ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 160/9707/24
адміністративне провадження № К/990/43126/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №160/9707/24
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Дурасової Ю.В., суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В.
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 15.04.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо незарахування їй до стажу роботи на посаді судді додатково трьох років роботи у сфері права, який був визначений законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді вперше та у зменшенні її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 56 % до 50 % від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді;
зобов`язати відповідача зарахувати їй до стажу роботи на посаді судді додатково три роки роботи у сфері права, який був визначений законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді вперше та збільшити відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 50% до 56%;
зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй з 23.10.2023 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 56% від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Дніпровського апеляційного суду від 20.10.2023 №04.2/147/23-с, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке відповідач обчислив у розмірі 50% від суддівської винагороди. Однак під час обчислення розміру довічного грошового утримання відповідач протиправно не врахував їй до стажу роботи на посаді судді додатково трьох років роботи у сфері права, який був визначений законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді вперше, що призвело до неправильного обчислення розміру такого утримання.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 позов задоволено.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 апеляційну скаргу ГУ ПФУ задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
4. 11.11.2024 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2024.
5. Верховний Суд ухвалою від 20.12.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 указом Президента України від 11.11.2002 №1001/2002 призначена на посаду судді Пролетарського районного суду міста Донецька строком на 5 років.
Постановою Верховної Ради України від 18.09.2008 № 524-VI позивачку обрано на посаду судді місцевого Пролетарського районного суду міста Донецька безстроково.
Постановою Верховної Ради України від 03.03.2011 № 3088-VI позивачка обрана на посаду судді апеляційного суду Донецької області.
Указом Президента України від 28.09.2018 № 297/2018 позивачку переведено на посаду судді Донецького апеляційного суду.
Рішенням Голови Верховного Суду від 29.09.2022 № 467/0/149-22 ОСОБА_1 відряджено до Дніпровського апеляційного суду.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.10.2023 № 982/0/15-23 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Донецького апеляційного суду (відряджена до Дніпровського апеляційного суду для здійснення правосуддя) у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Згідно з наказом голови Дніпровського апеляційного суду від 19.10.2023 № 261/к, у зв`язку з поданням заяви про відставку, 20.10.2023 ОСОБА_1 відраховано зі штату Дніпровського апеляційного суду.
Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого Дніпропетровським апеляційним судом, відповідний стаж позивачки складає:
з 10.11.1999 по 10.11.2002 робота на посаді заступника начальника - начальник відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції міста Донецька - 03 роки 00 місяців 00 днів;
з 11.11.2002 по 22.03.2011 суддя Пролетарського районного суду м. Донецька - 08 років 04 місяці 12 днів;
з 23.03.2011 по 01.10.2018 суддя апеляційного суду Донецької області - 07 років 06 місяців 08 днів;
з 02.10.2018 по 06.10.2022 суддя Донецького апеляційного суду - 04 роки 00 місяців 05 днів;
з 07.10.2022 по 20.10.2023 суддя Дніпровського апеляційного суду (в порядку відрядження) - 01 рік 00 місяців 14 днів.
Всього 23 роки 11 місяців 09 днів.
З 23.10.2023 позивачці призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді із зарахуванням стажу роботи на посаді судді повних 20 років.
15.02.2024 позивачка звернулось до ГУ ПФУ із заявою про врахування їй до стажу роботи на посаді судді додатково трьох років роботи у сфері права, який був визначений законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді вперше та здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
20.03.2024 на електронну адресу позивачки надійшов лист, в якому ГУ ПФУ повідомило, що оскільки у відповіді на звернення міститься конфіденційна інформація, відповідь направлено на поштову адресу позивачки, яка зазначена у електронній пенсійній справі.
Інших листів від ГУ ПФУ позивачка не отримувала.
ОСОБА_1 , не погодившись з тим, що відповідач при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не зарахував їй до стажу роботи на посаді судді додатково трьох років роботи у сфері права, звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що стаж роботи позивачки, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання становить повних 23 роки, у зв`язку з чим її щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, відповідно до приписів частини третьої статті 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), має бути визначене у розмірі 56% (із врахуванням трьох років роботи на посаді судді понад 20 років) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначеного в довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 20.10.2023 № 04.2/147/23-с.
8. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що частиною третьою статті 142 Закону № 1402-VIII передбачено можливість збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді на два відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років (а не на іншій посаді), у зв`язку з чим стаж роботи ОСОБА_1 на посаді заступника начальника - начальника відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції міста Донецька до стажу на посаді судді не враховується.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
9. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 137 Закону №1402-VIII, оскільки не врахував, що частиною другою зазначеної норми передбачено необхідність зарахування до стажу роботи на посаді судді стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Позивачка акцентує увагу на тому, що відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 15.12.1992 № 2862-XII «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-XII), яка була чинною на час призначення її на посаду судді, суддею міг бути громадянин України, який має стаж роботи в галузі права не менш як три роки, у зв`язку з чим спірний стаж підлягає зарахуванню їй для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшов таких висновків.
12. Спірним у цій справі є питання зарахування до стажу роботи позивачки, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стажу її роботи (три роки) в галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді вперше та визначення на підставі цього стажу розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
13. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
15. Частиною першою статті 4 Закону №1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
16. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.
17. Відповідно до частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
18. Відповідно до частини першої статті 142 Закону № 1402-VIII суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
19. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина 2 статті 142 Закону № 1402-VIII).
20. За змістом частин третьої та п`ятої статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
21. Відповідно до пункту 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIІІ судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
22. На час призначення позивачки на посаду судді у 2002 році вимоги, дотримання яких давало право на призначення на посаду судді, визначались статтею 7 Закону №2862-ХІІ.
23. Відповідно до частини першої статті 7 Закону №2862-ХІІ на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
24. Колегія суддів звертає увагу на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в її постанові від 30.05.2019 у справі № 9901/805/18 відповідно до якого частину другу статті 137 Закону №1402-VII слід тлумачити у такий спосіб, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.
25. Застосовуючи наведений вище правовий висновок до обставин цієї справи, враховуючи, що на момент призначення позивачки на посаду судді Закон №2862-ХІІ передбачав наявність трьох років стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) у сфері права як обов`язкову умову для призначення на посаду судді, ГУ ПФУ зобов`язане зарахувати ОСОБА_1 період її роботи на посаді заступника начальника - начальника відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції міста Донецька (3 роки) та, відповідно, обрахувати їй щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 56% від суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.
26. Враховуючи зазначене, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано задовольнив позов, висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та всебічного дослідження матеріалів справи, правильного застосування норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тоді як суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції.
27. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
28. За вказаних обставин, касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
29. Частиною шостою статті 139 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
30. Оскільки за наслідками касаційного перегляду цієї справи колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених позивачкою у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
31. Позивачкою було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 2422,40 грн. Отже, відшкодуванню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ підлягає - 2422,40 грн.
Керуючись статтями 139 341 345 352 355 356 КАС України, Верховний Суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 у справі №160/9707/24 скасувати.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №160/9707/24 залишити в силі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) понесені нею витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на суму 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
судді А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко