ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року

м. Київ

справа №160/25226/24

адміністративне провадження № К/990/45353/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФОНД-2022» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФОНД-2022» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі № 160/25226/24 (постановлену в складі колегії суддів: головуючого Чередниченка В.Є., суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.)

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФОНД-2022» (далі - ТОВ «АГРОФОНД-2022) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у про відповідність ТОВ «АГРОФОНД-2022» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати ГУ ДПС виключити товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФОНД-2022» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. 19 вересня 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФОНД-2022» звернулося до суду з заявою про забезпечення позову, у якій просить зупинити дію рішення комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №27904 від 17.09.2024 про відповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФОНД-2022» (Код ЄДРПОУ 37990709) пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду по справі № 160/25226/24.

Разом з позовною заявою, позивачем була подана заява про забезпечення адміністративного позову, відповідно до якої позивач просив суд зупинити дію рішення Комісії Головного управління ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №27904 від 17.09.2024 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «АГРОФОНД-2022» (Код ЄДРПОУ 37990709) пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду по справі № 160/25226/24.

Обґрунтовуючи заяву позивач зазначив, що після віднесення платника податку до категорії ризикового складені ним податкові накладні/розрахунки коригування зупиняються, що підтверджує фактичну неможливість вести господарську діяльність до часу винесення рішення у цій справі, оскільки безвибірково всі здійснені господарські операції та всі контрагенти підпадуть під дію негативних наслідків оскаржуваного рішення.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року заяву задоволено повністю.

Зупинено дію рішення Комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №27904 від 17.09.2024 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «АГРОФОНД-2022» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду по справі № 160/25226/24

Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, дійшов висновку, що після віднесення позивача до переліку ризикових платників податків за рішенням про відповідність критеріям ризиковості платника податку, подані позивачем податкові накладні зупиняються, що підтверджуються відповідними роздруківками податкових накладних та квитанцій про зупинення їх реєстрації від 18.09.2024 та підтверджує твердження позивача про фактичну неможливість вести нормальну господарську діяльність, оскільки контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, а всі здійснені господарські операції та всі контрагенти підпадуть під дію негативних наслідків оскаржуваного рішення, так як фактично мали взаємовідносини з ризиковим платником податку на додану вартість. У свою чергу, суд посилався на правову позицією Верховного Суду, викладену у постанові від 27.09.2023 у справі № 420/10012/22.

Скасовуючи ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року, апеляційний суд у постанові, якою відмовив у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову у справі № 160/25226/24, дійшов висновку, що перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

Апеляційний суд зазначив, що висновок суду першої інстанції стосовно невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності не підтверджений оцінкою судом будь-яких доказів. При цьому, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року у цій справі - залишити без змін.

Скаржник наголошує, що включення позивача до переліку ризикових платників ПДВ тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/ розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, оскільки остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів та за результатами їх розгляду комісією центрального рівня.

Також, посилаючись на правову позицію Великої Палати у справі № 925/556/21, акцентує увагу на тому, що заходи забезпечення позову щодо зупинення дії оскарженого рішення, про вжиття яких у клопотанні просить позивач, відповідають предмету позову, водночас вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного рішення відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи.

Відповідач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню з огляду на таке.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Так, вирішуючи подану позивачем заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що наявність рішення про включення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, впливає на реєстрацію сформованих зазначеним підприємством податкових накладних.

Отже, за висновками судів, спірне рішення податкового органу суттєво впливає на ведення господарської діяльності позивача, а саме блокує формування податкового кредиту, що призводить до негативних наслідків, які ускладнюють взаємовідносини з контрагентами, внаслідок чого позивач недоотримає прибуток.

На переконання суду апеляційної інстанції, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, надаючи правову оцінку мотивам якої, колегія суддів виходить з такого.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку № 1165).

Відповідно до підпункту 3 пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, серед іншого, зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю. При цьому, за платником податку залишається право надати пояснення та відповідні документи, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності, не підтверджені будь-якими доказами.

Слід указати, що належні та допустимі докази в розумінні статей 150 151 КАС України заявник взагалі не долучав до матеріалів заяви про забезпечення позову. Податкові накладні, які складені за період серпня 2024 року, квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, за умови, що спірне рішення прийнято 17 вересня 2024 року (матеріали оскарження ухвали про забезпечення позову а.с.126-180), самі по собі не можуть бути свідченням того, що станом на момент звернення до суду заявник має обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову у запропонований ним спосіб настануть такі наслідки, які ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Посилання суду першої інстанції у цій справі на постанову Верховного Суду від 27 вересня 2023 року у справі № 420/10012/22 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки у межах наведеної справи суди зазначали про доведеність існування загрози завдання шкоди, а також факту зупинення реєстрації всіх без виключення податкових накладних та розрахунків коригування заявника. Існування цих обставин підтверджувалось дослідженими доказами, а не ґрунтувалось на припущеннях ймовірного настання наслідків у майбутньому. Саме це було визначальним для висновку судів про дійсну необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Водночас, у межах цієї справи відповідних доказів позивач не надав, а самого лише твердження про можливе настання негативних наслідків для суб`єкта господарювання недостатньо. Отже, обставини у справі, що розглядається, та у наведеній скаржником не є повністю подібними.

При цьому усталеною є позиція Верховного Суду, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний негативний вплив на суб`єктів господарювання, зокрема, на їх господарську діяльність. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

При цьому суд касаційної інстанції також зазначає, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Та обставина, що надання додаткових документів та пояснень у кожному конкретному випадку вимагає значного часу та зусиль, не може сприйматися як визначена законом підстава для забезпечення позову.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено необхідність вжиття застосованих судами заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, застосовані заходи є такими, що суперечать приписам частини другої статті 151 КАС України.

Помилковими є і посилання апелянта на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 01 березня 2023 року у справі № 925/556/21. Так, предметом судового розгляду у межах зазначеної справи було стягнення з податкового органу збитків, які поніс позивач внаслідок протиправного зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Велика Палата Верховного Суду дійсно вказала, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, реалізація якого залежить від продавця, який має визначений законом обов`язок із реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Продавець залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення таких дій. В той же час, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сплата контрагенту штрафних санкцій у будь-якому розмірі не означає, що така обставина становить достатню причину для визнання того, що така сплата знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів. У межах справи № 925/556/21 Суд дійшов висновку, що оскарживши в судовому порядку рішення податкового органу про зупинення реєстрації податкової накладної, яке в подальшому було визнане протиправним та скасоване судом, платник податків запобіг заподіянню збитків своєму контрагенту. Відтак, підстави для стягнення таких збитків з податкового органу були відсутні, з огляду на що Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення судів попередніх інстанцій та ухвалила нове про відмову в позові.

Ураховуючи викладене, наявні підстави вважати, що справа № 925/556/21 ухвалена у неподібних до обставин цієї справи правовідносинах.

Верховний Суд не встановив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскарженого рішення і погоджується з його висновками у цій справі. При цьому, доводи касаційної скарги також не спростовують вищенаведених висновків.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФОНД-2022» - залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі № 160/25226/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко