№ 160/2727/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 160/2727/21

адміністративне провадження № К/9901/45418/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів -Мартинюк Н. М., Соколова В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна лабораторія ІНВІТРО» до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 (суддя - Неклеса О. М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 (колегія суддів у складі: Коршуна А. О., Панченко О. М., Чередниченка В. Є.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежна лабораторія ІНВІТРО» (далі - позивач, ТОВ «ІНВІТРО») звернулося до суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - третя особа, ГУ ДКС України у Дніпропетровській області), в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

- визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), яка полягає у не формуванні подання про повернення ТОВ «ІНВІТРО» грошових коштів у розмірі 8 763 300,00 грн, помилково зарахованих до державного бюджету за формою згідно з додатком 1 до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787);

- зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) сформувати та направити позивачу подання про повернення ТОВ «ІНВІТРО» грошових коштів у розмірі 8 763 300,00 грн, помилково зарахованих до державного бюджету за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 787.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що визнання недійсною у судовому порядку постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2875/1856/АВ/ТД-ФС/582, відповідно до якої на ТОВ «ІНВІТРО» було накладено штраф у розмірі 8 763 300,00 грн, є підставою для повернення стягнутої суми штрафу. Позивач зазначив, що сума нарахованого штрафу була стягнута в межах виконавчого провадження на підставі постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2875/1856/АВ/ТД-ФС/582 до набрання рішенням суду законної сили. Позивач, діючи на підставі Порядку № 787, звернувся до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із зверненням щодо формування подання про повернення грошових коштів у сумі 8 763 300,00 грн, проте відповідач відмовив у формуванні подання. Таким чином, на думку позивача, бездіяльністю відповідача щодо відмови у формуванні подання про повернення грошових коштів у сумі 8 763 300 грн, порушує законне право позивача, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

27.11.2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2875/1856/АВ/ТД-ФС/582, відповідно до якої на ТОВ «ІНВІТРО» було накладено штраф у розмірі 8 763 300,00 грн.

24.01.2020 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/13271/19 зупинена дія постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2875/1856/АВ/ТД-ФС/582 від 27.11.2019.

04.02.2020 державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61136614 на підставі виконавчого документа - постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2875/1856/АВ/ТД-ФС/582. В межах вказаного виконавчого провадження, з позивача 06.02.2020 було стягнуто суму штрафу у розмірі 8 763 300,00 грн, про що 07.02.2020 державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

02.04.2020 Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено рішення по справі № 160/13271/19 за позовом ТОВ «ІНВІТРО» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, яким позовну заяву позивача до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2875/1856/АВ/ТД-ФС/582 від 27.11.2019, визнано протиправним та скасовано Припис про усунення виявлених порушень № ДН2875/1856/АВ/П від 28.10.2019.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 у справі № 160/13271/19 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.01.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження по справі № 160/13271/19 за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Отже, судами встановлено, що з позивача в порядку виконавчого провадження була стягнута сума штрафу у розмірі 8 763 300,00 грн на підставі постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2875/1856/АВ/ТД-ФС/582 від 27.11.2019, яка після стягнення була визнана в судовому порядку протиправною та скасована.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), яка полягає у не формуванні подання про повернення ТОВ «ІНВІТРО» грошових коштів у розмірі 8 763 300,00 грн, помилково зарахованих до державного бюджету за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 787. Зобов`язано Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) сформувати та направити позивачу подання про повернення ТОВ «ІНВІТРО» грошових коштів у розмірі 8 763 300,00 грн, помилково зарахованих до державного бюджету за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 787.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції виходив з того, що з позивача у цій справі в межах виконавчого провадження ВП № 61136614 було стягнуто адміністративний штраф за виконавчим документом, який перебував на виконанні, і під час такого стягнення застосовується код класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», уповноваженим органом, що контролює справляння за таким кодом надходжень бюджету виступає Міністерство юстиції України, а тому суд відхилив доводи відповідача про те, що вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та зобов`язання сформувати та направити подання про повернення грошових коштів у сумі 8 763 300,00 грн є такими, що заявлені до неналежного відповідача.

Таким чином, на думку суду, контроль за справлянням надходжень бюджету за кодом бюджетної класифікації 21081100 у Дніпропетровській області покладено на Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), а тому саме відповідач повинен сформувати та направити позивачу подання про повернення надміру та помилково сплачених коштів, стягнутих на підставі скасованої постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2875/1856/АВ/ТД-ФС/582 від 27.11.2019 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Отже, суд дійшов висновку, що бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), яка полягає у не формуванні подання про повернення грошових коштів у сумі 8 763 300,00 грн, порушує законне право позивача на повернення надміру та помилково сплачених коштів, передбаченим Порядком № 787.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Підставою касаційного оскарження позивач зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, застосовуючи пункт 5 Порядку № 787 та визначаючи Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) належним відповідачем по справі, не урахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 у справі № 120/3164/19-а.

Крім того, скаржник наголошує на тому, що саме Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, на виконання постанови якого з ТОВ «ІНВІТРО» стягнуто штраф у розмірі 8 763 300,00 грн, контролює справляння відповідних надходжень (адміністративні штрафи) до бюджету та, як відповідальний орган, що контролює такі справляння, наділений обов`язком щодо формування подання про повернення коштів. Отже, оскільки на виконання рішення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області перераховано штраф, то, скаржник вважає, що саме цей орган в розумінні пункту 5 Порядку № 787 є контролюючим органом, який зобов`язаний сформувати подання на повернення коштів.

На думку скаржника, враховуючи норми Закону України «Про виконавче провадження» та Положення про Державну службу України з питань праці, якими не передбачено способу повернення помилково зарахованих коштів з державного бюджету ні органами виконавчої служби, ні міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції, можна дійти висновку про відсутність протиправної бездіяльності щодо повернення таких коштів зазначеними суб`єктами владних повноважень, зокрема, Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Крім того, скаржник вважає, судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, оскільки до участі у справі не залучені особи дії та рішення яких були предметом розгляду у даній справі, а саме: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області та Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Позиція інших учасників справи

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

13.12.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Єресько Л. О., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 160/2727/21.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28.12.2021 № 2358/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 160/2727/21 у зв`язку з відпусткою судді Єресько Л. О., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Мартинюк Н. М., Соколова В. М. для розгляду судової справи № 160/2727/21.

Ухвалою Верховного Суду від 29.12.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їхнього застосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Частинами першою, четвертою статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Грошові суми, стягнуті до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787).

Згідно пунктом 3 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватися шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я органу Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).

За змістом пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

Пунктом 8 Порядку № 787 Передбачено, що подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання надається платником до органу Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.

Пунктом 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509), передбачено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Частиною сьомою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 за № 759/19497 (далі - Положення № 1707/5) Міжрегіональні управління Міністерства юстиції України (далі - міжрегіональне управління) підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами.

Відповідно до підпункту 5.3 пункту 5 Положення № 1707/5 Міжрегіональне управління з метою організації своєї діяльності контролює надходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та їх облік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (далі - Постанова № 106) установлено, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (далі - перелік), згідно з додатком.

Відповідно до зазначеного Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету органом, що контролює справляння надходжень бюджету за кодами класифікації доходів бюджету 21080500, 21080600, 21080800, 21081100, 21081300, 21081800, 22070000, 22090100, 22090200, 24010000, 24010100, 24010200, 24010300, 24010400, 50080100 за виконавчими документами, які перебувають/перебували на виконанні, 22010300, 22012600, 22012700, 22012900 у разі надання послуг у сферах державної реєстрації нотаріусами є Міністерство Юстиції України.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 27.11.2019 № ДН2875/1856/АВ/ТД-ФС/582 на ТОВ «ІНВІТРО» накладено штраф у розмірі 8 763 300,00 грн.

04.02.2020 державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження ВП № 61136614 з примусового виконання постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 27.11.2019 № ДН2875/1856/АВ/ТД-ФС/582 та у рамках цього виконавчого провадження з позивача стягнуто суму штрафу у розмірі 8 763 300,00 грн, що стало підставою для закінчення виконавчого провадження ВП №61136614 відповідною постановою від 07.02.2020 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 у справі № 160/13271/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020, серед іншого, визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 27.11.2019 № ДН2875/1856/АВ/ТД-ФС/582.

Отже, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, з позивача в порядку виконавчого провадження була стягнута сума штрафу у розмірі 8 763 300,00 грн на підставі постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 27.11.2019 № ДН2875/1856/АВ/ТД-ФС/582, яка після стягнення була визнана в судовому порядку протиправною та скасована, а тому стягнута сума штрафу в розмірі 8 763 300,00 грн підлягає поверненню.

Верховний Суд відхиляє доводи відповідача, що на час відкриття та здійснення виконавчого провадження державному виконавцю не було відомо про наявність судового спору між сторонами виконавчого провадження та позивачем не оскаржувались дії державного виконавця, з огляду на таке.

Аналізуючи положення пункту 7 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 11 Порядку № 509 суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 27.11.2019 № ДН2875/1856/АВ/ТД-ФС/582 019 є виконавчим документом, а штраф визначений указаною постановою підлягає стягненню органами державної виконавчої служби. При цьому, станом на дату стягнення суми штрафу постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 27.11.2019 № ДН2875/1856/АВ/ТД-ФС/582 була чинною.

У той же час, як встановлено судами попередніх інстанцій, дія постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 27.11.2019 № ДН2875/1856/АВ/ТД-ФС/582 була зупинена ухвалою Дніпровського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 по справі № 160/13271/19, тобто виконанню не підлягала.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що оскарження дій державного виконавця та постанов прийнятих в межах виконавчого провадження є правом, а не обов`язком сторони виконавчого провадження. Сам факт стягнення суми штрафу в період дії ухвали суду від 24.01.2020 про зупинення виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 27.11.2019 № ДН2875/1856/АВ/ТД-ФС/582, у зв`язку з не доведенням до відома державного виконавця інформації про наявну ухвалу, а також сам факт відсутності оскарження дій державного виконавця з боку учасників виконавчого провадження не змінює правовий режим стягнутих коштів як таких, що підлягають поверненню.

З огляду на наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у позивача виникли правові підстави для повернення суми стягнутого штрафу у розмірі 8 763 300,00 грн, у зв`язку з набуттям рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 по справі № 160/13271/19 законної сили, а не у зв`язку з діями державного виконавця.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.10.2020 ТОВ «ІНВІТРО» звернулось до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із зверненням за вих. № 254 щодо формування подання про повернення грошових коштів у сумі 8 763 300,00 грн. У відповідь на зазначене звернення Південно-Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не надало відповідь за змістом запиту.

10.12.2020 ТОВ «ІНВІТРО» повторно звернулось до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із зверненням за вих. № 292 щодо формування подання про повернення грошових коштів у сумі 8 763 300,00 грн.

Листом від 11.01.2021 № ТОВ-656-02/1 відповідач повідомив позивача, що під час перебування на виконанні виконавчого документа, дії державного виконавця сторонами не оскаржувалися, інформація, щодо скасування виконавчого документа або про зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа до відділу ДВС не надходила, тому кошти, що стягнуті з рахунків боржника не є помилково стягнутими та підстави для направлення подання про повернення помилково зарахованих коштів - відсутні.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 Постанови № 106 органам, що контролюють справляння надходжень бюджету необхідно забезпечити відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, затвердженого Постановою № 106, органом, що контролює справляння надходжень бюджету за кодами класифікації доходів бюджету 21080500, 21080600, 21080800, 21081100, 21081300, 21081800, 22070000, 22090100, 22090200, 24010000, 24010100, 24010200, 24010300, 24010400, 50080100 за виконавчими документами, які перебувають/перебували на виконанні, 22010300, 22012600, 22012700, 22012900 у разі надання послуг у сферах державної реєстрації нотаріусами є Міністерство Юстиції України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до листа Державної казначейської служби України про надання інформації від 14.05.2020 № 12-11-11/8287 адміністративні штрафи та інші види санкцій стягуються за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Приймаючи до уваги те, що з ТОВ «ІНВІТРО» було стягнуто адміністративний штраф за виконавчим документом, який перебував на виконанні, із застосуванням коду класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що уповноваженим органом, що контролює справляння за таким кодом надходжень бюджету виступає Міністерство юстиції України.

Твердження скаржника про те, що Постановою № 106 встановлено, що надходження за кодом бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» контролюють, зокрема, органи державної влади та інші державні органи, Верховний Суд відхиляє, оскільки указаною постановою також встановлено те, що органом, що контролює справляння надходжень бюджету, зокрема, за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» за виконавчими документами, які перебувають/перебували на виконанні є Міністерство Юстиції України.

У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що постанова Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 27.11.2019 № ДН2875/1856/АВ/ТД-ФС/582, якою на ТОВ «ІНВІТРО» накладено штраф у розмірі 8 763 300,00 грн перебувала на виконанні у державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

З огляду на наведене, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, що вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та зобов`язання сформувати та направити подання про повернення грошових коштів у сумі 8 763 300,00 грн є такими, що заявлені до неналежного відповідача.

Враховуючи, що відповідно до Положення № 1707/5 міжрегіональні управління Міністерства юстиції України підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що контроль за справлянням надходжень бюджету за кодом бюджетної класифікації 21081100 у Дніпропетровській області покладено на Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), тому саме відповідач повинен сформувати та направити позивачу подання про повернення надміру та помилково сплачених коштів, стягнутих на підставі скасованої постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 27.11.2019 № ДН2875/1856/АВ/ТД-ФС/582.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), яка полягає у не формуванні подання про повернення грошових коштів у сумі 8 763 300,00 грн, порушує законне право позивача на повернення надміру та помилково сплачених коштів, передбачене Порядком № 787.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, на які покликається позивач в обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме неврахування судом апеляційної інстанції правової позиції, висловленої Верховним Судом за подібних обставин у постанові від 26.11.2020 у справі № 120/3164/19-а, Верховний Суд виходить з такого.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20, пункт 39) конкретизувала свої висновки щодо визначення подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність варто також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та наведеним скаржником судовим рішенням суду касаційної інстанції, свідчить про те, що постанова Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 120/3164/19-а не містить висновку щодо застосування пункту 5 Порядку № 787.

У справі № 120/3164/19-а Верховний Суд щодо аргументів позивача в контексті касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанції, з підстави, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, лише зазначив про те, що «суд першої інстанції встановив, що саме Управління Держпраці у Вінницькій області є контролюючим органом в розумінні положень пункту 5 Порядку № 787, оскільки саме на виконання його рішення (постанова № 22 від 05.04.2018) сплачено штраф в сумі 372 300,00 грн. Також суд першої інстанції указав, що Порядком № 787 визначена чітка процедура повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, яка складається з наступних етапів: підготовка органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, подання про повернення коштів; надання органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, підготовленого подання платнику; звернення платника із відповідним поданням та заявою довільної форми до органу Казначейства. Оскільки відповідна бездіяльність Управління Держпраці у Вінницькій області не була предметом оскарження в межах цієї справи (ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.12.2019 Управління Держпраці у Вінницькій області виключено зі складу відповідачів), то суд першої інстанції був позбавлений можливості захистити порушене право позивача на повернення належних йому коштів. Таким чином, твердження позивача, що судами не встановлено обставин, за яких підстав підлягають поверненню кошти позивачу, та не враховані обставини щодо наявної спроможності позивача визначитись із відповідачем, є безпідставними».

Колегія суддів зауважує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених обставин у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

Тож, дослідивши зміст правовідносин з метою з`ясування їхньої подібності з урахуванням обставин кожної зазначеної справи, колегія суддів дійшла висновку про помилковість доводів касаційної скарги, оскільки висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, стосуються правовідносин, які не є подібними.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, що стосуються предмету спору, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк В.М. Соколов