ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21 березня 2023 року

справа №160/2602/22

адміністративне провадження № К/990/3290/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л. І., Пасічник С. С.,

за участі секретаря судового засідання Статілко Ю. С.,

представника позивача - адвоката Гончаренко І. Б.,

представника першого відповідача - Кас`яненко М. П. в порядку самопредставництва,

представника другого відповідача - Поліщука О. О. в порядку самопредставництва,

представника третьої особи - Єгорова А. Є. в порядку самопредставництва,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз»

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року (судді А. В. Шлай, Т. С. Прокопчук, О. О. Круговий)

у справі №160/2602/22

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

03 лютого 2022 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільчої системи «Дніпрогаз» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі, скорочена назва - АТ «Дніпрогаз») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, управління, перший відповідач у справі), Державної податкової служби України (далі - податковий орган, служба, другий відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо надання відповіді, оформленої листом №96900/6/04-36-18-08 від 10 грудня 2021 року, визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що виразилася у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 10050162,00 (десять мільйонів п`ятдесят тисяч сто шістдесят дві гривень 00 копійок) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та не відображення відповідного збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість, зобов`язати Державну податку службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство (код ЄДРПОУ 20262860) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 10050162,00 (десять мільйонів п`ятдесят тисяч сто шістдесят дві гривень 00 копійок) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та відобразити у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість відповідне збільшення.

В обґрунтування позову зазначалось, що у зв`язку із застосованим приватним виконавцем арешту майна АТ «Дніпрогаз» в межах виконавчого провадження, останнє було позбавлене можливості вчасно сплатити податкове зобов`язання за декларацією з податку на додану вартість за період - жовтень 2021 року у розмірі 10050162 грн. У зв`язку із чим між АТ «Дніпрогаз» та АТ «Дніпропетровськгаз» було укладено договір доручення №30А491-3708-20 від 20 серпня 2021 року, на підставі якого АТ «Дніпропетровськгаз» поповнило електронний рахунок АТ «Дніпрогаз» у системі електронного адміністрування ПДВ. Листом від 10 грудня 2021 року вих. № 96900/6/04-36-18-08 Державною податковою службою України в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на звернення АТ «Дніпрогаз» повідомлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з поточного рахунку платника податку. Враховуючи те, що кошти в розмірі 10050162,00 грн надійшли з кореспондуючого рахунку, який не є рахунком АТ «Дніпрогаз», останній не має права реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в єдиному реєстрі податкових накладних на зазначену суму.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року, позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що виразилася у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 10050162 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та не відображення відповідного збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість, зобов`язавши Державну податку службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 10050162 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та відобразити у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість відповідне збільшення. У задоволенні решти позовних вимог судом відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року, задоволено апеляційну скаргу Державної податкової служби України, скасовано в частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року в адміністративній справі №160/2602/22, якою позовні вимоги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" задоволено та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що поповнення рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість третьою особою не передбачено податковим законодавством, і така операція не може вважатись сплатою податку іншою особою за дорученням платника податку.

27 січня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №160/2602/22, якою представник Товариства (позивача у справі) просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року у справі №160/2602/22.

Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, із зазначенням про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм статті 200-1 у сукупності зі статтями 19 38 Податкового кодексу України та глави 68 Цивільного кодексу України щодо процедури поповнення електронного рахунку платника податку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість через повірену особу, в умовах неможливості використання поточного рахунку платника податків.

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства, справу витребувано з суду першої інстанції.

09 лютого 2023 року справа №160/2602/22 надійшла до Верховного Суду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що Акціонерне товариство «Дніпрогаз» є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість №2004624500188 від 03 липня 2020 року, має індивідуальний податковий номер - 202628604021, рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в Державній казначейській службі УкраїниА3389999803855189000000017145.

Засобами електронного зв`язку (через Електронний кабінет) позивач, як платник податку, подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2021 року з самостійним визначенням суми податкового зобов`язання у розмірі 10050162 грн, яке сплачується до державного бюджету.

20 серпня 2021 року між АТ «Дніпрогаз» та АТ «Дніпропетровськгаз» (повна назва - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільчої системи Дніпропетровськгаз») було укладено договір доручення №30А491-3708-20, відповідно до умов якого АТ «Дніпропетровськгаз» (повірений) зобов`язався від імені та за рахунок довірителя здійснити юридичні дії, направлені на виконання грошових зобов`язань довірителя.

На підставі укладеного договору АТ «Дніпропетровськгаз» поповнило електронний рахунок АТ «Дніпрогаз» у системі електронного адміністрування ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №16964 від 30 листопада 2021 року.

Відповідно до витягу з системи електронного адміністрування ПДВ сума 10050162,00 грн знаходиться на електронному рахунку НОМЕР_1 , що належить АТ «Дніпрогаз» (код ЄДРПОУ 20262860).

Відповідно до витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, реєстраційний ліміт не збільшився на суму 10 050 162,00 грн.

Розглянувши лист позивача від 07 грудня 2021 року № 491-Сл-13224-1221, Державна податкова служба України (другий відповідач у справі) листом від 10 грудня 2021 року № 96900/6/04-36-18-08 надала відповідь, в якій, зокрема, зазначила, що АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ДНІПРОГАЗ" (код 20262860) не має права реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 10 050 162,00 грн, які надійшли 30 листопада 2021 року на рахунок в системі електронного адміністрування НОМЕР_2 з рахунку НОМЕР_3.

13 лютого 2023 року перший відповідач у справі надіслав на адресу Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить залишити скаргу без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року по справі №160/2602/22 залишити без змін.

16 лютого 2023 року другий відповідач у справі надав до Суду пояснення на касаційну скаргу, просить прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні касаційної скарги Товариству в повному обсязі, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

16 лютого 2023 року Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків ( третя особа у справі) надала до Суду додаткові пояснення, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до статей 195 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВИСНОВКИ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про допущення Державною податковою службою України протиправної бездіяльності, що виразилася у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи Дніпрогаз» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 10050162 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та не відображення відповідного збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Суд першої інстанції вказав на те, що, поповнюючи з 30 листопада 2021 року електронний рахунок в СЕА ПДВ (через повірену особу) в умовах неможливості застосування регламентованого Кодексом способу виконання відповідного обов`язку із зарахування коштів на рахунок у системі електронного адміністрування (арешт коштів позивача), позивач правомірно розраховував на збільшення реєстраційного ліміту для реєстрації податкових накладних на суму такого поповнення.

Суд апеляційної інстанції висновувався з того, що поповнення рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість третьою особою не передбачено податковим законодавством, і така операція не може вважатись сплатою податку іншою особою за дорученням платника податку.

Аналізуючи зміст договору доручення №30А491-3708-20 від 20 серпня 2020 року, за умовами якого АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», як повірений, прийняв на себе зобов`язання від імені та за рахунок АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», як довірителя, здійснити юридичні дії, направлені на виконання грошових зобов`язань, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що у договорі жодним чином не зазначено право повіреного здійснювати представництво законних інтересів довірителя та ведення справ, пов`язаних із сплатою податків.

Суд апеляційної інстанції оцінюючи спірні правовідносини та здійснюючи апеляційний перегляд дійшов наступних чотирьох висновків.

Договір доручення №30А491-3708-20 не наділяє АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» правом поповнювати електронний рахунок АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Поповнення електронного рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість не є сплатою податку, який може учинятись довірителем.

Поповнення рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість третьою особою податковим законодавством не передбачено.

Реєстраційний ліміт платника податку на додану вартість збільшується лише на суму поповнення, яка надходить з його власного поточного рахунку.

За висновком суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції не навів обґрунтування свого висновку про «недосконалість СЕА ПДВ», яка, на думку суду першої інстанції, позбавила позивача платника податку права використовувати підтверджені суми податку на додану вартість для реєстрації податкових накладних та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Цей висновок зумовлений тим, що як стаття 200-1 ПК України, так і Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, містять однозначні приписи щодо процедури поповнення електронного рахунку платника податку на додану вартість, збільшення реєстраційного ліміту, списання сум з електронного рахунку тощо.

Судом апеляційної інстанції також були відхилені посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах №469/2253/19, № 360/5480/19, 360/4747/19 та інших, застосування яких за загальним правилом врегульовано статтею 242 КАС України, з мотивів того, що наведеними висновками Верховного Суду у цих справах спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що порядок нарахування та сплати єдиного внеску не є подібним (аналогічним) порядку сплати податку на додану вартість. Як зазначалось вище, сплата до бюджету податку на додану вартість має особливості, які полягають у списанні сум з електронного рахунку платника податків в СЕА ПДВ, порядок поповнення якого також визначений законодавцем. Сплата єдиного внеску здійснюється без застосування такої процедури, тому висновки Верховного Суду при розгляді наведеної категорії справ, на думку колегії суддів, не підлягають застосуванню при вирішенні спору щодо збільшення реєстраційного ліміту ПДВ.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Межі перегляду судом касаційної інстанції визначені статтею 341 КАС України, відповідно до частини першої цієї статті суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Статтею 200-1 Податкового кодексу України врегульований Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість. Система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Реєстраційна сума (ліміт), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН обчислюється за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 ПК України.

Складовою формули обчислення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість є показник суми поповнення електронного рахунку (SПопРах).

Сума поповнення електронного рахунку це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку.

Збільшення реєстраційної суми шляхом поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку з інших джерел чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, реєстраційний ліміт платника податку на додану вартість збільшується лише на суму поповнення, яка надходить з його власного поточного рахунку.

Позивач наполягає на тому, що поповнення його електронного рахунку, яке було здійснено його довірителем - АТ «Дніпропетровськгаз» на підставі договору доручення, ґрунтується на положеннях статті 19 та статті 38 ПК України.

Статтею 19 ПК України передбачено, що платник податків веде справи, пов`язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах (п. 19.1). Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов`язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності (п. 19.2). Представник платника податків користується правами, встановленими цим Кодексом для платників податків (п. 19.3).

Також, пунктом 38.2 статті 38 цього ж Кодексу визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відтак, сплата до бюджету податку на додану вартість має певні особливості, які полягають у списанні сум з електронного рахунку платника податків в СЕА ПДВ.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді (пункт 200-1.5 ПК України).

Пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України передбачено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.

Проблемою цього спору є те, що позивач, як платник податку на додану вартість вважає себе таким, що належним чином сплатив податкові зобов`язання за жовтень 2021 року, при цьому податковий орган, покликаючись на пункт 200-1.4 статті 200-1 ПК України, вважає правомірним, що за даними СЕА ПДВ показник УПопРах АТ «Дніпрогаз» не було збільшено на суму поповнення. Відповідач вважає, що відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 ПК України кошти зараховані на рахунок в СЕА ПДВ є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього кодексу та в погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що поповнення рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість третьою особою не передбачено податковим законодавством.

Судом апеляційної інстанції підставно зауважено, що у договорі доручення №30А491-3708-20 від 20 серпня 2020 року жодним чином не зазначено право повіреного здійснювати представництво законних інтересів довірителя та ведення справ, пов`язаних із сплатою податків.

Аналіз статті 200-1 ПК України та Порядку №569, які містять однозначні приписи щодо процедури поповнення електронного рахунку платника податку на додану вартість, збільшення реєстраційного ліміту, списання сум з електронного рахунку, тощо, дає підстави для висновку, що реєстраційний ліміт платника податку на додану вартість збільшується лише на суму поповнення, яка надходить з його власного поточного рахунку.

Нормами пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначено, що електронний рахунок у СЕА ПДВ може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків. Тобто, грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не повинні були взагалі зараховуватися на електронний рахунок.

Звернувшись до суду з позовом, позивач послався на статті ЦК України, які регулюють цивільно-правові відносини в сфері виконання загального та грошового зобов`язання, відповідальність наступає в разі порушення такого зобов`язання.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (стаття 1 ЦК України).

Таким чином, оскільки між сторонами виникли правовідносини, що врегульовані нормами податкового законодавства, а не цивільним законодавством, підстави для задоволення позову на підставі цивільного законодавства відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції дотримався норм процесуального права в частині дослідження і надання оцінки доказам, наявним в матеріалах справи. Переоцінка доказів та/або додаткова їх перевірка є неможливою на стадії касаційного перегляду відповідно до положень статті 341 КАС України.

Суд апеляційної інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини справи та надав об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів учасників справи, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено неповно чи неправильно, а, отже, і наведені Товариством доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.

З урахуванням установлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги позивача, постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, що є підставою для залишення її без змін.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).

Керуючись статтями 341 344 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №160/2602/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Л. І. Бившева

С. С. Пасічник