ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 160/4008/23
адміністративне провадження № К/990/25021/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року, постановлену у складі судді Кальник В.В. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: Баранник Н.П. (доповідач), Малиш Н.І., Щербака А.А.,
І. Суть спору
1. Департамент патрульної поліції (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) якому просив:
1.1. визнати протиправними дії, в результаті яких ОСОБА_1 (далі відповідач), будучи суб`єктом владних повноважень, за наслідком дорожньо-транспортної пригоди завдав Департаменту патрульної поліції матеріальної шкоди;
1.2. стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції матеріальну шкоду у розмірі необхідних витрат на ремонт пошкодженого позивачем транспортного засобу 69 170 грн. 96 коп.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року в задоволенні заяви Департаменту патрульної поліції про поновлення строку на звернення до адміністративного суду було відмовлено, адміністративний позов позивача залишено без руху. Позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: обґрунтованого розрахунку суми, що стягується; доказів надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї копій документів; оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 2684,00 грн; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, з зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку та з наданням належних доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
3. На виконання вимог даної ухвали суду, 23.03.2023 року до суду від позивача надійшло клопотання про визнання поважними причини пропуску строку сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків позову в частині сплати судового збору.
4. Крім того, 23 березня 2023 року позивачем також подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
4.1. Обґрунтовуючи подану заяву зазначив, що відповідач є працівником поліції відповідно до наказу № 142 о/с від 25.05.2016. Під час виконання ним службових обов`язків 11.11.2017 з його вини сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої службовий автомобіль, яким він керував, Тоуоta Рrius отримав механічні пошкодження. Зазначені обставини встановлені постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.06.2018 в мотивувальній частині якої встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. Таким чином, позивачу про наявність шкоди, заподіяної працівником, остаточно стало відомо після 15.06.2018 року, коли набрала законної сили постанова Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Проте сума завданого збитку стала відома позивачу лише за наслідком висновку експертного дослідження від №22/12.2/33 від 07.11.2019, а отже лише після даної дати Департамент патрульної поліції мав всі законні підстави для звернення до суду. Оскільки на момент звернення до суду не існувало сталої єдиної практики щодо юрисдикції розгляду даної категорії справ (наприклад рішення по справам №204/2763/18 від 27.02.2019 Дніпровського апеляційного суду, №462/1030/17 від 25.02.2020 Львівського апеляційного суду, №320/8119/17 від 17.12.2019 Запорізького апеляційного суду), Департаментом патрульної поліції було прийнято рішення про звернення з цивільним позовом до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Позовна заява подана 27.12.2019. Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.02.2021 року по справі №214/267/20 провадження за позовом Департаменту патрульної поліції було закрито, повідомлено Департамент патрульної поліції, що розгляд такої категорії справ віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Тобто до районного суду Департамент патрульної поліції звернувся з тотожнім позовом 27.12.2019 року. Разом з тим, зазначив, що в період воєнного стану, враховуючи специфіку завдань, які наявні перед особовим складом органів поліції у такий період, зокрема залучення особового складу до заходів, направлених на забезпечення належної оборони Дніпропетровської області та м. Кривого Рогу, посиленням охорони громадського порядку, до якого залучаються всі працівники поліції, у зв`язку проблемами в енергетичній сфері, виконання функцій представлення інтересів Депаратаменту патрульної поліції в судах ускаладнююється. З огляду означені обставини, позивач просив суд визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом поважними.
5. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року , залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року, позовну заяву Департамент патрульної поліції - повернуто позивачу на підставі п.1,9 ч.4 ст.169 КАС України.
6. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що стосовно клопотання позивача про визнання поважними причини пропуску строку сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків позову в частині сплати судового збору, то будь-яких поважних причин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, позивачем не вказано. Позивачем не надано суду належних та достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
6.1. Крім того, аналізуючи наведені позивачем у клопотанні обставини та причини пропуску на звернення до суду з дании позовом, суди дійшли висновку, що вказані мотиви для поновлення строку звернення до суду, є ідентичними тим, яким вже була надана оцінка в ухвалі суду від 06.03.2023 року. Інших обґрунтувань поновлення процесуального строку звернення до суду позивачем не наведено.
6.2. Таким чином, враховуючи, що вимоги суду, викладені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року, не виконані позивачем у повному обсязі, недоліки позову не усунені, оскільки не сплачено судовий збір, а також не надано обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, з зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку та з наданням належних доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, застосував наслідки, передбачені п.1, п.9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
8. У скарзі він просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
9. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що відповідач є працівником поліції відповідно до наказу № 142 о/с від 25.05.2016. Під час виконання ним службових обов`язків 11.11.2017 з його вини сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої службовий автомобіль, яким він керував, «Toyota Prius» отримав механічні пошкодження. Зазначені обставини встановлені постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.06.2018 в мотивувальній частині якої встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. Таким чином, позивачу про наявність шкоди, заподіяної працівником, остаточно стало відомо після 15.06.2018, коли набрало законної сили постанова Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Проте сума завданого збитку стала відома позивачу лише за наслідком висновку експертного дослідження від №22/12.2/33 від 07.11.2019, а отже лише після даної дати Департамент патрульної поліції мав всі законні підстави для звернення до суду.
9.1. При цьому позивач зазначає, що оскільки на момент звернення до суду не існувало сталої єдиної практики щодо юрисдикції розгляду даної категорії справ (наприклад рішення по справам №204/2763/18 від 27.02.2019 Дніпровського апеляційного суду, №462/1030/17 від 25.02.2020 Львівського апеляційного суду, №320/8119/17 від 17.12.2019 Запорізького апеляційного суду) Департаментом патрульної поліції було прийнято рішення про звернення з цивільним позовом до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Позовну заяву подано 27.12.2019. Проте, ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.02.2021 по справі №214/267/20 провадження за позовом Департаменту патрульної поліції було закрито, повідомлено Департамент патрульної поліції, що розгляд такої категорії справ віднесено до юрисдикції адміністративного суду. За наслідком оскарження рішення суду першої інстанції постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.06.2021 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задоволено, ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.02.2021 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.09.2021 по справі № 214/267/20 провадження за позовом Департаменту патрульної поліції було закрито, повідомлено Департамент патрульної поліції, що розгляд такої категорії справ віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14.01.2022 відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції. Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2022 касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції повернуто особі, яка подала касаційну скаргу. Дану ухвалу полк патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції отримав 12.09.2022 за вх. 4810 та 28.12.2022 представник Департаменту патрульної поліції звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про відшкодування шкоди заподіяної з вини ОСОБА_1 .
9.2. Крім того, позивач, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду посилається на введення воєнного стану в Україні та зазначає, що в період воєнного стану, враховуючи специфіку завдань, які наявні перед особовим складом органів поліції у такий період, зокрема залучення особового складу до заходів, направлених на забезпечення належної оборони Дніпропетровської області та м. Кривого Рогу, посиленням охорони громадьского порядку до якого залучаються всі працівники поліції у зв`зяку проблемами в енергетичній сфері, за наслідком яких виконання функцій представлення інтересів Депаратаменту патрульної поліції в судах ускаладнююється.
9.3. Також скаржник зауважує, що об`єктивно був позбавлений можливості сплатити судовий збір у встановлений законом строк, оскільки полк патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровські області Департаменту патрульної поліції є територіальним (відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції, та не має власного фінансового відділу, а тому мав необхідність направляти доповідну записку про сплату судового збору, на підставі якої Департаментом патрульної поліції, що знаходиться в м. Києві буде сплачено судовий збір.
10. Відповідач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
IV. Джерела права й акти їх застосування
11. Положеннями частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
12. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
13. Частиною 1, 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
13.1. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
14. Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
15. Положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб`єктів владних повноважень та для інших осіб.
16. Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
17. Абзацом 2 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
18. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).
19. Частиною другою статті 123 КАС України установлено, що якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
20. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
21. Позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (пункт 9 частини четвертої статті 169 КАС України).
22. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання строків звернення до суду.
V. Оцінка Верховного Суду
23. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
24. Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
25. Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
26. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
27. Згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику ЄСПЛ як джерело права.
28. ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
29. У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
30. Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
31. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
32. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
33. У даному випадку підставами пропуску строку звернення до суду, як зазначає скаржник, стали відсутність змоги звернутись до суду у зв`язку з тим, що в Україні введено воєнний стан та враховуючи специфіку завдань, які наявні перед особовим складом органів поліції у такий період, зокрема залучення особового складу до заходів, направлених на забезпечення належної оборони Дніпропетровської області та м. Кривого Рогу, посиленням охорони громадьского порядку до якого залучаються всі працівники поліції у зв`зяку проблемами в енергетичній сфері, за наслідком яких виконання функцій представлення інтересів Депаратаменту патрульної поліції в судах ускаладнююється.
34. Верховний Суд зауважує, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
35. За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.
36. Колегія суддів зазначає, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
37. Колегія суддів враховує, що дійсно у позивача могли бути об`єктивні підстави несвоєчасної реалізації права на звернення до суду, проте, неналежна організація процесу звернення до суду з позовом з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного звернення до суду є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо вчасного подання позовної заяви.
38. Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постановах від 26 січня 2022 року у справі №380/22655/21, від 06 грудня 2022 року у справі №160/195/22.
39. Щодо посилання скаржника на те, що необхідно звернути увагу, що вперше з аналогічним позовом до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку цивільного судочинства він звернувся 27.12.2019, Суд зазначає наступне.
40. Як було зазначено вище, ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.02.2021 по справі №214/267/20 провадження за позовом Департаменту патрульної поліції було закрито, повідомлено Департамент патрульної поліції, що розгляд такої категорії справ віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
40.1. За наслідком оскарження рішення суду першої інстанції постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.06.2021 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задоволено, ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.02.2021 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
40.2. Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.09.2021 по справі № 214/267/20 провадження за позовом Департаменту патрульної поліції було закрито, повідомлено Департамент патрульної поліції, що розгляд такої категорії справ віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
40.3. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14.01.2022 відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції.
40.4. Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2022 касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції повернуто особі, яка подала касаційну скаргу.
40.5. Дану ухвалу полк патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції отримав 12.09.2022 за вх. 4810.
40.6. Проте з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про відшкодування шкоди заподіяної з вини ОСОБА_1 позивач звернувся лише 28.12.2022, тобто більше ніж через три місяці з моменту отримання ухвали Верховного Суду від 31.08.2022, що не свідчить про звернення позивача до суду у встановлений законом строк.
41. Отже, зважаючи на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, а наведені ним причини пропуску цього строку не дають підстав для визнання їх поважними та, відповідно, поновлення строку звернення до суду, то суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов законного та обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви позивачеві.
42. Щодо доводів позивача про неможливість вчасно сплатити судовий збір, Суд зазначає, що особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).
43. Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
44. Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 1 серпня 2019 року у справі №1440/1822/18, від 22 липня 2021 року у справі № 640/13056/19, від 30 листопада 2021 року у справі № 560/6797/20 від 14 квітня 2022 року у справі №420/3670/20.
45. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
46. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлені законні і обґрунтовані судові рішення, які ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
VІ. Судові витрати
47. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
2. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі №160/4008/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. А. Губська
Судді М.В. Білак
Ж.М. Мельник-Томенко