ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2020 року
Київ
справа №160/933/19
адміністративне провадження №К/9901/26828/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року (головуючий суддя Голобутовський Р.З.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючої суддя - Дурасової Ю.В., Божко Л.А., Суховарова А.В.) у справі №160/933/19 за позовом Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
У січні 2019 року Комунальне підприємство «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради (далі - КП «Жовтоводський водоканал», Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2018 року №0107701208.
На переконання позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте без законних підстав, оскільки в його діях відсутня вина щодо вчинення податкового правопорушення. Також, позивач наголошував, що відповідачем було порушено порядок проведення камеральної перевірки.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2018 року №0107701208 в частині застосування штрафної санкції у сумі 832,65 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позову, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким скасувати спірне податкове повідомлення-рішення в частині застосування до Підприємства штрафу в розмірі 1225959,42 грн. У касаційній скарзі її заявник посилається на те, що судами не було надано належної правової оцінки доводам, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги. Стверджує, що податковим органом була проведена перевірка податкових декларацій поза межами строків, встановлених Податковим кодексом України. Більш того, скаржник наголошує, що у 2014-2016 роках положеннями Податкового кодексу України не передбачалась можливість проведення камеральної перевірки своєчасності сплати сум узгоджених податкових зобов`язань.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди встановили, що 25 квітня 2018 року контролюючим органом на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України (далі - ПК України) було проведено камеральну перевірку КП «Жовтоводський водоканал» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за серпень 2014 року, березень-квітень, серпень-грудень 2016 року та січень-серпень 2017 року.
За наслідками камеральної перевірки складено акт від 25 квітня 2018 року №21539/381/04-36-12-08-33/32182594, яким зафіксовано факт порушення КП «Жовтоводський водоканал» термінів сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за наступними документами:
- податкове повідомлення-рішення від 26 серпня 2014 року №1632202 з граничним терміном сплати 22 вересня 2014 року, дата фактичного погашення - 1 листопада 2017 року, кількість днів затримки - 247;
- рішення ОДПС про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання №7 від 30 березня 2016 року (декларація з ПДВ №9037262024 від 17 березня 2016 року) з граничним терміном сплати - 30 березня 2016 року, дата фактичного погашення - 26, 23, 22, 20, 19, 15 червня 2017 року, кількість днів затримки - 192, 189, 188, 186, 185 та 181 відповідно;
- рішення ОДПС про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання №24 від 29 квітня 2016 року (декларація з ПДВ №9059265508 від 19 квітня 2016 року) з граничним терміном сплати 30 квітня 2016 року, дата фактичного погашення - 7 липня 2017 року, 7, 4 липня 2017 року, 26 червня 2017 року, кількість днів затримки - 203, 200 та 192 відповідно;
- рішення ОДПС про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання №30 від 30 серпня 2016 року (декларація з ПДВ №9147554093 від 17 серпня 2016 року) з граничним терміном сплати 30 серпня 2016 року, дата фактичного погашення - 28, 27, 26, 24, 21, 19 липня 2017 року, кількість днів затримки 224, 223, 222, 220, 217 та 215 відповідно;
- рішення ОДПС про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання №31 від 30 вересня 2016 року (декларація з ПДВ № 9169262404 від 15.09.2016 р.) з граничним терміном сплати 30 вересня 2016 року, дата фактичного погашення - 23, 17, 16, 15, 14, 9 серпня 2017 року, 28 липня 2017 року, кількість днів затримки - 250, 244, 243, 242, 241, 236 та 224 відповідно;
- рішення ОДПС про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання №32 від 28 жовтня 2016 року (декларація з ПДВ №9194864295 від 18 жовтня 2016 року) з граничним терміном сплати 30 жовтня 2016 року, дата фактичного погашення - 19 та 7 липня 2017 року, кількість днів затримки - 215 та 203 відповідно;
- рішення ОДПС про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання №33 від 30 листопада 2016 року (декларація з ПДВ №9220787110 від 17 листопада 2016 року) з граничним терміном сплати 30 листопада 2016 року, дата фактичного погашення - 8 вересня 2017 року, 30, 28, 23 серпня 2017 року, кількість днів затримки - 266, 257, 255 та 250 відповідно;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року №9240812437 від 14 грудня 2016 року з граничним терміном сплати - 30 листопада 2016 року, дата фактичного погашення - 6 жовтня 2017 року, 15, 14, 13, 12, 11 вересня 2017 року, кількість днів затримки - 280, 259, 258, 257, 256, та 255 відповідно;
- податкова декларація з ПДВ за грудень 2016 року №9266096744 від 17 січня 2017 року з граничним терміном сплати - 30 грудня 2016 року, дата фактичного погашення - 1 листопада 2017 року, 25, 13, 11, 10, 9 жовтня 2017 року, кількість днів затримки - 275, 268, 256, 254, 253 та 252 відповідно;
- податкове повідомлення-рішення №1251407 від 10 лютого 2017 року з граничним терміном сплати 6 квітня 2017 року, дата фактичного погашення - 15 та 18 грудня 2017 року, 12 січня 2018 року, кількість днів затримки - 253, 281 та 256 відповідно;
- податкова декларація з ПДВ за січень 2017 року №9020293672 від 15 лютого 2017 року з граничним терміном сплати 2 березня 2017 року, дата фактичного погашення - 1 та 8 листопада 2017 року, кількість днів затримки - 244 та 251 відповідно;
- податкова декларація з ПДВ за лютий 2017 року №9043322187 від 16 березня 2017 року з граничним терміном сплати 30 березня 2017 року, дата фактичного погашення - 15, 12, 8 грудня 2017 року, 22 та 8 листопада 2017 року, кількість днів затримки - 260, 257, 253, 237, 223 відповідно;
- податкова декларація з ПДВ за березень 2017 року №9068850114 від 19 квітня 2017 року з граничним терміном сплати 30 квітня 2017 року, дата фактичного погашення - 23, 12 січня 2018 року, кількість днів затримки 268, 257 відповідно;
- податкова декларація з ПДВ за квітень 2017 року №9092422796 від 19 травня 2017 року з граничним терміном сплати 30 травня 2017 року, дата фактичного погашення - 26, 23, 13 лютого 2018 року, 23 січня 2018 року, кількість днів затримки 2- 57, 272, 269, 259, 238 відповідно;
- податкова декларація з ПДВ за травень 2017 року №1756395298 від 20 червня 2017 року з граничним терміном сплати до 30 червня 2017 року, дата фактичного погашення - 28, 26, 23, 15 березня 2018 року, 28, 27, 26 лютого 2018 року, кількість днів затримки - 271, 269, 266, 258, 243, 242, 241 відповідно;
- податкова декларація з ПДВ за червень 2017 року №9139718681 від 19 липня 2017 року з граничним терміном сплати до 30 липня 2017 року, дата фактичного погашення - 6 квітня 2018 року, 30 березня 2018 року, кількість днів затримки - 250, 243 відповідно;
- податкова декларація з ПДВ за липень 2017 року №9165632224 від 17 серпня 2017 року з граничним терміном сплати 30 серпня 2017 року, дата фактичного погашення - 20, 6 квітня 2018 року, кількість днів затримки - 219, 221 відповідно;
- податкове повідомлення-рішення №7021208 від 22 серпня 2017 року з граничним терміном сплати 11 вересня 2017 року, дата фактичного погашення - 20 квітня 2018 року, кількість днів затримки - 221;
- податкова декларація з ПДВ за серпня 2017 року №9190075648 від 18 вересня 2017 року з граничним терміном сплати 30 вересня 2017 року, дата фактичного погашення - 20 квітня 2018 року, кількість днів затримки - 202.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0107701208 від 14 травня 2018 року, яким за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 6133960,35 грн КП «Жовтоводський водоканал» зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1226792,07 грн.
За наслідками адміністративного оскарження означене податкове повідомлення-рішення залишене без змін, після чого позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не спростовано факту порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість протягом 2016-2017 років. Суди визнали, що таке податкове правопорушення має наслідком настання фінансової відповідальності (застосування штрафу) для платника податків.
Водночас суди погодились із доводами позивача щодо незаконності спірного рішення в частині застосування штрафної санкції у сумі 832,65 грн за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням №1632202 від 26 серпня 2014 року, оскільки відповідачем був пропущений передбачений ПК України строк давності (1095 днів) для застосування штрафних санкцій. Окрім того, як встановили суди, зазначене податкове повідомлення-рішення було скасовано у судовому порядку.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
За приписами пункту 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пунктів 203.1, 203.2 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, на платника податку покладено обов`язок щодо самостійної сплатити суми податкового зобов`язання, зазначеної у податковій декларації, протягом 10 календарних днів. При цьому у разі несвоєчасної сплати платником податків узгодженого грошового зобов`язання податкове законодавство наділяє контролюючий орган правом нарахувати штраф.
Як встановлено судами попередніх інстанцій позивачем було порушено терміни сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими деклараціями з податку на додану вартість, рішеннями податкового органу про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання за поданими податковими деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями.
Позивач не заперечував проти несвоєчасності сплати сум узгодженого грошового зобов`язання за серпень 2014 року, березень-квітень, серпень-грудень 2016 року та січень-серпень 2017 року, однак наголошував тому, що своєчасність сплати таких сум не могла бути предметом камеральної перевірки у 2018 році.
Аналізуючи означені доводи позивача, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що положеннями ПК України (в редакції, яка діяла станом на час проведення перевірки) передбачено право контролюючого органу на проведення перевірки своєчасності сплати платником податків узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.
Така перевірка здійснюється на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, і вона може бути проведена контролюючим органом протягом 1095 днів від дати зарахування грошових коштів, сплачених позивачем в рахунок податкового боргу за минулі періоди.
При цьому безпідставними є посилання позивача на положення підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України у редакції, яка діяла станом на 2014 рік, оскільки камеральна перевірка повинна проводитись посадовими особами контролюючого органу відповідно до вимог саме того податкового законодавства, що було чинним на час її проведення, однак з урахуванням строку, встановленого статтею 102 цього Кодексу.
Контролюючим органом не був пропущений строк (а саме: не пізніше 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом) при нарахуванні штрафних санкцій за несвоєчасну сплату Підприємством узгодженої суми податкового зобов`язання за період 2016-2017 років.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що визначальним для притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу за частиною першою статті 126 ПК України є факт несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, тобто наявність податкового боргу протягом певного строку, а розмір такого штрафу залежить від кількості днів такої несплати.
Отже, оскільки позивачем порушено термін сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у період 2016-2017 років, прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення в частині застосування до Підприємства штрафних санкцій у розмірі 1225959,42 грн є правомірним.
Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені позивачем в судах першої та апеляційної інстанцій, і з урахуванням яких суди вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам. Доводи заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу КП «Жовтоводський водоканал» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року слід залишити без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року, залишити без змін, а касаційну скаргу Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Н.Є. Блажівська