тому відповідачем не порушувались права та інтереси позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційну скаргу подано 27 грудня 2022 року.

8. Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 160/24869/21, витребувано матеріали адміністративної справи та встановлено строк для подання сторонами відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 .

9. Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не заявляли.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували у спірних правовідносинах положення статті 129-1 Конституції України, а також положення Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у зв`язку із чим суди дійшли помилкових висновків про те, що відповідач вчинив усі дії, спрямовані на виконання судових рішень у справах, що стосувалися державної реєстрації ТОВ «Горизонт».

11. Скаржник також вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги те, що його звернення, подане для отримання інформації щодо виконання рішення суду у справі № К25/316-07, розглянуто з порушенням вимог законодавства.

12. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 813/1761/16, від 31 липня 2020 року у справі № 826/3849/16 та від 17 вересня 2020 року у справі № 802/2001/16-а, щодо застосування положень Закону України «Про звернення громадян», відповідно до яких уповноважені органи зобов`язані здійснювати належний розгляд звернень громадян, перевіряти викладені у них факти та надавати на їх виконання обґрунтовані відповіді.

13. Від Синельниківської РДА відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку. Ухвала Верховного Суду від 13 березня 2023 року про відкриття касаційного провадження відповідно до поштового відправлення № 0102937319930 отримана Синельниківською РДА 23 березня 2023 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що позивач 13 березня 2021 року та 7 травня 2021 року звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області у порядку статті 40 Конституції України з проханням направити для виконання постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 червня 2008 року у справі № К25/316-07 за позовом ТОВ «Кварцит-ДМ» до державного реєстратора, який повинен здійснити дії з припинення ТОВ «Горизонт», а саме - внести відповідний запис про скасування державної реєстрації ТОВ «Горизонт» до Державного реєстру.

15. У відповідь на звернення Господарський суд Дніпропетровської області листом від 13 травня 2021 року вих. № 10-04/658/21 повідомив позивача про те, що 26 березня 2021 року копія вищезазначеної постанови була надіслана до Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області для виконання, а саме - внесення відповідного запису до Державного реєстру, а також долучено копії листа до Васильківської РДА та поштового повідомлення про вручення.

16. 19 травня 2021 року та 18 червня 2021 року позивач звернувся до Синельниківської РДА (у зв`язку з реорганізацією районних державних адміністрацій) про надання інформації щодо забезпечення виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008 року у справі № К25/316-07, яка була направлена Господарським судом Дніпропетровської області 26 березня 2021 року за вих. № 10-04/442/21 до районної державної адміністрації для виконання шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру про скасування державної реєстрації ТОВ «Горизонт».

17. Згідно з листами Синельниківської РДА від 11 червня 2021 року та 29 червня 2021 року на звернення позивача щодо забезпечення виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008 року у справі № К25/316-07, відповідачем зазначено наступне:

«Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008 року у справі № К25/316-07 за апеляційною скаргою ТОВ «Кварцит-ДМ» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2008 року за позовом ТОВ «Кварцит - ДМ» до ТОВ «Горизонт» про визнання недійсних установчих документів було визнано недійсним статут ТОВ «Горизонт» та скасовано державну реєстрацію цього Товариства.

На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008 року у справі № К25/316-07 державним реєстратором відділу державної реєстрації Васильківської райдержадміністрації внесено запис № 12000030006000411 від 19 червня 2008 року до Державного реєстру про внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством, яким було припинено юридичну особу ТОВ «Горизонт».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року в справі № 804/3153/16 за адміністративним позовом ТОВ «Горизонт» до відділу державної реєстрації Васильківської райдержадміністрації визнано протиправними дії Відділу державної реєстрації Васильківської районної державної адміністрації з внесення Державного реєстру запису про припинення ТОВ «Горизонт» як юридичної особи на підставі рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008 року в справі № К25/316-07; скасовано в Державному реєстрі запис № 12011130006000411 від 19 червня 2008 року про припинення ТОВ «Горизонт» як юридичної особи на підставі рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008 року в справі № К25/316-07; зобов`язано Відділ державної реєстрації Васильківської районної державної адміністрації повторно розглянути заяву ТОВ «Горизонт» про державну реєстрацію статуту ТОВ «Горизонт» у новій редакції.

На виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року у справі № 804/3153/16 державним реєстратором Відділу державної реєстрації Васильківської районної державної адміністрації 28 грудня 2016 року внесено запис № 12019990020000411 про скасування в Державному реєстрі запису № 12011130006000411 від 19 червня 2008 року про припинення ТОВ «Горизонт» як юридичної особи на підставі рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008 року у справі № К25/316-07.

11 грудня 2020 року постановою Верховного Суду у справі № 804/3153/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2020 року у справі № 804/3153/16 за позовом ТОВ «Горизонт» до Відділу державної реєстрації Васильківської райдержадміністрації про визнання дій протиправними постановлено залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2020 року у справі № 804/3153/16 - без змін.

Відповідно до вищезазначеного Синельниківська РДА повідомляє, що запис від 19 червня 2008 року № 12011130006000411 про припинення ТОВ «Горизонт» як юридичної особи, який був внесений до Державного реєстру на підставі рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008 року у справі № К25/316-07, скасовано відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року у справі № 804/3153/16.

Васильківською РДА виконано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008 року у справі № К25/316-07 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року у справі № 804/3153/16».

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

19. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

20. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

21. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

22. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними, з огляду на наступне.

23. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

25. Одним із доводів касаційної скарги є неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 15 Закону України «Про звернення громадян» з огляду на неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 листопада 2019 року у справі № 813/1761/16, від 31 липня 2020 року у справі № 826/3849/16 та від 17 вересня 2020 року у справі № 802/2001/16-а, щодо застосування положень цього Закону.

26. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.

27. Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк

28. Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

29. Відповідно до статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. При цьому, заявою є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

30. Згідно з положеннями частини першої статті 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду (частина перша статті 7 Закону України «Про звернення громадян»).

31. Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

32. Частиною першої статті 15 цього ж Закону визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

33. Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

34. Звернення розглядаються і вирішуються, як передбачено частиною першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

35. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що кожен має право звернутися із заявою, скаргою чи пропозицією до органу державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадової особи. Цьому праву відповідає обов`язок відповідних суб`єктів своєчасно, об`єктивно розглянути звернення, надати обґрунтовану та вичерпну відповідь по кожному з поставлених у зверненні питань, або, у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою, роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення чи передати її на розгляд до іншого органу, до повноважень якого віднесено вирішення порушених у зверненні питань.

36. Такий виносок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 15 серпня 2019 року у справі № 823/782/16, від 19 листопада 2019 року у справі №813/1761/16, від 31 липня 2020 року у справі № 826/3849/16 та від 17 вересня 2020 року у справі № 802/2001/16-а.

37. Суд також враховує, що правові висновки щодо застосування положень Закону України «Про звернення громадян» викладені у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 826/24716/15, від 8 травня 2018 року у справі № 818/2093/14, від 9 квітня 2019 року у справі № 815/6689/17, від 20 червня 2019 року у справі № 349/986/18, від 31 липня 2019 року у справі № 501/2889/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 227/414/17, від 29 листопада 2019 року у справі № 809/289/16, від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/1191/18 та від 27 травня 2021 року у справі № 520/9807/2020.

37. Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується сторонами, що у порядку статті 40 Конституції України та Закону України «Про звернення громадян» ОСОБА_1 подав до Синельниківської РДА звернення від 19 травня 2021 року та 18 червня 2021 року про надання інформації щодо виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008 року у справі № К25/316-07.

38. У відповідь на ці звернення позивача Синельниківська РДА надала відповідь у формі листів від 11 червня 2021 року та 29 червня 2021 року відповідно, в яких описала дії, вчинені на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008 року у справі № К25/316-07 шляхом внесення 19 червня 2008 року запису № 12011130006000411 про припинення юридичної особи - ТОВ «Горизонт», що не пов`язано з її банкрутством, на підставі рішення суду.

39. Також судами попередніх інстанцій зі змісту листів Синельниківської РДА від 11 червня 2021 року та 29 червня 2021 року встановлено, що відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що у подальшому ним отримано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року у справі № 804/3153/16, яка набрала законної сили 6 липня 2020 року, якою визнано протиправними дії Відділу державної реєстрації Васильківської РДА з внесення до Державного реєстру запису про припинення ТОВ «Горизонт» як юридичної особи на підставі рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008 року у справі № К25/316-07, скасовано запис № 12011130006000411 від 19 червня 2008 року у Державному реєстрі про припинення ТОВ «Горизонт» та зобов`язано Відділ державної реєстрації Васильківської РДА повторно розглянути заяву ТОВ «Горизонт» про державну реєстрацію статуту ТОВ «Горизонт» у новій редакції.

Вказане судове рішення оскаржувалося ОСОБА_1 - особою, яка не була учасником справи, але яка стверджувала про порушення своїх прав унаслідок прийняття оскаржуваного судового рішення. Однак, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2020 року апеляційне провадження у справі № 804/3153/16 закрито з огляду на відсутність порушення прав апелянта. Ця ухвала залишена без змін постановою Верховного Суду від 11 грудня 2020 року.

40. На виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року у справі № 804/3153/16 відповідачем скасовано запис № 12011130006000411 від 19 червня 2008 року в Державному реєстрі про припинення ТОВ «Горизонт» як юридичної особи.

41. Надаючи правову оцінку вищенаведеним листам-відповідям Синельниківської РДА від 11 червня 2021 року та 29 червня 2021 року, наданим на звернення ОСОБА_1 від 19 травня 2021 року та 18 червня 2021 року, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що такі відповіді Синельниківської РДА узгоджуються з вимогами Закону України «Про звернення громадян», оскільки звернення розглянуто уповноваженою особою, у строки, що передбачені Законом, з наданням чітких, аргументованих та виключних відповідей на поставлені позивачем питання, у зв`язку з чим неправомірність дій відповідача в даному випаду відсутня, а отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині.

42. Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки відповідачем належним чином розглянуті звернення позивача та повідомлено про дії, вчинені державним реєстратором на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № К25/316-07 (внесення державним реєстратором до Державного реєстру запису від 19 червня 2008 року № 12011130006000411 про припинення ТОВ «Горизонт» як юридичної особи), а також скасування цих реєстраційних дій внаслідок виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року № 804/3153/16).

43. На підставі вищенаведеного, Суд доходить висновку про те, що відповідачем об`єктивно і вчасно розглянуті звернення позивача, перевірені викладені в них факти та повідомлено позивача про виконання рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № К25/316-07 та постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/3153/16, відтак, Синельниківською РДА дотримано вимоги Закону України «Про звернення громадян» у питанні розгляду звернень позивача, тому правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача під час розгляду звернення позивача щодо виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008 року у справі № К25/316-07.

44. Стосовно доводів скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 129-1 Конституції України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а також помилковість у зв`язку з цим висновків судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідач вчинив усі дії, спрямовані на виконання судового рішення у справі № К25/316-07 щодо скасування запису про державну реєстрацію ТОВ «Горизонт», колегія суддів зазначає наступне.

45. Неналежне виконання судових рішень, неефективність механізмів судового контролю за виконанням судових рішень є однією з основних проблем, які зумовлюють необхідність подальшого удосконалення організації функціонування судової влади та здійснення правосуддя, визначених, зокрема Указом Президента України «Про Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки» від 11 червня 2021 року № 231/2021.

46. Крім того, згідно з параграфом 4 Указу Президента України «Про Національну стратегію у сфері прав людини» від 24 березня 2021 року № 119/2021 до стратегічних цілей віднесено забезпечення кожному в Україні доступу до справедливого та ефективного судового розгляду незалежним і безстороннім судом, а також наявність ефективних механізмів виконання судових рішень.

47. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

48. Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Крім того, частиною сьомою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

49. Конституційний Суд України неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

50. Також у пункті 2 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України наголосив, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

51. Аналогічні висновки зроблені Конституційним Судом України у Рішенні від 19 квітня 2023 року № 4-р(II)/2023. Зокрема, Суд у пункті 4.1 мотивувальної частини цього Рішення зазначив, що для реалізації конституційного права на судовий захист, що є гарантією захисту, утвердження та здійснення інших конституційних прав і свобод, потрібно на законодавчому рівні визначити належні й дієві національні юридичні механізми здійснення судочинства та виконання судових рішень, які засновані на основних засадах судочинства й здатні забезпечити судовий захист, поновлення порушених прав і свобод кожної особи.

52. На цій підставі слід дійти висновку, що невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності; суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення, що набуло законної сили.

53. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом, зокрема у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі № 638/643/17, від 18 квітня 2019 року у справі № 808/2291/16, від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а, від 29 листопада 2019 року у справі № 805/5043/15-а, від 20 лютого 2020 року у справі № 15/6834/15 та від 18 лютого 2022 року у справі № 520/3601/19, від 1 червня 2022 року у справі № 640/25836/20, від 22 жовтня 2022 року у справі № 640/30483/21, від 22 грудня 2022 року у справах № 640/32706/21 та № 640/31815/21.

54. На цій підставі Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу, що конституційне право особи направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування у порядку, визначеному статтею 40 Конституції України та Законом України «Про звернення громадян», та наступне оскарження до адміністративного суду відповідей, отриманих від таких органів, за жодних умов не можуть бути використані для відступу від імперативних вимог, визначених статтею 129-1 Конституції України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», щодо обов`язковості виконання судового рішення.

55. Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо:

визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій;

накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи;

провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи;

відміни державної реєстрації припинення юридичної особи;

припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи;

відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження рішення суду, на підставі якого вчинено реєстраційну дію;

3) рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.

56. Отже, зі змісту статті 25 вищезазначеного Закону вбачається, що однією з підстав здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи, а також відміни державної реєстрації припинення юридичної особи є судове рішення, що набрало законної сили та тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

57. Як вбачається зі змісту резолютивної частини постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2008 року у справі № К25/316-07 цим судовим рішенням визнано недійсним статут ТОВ «Горизонт» та скасовано державну реєстрацію цього Товариства. На виконання цього судового рішення відповідачем внесено до Державного реєстру запис від 19 червня 2008 року № 12011130006000411 про припинення ТОВ «Горизонт» як юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи.

58. Разом з тим, у резолютивній частині постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року у справі № 804/3153/16 вирішено, зокрема скасувати в Державному реєстрі запис № 12011130006000411 від 19 червня 2008 року про припинення ТОВ «Горизонт» як юридичної особи на підставі рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008 року у справі № К25/316-07. Зазначене рішення суду обґрунтовано невідповідністю вчинених державним реєстратором дій (скасовано державну реєстрацію ТОВ «Горизонт» як юридичної особи) тим, що визначені у мотивувальній частині судового рішення у справі № К25/316-07 (скасовано державну реєстрацію статуту ТОВ «Горизонт»).

59. На виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року у справі № 804/3153/16 відповідачем скасовано у Державному реєстрі запис від 19 червня 2008 року № 12011130006000411 про припинення ТОВ «Горизонт» як юридичної особи.

60. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що Синельниківською РДА виконані належні дії, спрямовані на виконання судових рішень, що набрали законної сили, у порядку статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», про що відповідачем вказано у листах-відповідях від 11 червня 2021 року та 29 червня 2021 року, наданих на звернення ОСОБА_1 від 19 травня 2021 року та 18 червня 2021 року.

61. Судами попередніх інстанцій також встановлено та не заперечується учасниками справи, що позивач звернувся до Синельниківської РДА щодо виконання рішення господарського суду у порядку статті 40 Конституції України та Закону України «Про звернення громадян», а не у порядку, визначеному розділом VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень» Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

62. За змістом статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

63. Отже, зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного або приватного виконавця може звернутися сторона виконавчого провадження, тобто особа, яка була учасником спірних правовідносин, в яких ухвалено судове рішення, невиконання або неналежне виконання якого стверджується скаржником.

64. Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 не є учасником спірних правовідносин щодо правомірності статуту ТОВ «Горизонт», а також правовідносин, що виникли з приводу правомірності дій та рішень державного реєстратора про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ТОВ «Горизонт» як юридичної особи, тобто позивач не є особою, на яку поширюються судові рішення у справах № К25/316-07 та № 804/3153/16.

65. На підставі вищезазначеного, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що вимоги про зобов`язання відповідача розглянути звернення об`єктивно та всебічно по суті шляхом внесення запису до Державного реєстру про скасування державної реєстрації ТОВ «Горизонт» є необґрунтованими та не можуть бути задоволені.

66. Обґрунтованими також є висновки судів попередніх інстанцій про те, що Синельниківська РДА правомірно здійснила розгляд звернень позивача у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян».

67. На підставі вищезазначеного, колегія суддів доходить висновку, що доводи скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 129-1 Конституції України, законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та «Про звернення громадян», а також неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 листопада 2019 року у справі № 813/1761/16, від 31 липня 2020 року у справі № 826/3849/16 та від 17 вересня 2020 року у справі № 802/2001/16-а, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи.

68. Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів попередніх інстанцій та щодо яких не наведено мотивів відхилення відповідного аргументу.

69. Оскільки колегія суддів не вбачає неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, який частково скасував рішення суду першої інстанції, то відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає такі рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

70. Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, між іншим, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

71. Важливо наголосити, що низка рішень ЄСПЛ дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень.

72. ЄСПЛ наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі «Якущенко проти України», заява № 57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23), «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58), «Бендерський проти України» (заява N 22750/02, пункт 42)).

73. Крім того, у пункті 60 рішення «Helle v. Finland» (заява №20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі.

74. Також у пункті 71 рішення у справі «Peleki v. Greece» (заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене мотивувань або якщо зазначені ним мотиви ґрунтуються на порушенні закону, допущеного національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (рішення у справі «Moreira Ferreira v. Portugal» (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.

75. До того ж, у пункті 80 рішення у справі «Perez v. France» (заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (рішення у справі «Artico v. Italy», заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (рішення у справі «Van de Hurk v. the Netherlands», заява № 16034/90, пункт 59).

76. Однак, варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні, ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні «Garcia Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. the Netherlands» (заява № 16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява № 30850/11, пункт 43). Водночас, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися залежно від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.

77. Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях «Ruiz Torija v. Spain» (заява №18390/91, пункт 29), «Higgins and others v. France» (заява № 20124/92, пункт 42), «Бендерський проти України» (заява № 22750/02, пункт 42) та «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03, пункт 54).

78. Так, у пункті 54 рішення «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03) ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими.

79. Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка ухвалює рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

80. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

81. Оскільки суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк

Судді: А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко