ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 160/6265/23
адміністративне провадження № К/990/40366/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 160/6265/23
за позовом ОСОБА_1 до Вйськової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року (суддя - Єфанова О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року (головуючий суддя - Баранник Н.П., судді: Малиш Н.І., Щербак А.А.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся в суд із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач, В/ч НОМЕР_1 ), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової винагороди ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (Постанова КМУ №168) у розмірі 30 000 грн/місяць пропорційно дням служби під час воєнного стану за періоди:
15.03.2022- 31.03.2022;
01.04.2022- 30.04.2022 (з урахуванням виплат);
24.10.2022- 31.10.2022 (з урахуванням виплат);
01.10.2022- 30.11.2022;
01.01.2023- 31.01.2023;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду згідно з Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 у розмірі 30 000 грн/місяць пропорційно дням служби під час воєнного стану за періоди:
15.03.2022- 31.03.2022;
01.04.2022- 30.04.2022 (з урахуванням виплат);
24.10.2022- 31.10.2022 (з урахуванням виплат);
01.10.2022- 30.11.2022;
01.01.2023- 31.01.2023;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду згідно з Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 у розмірі 70 000 грн/місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні нацбезпеки та оборони за період 10.05.2022 - 25.06.2022.
Позивач обґрунтовує вимоги тим, що проходить службу у В/ч НОМЕР_1 . Усупереч Постанові КМУ №168 від 28.02.2022 йому не виплачено додаткову винагороду, передбачену законодавством.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 проходить службу у В/ч НОМЕР_2 .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенанта ОСОБА_2 № 17-вв від 10.05.2022 позивача направлено у службове відрядження до оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») для участі у заходах.
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону № 37-вв від 27.06.2022 позивача направлено до НОМЕР_4 прикордонного загону в ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » для участі у заходах.
Позивач вказує, що листом від 27.02.2023 № 43.3/949-23-Вх-132 (про грошове забезпечення) підтверджено ненарахування та невиплату йому додаткової винагороди:
70 000 грн/місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні заходів нацбезпеки та оборони (10.05.2022-25.06.2022);
30 000 грн/місяць пропорційно дням служби під час воєнного стану за періоди: 15.03.2022- 31.03.2022;
01.04.2022- 30.04.2022 (частково);
24.10.2022- 31.10.2022 (частково);
01.10.2022- 30.11.2022;
01.01.2023- 31.01.2023.
За довідкою В/ч НОМЕР_5 від 05.08.2022 №1807 позивач (який проходить військову службу у В/ч НОМЕР_1 ) брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у періоди:
10.05.2022- 31.05.2022,
01.06.2022- 25.06.2022
Підстава: бойове розпорядження Адміністрації ДПСУ № 56 гриф від 02.04.2022.
Позивач вважає, що В/ч НОМЕР_1 допустила бездіяльність щодо невиплати підвищеної та додаткової винагороди під час проходження військової служби у період дії воєнного стану на підставі Постанови КМУ № 168, тому звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови КМУ № 168 у розмірі до 100?000 грн на місяць за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за періоди з 10.05.2022 по 25.06.2022, пропорційно часу участі у таких діях та заходах; зобов`язано В/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату цієї додаткової винагороди ОСОБА_1 за зазначені періоди з урахуванням проведених виплат за цей період; в решті позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково (щодо виплати збільшеної до 100 000 гривень додаткової винагороди) з 10.05.2022 по 25.06.2022, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач не заперечує факт безпосередньої участі позивача у бойових діях з травня по червень 2022 року. В/ч НОМЕР_1 стверджувала, що для виплати додаткової винагороди необхідні списки військовослужбовців за встановленою формою, які не були надані. Однак суд першої інстанції зауважив, що довідка від 05.08.2022 № 1807 є належним доказом участі позивача у бойових діях і підтверджує його право на додаткову винагороду. Відсутність відповідних списків є процедурним питанням і не може бути підставою для відмови у виплаті належних сум позивачу.
Цей суд узагальнив, що участь позивача у бойових діях у періоди зазначені у довідці надає йому право на додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог (щодо виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень) за інші періоди через те, що позивач перебував у відпустці з 24.10.2022 по 06.11.2022, а згідно з наказом № 392-АГ виплата додаткової винагороди не здійснюється під час відпустки. Крім того, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності (частина четверта статті 172-11 Кодекс України про адміністративні правовпорушення), і відповідно до наказу командир має право не виплачувати додаткову винагороду за місяць, у якому вчинено правопорушення. За решту періодів позивачу вже була нарахована та виплачена додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн щомісячно. Таким чином, суд першої інстанції уважав дії відповідача законними та не знайшов підстав для задоволення позову в цій частині.
Третій апеляційний адміністративний суд 26 жовтня 2023 року апеляційну скаргу В/ч НОМЕР_1 залишив без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року без змін.
IV. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції.
Позиція інших учасників справи
Відповідач В/ч НОМЕР_1 подав касаційну скаргу, у якій просить Верховний Суд скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) а саме тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права через відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах пункту 2-1 Постанови КМУ № 168 та наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ, які стосується правовідносин між військовослужбовцями ДПСУ та командуванням військових частин щодо виплати додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень та стосується випадків, коли:
- відповідно до пункту 4 наказу №164-АГ, військова частина, до якої відряджені військовослужбовці, зобов`язана щомісячно до 5 числа надавати списки за формою Додатку 2 для підтвердження їхньої участі у бойових діях. В/ч НОМЕР_5 не надала таких списків щодо позивача, що унеможливлює нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн;
- довідка від 05.08.2022 № 1807, видана В/ч НОМЕР_5 , не містить конкретних (необхідних) даних про фактичну участь позивача у бойових діях, зокрема точних проміжків часу та видів заходів, як того вимагає пункт 3 наказу № 164-АГ. Вона не може слугувати належним доказом для виплати додаткової винагороди у підвищеному розмірі;
- без отримання належних документів від В/ч НОМЕР_5 , В/ч НОМЕР_1 не має правових підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди.
Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправомірно зобов`язали В/ч НОМЕР_1 здійснити виплату ОСОБА_1 збільшеної додаткової винагороди без належного підтвердження його прямої участі у бойових діях або заходах. Суди попередніх інстанцій не врахували, що обов`язок надання підтверджувальних документів покладено на В/ч НОМЕР_5 , а не на В/ч НОМЕР_1 .
Касаційна скарга, як указує відповідач, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо правильного застосування норм права, що передбачають отримання додаткової винагороди на період дії воєнного стану, відповідно до Постанови КМУ № 168.
Верховний Суд ухвалою від 21 грудня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
V. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами першої чи апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні чи постанові суду або були відхилені ним; вирішувати питання про достовірність доказів; надавати перевагу одним доказам над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти їх (частина друга статті 341 КАС України).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги відповідача та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить із такого.
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення підвищеної та додаткової винагороди під час проходження військової служби у період дії воєнного стану на підставі Постанови КМУ №168.
Постанова КМУ №168 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлює, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям, у тому числі Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн щомісячно. Якщо ж військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, розмір додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн (пропорційно часу такої участі).
У справі, що розглядається, ОСОБА_1 , військовослужбовць Держприкордонслужби, просить виплатити йому
30 000 грн/місяць пропорційно дням служби під час воєнного стану за періоди:
15.03.2022- 31.03.2022;
01.04.2022- 30.04.2022 (частково);
24.10.2022- 31.10.2022 (частково);
01.10.2022- 30.11.2022;
01.01.2023- 31.01.2023;
та 70 000 грн/місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні заходів нацбезпеки оборони за період з 10.05.2022- 25.06.2022.
У період його відрядження: з 10 травня 2022 року до оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а 27 червня 2022 року - до НОМЕР_4 прикордонного загону в ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Реалізація приписів Постанови КМУ № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах.
Протягом періоду, за який позивач просить стягнути виплати передбачені Постановою КМУ № 168 діяли накази Адміністрації Держприкордонслужби:
від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - наказ № 164-АГ), який застосовується з 24.02.2022;
від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - наказ № 392-АГ), уведений в дію з 01.08.2022;
від 9 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» (наказ № 628-АГ) діяв з 01.12.2022 року.
Пунктом 1 наказу № 164 -АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень. Тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до пункту 2 наказу №164 -АГ під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем певних бойових завдань, зокрема у складі військової частини, яка веде бойові дії, або завдань з всебічного забезпечення угруповань військ (сил) безпосередньо в районі ведення бойових дій.
Пунктом 3 наказу № 164 передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів:
- бойового наказу (бойового розпорядження);
- журналу бойових дій або інших відповідних документів;
- рапорту начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відрядженні військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
Пунктом 4 наказу № 164-АГ визначено, що начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відрядженні військовослужбовці, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляють органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах (додаток 2).
Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснюють на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби з обов`язковим зазначенням підстав для його видання.
У подальшому з 1 серпня 2022 року набув чинності наказ № 392-АГ.
У пункті 2 наказу № 392-АГ конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі:
(1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
(2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
(3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
(4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
(5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
(6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;
(7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави; (8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
Пунктом 4 наказу № 392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
(1) бойового наказу (бойового розпорядження);
(2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;
(3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).
У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).
Відповідно до пункту 10 наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.
Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
Відповідно до пункту 11 наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 Наказу).
Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу (абзац другий пункту 11 Наказу).
Згідно з пунктом 12 Наказу № 392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.
З 01.12.2022 був уведений в дію наказ від 09.12.2022 № 628-АГ, яким був дещо змінений перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, але залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.
З аналізу пункту 2 наказу № 164-АГ можна зробити висновок, що у переліку завдань, які визначають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах», відсутня чітка прив`язка до меж, бойових (спеціальних) завдань та операцій здійснення самих бойових дій та заходів. Перелік охоплює широкий спектр військових дій, які можуть виконуватися військовослужбовцями як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами.
Це означає, що виконання військовослужбовцем різноманітних військових завдань як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами, може вважатися підставою для визнання його участі у бойових діях або заходах.
Поряд з цим наказом № 164-АГ визначено, що підставою для виплати додаткової винагороди є наказ командира, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).
Процедура підтвердження участі у бойових діях (пункт 3), згідно з наказом № 164-АГ, здійснюється шляхом видачі довідки (додаток № 1) на підставі одного з визначених документів: бойового наказу (розпорядження); журналу бойових дій; рапорту начальника, без вимоги надання додаткових документів або сукупності інформації. Начальники органів ДПСУ зобов`язані щомісячно повідомляти органи, де проходять службу відрядженні військовослужбовці, про їх участь у бойових діях (додаток № 2).
Таким чином, ураховуючи положення наказу № 164-АГ, можна дійти висновку, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим. Навіть якщо надані позивачем документи не повністю відповідають вимогам наказу № 164-АГ через формальні недоліки у документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду.
Накази № 392-АГ і № 628-АГ змінили підхід до визначення «безпосередньої участі» військовослужбовців у бойових діях, звузивши та конкретизувавши критерії до певних видів бойових завдань порівняно з наказом № 164-АГ, який діяв до 01.07.2022. При цьому, хоч перелік документів для підтвердження участі у бойових діях залишився незмінним, наказ № 392-АГ ввів додаткові вимоги щодо підтвердження участі у бойових діях, вимагаючи надання сукупності документів замість одного, як це було передбачено наказом № 164-АГ. Зокрема, наказ № 392-АГ вимагає надання сукупності документів, таких як бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командирів та додаткової довідки за встановленою формою. Натомість наказ № 628-АГ допускає альтернативність у наданні документів для підтвердження участі.
Отже, при оцінці доказів, що підтверджують право особи на додаткову винагороду, необхідно враховувати зміни, внесені наказами № 392-АГ та № 628-АГ, і оцінювати надані документи відповідно до їхніх вимог.
Лише на основі такого підходу можна об`єктивно визначити, чи має особа право на отримання додаткової виплати згідно з оновленими критеріями та процедурами.
Верховний Суд зазначає, що питання можливості отримання військовослужбовцями збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, неодноразово досліджувалося судом. Практика Верховного Суду є сталою і полягає в тому, що виплата додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100 ?000 гривень обумовлена участю у бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, та підтвердженням цих обставин відповідними документами.
Для відповідача підставою для виплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 є саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах) (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 21.12.2023 у справі № 200/193/23, від 26.06.2024 у справі № 200/216/23, від 31.07.2024 у справі № 200/625/23, від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23, від 28.08.2024 у справі № 200/1310/23, від 04.09.2024 у справі № 280/2228/23, від 30.09.2024 у справах № 200/232/23 та № 200/440/23 та багатьох інших).
У цій справі суди попередніх інстанцій установили, що позивач є військовослужбовцем Держприкордонслужби та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказами начальника НОМЕР_3 прикордонного загону № 17-вв від 10.05.2022 та № 37-вв від 27.06.2022 позивача було направлено у службові відрядження до оперативних угруповань військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відповідно для участі у заходах. Він також перебував у службовому відрядженні у НОМЕР_6 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_5 ) та брав участь у бойових діях, що підтверджується відповідною довідкою.
Суди встановили, що сержант ОСОБА_1 був у відпустці з 24.10.2022 по 06.11.2022. На цей період виплату не здійснили згідно з наказом. Також у листопаді 2022 року йому не виплатили винагороду, адже 22.11.2022 його визнали винним у порушенні за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП. Через адміністративне правопорушення, на підставі наказу № 694-ОС від 05.12.2022, виплату за листопад ОСОБА_1 скасували.
Водночас, з березня до жовтня 2022 року та з грудня 2022 до січня 2023 року винагорода ОСОБА_1 нараховувалась і виплачувалась відповідно до чинних наказів. Виплати підтверджуються наказами начальника НОМЕР_3 прикордонного загону:
03.2022- 10.2022 (відповідно до наказів №222-АГ, №243-ОС, №297-ОС, №356-ОС, №396-ОС, №462-ОС, №532-ОС, №596-ОС).
12.2022- 01.2023 (відповідно до наказів №743-ОС, №78-ОС).
За довідкою В/ч НОМЕР_5 від 05.08.2022 №1807 позивач (який проходить військову службу у В/ч НОМЕР_1 ) приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у періоди:
10.05.2022- 31.05.2022,
01.06.2022- 25.06.2022.
Підставою для видачі цієї довідки слугувало: бойове розпорядження Адміністрації ДПСУ № 56 гриф від 02.04.2022.
Ключовими у цій справі є питання наявності підстав для виплати ОСОБА_1 за конкретні періоди:
- 70 000 грн/місяць - за участь у бойових діях (пропорційно дням участі);
- 30 000 грн/місяць - за службу під час воєнного стану в інші періоди (пропорційно дням служби), відповідно до умов, передбачених Постановою КМУ № 168 та змінами до неї.
Суди обох інстанцій дійшли висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 ?000 гривень на місяць за безпосередню участь у бойових діях у періоди з 10.05.2022- 25.06.2022. Це право підтверджується довідкою В/ч НОМЕР_5 від 05.08.2023 № 1807, яка є належним та достатнім доказом участі позивача у бойових діях згідно з пунктом 3 Наказу № 164-АГ. Форма довідки затверджена додатком № 1 до наказу № 164-АГ.
Недотримання іншою військовою частиною (В/ч НОМЕР_5 ), до якої був відряджений позивач, формальних процедур, зокрема ненадання відповідачу вчасно необхідних списків за встановленою формою (згідно з додатком 2 до наказу № 164-АГ), не може бути підставою для відмови у виплаті додаткової винагороди. Покладення на позивача негативних наслідків через процедурні недоліки військових частин порушує його законне право на отримання належного грошового забезпечення.
Водночас за висновком судів попередніх інстанцій не підлягають до задоволення вимоги позивача про виплату 30 000 грн/місяць - за службу під час воєнного стану в інші періоди (пропорційно дням служби), відповідно до умов, передбачених Постановою КМУ № 168, адже позивач перебував у відпустці або був притягнутий до адміністративної відповідальності. Відповідно до чинних нормативних актів це є законною підставою для відмови у виплаті цієї додаткової винагороди.
В/ч НОМЕР_1 у доводах касаційної скарги стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій не повністю дослідили всі докази та обставини справи, зокрема, не врахували необхідність отримання офіційно підтверджених списків (за формою додатку до наказу) про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях.
Скаржник стверджує, що згідно з наказом № 164-АГ, підтвердження участі військовослужбовця у бойових діях повинно надійти у визначеному вигляді (списки з певними реквізитами). Їх відсутність робить неможливим законне нарахування та виплату додаткової винагороди.
Довідка, на якій гуртувалися попередні суди, не містить точного періоду, протягом якого позивач брав участь у бойових діях, а відтак порушує вимогу пропорційного нарахування винагороди. Скаржник підкреслює, що відсутність формальних списків від підрозділу, у якому перебував позивач, позбавляє відповідача (ВЧ НОМЕР_1 ) законних підстав для виплати збільшеної винагороди.
За правовою позицією, викладеною у постанові від 19 вересня 2024 року у справі № 120/4953/23, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що не можна вважати єдиною підставою для нарахування додаткової винагороди виключно списки у формі згідно з додатком 2 до наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач. Надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 05 серпня 2022 року № 1694, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф. Суди не виявили жодних ознак невідповідності довідки від 05.08.2022 №1694 критеріям належності, достовірності та допустимості, передбаченим статтями 73-75 КАС України.
У зазначеній постанові Суд вказав, що зрештою, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23.
Суди першої та апеляційної інстанцій надали належну оцінку тим обставинам, що відповідач не заперечує участь позивача у бойових діях у періоди, вказані у довідці, однак посилається на неналежні дії іншої військової частини, яка не надіслала списки для здійснення виплат.
Суди попередніх інстанцій правильно встановили, що наявність довідки (виданої на підставі одного з документів передбачених пунктом 3 наказу №164-АГ) є достатніми доказами безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, що дають право на отримання додаткової винагороди згідно з пунктом 1 Постанови КМУ №168. Зазначені документи відповідають вимогам нормативних актів і підтверджують право позивача на додаткову винагороду за вказані періоди, а невідповідності довідки критеріям належності, достовірності та допустимості, передбаченим статтями 73-75 КАС України суди нижчих інстанцій не встановили, а відповідач не зазначав.
За таких обставин і правового регулювання суди попередніх інстанцій мотивовано виходили з того, що оформлена стосовно позивача довідка підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди. Навіть якщо надані документи не повністю відповідали вимогам наказу № 164-АГ формально, вони можуть бути достатніми для підтвердження участі військовослужбовця у бойових діях та надання йому додаткової винагороди.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ненадання списків військовослужбовців згідно з додатком № 2 до наказу № 164-АГ не є безумовною перешкодою для виплати додаткової винагороди, оскільки наказом № 164-АГ передбачено можливість підтвердження участі у бойових діях на підставі одного з визначених документів (бойовий наказ, розпорядження, журнал бойових дій чи рапорт), а довідка, видана на основі одного з цих документів (за наказом № 164 АГ), може бути достатнім доказом права на отримання збільшеної виплати, навіть за відсутності формальних списків та незважаючи на порушення процедури передачі даних між військовими частинами.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у період з 10.05. по 25.06.2022 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі.
Висновки судів у цій справі про те, що не можна вважати єдиною підставою для нарахування додаткової винагороди виключно списки у формі згідно з додатком 2 до наказу № 164-АГ узгоджуються із висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 19 вересня 2024 року у справі № 120/4953/23.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не впливають на законність й обґрунтованість ухвалених судових рішень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
VI. Висновки щодо розподілу судових витрат
З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 160/6265/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
СуддіВ.М. Соколов А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько