ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року

м. Київ

справа № 160/3080/23

адміністративне провадження № К/990/15489/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року (головуючий суддя - Олефіренко Н.А., судді - Білак С.В., Шальєва В.А.) у справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

у с т а н о в и в :

У лютому 2023 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача до бюджету податковий борг у сумі 312931,51 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повернуто позивачеві на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою окружного суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Встановивши, що до апеляційної скарги позивачем не додано документа про сплату судового збору, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 березня 2023 року залишив скаргу контролюючого органу без руху та встановив апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду податковим органом було скеровано до суду клопотання, в якому повідомлялось, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03 листопада 2022 року №2719-ІХ (набрав чинності 25 листопада 2022 року) частину першу статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) доповнено пунктом 27, і, з урахуванням унесених до Закону змін, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи звільняються від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях справ в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Констатувавши, що податковим органом не виконано вимог апеляційного суду щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, Третій апеляційний адміністративний суд, керуючись приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, ухвалою від 21 квітня 2023 року повернув апеляційну скаргу податкового органу. Зіславшись на положення частини другої статті 4 Закону №3674-VI, якою встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, суд апеляційної інстанції звернув увагу апелянта на те, що вказане положення стосується подання апеляційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Закону №3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Не погоджуючись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на продовження розгляду до цього ж суду. На обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник вказує, що в силу вимог Закону податковий орган звільнений від оплати судового збору в частині стягнення сум податкового боргу в усіх судових інстанціях, незалежно від того, яке процесуальне рішення оскаржується, - ухвала суду з процесуальних питань чи рішення суду по суті позовних вимог.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не є перешкодою до касаційного перегляду справи.

Касаційний перегляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої означеної статті до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

За приписами частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України (який в силу положень частини другої статті 298 КАС України підлягає застосуванню до апеляційної скарги, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Своєю чергою, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, врегульовано Законом №3674-VI.

Стаття 4 Закону №3674-VI встановлює розмір розміри ставок судового збору у розрізі найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору, а частина перша статті 5 вказаного Закону визначає коло осіб, звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03 листопада 2022 року № 2719-IX (який набрав чинності 25 листопада 2022 року) частину першу статті 5 Закону №3674-VI, яка містить перелік суб`єктів, яких звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, доповнено новим суб`єктом: «27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Аналіз наведених норм приводить до однозначного розуміння того, що з урахуванням унесених до Закону №3674-VI змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у всіх справах, предметом судового розгляду у яких є стягнення податкового боргу.

Таким чином, позивач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в силу пункту 27 частини першої статті 5 Закону №3674-VI звільнений від сплати судового збору у цій справі, оскільки предметом її розгляду є стягнення податкового боргу.

Варто зважити й на те, що відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» цей законопроект, серед іншого, розроблений саме з метою економії та оптимізації бюджетних коштів на сплату контролюючими органами судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків.

Апеляційний суд наведеного не врахував та безпідставно поклав на податковий орган обов`язок зі сплати судового збору, що мало наслідком передчасне повернення апеляційної скарги.

Колегія суддів КАС ВС вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що в силу статті 5 Закону України «Про судовий збір» скаржник не звільнений від сплати судового збору та повинен був сплатити судовий збір на загальних підставах за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції. У даному випадку, позивач є таким, що звільнений від сплати судового збору під час розгляду цієї справи в усіх судових інстанціях, незалежно від виду заяви, скарги (позовна заява, апеляційна скарга, касаційна скарга тощо), а також виду судового рішення (ухвала, постанова, рішення), яке оскаржується.

Аналогічний підхід до тлумачення статті 5 Закону України «Про судовий збір» висвітлено у постанові КАС ВС від 02 травня 2023 року у справі №160/300/23.

Роблячи висновок про те, що положення частини другої статті 4 Закону №3674-VI стосується подання апеляційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали, суд апеляційної інстанції врахував правову позицію, висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 травня 2018 року у справі №915/955/15 та у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі №320/5719/19, від 24 листопада 2021 року у справі №826/17526/18 та від 13 квітня 2022 року у справі №204/827/17.

Утім, колегія суддів КАС ВС звертає увагу, що в даному випадку визначальним є не вид судового рішення, яке оскаржується, а саме наявність у позивача як контролюючого органу пільги від сплати судового збору, закріпленої в Законі, у тих справах, предметом судового розгляду у яких є стягнення податкового боргу. При цьому позивач має безумовну пільгу зі сплати судового збору та у нього відсутній обов`язок з його справляння у разі звернення до суду з позовами, переліченими в пункті 27 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська