№ 160/6885/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2021 року

Київ

справа №160/6885/19

адміністративне провадження №К/9901/13959/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Державної служби України з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство соціальної політики України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державна служба України з питань праці в особі Голови Державної служби України з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року (суд у складі головуючого судді - Кучми К.С.), на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Бишевської Н.А., суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.)

I. СУТЬ СПОРУ

1. У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Голови Державної служби України з питань праці (далі - відповідач, Голова Держпраці), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство соціальної політики України (далі - третя особа, Мінсоціпоілитики, Міністерство), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Голови Держпраці, що полягає у неприйнятті рішення про призначення позивача на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області як переможця конкурсу на зайняття вакантних посад державної категорії «Б» територіальних органів Держпраці;

- зобов`язати відповідача призначити позивача на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

1.1. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав на порушення відповідачем статті 43 Конституції України (право на працю), статті 4, частини другої статті 17 Закону України від 10 грудня 2015 року N889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон N889-VIII). На думку позивача, своєю протиправною бездіяльністю відповідач необґрунтовано обмежив його в можливості реалізувати своє конституційне право на працю, не дивлячись на результати конкурсного відбору та проходження визначеної законом спеціальної перевірки, його не призначили на посаду, вимогам якої він в повній мірі відповідає.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Наказом Державної служби України з питань праці від 22 лютого 2019 року № 41-к оголошено конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б» територіальних органів Держпраці, зокрема, начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

3. За результатами проведеного конкурсу на зайняття вказаної вакантної посади 15 березня 2019 року конкурсною комісією Держпраці переможцем конкурсу визначено ОСОБА_1 , про що складено та підписано протокол №8.

4. 19 березня 2019 року Державна служба України з питань праці направила на адресу Міністерства соціальної політики України та Дніпропетровської обласної державної адміністрації листи щодо погодження на зайняття посади начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області кандидатуру ОСОБА_1 як переможця конкурсу.

5. 22 березня 2019 року Дніпропетровська обласна державна адміністрація листом (вих. №49-1102/0/2-19) повідомила Державну службу України з питань праці, про погодження призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

6. На звернення відповідача Мінсоцполітики листом від 15 квітня 2019 року (вих.№7731/0/2-19/30) просило повідомити чи оскаржувалося або оскаржується рішення конкурсної комісії Держпраці учасниками конкурсу, які не пройшли конкурсний відбір на зайняття вакантної посади начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровські області, оскільки до Міністерства надходить велика кількість звернень щодо оскарження дій конкурсної комісії Держпраці. Також зазначено, що рішення про погодження призначення позивача на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області буде прийнято після надання запитуваної інформації.

7. Листом від 04 червня 2019 року (вих. №10578/0/2-19/30) Міністерство повідомило відповідача про не погодження призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, у зв`язку із складенням Національним агентством з питань запобігання корупції протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаним з корупцією, відносно ОСОБА_1 .

8. 27 червня 2019 року Держпраці направило на адресу Міністерства лист (вих. №5318/1/11-ДП-19) щодо вирішення питання про погодження призначення позивача начальником Головного територіального управління Держпраці у Дніпропетровській області. В листі повідомлено, що постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 червня 2019 року матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 повернуто до Національного агентства з питань запобігання корупції, у зв`язку з чим, позивач не може вважатися особою, що вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

9. 19 липня 2019 року у відповідь на звернення Держпраці Міністерство направило лист від 19 липня 2019 року(вих. № 13595/0/2-19/30) про не погодження призначення позивача на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, оскільки Національним агентством з питань запобігання корупції, після доопрацювання, повернуто Жовтневому районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 для його розгляду. Крім того зазначено, що триває розгляд справи про визнання протиправним та скасування рішення конкурсної комісії Держпраці, яким ОСОБА_1 обрано переможцем.

10. Розцінюючи листування відповідача із Міністерством як протиправну бездіяльність, в липні 2019 року позивач звернувся до суду.

11. 11 жовтня 2019 року відповідач направив на адресу Мінсоцполітики лист від 11 жовтня 2019 року (вих. № 7967/1/11-ДП-19) про погодження кандидатури позивача на зайняття посади начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

12. 17 жовтня 2019 року Міністерство надало відповідь (вих. №18048/0/2-19/30), в якій зазначено, що у зв`язку з внесенням змін постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року №838 до Положення про Державну службу України з питань праці (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96)лист Держпраці від 11 жовтня 2019 року № 7967/1/11-ДП-19 повертається адресату. Внаслідок вказаних змін діяльність Державної служби України з питань праці з 17 вересня 2019 року спрямовується і координується не Міністром соціальної політики, а Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

13. 18 листопада 2019 року Держпраці знову звернулось до Міністерства з листом (вих.№8772/1/11-ДП-19) про погодження призначення в установленому законодавством порядку ОСОБА_1 на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області як переможця за результатами проведеного 15 березня 2019 року конкурсу. Станом на 03 грудня 2019 року відповіді від Міністерства соціальної політики України на вказаний лист не надійшло.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, позовні вимоги задоволено частково.

14.1. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби України з питань праці в особі її Голови, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами проведеного конкурсу на вакантну посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 15 березня 2019 року.

14.2. Зобов`язано Державну службу України з питань праці в особі її Голови прийняти рішення за результатами проведеного конкурсу на зайняття вакантної посади начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 15 березня 2019 року відповідно до вимог чинного законодавства.

14.3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

14.4. Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі в розмірі 768,40 грн.

15. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача, яка полягає у не призначенні позивача на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. Зазначили, що тривале листування із Міністерством не свідчить про намагання відповідача сприяти ОСОБА_1 в можливості реалізувати своє конституційне право на працю, а зміст листів не свідчить про намагання вирішити питання призначення позивача на посаду, листи носять формальний характер, без посилань на дату проведення конкурсу, час, який затрачено на листування з Міністерством.

16. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувався правовим висновком, викладеним в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №818/2993/14.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

17. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог, ухваливши нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

18. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 04 серпня 2020 року касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

19. На думку представника відповідача, оскаржувані рішення прийняті судами попередніх інстанцій без врахування правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17, від 27 листопада 2019 року у справі №826/4075/17.

20. У касаційній скарзі зазначено, що висновки судів попередніх інстанцій про допущення відповідачем протиправної бездіяльності є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи. На момент виникнення спірних правовідносин були відсутні правові підстави для призначення ОСОБА_1 на спірну посаду, оскільки прийняття Головою Держпраці рішення про призначення керівників і заступників територіальних органів Держпраці залежить виключно від погодження Міністра, що спрямовує та координує діяльність Держпраці та погодження голови відповідної місцевої державної адміністрації відповідно до пункту 7 частини другої статті 18 Закону України від 17 березня 2011 року N 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади» та підпункту 10 пункту 11 Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96. У свою чергу, погодження кандидатури позивача від Міністра соціальної політики надано не було.

21. Відповідач зазначає про неодноразове звернення із відповідними листами до Міністерства для вирішення питання про погодження кандидатури позивача на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, що виключає наявність протиправної бездіяльності відповідача.

22. Також представник Держпраці наголосив, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовну вимогу про зобов`язання прийняти відповідне рішення про призначення, були позбавлені можливості втручатися у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень стосовно прийняття рішення за результатами проведеного конкурсу на зайняття спірної вакантної посади. А тому вимога про зобов`язання Держпраці в особі її Голови прийняти рішення за результатами проведеного конкурсу на зайняття вакантної посади суперечить повноваженням адміністративного суду. Повноваження щодо зобов`язання призначення працівника на відповідну посаду, є винятковою компетенцією відповідача і суд, як орган, що розглядає трудовий спір, не повинен і не може втручатись у здійснення дискреційних повноважень державного органу.

23. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу Держпраці, в якому просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

24. ОСОБА_1 у відзиві зазначив про необґрунтованість доводів наведених у касаційній скарзі, щодо відсутності протиправної бездіяльності відповідача внаслідок неодноразового звернення до Міністерства. На думку ОСОБА_1 , вказані звернення мали формальний характер.

25. Окрім того, позивач вказав, що ним отримано відповідь Національного агентства України з питань державної служби від 03 квітня 2020 року на звернення до Мінсоцполітики щодо бездіяльності Держпраці та погодження призначення позивача, в якій зазначено, що призначення на посаду керівника територіального органу виконавчої влади станом на березень 2019 року було можливе без погодження відповідним міністром.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

26. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби визначає Закон України від 10 грудня 2015 року N 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон N 889-VIII).

28. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Закону N 889-VIII державна служба здійснюється з дотримання принципу забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження.

29. Пунктом 2 частини другої статті 17 Закону N 889-VIII визначено, що керівник державної служби призначає громадян України, які пройшли конкурсний відбір, на вакантні посади державної служби категорій "Б" і "В", звільняє з таких посад відповідно до цього Закону.

30. Частинами першою, другою статті 21 Закону N 889-VIII передбачено, що вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.

Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.

31. Відповідно до частини першої статті 21 Закону N889-VIII з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України.

32. Згідно зі статтею 31 Закону N 889-VIII на посаду державної служби призначається переможець конкурсу.

Рішення про призначення на посади державної служби категорій "Б" і "В" - приймається керівником державної служби.

Рішення про призначення на посаду державної служби приймається після закінчення строку оскарження результатів конкурсу, а в разі оскарження результатів конкурсу - після прийняття рішення за скаргою суб`єктом розгляду скарги (органом, уповноваженим на розгляд скарги), але не пізніше 30 календарних днів після оприлюднення інформації про переможця конкурсу, якщо інше не передбачено законом. Таке рішення приймається на підставі протоколу засідання конкурсної комісії.

Рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду державної служби приймається за результатами спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та за результатами перевірки відповідно до Закону України "Про очищення влади".

33. Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України регламентує Закон України від 17 березня 2011 року N3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади» (далі - Закон N3166-VI).

34. Відповідно до пункту 7 частини другої статті 18 Закону N3166-VI Міністр погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується ним.

35. Згідно з пунктом 16 частини четвертої статті 19 Закону N3166-VI керівник центрального органу виконавчої влади призначає на посади за погодженням із відповідним міністром та головами відповідних місцевих державних адміністрацій, звільняє з посад керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади.

36. Процедуру проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс), метою якого є добір осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки, визначає Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року N 246 (далі - Порядок №246).

37. Відповідно до пункту 2 Порядку №246 проведення конкурсу здійснюється відповідно до визначених в установленому законом порядку вимог до професійної компетентності кандидата на зайняття вакантної посади державної служби (далі - посада) за результатами оцінювання його особистих досягнень, знань, умінь і навичок, моральних і ділових якостей для належного виконання посадових обов`язків.

38. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року N 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

39. Пунктом 7 Положення №96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

40. Відповідно до пункту 9 Положення про Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 року №84, Управління Держпраці очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Державної служби України з питань праці за погодженням з Міністром соціальної політики України та головою відповідної обласної державної адміністрації.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

41. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).

42. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом N 460-ІХ.

43. Відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу у цій справі у червні 2020 року.

44. Враховуючи дату подання касаційної скарги та вказані процесуальні норми, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, передбаченому КАС України в редакції, що діє на момент прийняття рішення судом касаційної інстанції.

45. Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

46. Враховуючи вимоги статті 341 КАС України касаційний перегляд оскаржуваного судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги.

47. Під час розгляду цієї справи судом касаційної інстанції було підтверджено наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку), з огляду на наступне.

48. Предметом спору у даній справі є не здійснення призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області як переможця конкурсу на зайняття вакантних посад державної категорії «Б» територіальних органів Держпраці, що позивач розцінює як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повнвоажень.

49. Суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, дійшли висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача, оскільки у Державної служби України з питань праці в особі її Голови був обов`язок прийняти рішення за результатами проведеного конкурсу на зайняття вакантної посади начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 15 березня 2019 року.

50. Колегія суддів Верховного Суду вважає вказаний висновок необґрунтованим з огляду на наступне.

51. У постанові Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

52. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

53. Судами попередніх інстанцій встановлено, що кандидатуру позивача було погоджено Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, але не погоджено Міністром соціальної політики, який, на момент виникнення спірних правовідносин, повинен був здійснювати таке погодження.

54. Аналізуючи приписи Законів № 889-VIII та N3166-VI, колегія суддів приходить до висновку, що рішення про призначення на спірну посаду приймається за відповідних умов, а саме: після прийняття рішення за скаргою суб`єктом розгляду скарги (органом, уповноваженим на розгляд скарги), в разі оскарження результатів конкурсу; за умови погодження кандидатури, на момент виникнення спірних правовідносин, Міністром соціальної політики та обласною державною адміністрацією.

55. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Міністерство не надало погодження призначення позивача на спірну посаду внаслідок судового розгляду справи №212/4628/19 стосовно розгляду матеріалів з Національного агентства з питань запобігання корупції відносно ОСОБА_1 . Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня 2019 року у справі №212/4628/19 справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 172-6 КУпАП України - закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Законної сили вказане судове рішення набрало 19 серпня 2019 року, тобто після звернення позивача до суду із позовом про не здійснення призначення його на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

56. Також підставою для відмови Міністерства здійснювати погодження кандидатури ОСОБА_1 був розгляд судової справи №640/5855/19, в якій оскаржувалось рішення конкурсної комісії щодо переможця конкурсу на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, яким позивача визнано переможцем конкурсу. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року позовну заяву у справі №640/5855/19 залишено без розгляду. Законної сили це рішення набрало 24 жовтня 2019 року, тобто також після звернення позивача до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не призначення його на спірну посаду.

57. Отже, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що, враховуючи приписи статті 19 Закону №3166-VI та пункту 9 Положення №84, керівник центрального органу виконавчої влади не наділений самостійними повноваженнями щодо призначення на посаду керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади, такі повноваження в нього виникають при дотриманні відповідних умов, встановлених законодавством.

58. Враховуючи відсутність необхідного погодження кандидатури позивача на спірну посаду внаслідок розгляду відповідних судових справ, зокрема і щодо оскарження результату конкурсу на спірну посаду, у відповідача була відсутня реальна можливість здійснити надані йому законом повноваження щодо призначення ОСОБА_1 на спірну посаду, що виключає наявності протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

59. Окрім того, колегія суддів вказує, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

60. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі 3813/4640/17.

61. З матеріалів справи вбачається і встановлено судами попередніх інстанцій, що відповідач неодноразово звертався до Міністерства за для погодження кандидатури позивача на спірну посаду, що також виключає наявність протиправної бездіяльності Державної служби України з питань праці.

62. Також колегія суддів Верховного Суду зазначає про необґрунтованість посилання суду першої інстанції, при частковому задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , на правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладений в постанові від 03 жовтня 2018 року у справі №818/2993/14. У справі, що розглядається та у справі №818/2993/14 є відмінними фактичні обставини, за яких виникли спірні правовідносини. У справі №818/2993/14 оскаржується протиправна бездіяльність Голови районної державної адміністрації (один із органів, що здійснює погодження), яка виникла внаслідок порушення строків районною державною адміністрацією направлення запитів про проведення спеціальної перевірки відомостей щодо особи, яка стала переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади.

63. Є необґрунтованим посилання відповідача на правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/4075/17, оскільки на момент звернення відповідача до суду касаційної інстанції зі скаргою у вказаній справі відсутнє судове рішення Верховного Суду, а лише ухвалою від 28 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі №826/4075/17.

64. Також є безпідставними доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з приводу отримання ним роз`яснення від Національного агентства України з питань державної служби щодо призначення на спірну посаду за відсутності погодження Міністерства, оскільки ОСОБА_1 , зазначаючи про дану відповідь, не надає до суду її копії.

65. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

66. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

67. Враховуючи неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню та наявністю підстав для прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

VІІ. СУДОВІ ВИТРАТИ

68. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 139 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з питань праці в особі Голови Державної служби України з питань праці - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі №160/6885/19 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді О.В. Калашнікова

М.В. Білак

О.А. Губська