ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року

м. Київ

справа №160/9555/23

адміністративне провадження № К/990/39800/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Східного офісу Держаудитслужби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року (головуючий суддя - Врона О.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року (головуючий суддя - Чепурнова Д.В., судді: Сафронова С.В., Шальєва В.А.)

у справі № 160/9555/23

за позовом Управління з питань благоустрою та житлової політики виконкому Центрально-Міської районної у місті ради

до Східного офісу Держаудитслужби

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування висновку

I. РУХ СПРАВИ

1. Управління з питань благоустрою та житлової політики виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (далі - Управління, позивач, Замовник) звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 25 квітня 2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-21-006238-а (далі - Висновок, Спірний висновок).

2. В обґрунтування позовних вимог зазначив про те, що порушення, викладені Держаудитслужбою у Висновку є необґрунтованими, протиправними і суперечать вимогам чинного законодавства. На думку позивача, відповідачем не обґрунтовано належними документами і нормативними актами наявність порушень, зазначених у Висновку.

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано висновок Східного офісу Держаудитслужби від 25 квітня 2023 року «Про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-21-006238-а» в частині зобов`язання вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, шляхом розірвання договору від 06 квітня 2003 року №17, зокрема, шляхом укладання відповідної додаткової угоди з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

4. Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, Держаудитслужба звернулась із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову.

5. Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Управління на офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України Prozorro опубліковано оголошення №UА-2023-03-21-006238-а-с про проведення відкритих торгів щодо послуг з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ на території Центрально-Міського району ДК 021:2015:90510000-5: Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям.

7. 06 квітня 2023 року за результатом проведеної процедури закупівлі з її переможцем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір №17, предметом якого є надання послуг з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ на території Центрально-Міського району.

8. На підставі наказу Східного офісу Держаудитслужби від 05 квітня 2023 року №77 відповідачем здійснено моніторинг процедури закупівлі UА-2023-03-21-006238-а, за результатами якого Управлінням Східного офісу Держаудитслужби складено висновок, затверджений 25 квітня 2023 року.

9. Під час моніторингу встановлено, що всупереч пункту 1 частини першої статті 31 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII), підпункту 2 пункту 3 розділу 5, пунктів 1 та 2 Додатку 3, додатку 4 тендерної документації, підпункту 2 пункту 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі - Особливості) Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника (ФОП ОСОБА_1 ), яка не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII, та уклав із ним договір.

10. Вказаний учасник порушив вимоги пунктів 1, 2 розділу І Додатку № 3 та Додатку № 4 тендерної документації, оскільки у складі тендерної пропозиції не надав свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу окремим документом, дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) автомобільного крану і довідки щодо відсутності підстави для відмови учаснику процедури закупівлі.

11. Враховуючи встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5, 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII), статті 8 Закону № 922-VIII, Східний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства шляхом розірвання договору від 06 квітня 2023 року № 17, зокрема, шляхом укладання відповідної додаткової угоди з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

12. Не погоджуючись із таким Висновком, замовник звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку про порушення, встановлені під час спірного моніторингу процедури закупівлі, оскільки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу окремим документом не надано, як і дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) автомобільного крану та довідки у довільній формі щодо відсутності підстави для відмови учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах.

14. При цьому вказали, що наведені відповідачем у спірному висновку обставини не можуть бути підставою для припинення укладеного за результатами проведеної процедури публічних закупівель та виконуваного в подальшому договору за відсутності інших реальних порушень, що унеможливлювали би виконання договірних зобов`язань. Такий захід реагування у вигляді розірвання укладеного договору є виключним заходом, обрання якого можливе у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

15. Спірний висновок не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога припинення зобов`язання за договором може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

16. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, акцентував увагу на тому, що норми Закону № 922-VIII не передбачають процедури усунення виявлених порушень, процедури закупівлі після визнання переможця, процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю.

17. Оскільки у спірному випадку Державна аудиторська служба не скористалась своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками (до 29 березня 2023 року) та до визначення переможця (30 березня 2023 року) і до укладення договору (06 квітня 2023 року), що унеможливило своєчасне реагування учасника на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі, то не може бути визнаним правомірним висновок відповідача щодо розірвання договору, наданий не до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а вже після оголошення переможця та укладання договору з переможцем закупівлі.

18. Суд апеляційної інстанції керувався правовими позиціями, викладеними Верховним Судом у постановах від 21 січня 2021 року у справі № 120/1297/20-а та від 30 листопада 2021 року у справі № 160/8403/19.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підстав пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

20. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосовано норми права без урахування висновків щодо цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у справі № 120/14951/21-а, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21 та від 02 березня 2023 року у справах № 640/26603/21 та № 160/4436/21.

21. Зокрема, судом апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення невірно застосовано пункт 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, підпункт 2 пункту 41 Особливостей (в редакції від 25 лютого 2023 року).

22. Наголошує на тому, що кваліфікаційні критерії є складовою тендерної документації відкритих торгів, тобто невідповідність кваліфікаційного критерію як складової частини тендерної документації, є одночасно і невідповідністю тендерної документації замовника в цілому. У разі недотримання вимог Закону 922-VIII, відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не був би укладений.

23. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що у даному випадку відсутня співмірність між виявленим порушенням та засобами його усунення, визначеними висновком. Усунення виявлених підчас проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору, матиме негативні наслідки для його репутації, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

24. Також позивач наголосив, що виявлені порушення були зафіксовані у висновку від 26 квітня 2023 року, а договір укладено 06 квітня 2023 року. Усі платежі за договором вчинені своєчасно, як і надання послуг - у строк, що передбачений цим договором. Оскільки правомірність висновку так і не знайшла свого відображення у рішеннях судів попередніх інстанцій, а тому підстав для розірвання договору не було, він був повністю виконаний і закритий, про що на сайті Prozorro у загальному доступі міститься відповідна інформація у вигляді звіту.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

26. Спірні правовідносини склалися щодо оскарження висновку Східного офісу Держаудитслужби від 25 квітня 2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-21-006238-а (утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям).

27. Під час проведення моніторингу Держаудитслужбою встановлено порушення Замовником статті 22, пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII та підпункту 2 пункту 41 Особливостей.

28. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон № 922-VIII.

29. Частинами першою, другою статті 16 Закону № 922-VIII визначено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

30. Абзацом 1 частини третьої статті 22 Закону № 922-VІІ передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

31. Верховний Суд наголошує, що замовник встановлює відповідні кваліфікаційні критерії у тендерній документації, в першу чергу задля визначення переможця торгів по його відповідності таким критеріям.

32. У пункті 1 розділу І Додатку №3 до тендерної документації позивач визначив, що на підтвердження кваліфікаційного критерію щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт за предметом закупівлі, учасник в складі своєї пропозиції надає довідку, до якої включаються механізми та обладнання, які будуть застосовані при наданні послуг (визначений вид обов`язкових транспортних засобів, механізмів, а також самостійне визначення додаткових необхідних транспортних засобів та їх кількість).

33. У разі залучення транспортних засобів, механізмів та обладнання на правах користування (орендоване, суборендоване, лізинг, субпідряд, надання послуг, інше) надати для транспортних засобів, що плануються залучатись - копії договорів оренди/лізингу/суборенди, надання послуг або інших документів, що підтверджують право користування Учасника на кожну одиницю на строк надання послуг та для автомобілів, які підлягають реєстрації транспортних засобів копії технічних паспортів/технічних талонів/свідоцтва про реєстрацію.

34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасника закупівлі фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 завантажені договори на оренду вантажного спеціалізованого автомобіля МАЗ від 04 листопада 2022 року №04/22-Т і на оренду спеціалізованого автомобільного автокрану від 04 листопада 2022 року №05/22-Т. Разом з договорами оренди на такі транспортні засоби були надані акти приймання-передачі, в пункті 4 яких зазначено про свідоцтва щодо реєстрації на кожну машину, однак копії таких свідоцтв надані не були.

35. Згідно з частиною третьою статті 16 Закону№ 922-VIII якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.

36. Враховуючи залучення учасником закупівлі потужностей інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців, у нього виникло зобов`язання документально підтвердити наявність у субпідрядників необхідного обладнання, тобто відповідність встановленому кваліфікаційному критерію.

37. Верховний Суд наголошує, що посилання на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, проте його ненадання окремим документом, свідчить про невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації.

38. У пункті 2 Додатку №3 до тендерної документації замовником було встановлено такий кваліфікаційний критерій як наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Зазначається обов`язково наявність працівників (робітників) не менше 3 осіб та водіїв не менше 3 осіб. Для водіїв необхідно надати копію дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме автомобільного крану.

39. Додатком 4 до тендерної документації визначено, що учасник повинен надати довідку у довільній формі щодо відсутності підстави для відмови учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах, встановленої в абзаці 14 пункту 44 Особливостей.

40. Проте учасником закупівлі фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на виконання вказаних вимог тендерної документації не було надано належних підтверджуючих даних, а саме дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) автомобільного крану, довідки про відсутність підстав для відмови учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах.

41. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про невідповідність тендерної пропозиції переможця торгів - ФОП ОСОБА_1 вимогам тендерної документації.

42. У свою чергу, колегія суддів Верховного Суду наголошує, що положеннями пункту 19 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII передбачено, що у тендерній документації зазначаються, зокрема, опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

43. Наведене свідчить, що законодавець передбачив перелік помилок, які унеможливлюють беззаперечне відхилення тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі.

44. З огляду на вищезазначені приписи норми права, формальний характер мають порушення, які належать до технічних, механічних та інших помилок, допущених учасниками в документах, які вони подали у складі тендерної пропозиції, і такі, що не нівелюють технічний потенціал та конкурентоздатність учасника.

45. Варто також зазначити, що кваліфікаційні критерії є складовою тендерної документації відкритих торгів, тобто невідповідність кваліфікаційному критерію як складовій частині тендерної документації, є одночасно і невідповідністю тендерній документації замовника в цілому. Такі невідповідності не можна вважати формальними порушеннями.

46. Подібна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 25 березня 2021 року у справі № 818/268/18 та від 02 листопада 2022 року у справі № 120/14951/21-а.

47. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

48. Підпунктом 2 пункту 41 Особливостей встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII.

49. Оскільки тендерна пропозиція ФОП ОСОБА_1 мала недоліки та повною мірою не відповідала умовам тендерної документації, замовник мав відхилити таку тендерну документацію згідно з приписами пункту 1 частин першої статті 31 Закону № 922-VIII, проте всупереч вказаним правовим нормам цього не було зроблено.

50. Суд першої інстанції погодився з висновком відповідача про невідповідність тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 , проте помилково вказав на те, що наведені у спірному висновку обставини не можуть бути підставою для припинення укладеного за результатами проведеної процедури публічної закупівлі та виконуваного договору за відсутності інших реальних порушень.

51. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на такі висновки та їх не виправив.

Щодо зобов`язання органу фінансового контролю розірвати договір Верховний Суд зазначає таке.

52. Відповідно до частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

53. Виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

54. При цьому вказаною правовою нормою визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

55. Враховуючи викладене, Законом № 922-VIII на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

56. Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

57. Отже, у разі дотримання вимог Закону № 922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

58. Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

59. Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

60. Згідно з частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

61. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

62. Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

63. Враховуючи наявність порушень, встановлених Держаудитслужбою під час моніторингу, зазначені у оскаржуваному висновку вимоги щодо розірвання договору підлягають виконанню.

64. Аналогічні висновки були висловлені Верховним Судом у справах № 160/9990/20 (постанова від 29 жовтня 2021 року), № 420/693/21 (постанова від 26 жовтня 2022 року), № 200/100092/20 (постанова від 10 листопада 2022 року), № 280/8475/20 (постанова від 24 січня 2023 року), №260/2993/21 (постанова від 31 січня 2023 року), № 520/6848/21 (постанова від 09 лютого 2023 року), № 500/4553/22 (постанова від 19 квітня 2024 року), однак не застосовані судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин.

65. За цих обставин Верховний Суд Верховний Суд вважає, що спірний висновок відповідача є таким, що відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, правомірним та підстави для його скасування відсутні.

66. Протилежні висновки судів попередніх інстанцій є необґрунтованими, оскільки спростовуються викладеними правилами чинного законодавства.

67. Також Верховний Суд наголошує, що проведення публічних закупівель в першу чергу направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.

68. Відповідно до приписів Закону № 2939-XII фінансовий контроль держава здійснює через органи державного фінансового контролю шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

69. Пунктами 7, 8, 10 статті 10 Закону № 2939-XII визначено, зокрема, право органу державного фінансового контролю:

- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;

- порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;

- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

70. З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що орган фінансового контролю має право як і висувати замовникам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором, так і право на ініціювання питання про визнання договору недійсним. У свою чергу, статтею 43 Закону № 922-VIII регламентовано вичерпний перелік підстав для автоматичного визнання договору закупівлі нікчемним. Також орган фінансового контролю має право звертатися до суду лише у визначених випадках: у разі невиконання підконтрольною установою висунутих вимог, або у випадку не здійснення повернення коштів у дохід держави.

71. Отже, чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень. Окрім того, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.

72. Таким чином, враховуючи правові позиції Верховного Суду у цій категорії справ, Держаудитслужба мала повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як розірвання договору.

73. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі № 260/3428/21.

74. Отже, визнання законними вимог висновку щодо усунення порушень, зокрема, шляхом розірвання зобов`язання, спричинює припинення зобов`язань за укладеним договором між позивачем та переможцем процедури закупівлі.

75. Також Верховний Суд не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції в частині того, що норми Закону № 922-VIII не передбачають процедури усунення виявлених порушень після визнання переможця процедури закупівлі та укладення з ним договору, а тому виконання такої вимоги є неможливим, з огляду на таке.

76. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

77. Частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

78. Отже, у разі якщо моніторинг процедури закупівлі було проведено під час дії укладеного договору про закупівлю, то і вимога про усунення виявлених порушень також заявлена у такий період і підлягала виконанню.

79. За цих обставин Верховний Суд вважає, що спірний висновок відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, є правомірним та підстави для його скасування судом відсутні.

80. Варто зазначити, що застосування правових позицій Верховного Суду має здійснюватися на підставі ретельної оцінки обставин справи. Висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 120/1297/20-а, на який посилається суд апеляційної інстанції, не є релевантним до обставин розглядуваної справи, а відтак не підлягає застосуванню. У вказаній справі судами встановлено, що допущені замовником порушення не є суттєвими та не призвели до негативних наслідків, на відміну від спірних правовідносин.

81. Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

82. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

83. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій у повному обсязі встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, а саме: статті 22 та частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, не застосували правові висновки Верховного Суду, релевантні обставинам справи, на що обґрунтовано звертав увагу відповідач у касаційній скарзі, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

84. Враховуючи положення статті 351 КАС України, Верховний Суд зазначає про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 341 345 353 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року у справі №160/9555/23 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову Управління з питань благоустрою та житлової політики виконкому Центрально-Міської районної у місті ради до Східного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду