ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2023 року
м. Київ
справа №160/3104/21
адміністративне провадження № К/990/9715/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22.03.2022 у справі № 160/3104/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльністю протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку позивачу його пенсії за інвалідністю з моменту призначення пенсії за інвалідністю у відповідності до статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням рішення Конституційного суду України від 25.04.2019 № 1-р (ІІ)/2019, справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19);
- зобов`язати відповідача провести з моменту призначення пенсії за інвалідністю перерахунок та виплату пенсії позивача, обчисливши з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, а саме з 23 615,00 гривень (4723,00 гривень х 5) з моменту призначення пенсії за інвалідністю, з 30 000,00 гривень. (60 00,00 гривень х 5) з 01.01.2021, та з подальшим перерахунком.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі №160/3104/21 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку позивачу його пенсії за інвалідністю з моменту призначення пенсії за інвалідністю у відповідності до статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням рішення Конституційного суду України від 25.04.2019 № 1-р (ІІ)/2019, справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19);
- зобов`язано відповідача провести з 26.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивача, обчисливши з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмолено, апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом зазначення поважних причин пропуску строку та надання документу про сплату судового збору, а також копії апеляційної скарги у відповідності до кількості сторін у справі.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
19.04.2022 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 14.04.2022, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22.03.2022 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 04.05.2022 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 03.05.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник не навів поважних підстав для пропуску строку на апеляційне оскарження, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, обставини, на які покликається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали реалізацію права на апеляційне оскарження.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що повний текст рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 надійшов на адресу відповідача 19.08.2021. Суд першої інстанції, на його клопотання від 26.08.2021 № 0400-010902-7/112789 направив рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 з відміткою про набрання законної сили, яке зареєстроване 18.11.2021 за вх. №26671/7. Службовою запискою від 01.12.2021 № 82942/01-16 передано на виконання. Службовою запискою від 07.12.2021 № 83895/01-16 повідомлено про неможливість виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021. Отже, визначивши доцільність подання апеляційної скарги та реалізуючи право на оскарження судового рішення, передбачене статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 12.01.2022 було подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Позивач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 420/5137/18.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити заявник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції отримано 19.08.2021.
Проте з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 12.01.2022.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмолено, апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом зазначення поважних причин пропуску строку та надання документу про сплату судового збору, а також копії апеляційної скарги у відповідності до кількості сторін у справі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.03.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Судом апеляційної інстанції в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху та в ухвалі про відмову у відкритті апеляційного провадження наголошено, що скаржник хоч і подавав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте не навів об`єктивних, на думку суду, підстав, які перешкоджали вчасному апеляційному скарженню рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Апелянт, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Також, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").
Проте службова записка уповноваженої особи відповідача від 01.12.2021 про неможливість виконання рішення суду першої інстанції від 11.05.2021 отриманого 26.08.2021 не може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, дотримання відповідачем процесуальної дисципліни та своєчасне ініціювання відповідачем наступного етапу розгляду справи та участь в ньому .
Зазначена оцінка дій відповідача відповідає висновку Європейського суду з прав людини, викладеному в рішенні від 18.10.2005 у справі «МШ «Голуб» проти України», відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
У рішенні від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За приписами частини першої статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Водночас, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Позивач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 03.11.2022 у справі №560/15534/21 та від 22.12.2022 у справі №380/19423/21.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд в цій справі не знаходить підтвердження поважності причин пропуску суб`єктом владних повноважень строку на апеляційне оскарження та погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 299 341 345 349 350 356 359 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22.03.2022 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.М. Чиркін
Судді А.А. Єзеров
Т.Г. Стрелець