ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 160/3403/23
адміністративне провадження № К/990/39127/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до відповідача Головного управління Національної поліції в Луганській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Національної поліції України, про визнання протиправними і скасування наказу та акта, стягнення одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сімейко Артур Миколайович,
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року, ухвалене суддею Кучугурною Н.В.,
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року, ухвалену колегією суддів: у складі головуючого судді Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л. А., Лукманової О. М.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
1. 22.02.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та в інтересах яких діє адвокат Сімейко Артур Миколайович, до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - ГУНП в Луганській області), зазначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Національну поліцію України, просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Луганській області «Про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку» від 19.12.2022 №2247;
1.2. скасувати акт № 31 повторного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 18.04.2022 із старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу поліції №3 Сєвєродонецького районного управління поліції ГУНП в Луганській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 , затверджений 23.12.2022 т.в.о. начальника ГУ НП в Луганській області (далі - Акт № 31);
1.3. зобов`язати ГУНП в Луганській області виплатити дітям загиблого старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №3 Сєвєродонецького районного управління поліції ГУНП в Луганській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одноразову грошову допомогу шляхом:
1.3.1. перерахування коштів у сумі 2 500 000 грн на рахунок ОСОБА_2 , зазначений у заяві про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського від 26.10.2022;
1.3.2. перерахування коштів у сумі 2 500 000 грн на рахунок ОСОБА_3 , зазначений у заяві про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського від 26.10.2022;
1.3.3. перерахування коштів у сумі 2 500 000 грн на рахунок ОСОБА_4 , зазначений у заяві про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського від 26.10.2022.
1.4. Також просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на оплату послуг адвоката (на професійну правничу допомогу) у розмірі 40 000 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 18.04.2022 стався нещасний випадок, внаслідок якого загинув старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції № 3 Сєверодонецького районного управління поліції ГУНП в Луганській області лейтенант поліції ОСОБА_5 .
2.1. Висновки щодо розслідування нещасного випадку викладено в акті №2 від 08.08.2022 спеціального розслідування нещасного випадку (далі - Акт № 2). Згідно з цими висновками, ОСОБА_5 загинув у період дії воєнного стану під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оброни, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в період проходження служби під час виконання службових обов`язків.
2.2. У зв`язку з цим, позивачка в інтересах спільних із загиблим ОСОБА_5 дітей звернулася до відповідача із заявами про виплату одноразової грошової допомоги на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
2.3. Поряд з цим, 19.12.2022 ГУНП в Луганській області був виданий наказ №2247 «Про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку», яким скасовано акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/ПВ від 08.08.2022 № 2 та призначено повторне спеціальне розслідування події. Цей наказ видано на виконання листа Департаменту управління майном Національної поліції України від 08.11.2022 № 6868/31/02-2022 «Про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку».
2.4. Після цього було проведено повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, який стався 18.04.2022 із поліцейським Савченком І.О., за наслідками якого 22.12.2023 складено відповідний Акт №31. Згідно з цим актом, поліцейський ОСОБА_5 загинув в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, а не у період дії воєнного стану під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оброни, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, як було вказано у попередньому акті від 08.08.2022 № 2.
2.5. Позивачка вважає протиправним наказ від 19.12.2022 № 2247 ГУНП в Луганській області «Про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку» та Акт № 31 повторного спеціального розслідування нещасного випадку.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. 26.08.2006 відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області був зареєстрований шлюб ОСОБА_1 із ОСОБА_5 .
3.1. До шлюбу, а також під час шлюбу у подружжя ОСОБА_1 народилися діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
3.2. 02.07.2020 Лисичанським міським судом Луганської області було ухвалено рішення, яким розірвано шлюб, укладений ОСОБА_1 із ОСОБА_5 .
3.3. ОСОБА_5 проходив службу у званні «лейтенант поліції» на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 3 Сєверодонецького районного управління поліції ГУНП в Луганській області.
3.4. 25.02.2022 начальником ГУНП в Луганській області, полковником поліції Олегом Григоровим на виконання вимог Закону України «Про Національну поліцію», з метою охорони публічного порядку, надання допомоги населенню, виявлення ворожих ДРГ, недопущення фактів мародерства під час дії воєнного стану, був виданий наказ № 508 «Про відрядження». Цим наказом відряджено для несення служби до Луганської області працівників з 25.02.2022 до особового розпорядження зі зброєю по відділу поліції № 3 Сєверодонецького районного управління поліції ГУНП в Луганській області, у тому числі, лейтенанта поліції ОСОБА_5 .
3.5. Також до матеріалів справи надана копія довідки від 19.01.2023 №105/111/19/05-2023, видана ГУНП в Луганській області, у тому, що лейтенант поліції ОСОБА_5 , старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції № 3 Сєверодонецького районного управління поліції ГУНП в Луганській області, відповідно до наказу ГУНП в Луганській області від 25.02.2022 № 508, на виконання вимог Закону України «Про Національну поліцію», з метою охорони публічного порядку, надання допомоги населенню, виявлення ворожих ДРГ, недопущення фактів мародерства під час дії воєнного стану, був відряджений для несення служби до Луганської області з 25.02.2022, до особового розпорядження, зі зброєю.
3.6. 08.08.2022 був складений Акт №2 спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 18.04.2022 о 13 год 40 хв. зі старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу поліції № 3 Сєверодонецького районного управління поліції ГУНП в Луганській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 . Акт 08.08.2022 затверджений начальником ГУНП в Луганській області, полковником поліції Григоровим О.О .
3.7. Згідно з висновками комісії, викладеними у цьому акті, кваліфіковано, що ОСОБА_5 загинув у період дії воєнного стану під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оброни, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в період проходження служби під час виконання службових обов`язків (підпункт 1 пункту 7 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 № 705, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2020 за № 1139/35422 (далі - Порядок № 705).
3.8. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 в інтересах дітей звернулася до начальника ГУНП в Луганській області, полковника поліції Григорова О.О. із заявами від 26.10.2022 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського ОСОБА_5 .
3.9. 09.11.2022 до ГУНП в Луганській області (вх. ВДЗ 7605) надійшов лист від 08.11.2022 № 6868/31/02-2022 Департамента управління майном Національної поліції України «Про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку».
3.10. У листі зазначено, що у Департаменті управління майном Національної поліції України в межах компетенції опрацьовано матеріали спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 18.04.2022 із ОСОБА_5 .
3.11. За результатами опрацювання матеріалів зазначеного нещасного випадку сектором державного нагляду за охороною праці Департаменту виявлено грубі порушення вимог Порядку № 705, а саме: пункту 6 розділу 3 Порядку № 705.
3.12. Поряд з викладеним зазначено, що спеціальною комісією не враховано кваліфікацію кримінальних правопорушень (пункт 8 частини другої статті 115 та статті 348 Кримінального кодексу України) у кримінальних провадженнях від 18.04.2022 № 12022131240000317 та № 12022131240000316, а також що висновок комісії не відповідає обставинам події.
3.13. Відповідно до пункту 3 розділу 4 Порядку №705 виставлена вимога про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/ПВ від 08.08.2022 №2, як такого, що не відповідає вимогам Порядку №705 та проведення повторного спеціального розслідування з дотриманням вимог цього Порядку.
3.14. 19.12.2022 ГУНП в Луганській області був виданий наказ № 2247 «Про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку», яким скасовано Акт № 2 та призначено повторне спеціальне розслідування події.
3.15. Цей наказ видано на виконання листа Департамента управління майном Національної поліції України від 08.11.2022 № 6868/31/02-2022 «Про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку», відповідно до вимог Порядку № 705, з метою встановлення обставин і причин, що призвели до смертельного нещасного випадку, який стався 18.04.2022 із старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції № 3 Сєверодонецького районного управління поліції ГУНП в Луганській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 .
3.16. 23.12.2022 тимчасово виконуючим обов`язки начальника ГУНП в Луганській області полковником поліції Сергієм Скребцем затверджено Акт № 31 повторного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 18.04.2022 о 13 год 40 хв. зі старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу поліції № 3 Сєверодонецького районного управління поліції ГУНП в Луганській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 (Акт № 31 був складений 22.12.2022).
3.17. Комісія з повторного спеціального розслідування нещасного випадку кваліфікувала, що ОСОБА_5 загинув в період проходження служби під час виконання службових обов`язків (підпункт 1 пункту 7 розділу ІІІ Порядку № 705).
3.18. Уважаючи наказ від 19.12.2022 № 2247 ГУНП в Луганській області «Про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку» та Акт № 31 повторного спеціального розслідування нещасного випадку протиправними, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023, у задоволенні позову відмовлено.
4.1. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, зазначив, що, відповідно до вимог частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Поряд з цим, суд зв`язаний предметом і розміром заявлених вимог. Ураховуючи те, що позивачка оскаржує Акт № 31 повторного спеціального розслідування нещасного випадку та наказ від 19.12.2022 № 2247 про скасування попереднього Акту № 2, але не ставить питання про скасування вимоги, викладеної у листі Департамента управління майном Національної поліції України від 08.11.2022 № 6868/31/02-2022, на підставі якої був виданий оскаржуваний наказ, а також не визначає належний суб`єктний склад відповідачів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування Акта № 31 повторного спеціального розслідування нещасного випадку та наказу від 19.12.2022 № 2247 за наявності чинної вимоги, викладеної у вказаному листі, є такими, що заявлені передчасно. Відповідно, передчасними вважає суд і вимоги про зобов`язання відповідача виплатити дітям загиблого поліцейського ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги на підставі Постанови № 168.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сімейко А.М., звернулася до Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
5.1. Підставою касаційного оскарження скаржниця зазначає пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
5.2. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржниця стверджує, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права у подібних правовідносинах без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 24.06.2020 у справі № 913/843/14 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18 про те, що у разі ігнорування національними судами конкретного, доречного та важливого доводу, наведеного заявником, має місце порушення принципу справедливості, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
5.3. У цьому контексті скаржниця уважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно не надали оцінку доводам позивачки про наявність у дітей загиблого поліцейського права на отримання грошової допомоги, передбаченої у пункті 2 Постанови № 168.
5.4. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, касатор указує, що на цей час немає висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах підпункту 19 частини першої статті 4, частини першої статті 5 КАС України, статті 55 Конституції України, пункту 1 Постанови № 168 та пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про національну безпеку України».
5.5. Так, скаржниця зазначає, що звернення до суду з позовними вимогами про покладення на відповідача обов`язку виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 1 Постанови № 168, у контексті цього спору, гарантується як нормами КАС України так і Конституцією України та наполягає, що вона мала право звернутися із такою вимогою без попереднього оскарження вимоги, оформленої листом Департамента управління майном Національної поліції України від 08.11.2022 № 6868/31/02-2022 про скасування Акта №2, що, на її думку, є ефективним способом захисту порушених прав.
5.6. Скаржниця стверджує, що лист Департамента управління майном Національної поліції України від 08.11.2022 № 6868/31/02-2022 є внутрішнім документом Національної поліції України, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами органів поліції і такий лист не створює для позивачки будь-яких обов`язків та, відповідно, не може бути предметом судового розгляду за її позовом в інтересах неповнолітніх дітей.
Позиція інших учасників справи
6. Представник відповідача у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
6.1. Відповідач зазначає у відзиві про те, що позовні вимоги про скасування наказу ГУНП в Луганській області від 19.12.2022 № 2247, яким скасовано попередній Акт № 2, та про скасування Акта №31 повторного спеціального розслідування нещасного випадку за наявності чинної вимоги, викладеної у листі Департамента управління майном Національної поліції України від 08.11.2022 № 6868/31/02-2022, щодо скасування попереднього акта, є такими, що заявлені передчасно. З цих же підстав, на думку відповідача, передчасними є і вимоги про зобов`язання відповідача виплатити дітям загиблого поліцейського Савченка І.О. одноразової грошової допомоги на підставі Постанови № 168.
6.2. Водночас відповідач стверджує, що лист Департамента управління майном Національної поліції України від 08.11.2022 № 6868/31/02-2022 відповідає усім ознакам індивідуально-правового акту та обов`язковий для виконання відповідачем.
Рух касаційної скарги
7. До Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сімейко А.М., на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі № 160/3403/23.
8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2023 для розгляду цієї справи визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Стеценко С.Г., судді - Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
9. Суддею-доповідачем Стеценком С.Г., суддями: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., заявлено самовідводи від участі у розгляді справи за цією касаційною скаргою у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме: без врахування спеціалізації.
10. Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2023 задоволено заяви суддів Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В. про самовідвід. Відведено суддів Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В. від участі у розгляді справи № 160/3403/23.
11. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023, який здійснено на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28.11.2023 № 1955 у зв`язку із постановленням Верховним Судом 27.11.2023 ухвали про відведення судді-доповідача Стеценка С.Г. та суддів Стрелець Т.Г., Тацій Л.В. від розгляду матеріалів цієї касаційної скарги; визначено новий склад колегії суддів: головуючого суддю (суддю-доповідача) Єресько Л.О., суддів Соколова В.М., Загороднюка А.Г.
12. Ухвалою Верховного Суду від 04.12.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, а ухвалою від 21.12.2023 відкрито касаційне провадження за цією скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі № 160/3403/23.
13. Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2025 закінчено підготовку цієї справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядається, та аргументів учасників справи
14. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, виходить із такого.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію».
19. Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
20. Статтею 2 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
21. Згідно з пунктами 3, 4, 10 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.
22. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введений воєнний стан.
23. Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
24. Запровадження в Україні воєнного стану стало підставою для реалізації поліцейськими відповідних повноважень, передбачених Законом України «Про Національну поліцію», зокрема саме для такого особливого стану.
25. Серед основних повноважень поліцейських, характерних для воєнного стану, стаття 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає такі: участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості; здійснення у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьби з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями.
26. Стаття 24 Закону України «Про Національну поліцію» наділяє поліцію додатковими повноваженнями, виконання яких може бути покладене на поліцію виключно законом, а саме: у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості; у ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
27. Отже, Національна поліція України як орган виконавчої влади може залучатися для запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану та бере участь у виконанні завдань територіальної оборони.
28. Виконання указаних завдань і функцій в умовах воєнного стану у зв`язку з військовою агресією росії становить ризик для життя і здоров`я. За визначенням, що міститься у статті 59 Закону України «Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Завдання і повноваження поліції, навіть у звичайних умовах (за відсутності бойових дій), передбачають реальну вірогідність виникнення ситуацій, що можуть загрожувати життю і здоров`ю поліцейського.
29. Таким чином, поліцейські виконують особливі та надважливі завдання і функції як у мирний час, так і під час дії воєнного стану.
30. За змістом статті 1 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
31. Статтею 14 Закону України «Про охорону праці» визначено, що працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
32. Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
33. Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» і статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Кабінет Міністрів України постановою від 17.04.2019 № 337 затвердив Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі - Порядок № 337).
34. Згідно з абзацом 4 пункту 2 Порядку № 337 дія цього Порядку не поширюється на осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейських, військовослужбовців Національної гвардії, курсантів (слухачів) закладів освіти Міністерства внутрішніх справ Україниі Національної гвардії.
35. Абзацом 10 пункту 2 Порядку № 337 передбачено, що розслідування та облік нещасних випадків щодо осіб, зазначених в абзацах третьому-восьмому цього пункту, здійснюються у порядку, визначеному міністерствами та іншими державними органами, в управлінні яких перебувають військові частини, установи, організації, заклади освіти та підрозділи, де проходять службу або утримуються такі особи.
36. Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці», абзацу десятого пункту 2 Порядку № 337, з метою встановлення єдиного порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 № 705 затверджено Порядок № 705.
37. Згідно з пунктом 1 розділу І Порядку № 705 цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - орган (підрозділ) поліції).
38. У пункті 3 розділу І Порядку № 705 визначено, що нещасний випадок - отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.
39. Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку № 705 спеціальне розслідування проводиться в разі: нещасного випадку із смертельним наслідком; групового нещасного випадку; гострого професійного захворювання (отруєння), що призвело до тяжких чи смертельних наслідків; нещасних випадків, факт настання яких установлено в судовому порядку; нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого поліцейського; зникнення поліцейського під час виконання службових обов`язків.
40. Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 705 керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок, наказом не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.
41. Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 705 визначено, що спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом одного місяця з дня утворення спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку.
42. Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 705 за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1).
43. Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 705 комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана:
1) провести засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та скласти протокол засідання (додаток 3);
2) провести фотографування, обстежити місце нещасного випадку та скласти протокол огляду місця, де стався нещасний випадок (додаток 4);
3) одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5);
4) вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок;
5) визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6);
6) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
7) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертиз тощо для встановлення причин настання нещасного випадку;
8) з`ясувати обставини перебування потерпілого поліцейського у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; учинення ним кримінального, адміністративного правопорушення, дисциплінарного проступку, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства;
9) установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, та розробити заходи із запобігання таким нещасним випадкам;
10) кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків;
11) прийняти рішення шляхом голосування членів комісії (спеціальної комісії), у разі рівної кількості їхніх голосів голос голови комісії (спеціальної комісії) вирішальний;
12) скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. У разі групового нещасного випадку скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого поліцейського. Акти за формою Н-1 прошиваються та скріплюються печаткою органу (підрозділу) поліції;
13) розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1). У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку із змістом акта за формою Н-1 підписати акти з відміткою про наявність окремої думки. Окрема думка викладається письмово. В окремій думці член комісії (спеціальної комісії) обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акта за формою Н-1 (окрема думка додається до акта за формою Н-1 та є його невід`ємною частиною);
14) передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження;
15) додержуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих поліцейських та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.
44. Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку № 705 передбачено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є:
1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;
2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.
45. Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку № 705 контроль за своєчасним та об`єктивним розслідуванням нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідувань, веденням їх обліку, ужиттям заходів щодо усунення причин їх настання здійснюють посадові особи з державного нагляду за охороною праці органу (підрозділу) поліції відповідно до їх компетенції.
46. Пунктом 2 розділу IV Порядку № 705 передбачено, що контроль за своєчасним та об`єктивним проведенням спеціальних розслідувань нещасних випадків, веденням їх обліку, ужиттям заходів з усунення причин їх настання здійснює сектор державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном Національної поліції України.
47. Згідно з пунктом 3 розділу IV Порядку № 705 посадові особи з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції мають право вимагати від керівника органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, скасування актів за формою Н-1 з проведенням повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, якщо встановлено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів.
47.1. Вимоги посадових осіб з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції обов`язкові для виконання керівником органу (підрозділу) поліції.
48. Згідно з підпунктом 6 пункту 9 розділу ІІІ Порядку № 705 керівник органу (підрозділу) поліції, який призначив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, зобов`язаний видати наказ про скасування актів розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 та призначити повторне розслідування (у разі встановлення порушень вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів, за наявності вимоги посадової особи з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції).
49. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у разі нещасного випадку із смертельним наслідком, керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок наказом утворює спеціальну комісію з спеціального розслідування нещасного випадку, за результатами якого складається акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1.
50. Посадові особи з державного нагляду за охороною праці, які здійснюють контроль за своєчасним та об`єктивним проведенням спеціальних розслідувань нещасних випадків, у разі встановлення порушення вимог Порядку № 705 мають право вимагати скасування акта за формою Н-1 з проведенням повторного розслідування нещасного випадку.
51. У разі встановлення порушень вимог Порядку № 705, за наявності вимоги посадової особи з державного нагляду за охороною праці керівник органу (підрозділу) поліції, який призначив комісію з розслідування нещасного випадку, зобов`язаний видати наказ про скасування актів розслідування нещасного випадку за формою Н-1 та призначити повторне розслідування.
52. У справі встановлено, що позивачка в інтересах спільних із загиблим ОСОБА_5 дітей звернулася до відповідача із заявами про виплату одноразової грошової допомоги на підставі пункту 2 Постанови № 168 (членам сім`ї загиблого поліцейського), уважаючи, що ОСОБА_5 загинув у період дії воєнного стану під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оброни, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, опираючись на висновки викладені в Акті № 2 спеціального розслідування нещасного випадку.
53. 19.12.2022 ГУНП в Луганській області, на виконання листа Департамента управління майном Національної поліції України від 08.11.2022 № 6868/31/02-2022 «Про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку», видало відповідний наказ № 2247, яким скасувало Акт №2 та призначило повторне спеціальне розслідування події.
54. За наслідками проведення проведеного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 18.04.2022 із поліцейським ОСОБА_5 , 22.12.2023 складено Акт №31, у якому вказано, що поліцейський ОСОБА_5 загинув в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, а не у період дії воєнного стану.
55. Як випливає із мотивів позовної заяви, позивачка просила суд визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Луганській області від 19.12.2022 № 2247 про скасування Акта №2, просила скасувати повторний Акт № 31 та зобов`язати відповідача виплатити дітям загиблого поліцейського одноразову грошову допомогу.
56. Зі змісту оскаржуваних судових рішень випливає, що оскільки позивачка не порушує питання про скасування вимоги, викладеної у листі Департамента управління майном Національної поліції України від 08.11.2022 № 6868/31/02-2022, на підставі якої був виданий оскаржуваний наказ, а також не визначає належний суб`єктний склад відповідачів, то позовні вимоги про скасування наказу від 19.12.2022 № 2247 та Акту № 31 повторного спеціального розслідування нещасного випадку за наявності чинної вимоги про скасування попереднього Акта № 2 є передчасними. З цих же підстав суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, визнав передчасними й вимоги про зобов`язання відповідача виплатити дітям загиблого поліцейського ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу на підставі Постанови № 168.
57. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги, за правилами статті 341 КАС України, Суд уважає за необхідне звернути увагу на зазначені ОСОБА_1 підстави позову.
58. Підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які в сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до відповідача. Предмет позову - матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.
59. Як випливає зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги щодо незгоди із наказом відповідача про скасування Акта № 2, окремо зазначила та навела відповідні доводи щодо незгоди в висновками, викладеними у листі заступника директора Департамента управління майном Національної поліції України від 08.11.2022 року № 6868/31/02-2022, зокрема, вказавши, що він не містить конкретного правового обґрунтування заявленої вимоги про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку, складений з порушенням вимог пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 705, та інше. Копію вказаного листа позивачка долучила до позовної заяви.
60. Тож підставами цього позову позивачкою визначено, крім іншого, й незгоду із висновками про наявність підстав для скасування Акта № 2, викладеними у листі заступника директора Департамента управління майном Національної поліції України від 08.11.2022 року № 6868/31/02-2022.
61. Отже, ці підстави позову суди попередніх інстанцій і мали перевірити та надати їм належну оцінку.
62. При цьому незгода суду із наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови позивачці у позові.
63. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
64. Водночас суди попередніх інстанцій у цій справі ухилилися від надання оцінки підставам позову, а відтак, і від вирішення спору по суті.
65. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, у якому суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
66. Судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам ОСОБА_1 щодо неправомірності вимоги, викладеної у листі заступника директора Департамента управління майном Національної поліції України від 08.11.2022 року № 6868/31/02-2022, яка стала підставою для видання оскаржуваного наказу ГУНП в Луганській області від 19.12.2022 № 2247 про скасування Акта № 2.
67. Натомість суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, відмовивши у задоволенні позову лише з тих підстав, що позивачка не визначила окремим предметом позовних вимог лист заступника директора Департамента управління майном Національної поліції України від 08.11.2022 року № 6868/31/02-2022, не звернув увагу на доводи її позовної заяви щодо незгоди із цим документом.
68. У такий спосіб суди фактично ухилилися від розгляду по суті спору ОСОБА_1 , яка діє як законний представник інтересів неповнолітніх дітей, та звернулася до суду задля відновлення, на її думку, порушених прав дітей на отримання одноразової грошової допомоги на підставі пункту 2 Постанови № 168.
69. Верховний Суд звертає увагу на те, що одне із призначень обґрунтованого судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль за здійсненням правосуддя.
70. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд уважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд урахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
71. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів попередніх інстанцій, тому, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції (які не дають суду касаційної інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), відсутня можливість перевірити правильність його висновків в цілому по суті спору.
72. При цьому Верховний Суд зазначає, що діє в межах повноважень, визначених статтею 341 КАС України, частиною другою якої встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
73. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України та з порушенням норм процесуального права, а відтак, оскаржувані судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, встановленим статтею 242 КАС України.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
74. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
75. Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
76. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
77. З огляду на викладене, Верховний Суд доходить висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися обґрунтованими та законними, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
78. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку вказаним обставинам та, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
Висновки щодо розподілу судових витрат.
79. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задовольнити частково.
2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 160/3403/23 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов