ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 160/6082/22

адміністративне провадження № К/990/25664/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Єресько Л.О.,

Радишевської О.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 (головуючий суддя - Е.О. Юрков)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.01.2023 (головуючий суддя - О.М. Лукманова, судді - Л.А. Божко, Ю.В. Дурасова)

у справі № 160/6082/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

установив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 14к від 05.01.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Головного управління Національної поліції» в частині застосування до інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 247 о/с від 05.03.2022 «По особовому складу», з урахуванням змін, внесених наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 549 о/с від 11.05.2022 «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції з 28.03.2022;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 28.03.2022, з розрахунку 292, 20 грн по день поновлення на службі за кожний календарний день вимушеного прогулу (з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів).

2. На обґрунтування позовних вимог указує про протиправність оскаржуваних наказів, оскільки позивач не вчиняв жодних дій, направлених на порушення Присяги працівника поліції та службової дисципліни, зокрема, обов`язків, визначених Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції», Правилами етичної поведінки поліцейських та посадовою інструкцією. Позивач наголошує на безпідставності та необґрунтованості висновків службового розслідування, оскільки вони ґрунтуються виключно на поясненнях, наданих під час досудового розслідування кримінального провадження, а тому наданням їм оцінки уповноважений лише суд під час судового розгляду відповідного обвинувального акта в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.01.2023, позовну заяву залишено без задоволення.

4. Під час прийняття рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразилося у безпідставній зупинці транспортного засобу, невикористанні відеореєстратора під час несення служби та скоєння інших дій проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, підриваючи довіру до нього як до носія влади. Суди констатували, що такі дії позивача є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських. Також суди виснували, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення є співмірним вчиненому дисциплінарному проступку.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Підставою касаційного оскарження судових рішень указує пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

6. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач наголошує, що суд апеляційної інстанції застосував положення статей 1, 2, 12, 13, 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18.04.2022 у справі № 540/186/20 та від 07.11.2019 у справі № 826/1610/18, без врахування того, що відповідачем проведено службове розслідування без з`ясування всіх обставин скоєного, його причин та наслідків, а також без встановлення вини позивача, що свідчить про неповне та необ`єктивне службове розслідування, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 580/1954/20, та помилково дійшов висновку про те, що в матеріалах справи достатньо фактичних даних, що свідчать про реальну наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між дисциплінарним проступком та діями/бездіяльністю позивача.

7. Також позивач підкреслює про грубе порушення судами приписів частини другої статті 2, частини четвертої статті 9 та статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, позивач зазначає, що суди обмежилися фактично лише дослідженням обставин вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення у версії, яка викладена в матеріалах службового розслідування, без врахування пояснень сторони позивача та наданих доказів, зокрема, довідки Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, згідно з якою в період часу з 29.03.2021 по 03.11.2021 відповідальна особа, яка здійснює контроль за порядком видачі та приймання нагрудних відеореєстраторів, не призначена. Тому, на переконання заявника, висновок службового розслідування про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилося у невикористанні відеореєстратора під час несення служби є безпідставним, необґрунтованим та упередженим, оскільки позивачу в провину ставиться невикористання портативного відеореєстратора, який йому взагалі не видавався. З огляду на це, позивач вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо наявності або відсутності в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку за невикористання відеореєстратора під час несення служби за умови невидачі відеореєстратора поліцейському та відсутності особи, яка є відповідальною за зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів, згідно з Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018.

Позиція інших учасників справи

8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційних скарг

9. Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

10. Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2024 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

11. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 29.01.2021 № 26 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 переміщений на посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції.

12. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 04.11.2021 № 2270 «Про організацію проведення службового розслідування та відсторонення від виконання службових обов`язків окремих поліцейських Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції» призначено службове розслідування за фактом надзвичайної події за участю, зокрема, інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

13. Згідно з указаним наказом, 03.11.2021 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла інформація про документування працівниками Дніпропетровської обласної прокуратури, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, та Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у рамках кримінального провадження № 42021040000000493, відкритого 11.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України, противоправної діяльності, зокрема інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1., якому повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

14. За результатами службового розслідування складено висновок від 04.01.2022, яким встановлено, що 03.11.2021 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла інформація про документування працівниками Дніпропетровської обласної прокуратури, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, та Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у рамках кримінального провадження № 42021040000000493, розпочатого 11.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України, протиправну діяльність, зокрема, інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , якому письмово повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

15. Відповідно до вказаного висновку, зі змісту повідомлення про підозру від 03.11.2021 з`ясовано, що 07.10.2021 приблизно о 21:30 год старший сержант поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 під час несення служби по вул. Гагаріна в с. Чкаловка Криворізького району помітили автомобіль «ВАЗ 2101», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . Після чого у них виник умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за непритягнення останнього до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Реалізуючи свій злочинний умисел, на скоєння злочину, діючи умисно, з особистих корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище для отримання матеріальних коштів незаконним шляхом, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зупинив вищезазначений автомобіль. Після зупинки автомобіля ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 сісти до службового автомобілю «Suzuki Grand Vitara» н.з. НОМЕР_2 , де вже сидів ОСОБА_2 для того, щоб перевірити по базі даних. Надалі, в період часу з 21:30 год до 21:40 год ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебуваючи в службовому автомобілі, діючи за попередньою змовою, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, в ході розмови почали погрожувати ОСОБА_3 складанням адміністративного протоколу та притягненням його до адміністративної відповідальності та вимагати надати їм неправомірну вигоду в розмірі 15000 грн за не притягнення останнього до відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Сприймаючи погрози працівників відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції як реальні, ОСОБА_3 погодився на їх вимоги про надання неправомірної вигоди та віддав їм 10000 грн та 200 доларів США, що були у нього.

03.11.2021 у кримінальному провадженні № 42021040000000493 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

14.12.2021 рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту на строк до 03.01.2022 включно.

Під час обрання запобіжного заходу на судовому засіданні старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та його захисник вказали на те, що підозрюваний визнає себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, та готовий сприяти досудовому розслідуванню.

Установлено, що з 20:00 год 07.10.2021 до 08:00 год 08.10.2021, відповідно до графіку несення служби нарядами відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції, старший сержант поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебували на чергуванні у складі групи реагування патрульної поліції. Відповідно до записів у книзі виїзду-повернення AMT № 217, останні несли службу на службовому автомобілі «Suzuki Grand Vitara». Перед виїздом на лінію інструктаж пройшов старший сержант поліції ОСОБА_2 . Факт перебування 07.10.2021 на службі старшого сержанта поліції ОСОБА_2 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 підтверджується записами у журналі реєстрації інструктажів № 409 та книзі видачі й приймання озброєння № 415 дск.

Опитаний під час службового розслідування ОСОБА_3 пояснив, що 07.10.2021 приблизно о 21:30 год, він, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2101» н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Гагаріна в с. Чкаловка, Криворізького району. Під час руху його автомобіль було безпідставно зупинено (оскільки правил дорожнього руху не порушував) поліцейськими, на службовому автомобілі марки «Suzuki Grand Vitara», державних номерних знаків він не пам`ятає, пам`ятає лише, що вони були на синьому фоні. Указаних поліцейських було двоє і як пізніше йому стало відомо це були поліцейські відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Після зупинки, до його автомобіля підійшов поліцейський ОСОБА_1 та запропонував йому сісти до салону їх службового автомобіля. На запитання ОСОБА_3 щодо причини зупинки останній повідомив, що на його транспортному засобі нібито не працюють освітлювальні прилади. Коли ОСОБА_3 підійшов до вищевказаного службового автомобіля, то у салоні вже перебував поліцейський ОСОБА_2 . Останній здійснив перевірку його даних за якоюсь інформаційною базою у своєму планшетному пристрої, якою саме не відомо.

Надалі, під час розмови, поліцейські ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почали звинувачувати ОСОБА_3 у тому, що він нібито перебуває у стані алкогольного сп`яніння та погрожувати складанням адміністративних матеріалів, а також притягненням до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ОСОБА_3 з цим не погоджувався та пояснював специфічний запах у салоні автомобіля обробкою рук антисептиком, а свій стан перевтомою. На пропозиції ОСОБА_3 пройти обстеження на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу «ДРАГЕР», вказані поліцейські відмовляли, та казали що поїдемо до лікарні, а потім вони, отримавши відповідний висновок, скерують матеріали до суду і ОСОБА_3 буде притягнуто до адміністративної відповідальності. Штраф, з їх слів, буде від 17 000 грн до 34 000 грн. Крім цього, ОСОБА_3 також позбавлять права керувати транспортними засобами на певний строк. А щоб усього цього не сталося, ОСОБА_3 повинен надати їм неправомірну вигоду у розмірі 15 000 грн. Сприймаючи погрози вказаних поліцейських як реальні, ОСОБА_3 погодився на їх вимоги та віддав їм наявні у нього на той час грошові кошти у сумі 10 000 грн та 200 доларів США.

Під час службового розслідування старший сержант поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 відмовилися від надання пояснень, посилаючись на статтю 63 Конституції України.

16. Пунктом 5 резолютивної частини висновку за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 1 частини першої статті 18, статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, Присяги поліцейського, що виразилось у безпідставній зупинці 07.10.2021 транспортного засобу «ВАЗ 2101», н.з. НОМЕР_1 , невикористанні відеореєстратора під час несення служби та скоєння інших дій проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, підриваючи довіру до нього як до носія влади, запропоновано застосувати до інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

17. Згідно з пунктом 3 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.01.2022 № 14-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Головного управління Національної поліції» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 1 частини першої статті 18, статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, Присяги поліцейського, що виразилось у безпідставній зупинці 07.10.2021 транспортного засобу «ВАЗ 2101», н.з. НОМЕР_1 , невикористанні відеореєстратора під час несення служби та скоєння інших дій проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, підриваючи довіру до нього як до носія влади, застосовано до інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

18. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.03.2022 № 247 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 з 05.03.2022 звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

19. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.05.2022 № 549 о/с «По особовому складу», зокрема, внесено зміни до наказу від 05.03.2022 № 247 о/с в частині дати звільнення «з 28.03.2022».

Релевантні джерела права й акти їх застосування

20. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

22. Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

23. За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

24. Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

25. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

26. Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

27. Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

28. Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

29. Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

30. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

31. Частинами першою, другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

32. Відповідно до частини першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

33. Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

34. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893).

35. Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування (пункт 1 розділу І Порядку № 893).

36. За змістом пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

37. Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

38. Пунктом 13 розділу V Порядку № 893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

39. Згідно з пунктом 17 розділу V Порядку № 893 факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.

40. За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Оцінка Верховного Суду

41. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

42. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

43. Спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 1 частини першої статті 18, статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, Присяги поліцейського, що виразилося у безпідставній зупинці 07.10.2021 транспортного засобу «ВАЗ 2101», н.з. НОМЕР_1 , невикористанні відеореєстратора під час несення служби та скоєння інших дій проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, підриваючи довіру до нього як до носія влади.

44. Як випливає із змісту оскаржуваних судових рішень, відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем вчинено дії та допущено поведінку, яка несумісна з вимогами, які пред`являються до особи, що проходить службу в поліції, а також наносить шкоду авторитету органів поліції в цілому.

45. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, колегія суддів виходить із такого.

46. У своїй практиці Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

47. Проте притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, є підставами для звільнення зі служби в поліції. Проте ці підстави не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського.

48. Водночас вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.

49. Притягнення до різних видів юридичної відповідальності передбачає виконання/дотримання відмінних і самостійних (окремих) процедур, які передують ухваленню рішення про накладення певного виду стягнення.

50. Позиція щодо неможливості притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення, викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 28.02.2020 у справі № 818/1274/17.

51. Верховний Суд у постанові від 02.12.2020 у справі № 420/5368/18 зауважив, що кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

52. Верховний Суд зазначає, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

53. В аспекті спірних правовідносин треба зауважити, що з`ясування обставин, які слугували приводом для службового розслідування (реєстрація кримінального провадження за ознаками скоєння кримінального правопорушення), не може обмежуватися лише проміжними офіційними результатами досудового розслідування (письмовому повідомленні про підозру).

54. Аналогічного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 09.10.2019 у справі № 812/1706/15, від 28.11.2019 у справі № 802/1969/17-а, від 30.09.2021 у справі № 814/334/17, від 30.07.2020 у справі № 802/1767/17-а, від 08.05.2019 у справі № 807/196/17, від 22.07.2021 у справі № 580/1954/20.

55. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X. v. Austria» («X. проти Австрії») про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «C. v. the United Kingdom» («С. проти Сполученого Королівства») про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі «Ringvold v. Norway», («Рінгвольд проти Норвегії») заява № 34964/97).

56. Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

57. Тож вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

58. Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності застосовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.02.2020 у справі № 260/1118/18, від 28.02.2020 у справі № 825/1398/17, від 06.03.2020 у справі № 804/1758/18, від 30.07.2020 у справі № 802/1767/17-а та від 20.10.2020 у справі № 340/1502/19.

59. Адміністративний суд, у силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

60. Проте суб`єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. Водночас саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули кримінального правопорушення чи інших обставин, наведених у рішеннях слідчого (прокурора, слідчого судді) в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, а так само відтворення у висновку службового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, не є достатнім для того, щоб вважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями й документами.

61. Верховний Суд зазначає, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

62. Необхідно зазначити, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

63. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Отже, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

64. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

65. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

66. Отож порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

67. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

68. Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. Одночасно з цим, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

69. Стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлених Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

70. В аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.

71. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення стало скоєння ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни, що підриває довіру до нього як до носія влади та негативно впливає на авторитет органів поліції. Водночас такі висновки фактично ґрунтуються лише на матеріалах кримінального провадження.

72. При цьому, суди попередніх інстанцій не з`ясували, чи наявні в матеріалах службового розслідування будь-які інші докази, що були отримані під час службового розслідування та надавали б підстави для висновку про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни.

73. Так, констатуючи вчинення позивачем дисциплінарного проступку, суди не встановили, які саме дії позивача кваліфіковано відповідачем як такі, що вчинені проти інтересів служби, що підривають довіру до нього як до носія влади.

74. Сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

75. Під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміють протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.

76. Самого лише посилання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування такого найсуворішого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби. Необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення поліцейським вказаних вимог шляхом чіткого визначення у чому саме полягає таке порушення.

77. Суди попередніх інстанцій, погодившись із висновками службового розслідування про порушення позивачем службової дисципліни, не встановили чи містить висновок службового розслідування обґрунтовані відомості щодо наявності причинного зв`язку між неправомірними діяннями позивача та їх наслідками, зокрема, чи наявний в діях позивача склад дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено позивачем; наявність вини позивача та ступень її тяжкості, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності.

78. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів першої й апеляційної інстанцій, то з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції (які не дають суду касаційної інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність їхніх висновків в цілому по суті спору.

79. Ураховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що висновки судів попередніх інстанцій у частині встановлення наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку у діях позивача, який полягає у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції України, є передчасними і такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи. Водночас оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена судами без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, оскаржувані судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності й обґрунтованості, встановлених статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

80. За приписами частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

81. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

82. Отже, з огляду на приписи частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

83. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Висновки щодо розподілу судових витрат

84. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.01.2023 у справі № 160/6082/22 скасувати.

3. Справу № 160/6082/22 направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції - Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Л.О. Єресько

О.Р. Радишевська