ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа №160/9717/21
адміністративне провадження № К/990/12159/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 160/9717/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗЕРНА ПЛОЩА»
до Дніпропетровської обласної державної адміністрації
треті особи: Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради
про визнання протиправним та скасування розпорядження
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗЕРНА ПЛОЩА» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року (колегія у складі: головуючого судді Баранник Н. П., суддів: Малиш Н. І., Щербака А. А.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЗЕРНА ПЛОЩА» (далі - ТОВ «ОЗЕРНА ПЛОЩА») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, треті особи: Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12 квітня 1996 року № 158-р «Про затвердження Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області» у частині включення в додаток до вказаного розпорядження об`єкту нерухомості, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Шмідта, буд. 17 (адреса після перейменування: м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 4), охоронний номер 114.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване розпорядження є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнято органом, який не мав повноважень на його прийняття, оскільки, на думку позивача, затвердження пам`яток історії та культури місцевого значення було віднесено законом до повноважень виконавчих комітетів обласних, міських рад народних депутатів, а не державних адміністрацій, таким чином у Дніпропетровської ОДА були відсутні повноваження на прийняття спірного розпорядження.
Також, позивач посилається на те, що Український спеціальний науково-реставраційний проектний інститут «Укрпроектреставрація» не є визначеним законодавством органом, уповноваженим складати переліки виявлених пам`яток історії та культури. Зауважує, що будівля, розташована по вул. Шмідта, 17 у м. Дніпро (після перейменування: пр. Пушкіна, буд. 4, м. Дніпро) не занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, що підтверджується інформацією з офіційного вебсайту Міністерства культури України, тому, на думку позивача, відсутні підстави вважати, що цей об`єкт нерухомості належить до об`єктів культурної спадщини чи є пам`яткою культурної спадщини у розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року, позов задоволено.
4. Постановою Верховного Суду від 20 травня 2022 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року скасовано. Справу № 160/9717/21 направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
5. Приймаючи таке судове рішення, Верховний Суд виходив з того, що розглядаючи справу про оскарження нормативно-правового акта голови Дніпропетровської ОДА, суди не дотримались порядку, визначеного статтями 264 265 КАС України та необґрунтовано розглянули справу у порядку письмового провадження.
Верховний Суд зазначив, що від час нового розгляду суди мають взяти до уваги викладені у цій постанові висновки, розглянути справу за правилами, визначеними статтями 264 та 265 КАС України, надати правову оцінку оскаржуваному розпорядженню голови Дніпропетровської ОДА як нормативно-правовому акту та перевірити його на відповідність критеріям, визначеним частиною третьою статті 2 КАС України, ухвалити законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає засадам ефективності судового захисту.
6. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 01 вересня 2022 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та нечинним розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12 квітня 1996 року № 158-р «Про затвердження Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області» у частині включення в додаток до вказаного розпорядження об`єкту нерухомості, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Шмідта, буд. 17 (адреса після перейменування: м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 4), охоронний номер 114. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовив.
7. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що включення відповідачем у додаток до розпорядження голови Дніпропетровської обласної держаної адміністрації від 12 квітня 1996 року № 158-р (до Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області) об`єкту нерухомості, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 17, (м. Дніпро, пр. Пушкіна, 4), є необґрунтованим, вчинене без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення (вчинення дії), та не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачений законами України. Крім того, оскільки позивач є власником об`єкту нерухомості, що розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ (місто Дніпро), проспект Пушкіна, будинок 4, він вправі оскаржити рішення відповідача, оскільки таке не дозволяє позивачу у повній мірі реалізувати правомочності власника нерухомого майна.
8. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 16 лютого 2023 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розпорядження як акт прийнято уповноваженою на це особою, у спосіб, визначений законами і підстави для визнання його протиправним чи нечинним відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. 05 квітня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗЕРНА ПЛОЩА» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року, в якій скаржник просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Так, судом апеляційної інстанції не враховано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 826/17201/17, від 16 березня 2021 року у справі № 640/9677/22, від 14 липня 2021 року у справі № 520/11587/19, від 20 травня 2022 року у справі № 160/9717/21, від 16 червня 2022 року у справі № 826/6176/16, від 26 вересня 2022 року у справі № 804/5884/17, від 14 березня 2023 року у справі №140/13065/21.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 квітня 2022 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі
головуючого судді Стеценка С. Г., суддів Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
13. Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗЕРНА ПЛОЩА» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року.
14. 28 квітня 2023 року на адресу Верховного Суду від Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
15. 01 червня 2023 року на адресу Верховного Суду від позивача надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги.
16. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2023 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 20 червня 2023 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «ОЗЕРНА ПЛОЩА» (код ЄДРПОУ 41826171) зареєстровано як юридична особа 22 грудня 2017 року.
18. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ТОВ «ОЗЕРНА ПЛОЩА» на праві власності належить адміністративно-побутовий корпус з підвалом літ. А-3, А[1]-1,а, а [1]-3037 кв. м; тунель літ. а-1-74 кв. м; прохідна літ. Б-1, Б[1]-1, б-б[4]-128,8 кв. м, механічна майстерня, котельна, димова труба, магазин, відділ кадрів літ. В-1; В[1]-2, в-450,2 кв. м; головний корпус, відділ пляшкомийної машини, будівля приготування розчинів з підвалом та надбудовами літ. Г-2, г, г-1, г[4], г[5], склад готової продукції літ. Г[1]-2, Г[2]-2, г[1]-г[3], будівля спиртосховища літ. Г[3]-1-Г[5]-1-5628,7 кв. м; побутові приміщення шоферів, гараж з прибудовою літ. Д-2, Д[1]-1, Д[2]-1, д, д[1]-429,6 кв. м; посудний цех літ. Е-2, е-1, е[1]-е[6]-1111,5 кв. м; галерея літ. е-1-16, 02 кв. м; трансформаторний кіоск літ. Є-1-31,9 кв. м; компресорна, літ. Ж-1, ж-126 кв. м; газорозподільний пункт літ. 3-1-16,4 кв. м; навіс літ. И-23 кв. м; навіс літ. 1-34 кв. м; зварювальний збірник літ. ї-23,2 кв. м; склад балонів літ. Й-11 кв. м; убиральня літ. К-1-6 кв. м; огорожа №1-10; резервуар протипожежний № 11 збірник склобоя № 12; бункер склобоя № 13; мощення -І,ІІ, III, який розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ (місто Дніпро), пр. Пушкіна, будинок 4.
19. Підставою виникнення права власності у ТОВ «ОЗЕРНА ПЛОЩА» на зазначений об`єкт нерухомого майна є акт приймання-передачі нерухомого майна № 1 від 28 грудня 2017 року. Видавник: ТОВ «Агроцентр Плюс» - ТОВ «ОЗЕРНА ПЛОЩА».
20. З листування ТОВ «ОЗЕРНА ПЛОЩА» з Державним підприємством «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України», позивачу стало відомо про те, що об`єкт нерухомого майна до 2003 року мав адресу: м. Дніпро, вул. Шмідта, буд.17. Адреса нерухомого майна була змінена відповідно до розпорядження виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 25 березня 2003 року № 299 р.
21. 31 травня 2021 року Управлінням культури надано відповідь на адвокатський запит представника позивача, оформлену листом за вих. № 1005/0/161-21, яким повідомлено, що будівля, розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Шмідта, 17, є пам`яткою архітектури місцевого значення «Виробниче підприємство», охоронний № 114, взята на державний облік розпорядженням голови Дніпропетровської ОДА від 12 квітня 1996 року № 158-р. Розпорядження голови облдержадміністрації від 12 квітня 1996 року № 158-р прийнято відповідно до владних повноважень, визначених законами та законними актами. Підставою для прийняття розпорядження була інвентаризація історичної забудови міста Дніпро (м. Дніпропетровськ до 19 травня 2016 року), яка проводилася базовим науково-дослідним інститутом України «УкрДніпропроектреставрація», який підпорядковувався спеціально уповноваженому на той час органу в сфері охорони культурної спадщини -Держбуду. На теперішній час, на пам`ятку архітектури місцевого значення «Виробниче підприємство» виготовлено облікову документацію. Відповідно до облікової документації (облікова картка), предметом охорони зазначеної пам`ятки є зовнішній об`єм пам`ятки до увінчуючого карнизу.
22. До відповіді долучено розпорядження голови Дніпропетровської ОДА від 12 квітня 1996 року № 158-р «Про затвердження Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області» та додаток до розпорядження, у графі 114 якого зазначено, що до об`єктів пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області віднесено Виробниче підприємство за адресою: вул. Шмідта, 17, м. Дніпропетровськ.
23. 08 червня 2021 року Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради надано відповідь на адвокатський запит представника позивача, оформлену листом № 8/7-42, якою повідомлено, що згідно з науково-проєктною документацією «Історико-архітектурний опорний план, визначення меж, режимів використання, режимів регулювання забудови історичних ареалів м. Дніпра», затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 02 вересня 2020 року № 84/60 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра», будівля за адресою: м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 4 (колишня адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, буд. 17), а саме: головний корпус, відділ пляшкомийної машини, будівля приготування розчинів з підвалом та надбудовами (літ по плану Г-2), склад готової продукції (літ. по плану Р1-2, Г2-2), будівля спиртосховища (по плану літ. Г3-1, Г4-1, Г5-1) є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області «Виробниче підприємство», охоронний номер 114, відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12 квітня 1996 року № 158-р «Про затвердження Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області». Зазначено, що документація на пам`ятку, складена до 12 квітня 1996 року, в Управлінні відсутня і не передавалась у розпорядження.
24. Вважаючи протиправним розпорядження від 12 квітня 1996 року № 158-р, ТОВ «ОЗЕРНА ПЛОЩА» звернулось до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
26. За приписами статті 11 Конституції України, держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури.
27. Статтями 15 та 41 Конституції України передбачено, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
28. Частинами четвертою та п`ятою статті 54 Конституції України передбачено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
29. Відповідно до ст. 66 Основного Закону України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
30. Колегія суддів звертає увагу, що на час прийняття спірного розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12 квітня 1996 року № 158-р «Про затвердження Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області» правовідносини у сфері охорони пам`яток історії та культури, у тому числі місцевого значення, регулювались Законом УРСР від 13 липня 1978 року № 3600-IX «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» (далі - Закон № 3600-IX).
31. Згідно зі ст. 8 Закону № 3600-IX виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів у межах прав, наданих законом, забезпечують виявлення, облік, охорону і використання пам`яток історії та культури, що знаходяться на території Ради, залучають громадськість до проведення заходів по охороні, використанню і пропаганді цих пам`яток, організують шефство підприємств, установ, організацій над ними, забезпечують додержання законодавства про охорону і використання пам`яток історії та культури.
Виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів затверджують переліки пам`яток історії та культури місцевого значення (стаття 17), встановлюють зони їх охорони (стаття 29), а також вирішують інші питання в галузі охорони і використання пам`яток історії та культури, віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української РСР.
32. Також, на час прийняття спірного розпорядження повноваження державних обласних адміністрацій, голів цих адміністрацій визначались Положенням про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію, затверджену Указом Президента України від 21 серпня 1995 року № 760/95 (далі - Положення № 760/95).
33. Положеннями пункту 9 Положення № 760/95 передбачено, що головам державної адміністрації підпорядковуються з питань здійснення делегованих повноважень державної виконавчої влади голови та очолювані ним виконавчі комітети сільських, селищних, районних у містах (там, де вони створені), міських Рад.
34. Частиною першою статті 46 Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України (чинного на час прийняття спірного розпорядження) визначалось, що органами державної виконавчої влади в областях, містах Києві та Севастополі (як містах загальнодержавного значення) і районах (крім районів у містах, за винятком міст Києва та Севастополя) є відповідно обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, які очолюють голови цих адміністрацій.
35. За приписами ст. 16, 17 Закону № 3600-IX Пам`ятки історії та культури, незалежно від того, в чиїй власності вони перебувають, підлягають державному облікові. Відповідно до Закону СРСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» державний облік пам`яток історії та культури здійснюється в порядку, який визначається Радою Міністрів СРСР.
З метою організації обліку і охорони пам`яток історії та культури нерухомі пам`ятки поділяються на пам`ятки загальносоюзного, республіканського і місцевого значення.
Віднесення пам`яток історії та культури до категорії пам`яток загальносоюзного, республіканського чи місцевого значення провадиться відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.
Переліки пам`яток історії та культури республіканського значення затверджуються Радою Міністрів Української РСР. Переліки пам`яток місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів. Виключення об`єктів з переліків пам`яток республіканського і місцевого значення допускається лише з дозволу Ради Міністрів Української РСР.
Внесення об`єктів у переліки пам`яток історії та культури і виключення з них провадяться за поданням спеціально уповноважених державних органів охорони пам`яток історії та культури.
36. Приписами пунктів 6, 24 Положення № 760/95 передбачено, що голова державної адміністрації очолює відповідно обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію, здійснює керівництво її діяльністю, несе персональну відповідальність за виконання покладених на державну адміністрацію завдань і здійснення нею своїх функцій.
Голова державної адміністрації представляє державну адміністрацію у відносинах з іншими органами, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями та громадянами як в Україні, так і за її межами.
Голова державної адміністрації в межах повноважень на основі та на виконання законодавства видає розпорядження, організовує та контролює їх виконання.
Розпорядження голови державної адміністрації є обов`язковими для виконання на відповідній території підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Розпорядження голови державної адміністрації, які стосуються прав та інтересів громадян або мають загальний характер, доводяться до загального відома через засоби масової інформації.
37. Відповідно до п. 9 Положення № 760/95 головам державної адміністрації підпорядковуються з питань здійснення делегованих повноважень державної виконавчої влади голови та очолювані ним виконавчі комітети сільських, селищних, районних у містах (там, де вони створені), міських Рад.
38. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням від 12 квітня 1996 року № 158-р було затверджено Перелік пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області; Виконкомам міських Рад народних депутатів та районним державним адміністраціям, на території яких знаходяться вищевказані об`єкти, доручено організувати охорону, реставрацію та використання пам`яток архітектури; контроль за виконанням розпорядження покладено на управління по будівництву, містобудуванню та архітектурі облдержадміністрації.
39. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що розпорядження як акт прийнято уповноваженою на це особою, у спосіб, визначений законами і підстави для визнання його протиправним чи нечинним відсутні.
На час прийняття оскарженого розпорядження, саме Виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів уповноважений був здійснювати охорону і організовувати використання пам`яток історії та культури, переданих до відання місцевого самоврядування (Закон України від 07 грудня 1990 року № 533-XII «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування»), і оскаржене позивачем розпорядження не суперечить вимогам наведеного Закону.
40. Щодо правового статусу Українського спеціалізованого науково-дослідного інституту «Укрпроектреставрація» у сфері охорони культурної спадщини, а також правового статусу та значення проведених цим інститутом інвентаризацій, слід зазначити таке.
41. Український спеціалізований науково-дослідний інститут «Укрпроектреставрація» з 1992 року підпорядковувався Державному комітету України у справах будівництва і охорони історичного середовища, а з грудня 1997р - Державному комітету будівництва, архітектури та житлової політики України.
За результатами проведеної інвентаризації історичної забудови міста Дніпропетровська, яка проводилася Українським спеціальним науково-реставраційним проектним інститутом «Укрпроектреставрація» було складено перелік виявлених пам`яток містобудування та архітектури, до якого внесено об`єкт нерухомого майна по вул. Шмідта, 17 як такий, що становить історичну, наукову і художню цінність.
42. Отже, інвентаризація була здійснена, а розпорядження прийнято з метою впорядкування справи обліку, охорони і збереження історико-культурної спадщини Дніпропетровської області.
43. Також, з матеріалів справи вбачається та встановлено судом апеляційної інстанції, що ТОВ «ОЗЕРНА ПЛОЩА» не спростовано статус об`єкту нерухомості, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Шмідта, буд. 17 (адреса після перейменування: м. Дніпро, пр. Пушкіна, б.4), охоронний номер 114, як пам`ятки архітектури місцевого значення.
44. Поряд з цим, в матеріалах справи міститься облікова картка пам`ятки архітектури місцевого значення за адресою: м. Дніпро, Центральний район, вул. Шмідта, 17, місце розташування- в межах історичного ареалу №1 «Історичний центр міста (1787-1955рр)» та комплексної охоронної зони історичного центру міста, затверджених Наказом Міністерства культури України від 18 лютого 2009 року № 100/0/16-09.
Крім того, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про створення перешкод самим фактом існування спірного розпорядження чи фактом віднесення об`єкту нерухомості до пам`ятки архітектури місцевого значення у реалізації позивачем своїх прав як власника такого об`єкту.
45. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно встановлено обставини справи та суд дійшов обгрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
46. Доводи касаційної скарги не спростовують вищенаведені висновки.
47. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
48. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
49. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
50. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
51. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
52. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
53. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваному судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
54. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗЕРНА ПЛОЩА» залишити без задоволення.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій