ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2023 року
м. Київ
справа №160/4299/19
адміністративне провадження № К/9901/17366/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг,
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року (колегія у складі суддів Баранник Н.П., Малиш Н.І., Щербака А.А.)
у справі №160/4299/19
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг
про визнання протиправною та скасування постанови.
І. РУХ СПРАВИ
1. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" (далі - ПАТ «Криворіжгаз») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 26.04.2019 №659 "Про накладення штрафу на ПАТ "Криворіжгаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання".
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено.
4. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 залишити в силі.
5. Ухвалою Верховного Суду від 14.08.2020 відкрито касаційне провадження.
6. Скаржник клопотав про розгляд справи за участі його представника, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на адресу НКРЕКП надійшли звернення від 10.12.2018 №БЕ-8832353 ОСОБА_1 , від 03.12.2018 № б/н ОСОБА_6, від 11.12.2018 №ЛИ-8836635 ОСОБА_2 , від 24.12.2018 №ГЕ-8886087 ОСОБА_3 , від 19.12.2018 №ТА-8868782 ОСОБА_4 , від 13.12.2018 № б/н ОСОБА_5 щодо оскарження нарахувань за природний газ та тарифів.
8. Заявники зазначали про неправомірне врахування до об`єму природного газу коефіцієнта проведення до стандартних умов, просили надати відповідь щодо законності дій з нарахування оплати на 1% більше, ніж фактичний обсяг споживання, та провести перевірку ПАТ "Криворіжгаз" з порушених у листі питань.
9. НКРЕКП звернулася з листом №80/14/7-19 від 04.01.2019 до Державної регуляторної служби України та Експертно-апеляційної ради при Державній регуляторній службі України про надання погодження для проведення позапланової перевірки, зокрема ПАТ "Криворіжгаз".
10. Державна регуляторна служба України листом від 25.02.2019 №1155/0/20-19 погодила НКРЕКП проведення позапланової перевірки додержання вимог п.2.1 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України від 09.04.2015 №329-VII "Про ринок природного газу", чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме щодо донарахування побутовим споживачам обсягів природного газу, які враховують різницю у приведенні до стандартних умов, зокрема в ПАТ "Криворіжгаз" відповідно до звернень гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
11. Враховуючи лист Державної регуляторної служби України від 25.02.2019 №1155/0/20-19, НКРЕКП прийнято постанову №314 від 05.03.2019 про проведення позапланових перевірок дотримання, зокрема, ПАТ "Криворіжгаз", Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201, у частині питань, необхідність перевірки яких стали підставами для здійснення цих заходів.
12. 15.03.2019 НКРЕКП видано посвідчення №146 для проведення позапланової перевірки ліцензіата ПАТ "Криворіжгаз" щодо дотримання п.2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу на строк з 15.04.2019 по 19.04.2019.
13. Управління НКРЕКП у Дніпропетровській області звернулося до ПАТ "Криворіжгаз" з запитом від 15.04.2019 № 37-20/203 про надання інформації щодо здійснення донарахування побутовим споживачам природного газу обсягів, які враховують різницю у приведенні до стандартних умов за списком, зазначеним у посвідченні про перевірку від 15.04.2019 № 146.
14. Листом від 18.04.2019 №501007.1-Лв-9277-0419 ПАТ "Криворіжгаз" надало інформацію щодо фактичних обсягів розподілу природного газу, обсягів приведення до стандартних умов, обсягів природного газу, переданих постачальнику та оператору ГТС, згідно з переліком звернень громадян, зазначеним у посвідченні про перевірку від 15.04.2019 № 146.
15. У період з 15.04.2019 по 19.04.2019 Управлінням НКРЕКП у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку дотримання ПАТ "Криворіжгаз" п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з дотримання вимог Закону України "Про ринок природного газу", чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, зокрема, дотримання вимог глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, в частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу, з урахуванням вимог цього Кодексу.
16. За наслідками перевірки складено акт від 19.04.2019 №159. На підставі акту прийнято постанову від 26.04.2019 № 659, якою:
1) відповідно до п.п. 11, 12 ч 1 ст. 17 та ст.ст. 19 та 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" накладено штраф у розмірі 850000 грн ПАТ "Криворіжгаз" за порушення п.2.1 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу щодо здійснення господарської діяльності з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу", чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме вимог глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ, у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу ГРМ;
2) відповідно до п. 1 ч. 1 та п.1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язано ПАТ "Криворіжгаз" у строк до 20.05.2019 привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку споживачам за ЕІС-кодами НОМЕР_1,НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_1 за період, що перевірявся, у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи з жовтня 2018 року;
3) у разі здійснення ПАТ "Криворіжгаз" неправомірних донарахувань із застосуванням коефіцієнтів приведення об`ємів природного газу до стандартних умов іншим побутовим споживачам ПАТ "Криворіжгаз" до 20.05.2019 привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку таким споживачам у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи з жовтня 2018 року.
17. Вважаючи висновки відповідача та постанову від 26.04.2019 №659 протиправними, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
18. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що постанова НКРЕКП від 26.04.2019 № 659 "Про накладення штрафу на ПАТ "Криворіжгаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання" є протиправною, оскільки прийнята на підставі хибних висновків акта перевірки про порушення ПАТ "Криворіжгаз" п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою від 16.02.2017 № 201.
Позивач вважав, що донарахування обсягів природного газу із застосуванням коефіцієнту приведення об`єму природного газу до стандартних умов за період з 01.10.2018 по 31.12.2018 є неправомірним, оскільки Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015, не надано право оператору ГРМ здійснювати приведення обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов для комерційних розрахунків; використання оператором ГРМ Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 № 116, стосовно побутових споживачів є неправомірним.
Також вказував на те, що відповідач при прийнятті постанови вийшов за межі своїх повноважень, оскільки згідно Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого НКРЕКП №428 від 14.06.2018, має право вимагати усунення тільки тих порушень, які було виявлено під час перевірки. Проте, оскаржуваною постановою зобов`язано привести свої дії у відповідність чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку газу по об`єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, а не окремих споживачів.
19. Відповідач зазначив, що за результатами позапланового заходу складено акт позапланової виїзної перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у нафтогазовій сфері та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу від 19.04.2019 №159.
Вказував на те, що 26.04.2019 за результатами розгляду акта від 19.04.2019 № 159 на засіданні НКРЕКП, яке проведено у формі відкритого слухання (за участю представників ПАТ "Криворіжгаз") прийнято постанову від 26.04.2019 №659 "Про накладення штрафу на ПАТ "Криворіжгаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання". При цьому відповідно до положень Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" проведення позапланової перевірки дотримання Ліцензіатом ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності належить до виключних повноважень Комісії, яка, у свою чергу була проведена в межах повноважень та у спосіб визначений законодавством України за результатами якої прийнято оскаржувану постанову.
Також покликався на те, що норми Кодексу газорозподільних систем не містять положень, які регламентують процедуру приведення обсягів спожитого природного газу побутовим споживачам до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків в обсяг (куб.м) та містять виключно процедуру такого приведення для не побутових споживачів. Норми Кодексу щодо приведення до стандартних умов для побутових споживачів застосовуються виключно при здійсненні перерахунків об`ємів природного газу в куб. м в енергетичні одиниці та надання їх побутовим споживача інформаційно.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що, приймаючи оскаржену постанову від 26.04.2019 №659 "Про накладення штрафу на ПАТ "Криворіжгаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання", НКРЕКП діяла обґрунтовано на підставі та у спосіб, що визначені законодавством України. Процедурні порушення НКРЕКП під час винесення спірної постанови не можуть бути самостійною підставою для скасування оскарженої постанови, зважаючи на встановлені порушення ПАТ "Криворіжгаз" Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання.
21. Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції та зазначив, що приведення об`єму природного газу до стандартних умов здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації та подальшого її використання, зокрема, для взаєморозрахунків між суб`єктами ринку природного газу, а не виключно для здійснення перерахунків об`ємів природного газу з кубічних метрів в енергетичні одиниці, як вважає відповідач. Переведення визначеного фактичного об`єму природного газу в одиниці енергії (обсяг) є окремою процедурою.
22. Відповідач у касаційній скарзі зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме щодо наявності у Кодексі газорозподільних систем (в контексті Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 №116) положень, які регулюють процедуру приведення обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов.
23. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник вказав на помилковість застосування судами попередній інстанцій у спірних правовідносинах, зокрема:
(1) положень п. 3 глави 1 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, які, як стверджує скаржник, не передбачають застосування позивачем об`ємів природного газу, приведених до стандартних умов, під час здійснення комерційних розрахунків (тобто не передбачають застосування таких об`ємів під час оплати споживачами послуг з газопостачання);
(2) приписів Розділу 1 Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу;
(3) поза увагою судів залишилася норма п. 5.6 Типового договору розподілу;
(4) суди належно не дослідили факт порушення позивачем пп. «а» п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Відповідач стверджує про недоцільність застосування висновків Шостого апеляційного адміністративного суду, викладених у постанові від 06.08.2019 у справі №640/21017/18 та вважає, що обставини, встановлені у справі №640/21017/18, не мають преюдиційного значення при розгляді цієї справи. Натомість посилається на висновки Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №560/999/19.
Скаржник також посилається на те, що Антимонопольним комітетом України було прийнято рішення від 10.12.2019 про порушення позивачем антимонопольного законодавства у вигляді зловживання монопольним становищем.
24. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає, що приведення об`єму природного газу, виміряного вузлами обліку газу, що встановлені у помешканні побутових споживачів, до стандартних умов відповідає Закону України «Про ринок природного газу» та документам, затвердженим самим Відповідачем - Кодексу ГРМ, Типового договору розподілу природного газу, Правил постачання природного газу та Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам.
На думку позивача, суд апеляційної інстанції правильно послався на практику у справі №640/21017/18. Також до спірних правовідносин може бути застосована правова позиція Верховного Суду, висловлена у постановах від 24.12.2019 у справі №640/21017/18, 03.02.2020 у справі №640/20866/18 та від 16.06.2020 у справі №640/20692/18.
Окрім того, позивач стверджує, що рішення Антимонопольного комітету від 10.12.2019 оскаржено до суду (справа №910/2305/20).
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, відзиву на неї та дійшов такого висновку.
26. Визначення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносини, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвиток ринкових відносин, мінімізацію витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище здійснює Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VIII (далі - Закон №2019-VIII).
27. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 2019-VIII державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
28. Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (п. 72 ч. 1 ст. 1 Закону №2019-VIII).
29. Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII).
30. Відповідно до ст. 1 Закону №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
31. Згідно зі ст. 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
32. Приписами ст. 19 Закону №1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
33. Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону №1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
34. У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (ч. 3 ст. 22 Закону №1540-VIII).
35. Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону №1540-VIII регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".
36. Зі змісту вказаних правових приписів вбачається, що метою здійснення діяльності НКРЕКП є досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки. В свою чергу, державний контроль Регулятором здійснюється зокрема шляхом проведення відповідних перевірок за результатом яких складаються акти.
37. Згідно з ч. 1 ст. 77 Закону №2019-VIII учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
38. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності (п. 1 ч. 2 ст. 77 Закону №2019-VIII).
39. У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії (ч. 3 ст. 77 Закону №2019-VIII).
40. Відповідно до ч. 6 ст. 77 Закону №2019-VIII рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором.
41. Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс), положеннями якого встановлено, зокрема, порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення).
42. Пунктами 1, 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу визначено, що комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.
Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу.
43. Позивач як оператор ГРМ відповідно до вимог п.п. 2-3 глави 2 розділу І Кодексу виконує функції розподілу природного газу, забезпечення комерційного обліку природного газу, формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об`єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу тощо.
При цьому позивач як оператор ГРМ здійснює комерційний облік природного газу в газорозподільній системі.
44. Пунктом 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу передбачено, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.
Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу.
45. Щодо порушень, які полягали у застосуванні позивачем коефіцієнтів приведення об`ємів природного газу до стандартних умов при визначенні обсягів споживання побутовими споживачами, починаючи з жовтня 2018 року, то Верховний Суд уже досліджував подібні правовідносини і у постанові від 18.05.2022 у справі № 480/1411/19, де зроблено такі висновки:
«…приписи пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу визначають, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, шляхом: 1) приведення газу до стандартних умов; 2) переведення об`єму газу, приведеного до стандартних умов, в одиниці енергії.
При цьому, за вимогами абзацу шостого пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу, оператор ГРМ зобов`язаний за підсумками місяця, але не пізніше 8-го числа, наступного за розрахунковим місяцем, опублікувати на власному сайті фактичні дані щодо розміру середньозваженої вищої теплоти згорання природного газу за кожним маршрутом; передбачити у платіжних документах споживачів за послуги з розподілу природного газу, а також в особистому кабінеті споживача, інформацію про величину коефіцієнту приведення до стандартних умов (якщо вузол обліку природного газу споживача не приводить в автоматичному режимі об`єм природного газу до стандартних умов), розмір середньозваженої вищої теплоти згоряння за розрахунковий період, а також розмір спожитого обсягу енергії природного газу (за трьома одиницями виміру: кВт/год, Гкал, МДж (абзац третій пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу).
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що на позивача покладено обов`язок при комерційному обліку газу, в тому числі, здійснювати дві окремі процедури: 1) приведення газу до стандартних умов; 2) розрахунок спожитого обсягу енергії природного газу, про який повідомляється споживача в платіжному документі.
Наведене спростовує аргументи відповідача, що положення пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу щодо приведення до стандартних умов застосовується виключно при здійсненні перерахунку об`єму природного газу з кубічних метрів в енергетичні одиниці та позбавляє права позивача приводити об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами, оскільки суперечать вимогам Кодексу.
Згідно абзацу першого пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу, порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та оператором ГРС, та з урахуванням вимог цього Кодексу.
На виконання зазначених вимог Кодексу та Закону № 1504-VIII Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року прийнято постанову № 2498 «Про затвердження типового договору розподілу природного газу».
Так, відповідно до пункту 1.2 Типового договору умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу.
Згідно з пунктом 37 частини 1статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII, споживач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Відповідно до пункту 4 розділу 1 глави І Кодексу споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Розділ V Договору містить порядок обліку природного газу, що передається споживачу. Так, пункт 5.1 Договору визначає, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРС та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГРС.
Згідно з пунктом 5.2 Договору, визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРС та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРС та цим Договором.
В пункті 5.3 Договору передбачено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м. куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі ГРС.
Пунктом 6 розділу XV глави 1 Кодексу визначено, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (k) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 № 116, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.03.2004 за № 346/8945.
Методика приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу (далі - Методика) призначена для приведення об`єму природного газу, який вимірюється побутовими лічильниками газу в робочих умовах, до стандартних умов за результатами вимірювання об`єму газу низького тиску лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів у разі зміни температури та тиску газу.
Розрахунки об`єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці. Такі розрахунки виконуються споживачами газу самостійно.
Суди попередніх інстанції надали оцінку доводам відповідача про те, що положення Методики не поширюється на побутових споживачів, дійшовши обгрунтованих висновків, з якими погоджується Верховний Суд про те, що пункт 6 розділу XV глави 1 Кодексу пов`язує приведення об`єму спожитого природного газу до стандартних умов не з порядком та процедурою, визначеними Методикою, а з числовими значеннями коефіцієнтів, які зазначені в додатках до методики. До того ж, Кодекс розроблений та затверджений Регулятором, нормативно-правове регулювання з цих питань є повноваженням саме Регулятора.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що приведення об`єму природного газу до стандартних умов при здійсненні обліку та розрахунків за природний газ, використаний споживачами, прямо передбачено Кодексом газорозподільчих систем та Типовим договором».
46. Колегія суддів при розгляді цієї справи не вбачає підстав для відступу від вказаної позиції, яка була підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.11.2022 у справі №560/2496/19, від 28.02.2023 у справі №460/1145/19.
47. Водночас, Суд звертає увагу на те, що з метою приведення нормативної бази щодо визначення питомих втрат природного газу в розподільних мережах та його виробничо-технологічних витрат у відповідність до вимог чинного законодавства, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" наказом Міністерства палива та енергетики України 21.10.2003 № 595 було затверджено Методику визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов (далі - Методика №595).
48. Ця Методика призначена для розрахунків питомих втрат газу в разі неприведення до стандартних умов результатів вимірювання об`ємів газу низького тиску, які вимірюються лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів при зміні тиску та/або температури газу і визначає порядок розрахунків питомих втрат природного газу (далі - газ), що виникають при вимірюваннях об`єму природного газу побутовими лічильниками газу (далі - лічильники), які використовують споживачі - фізичні особи (абз. 2 глави 2 Методики № 595).
49. Абзацами 2-3 глави 1 Методики № 595 визначено, що розрахунки питомих втрат газу здійснюються за допомогою коефіцієнтів коригування показів лічильників.
Питомі втрати газу визначаються підприємствами з газопостачання та газифікації розрахунковим шляхом самостійно згідно з даною Методикою і включаються до собівартості транспортування газу цих підприємств.
50. Наведене вказує на те, що питомі втрати природного газу, що виникають при вимірюваннях об`єму природного газу в разі неприведення до стандартних умов результатів вимірювання об`ємів газу могли бути включені до собівартості транспортування газу цих підприємств.
51. Додатково слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 було затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - Положення про ПСО), пунктом 12 якого визначено, що з 01.11.2018 по 31.12.2018 (включно) НАК "Нафтогаз України" здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за ціною (без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, які підлягають обов`язковій оплаті відповідно до умов договорів транспортування та розподілу природного газу), що розраховується за такою формулою:
Ц = (Цбаз х Кд),
де Ц - ціна продажу/постачання природного газу;
Цбаз - середня арифметична ціна продажу/постачання природного газу НАК "Нафтогаз України" для промислових споживачів, за умови попередньої оплати до періоду поставки газу, що діяла з 1 липня 2018 р. по 30 вересня 2018 р. (8981, 00 грн за 1000 куб. метрів згідно з прейскурантом на природний газ із ресурсів НАК "Нафтогаз України");
Кд - коефіцієнт дисконту, що дорівнює:
0,6943 - для розрахунку ціни природного газу з 1 листопада 2018 року;
0,8 - для розрахунку ціни природного газу з 1 травня 2019 року.
52. Підпунктом 1 п. 14 Положення про ПСО передбачено, що постачальники природного газу, що закуповують природний газ у НАК "Нафтогаз України" відповідно до пунктів 7 і 8 цього Положення, зобов`язані до 01.05.2020 постачати такий природний газ виключно побутовим споживачам, релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та державному підприємству України "Міжнародний дитячий центр "Артек" за ціною, в якій торговельна надбавка (націнка) постачальника не може перевищувати 2,5 відсотка ціни природного газу, за якою такі постачальники закупили зазначені обсяги природного газу у НАК "Нафтогаз України" відповідно до цього Положення (без урахування податку на додану вартість).
53. За приписами п. 15 Положення про ПСО постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, затвердженого відповідно до статті 12 Закону України «Про ринок природного газу».
54. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що ціна продажу газу для побутових споживачів, яка визначається згідно із Положенням про ПСО, не містить інформації про її формування з урахуванням приведення до стандартних умов, проте законодавством не заборонено постачальнику природного газу включати в кінцеву ціну ПСО на газ для населення, зокрема, тарифи на розподіл та транспортування газу, у які можуть увійти питомі втрати природного газу, що виникають при вимірюваннях об`єму природного газу побутовими лічильниками газу, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів при зміні тиску та/або температури газу, які використовують споживачі - фізичні особи .
55. Отже, саме Регулятором передбачена можливість застосування коригувальних коефіцієнтів операторами ГРМ при приведенні обсягів спожитого палива побутовими споживачами, визначивши умови та порядок такого коригування, а держава в особі Кабінету Міністрів України надала можливість постачальнику для розрахунку кінцевої ціни ПСО споживачу додати до оптової ціни, зокрема націнку такого постачальника, а також тарифи на розподіл та транспортування газу, та в особі Міністерства палива та енергетики України - включати питомі втрати газу в разі неприведення до стандартних умов результатів вимірювання об`ємів газу до собівартості транспортування газу цих підприємств.
56. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №640/20692/18, від 17.06.2020 у справі № 640/20691/18 та від 18.11.2022 у справі №560/2496/19.
57. Відповідачем у цій справі не наведено достатніх правових підстав для заборони позивачу приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за природний газ, що свідчить про неправомірність оскаржуваної постанови.
58. У зв`язку з цим, є законними і обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач правомірно при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводив об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами.
59. Посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції помилково послався на судову №640/21017/18 є необґрунтованими, оскільки правовідносини у цій справі та у справі №640/21017/18 є подібними в питаннях застосування Кодексу газорозподільчих систем та Типового договору. У зв`язку з цим, Верховний Суд не вбачає порушень норм процесуального права у цій частині.
60. Щодо доводів касаційної скарги про необхідність врахування при вирішенні цієї справи висновків Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №560/999/19, Верховний Суд зазначає, що вказане судове рішення прийнято щодо фізичної особи-споживача, а не газорозподільної організації. Крім того, у вказаному рішенні Сьомого апеляційного адміністративного суду зроблено висновок про те, що оскільки позивач не є учасником (суб`єктом) правовідносин щодо приведення дій ПАТ "Хмельницькгаз" у відповідність до вимог чинного законодавства, то така постанова не породжує для позивача права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом. Також колегія суддів зазначила, що суд першої інстанції помилково надав оцінку в частині повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо прийняття постанови від 26.03.2019 №428 "Про накладення штрафу на ПАТ "Хмельницькгаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання", оскільки позивач не зверталась до суду із способом захисту встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.
Вказані висновки не дозволяють аналогічно застосувати положення законодавства та, відповідно, правову позиції у справі №560/999/19 до вибору і застосування норм права у справі, що розглядається.
61. Відповідна позиція відображена й у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №560/2496/19.
62. Посилання скаржника на рішення Антимонопольного комітету України щодо позивача оцінюється Судом критично через його оскарження в окремому судовому провадженні.
63. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
64. Відповідно до чч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
65. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
66. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
67. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
68. Суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому його залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
69. З огляду на результат перегляду справи в суді касаційної інстанції судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись ст. 343 349 351 355 356 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, залишити без задоволення.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року у справі №160/4299/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя А.А. Єзеров