ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 160/9416/18
провадження № К/9901/3876/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Желєзного І.В., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 (головуючий суддя Чумак С.Ю., Чабаненко С.В., Юрко І.В.)
у справі № 160/9416/18
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису.
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, у якій просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати припис Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконкому Криворізької міської ради від 21.08.2018 № 30.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 у справі №160/9416/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №160/9416/18 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 скасовано, позов задоволено частково: визнано протиправним і скасовано припис Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконкому Криворізької міської ради від 21.08.2018 № 30. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
4. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №160/9416/18 і прийняти рішення, яким відмовити у позові повністю.
5. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 30.06.2015 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, основний вид діяльності: 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля.
7. ОСОБА_1 на підставі розробленого та погодженого паспорту прив`язки побудував на земельній ділянці групу тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності торгівельні павільйони (3 шт.) по АДРЕСА_1 , на підставі рішення Криворізької міської ради від 23.09.2015 № 4013 та договору особистого сервітуту № 12016004.
8. Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконкому Криворізької міської ради на підставі звернення Криворізької місцевої прокуратури № 1 від 05.07.2018 № 76-1225-18 прийнято наказ від 07.08.2018 № 61 про проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва " АДРЕСА_1 " та видано направлення на проведення перевірки від 07.08.2018 № 72.
9. На підставі прийнятого наказу, посадовими особами відповідача у період з 08.08.2018 по 21.08.2018 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: " АДРЕСА_1 " замовник будівництва фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
10. Про результати перевірки щодо дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , відповідачем складено акт № 04421082018, за висновками якого виявлені такі порушення:
- відсутні відомості щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
- в реєстрі відсутні відомості щодо реєстрації декларації про готовність об`єкту до експлуатації;
- під час будівництва об`єкту Замовником не забезпечено здійснення авторського нагляду;
- під час будівництва об`єкту Замовником не забезпечено здійснення технічного нагляду;
- на час перевірки не надано затверджений робочий проект на підставі якого здійснювались будівельні роботи, чим порушено п.1 ч.1 ст. 34, ч.8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст. 7, 8, 9, 11, 27 Закону України "Про архітектурну діяльність", п. 1, 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури затвердженого Постановою Кабінету Міністерства України від 11.07.2007 №903, п. 1, 2, 3 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури затвердженого Постановою Кабінету Міністерства України від 11.07.2007 №903, п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461, п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.
11. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесені протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.08.2018 та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 21.08.2018 №30 у строк до 21.10.2018.
12. Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та винесеним приписом, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що для призначення та проведення позапланової перевірки Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконкому Криворізької міської ради мало законну підставу, зокрема передбачену п.6 ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI) та п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок №553). Наявність порушень в діях відповідача щодо недотримання процедури прийняття оскаржуваного припису не доведено.
14. Суд першої інстанції врахував те, що за запитом відповідача було отримано лист від 14.08.2018 № 47/18 Товариства з обмеженою відповідальністю "НДПІ Будтехекспертиза", яким встановлено, що об`єкт будівництва нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 не може бути стаціонарною тимчасовою спорудою, як стверджує позивач, оскільки нерозривно пов`язаний із землею стрічковим фундаментом та переміщення об`єкту без його знецінення неможливо.
15. Суд апеляційної інстанції вважав, що судом першої інстанції всупереч приписам КАС України справу розглянуто в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
16. Колегія суддів апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що призначення позапланової перевірки позивача відбулося за наявності законних підстав, оскільки для органу державного архітектурно-будівельного контролю вимога правоохоронних органів про проведення перевірки є підставою для її проведення, як правильно зазначив і суд першої інстанції.
17. Третій апеляційний адміністративний суд врахував те, що оскаржений припис носить загальний характер без конкретизації того, що приписується (вимагається) зробити, не містить у собі категоричної вимоги, що полягає у вчиненні підконтрольною установою конкретних дій для усунення конкретних порушень законодавства, тому, на думку апеляційного адміністративного суду, оскаржений припис є протиправним і необґрунтованим.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
18. Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Зокрема, відповідач посилається на те, що, ні в Порядку № 553, а ні в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" відсутні правові вимоги щодо складання припису, а саме конкретизації того, що приписується (вимагається) зробити.
19. Скаржник стверджує, що висновки суду щодо припису - необґрунтовані та безпідставні, оскільки, відповідно абз.2 п.1 Порядку №553, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та 14 ст. 4, ч.ч. 1 - 4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч.ч. 1 - 4 та 6 ст. 7, ст.ст. 9, 10, 19, 20, 21, п. 3 ст. 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Під час проведення перевірки відповідачем дотримано вимог вказаного Закону, дотримання яких, є обов`язковим під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Таким чином, обґрунтовуючи рішення суд апеляційної інстанції застосував норми закону, які не підлягають застосуванню, а саме, ч.7, ч.8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
20. Відповідач погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в частині відмови в позовних вимог щодо визнання протиправними дій Відділу щодо проведення позапланово заходу державного нагляду (контролю) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у зв`язку з чим висновки суду в цій частині не оскаржуються.
21. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що відповідач не зазначив, а ні у приписи, а ні у заявах по суті, які подавав до судів всіх інстанціях у цій справі - які саме дії повинен вчинити позивач для припинення "правопорушення".
VІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
23. Згідно з положеннями ч. 1 - 3 ст. 41-1 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
Частиною 4 ст. 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
24. Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).
25. Приписами п. 17 Порядку №553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається "припис" про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
26. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
27. Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
28. Ключовим доводом касаційної скарги є те, що на органи державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) не поширюються положення ч. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
29. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Частиною 3 ст. 2 вказаного Закону визначено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч.ч. 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1 - 4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 - 4 та 6 ст. 7, ст. 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст. 22 цього Закону.
30. Таким чином, органи державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), в першу чергу, повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно забезпечуючи дотримання і перелічених в ч. 5 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" положень. При цьому, інші норми, які не зазначені у ч. 5 аналізованої статті, також мають застосовуватися відповідними органами під час реалізації їх владних повноважень у межах, що не суперечать положенням спеціального законодавства.
31. Враховуючи те, що Законом №3038-VI і Порядком №553 не встановлено особливостей у складанні приписів за порушення містобудівного законодавства, то органи державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) мають враховувати положення ч. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
32. Отже, відповідач при складанні оскаржуваного припису мав враховувати положення ч.8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Закону №3038-VI, Порядку №553 у сукупності.
33. На підтвердження цієї позиції слід зазначити, що при оцінці правомірності припису органу архітектурно-будівельного контролю вказані норми у сукупності неодноразово застосовувалися Верховним Судом. Зокрема, у постановах від 14.05.2019 у справі №826/2598/18, від 31.10.2019 у справі № 354/512/16-а.
34. Щодо правомірності припису, колегія суддів враховує, що судом першої інстанції встановлено, що призначення та проведення позапланової перевірки Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконкому Криворізької міської ради мало законну підставу, зокрема передбачену п.6 ч. 1 ст. 41 Закону №3038 та п. 7 Порядку №553, представник позивача 09.08.2018 повідомлений про проведення позапланового заходу, що підтверджено власноручним підписом довіреної особи позивача на зворотній стороні направлення, під час проведення перевірки також була присутня уповноважена особа позивача. Стосовно суті порушень судом першої інстанції встановлено, що в діях позивача вбачаються порушення, виявлені під час позапланового заходу, що зафіксовані в акті перевірки і оскаржуваному приписі.
35. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі акту перевірки від №04421082018 винесено оскаржений припис, в якому в зобов`язальній частині оскаржуваного припису зазначено: "до 21.10.2018 усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до чинного законодавства України".
Суд апеляційної інстанції задовольнив позов та визнав протиправним припис про усунення порушень на тій підставі, що із припису не є зрозумілим спосіб усунення порушень і як їх необхідно усунути позивачу на думку контролюючого органу.
Своєю чергою, наявність порушень містобудівного законодавства судом апеляційної інстанції спростована не була.
36. Верховний Суд погоджується з тим, що вимоги припису мають бути конкретними та чіткими, а можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), якого слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Суд зазначає, що зобов`язальна частина оскаржуваного припису дійсно містить тільки загальну вимогу про усунення порушень законодавства, що є формальним недоліком відповідного припису.
37. Водночас, Верховний Суд вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позову тільки з тієї підстави, що зобов`язальна частина оскаржуваного припису не конкретизована.
38. Так, у ході позапланової перевірки відповідачем було встановлено, що на земельній ділянці, яка надана позивачу для розміщення торговельних павільйонів за договором особистого сервітуту від 12.01.2016 №12016004 збудована одноповерхова споруда, яка використовується як магазин продовольчих товарів «Добробут», який має розміри 5,96х15м.
У спірному приписі зазначено, що під час виїзду на об`єкт 14.08.2018 позаду споруди зафіксовано наявність стрічкового фундаменту розміром 2х15 м, який станом на дату винесення припису демонтовано. Біля входів №1, №2, №3 відсутні ґанки та засоби щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення (пандуси). Під час перевірки позивачем не надано документів на підтвердження здійснення авторського і технічного нагляду, затвердженого робочого проекту на будівництво. В Єдиному державному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт відсутні документи, що дають право виконувати будівельні роботи і декларація про готовність об`єкта до експлуатації.
39. Отже, в описовій частині чітко визначено наявні порушення, а також зазначено конкретні норми законодавства, які недотримані позивачем.
Натомість суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції через те, що справа неправомірно розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, при цьому апеляційний суд не досліджував матеріали справи на предмет того чи дійсно вказані порушення містобудівного законодавства були допущені позивачем. Крім того, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в апеляційній скарзі наголошував про неправомірність вимог відповідача, оскільки зазначена у приписі споруда, на його думку, відноситься до групи тимчасових споруд, що не досліджувалося апеляційним адміністративним судом.
40. Колегія суддів звертає увагу, що зафіксовані в описовій частині оскаржуваного припису порушення є чіткими. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи припис тільки на тій підставі, що останній не містить у собі категоричної вимоги, не з`ясував того чи можливе двояке трактування способів усунення порушень з урахуванням виявлених порушень містобудівного законодавства, а також чи позивач звертався до відповідача за роз`ясненнями стосовно шляхів виконання вимог припису.
41. Слід наголосити, що у випадку підтвердження встановлених в акті перевірки та приписі Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконкому Криворізької міської ради від 21.08.2018 № 30 порушень, такі порушення не мають нівелюватися тільки з формальної причини.
Колегія суддів також враховує правову позицію, викладену, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 809/1031/16, відповідно до якої якщо заявлені позивачем (суб`єктом приватного права) в обґрунтування позову та підтверджені під час розгляду адміністративної справи недоліки у документах, пов`язаних з проведенням перевірки у сфері дотримання, зокрема, вимог містобудівного законодавства, носять формальний характер та не спростовують виявлених під час перевірки порушень, вони не можуть слугувати самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому.
42. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення.
Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.
43. Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
44. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 прийнята без дослідження всіх обставин справи, тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 345 349 353 355 356 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради задовольнити частково.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №160/9416/18 - скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя І.В. Желєзний
Суддя О.П. Стародуб