ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №160/3801/19
адміністративне провадження №К/9901/30472/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу №160/3801/19 за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, третя особа: Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад № 265" Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., Кругового О.О. від 17 вересня 2019 року
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2019 року Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 звернувся в інтересах держави до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, третя особа: Комунальний заклад освіти «Дошкільний навчальний заклад (ЯСЛА-САДОК) № 265» Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 05 вересня 2019 року від імені Прокуратури Дніпропетровської області подана апеляційна скарга, яка підписана першим заступником прокурора області ОСОБА_1
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду 17 вересня 2019 року апеляційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року повернуто Прокуратурі Дніпропетровської області.
5. Позивачем направлено касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду 17 вересня 2019 року, в якій просить скасувати останню, а справу повернути до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
6. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 листопада 2019 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
7. Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
8. Відзиву на касаційну скаргу від учасників справи не надходило.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Повертаючи позивачу апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що перший заступник прокурора області ОСОБА_1 не є керівником Прокуратури Дніпропетровської області, який уповноважений законом чи установчими документами представляти без довіреності, інтереси Прокуратури Дніпропетровської області, оскільки право на подання і підписання апеляційної скарги від імені суб`єкта владних повноважень або юридичної особи має особисто керівник, уповноважений на це законом чи установчими документами або його представник, повноваження якого підтверджуються оригіналом довіреності, підписаної керівником. При цьому, представник на підтвердження своїх повноважень має право долучити копію такої довіреності, посвідчену нотаріально або в іншому визначеному законом порядку.
10. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм процесуального права викладена в ухвалі Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №295/11273/17.
11. Прокуратура Дніпропетровської області у касаційній скарзі не погоджується із рішеннями суду апеляційної інстанції, оскільки судом зроблено помилковий висновок щодо відсутності у першого заступника прокурора Дніпропетровської області адміністративної процесуальної дієздатності на подання апеляційної скарги, оскільки останній діяв не як представник юридичної особи, а як посадова особа, якій надано право подання апеляційної скарги на судове рішення Законом України «Про прокуратуру».
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм права судами попередніх інстанцій та дійшов таких висновків.
13. Згідно з положенням частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
14. Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
15. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
16. Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є прийнятні з огляду на наступне.
18. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається заявнику в разі, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
19. Згідно з частиною 3 статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
20. Частиною 1 статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника.
21. Документи, що підтверджують повноваження представників, визначені статтею 59 КАС України.
22. За приписами статті 1311 Конституції України (тут і далі - в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги до суду) визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
23. Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01.01.2020.
24. Положення пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
25. Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
26. Так, відповідно до абзацу 1 частини 3 та абзаців 1, 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
27. Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що прокурор має право звернутися до адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до адміністративного суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.
28. Статтею 15 Закону України «Про прокуратуру» визначено статус прокурора та встановлено, хто є прокурором органу прокуратури, а саме передбачено, що прокурором є: Генеральний прокурор його заступник та перший заступник, керівники регіональних та місцевих прокуратур, їх заступники та перші заступники, прокурори генеральної прокуратури, регіональних та місцевих прокуратур.
29. Частиною 3 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників регіональних прокуратур.
30. Як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційну скаргу подано від імені Прокуратури Дніпропетровської області та така підписана першим заступником прокурора області ОСОБА_1, тобто прокурором вищого рівня, що свідчить про можливість такого подання, незалежно від того, чи приймав він раніше участь у розгляді даної справи.
31. Інформація, що ОСОБА_1 працює на посаді першого заступника прокурора Дніпропетровської області, є публічно доступною.
32. Вказані обставини залишились без уваги суду апеляційної інстанції, який належної оцінки їм не дав, натомість дійшов необґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги прокурора.
33. У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з посиланням на відсутність доказів (довіреності) на підтвердження наявності у першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження рішення суду першої.
34. Крім того, посилання суду апеляційної інстанції на правову позицію Верховного Суду, яка викладена в ухвалі від 23 жовтня 2018 року у справі №295/11273/17, є помилковими, оскільки стосується інших підстав (копія довіреності на представництво інтересів видана від Міністерства оборони України особою, що не уповноважена на це законом) та суб`єкта владних повноважень, а саме Міністерства оборони України.
35. Відповідно до частини 1, 4 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
36. За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
37. Враховуючи, що справа направляється для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, в силу частини 2, 6 статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 248 341 345 349 353 355 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду 17 вересня 2019 року скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає
Головуючий І.В. Желєзний
Судді: Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко