ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 160/9767/22

адміністративне провадження № К/990/24062/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Єресько Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року (суддя: Маковська О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року (судді: Панченко О.М., Іванов С.М., Чередниченко В.Є.) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - позивач, ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області) звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» (далі - відповідач, ПрАТ «Дніпрополімермаш»), у якому просило:

застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 147 Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» до повного усунення порушень, зазначених в акті від 28 січня 2022 року № 9;

встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 147 Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» до повного усунення порушень, зазначених в акті від 28 січня 2022 року № 9.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при проведенні планової перевірки ПрАТ «Дніпрополімермаш» позивачем було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що є підставою для застосування до відповідача заходів реагування відповідно до заявленого адміністративного позову.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року, у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що запропоновані позивачем заходи реагування не є співмірними з тим обсягом порушень, які виявлені в ході перевірки. Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що значну кількість порушень відповідачем усунуто, що підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи. Також, суди попередніх інстанції урахували, що в акті перевірки в розділі «ризик настання негативних наслідків» не зазначено, які негативні наслідки можуть настати щодо кожного виявленого порушення.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Мотивуючи заявлену підставу касаційного оскарження скаржник указує на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2021 року у справі № 280/1667/19, від 31 січня 2020 року у справі № 640/4506/19, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/7073/18, від 28 січня 2021 року у справі № 580/3267/19, від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16, від 26 червня 2019 року у справі № 2240/2768/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 815/6378/17, від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 560/639/19, від 09 листопада 2020 року у справі № 160/10997/19.

Покликаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у наведених постановах, скаржник переконує, що експлуатація об`єктів ПрАТ «Дніпрополімермаш» із установленими порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Так, скаржник зазначає, що встановлені в акті перевірки від 28 січня 2022 року № 9, які є неусунутими на теперішній час, ускладнюють швидку евакуацію людей, ліквідацію пожежі на початковій стадії та перешкоджають оперативному гасінню, внаслідок чого можуть постраждати люди, які перебуватимуть у будівлі, а тому відповідно до приписів статті 2 Кодексу цивільного захисту України є тими обставинами, які можуть призвести до настання реальної загрози життю та здоров`ю людей.

В частині покликань судів попередніх інстанцій на те, що значна кількість порушень відповідачем усунута, скаржник указує на те, що судові рішення у цій справі не відповідають критеріям законності та обґрунтованості, оскільки вони ухвалені на підставі обставин, що не підтверджені належними доказами. Зокрема, скаржник зазначає, що факт підтвердження того, що значна кількість порушень відповідачем усунута на час розгляду справи має бути доведений не лише наданими письмовими доказами, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень. В цьому аспекті скаржник звертає увагу, що саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, та лише цей орган здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику, а єдиним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.

Cкаржник наголошує, що з моменту проведення планової перевірки та відкриття провадження у цій справі на адресу ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від відповідача не надходило жодних заяв та матеріалів про виконання протипожежних заходів щодо підтвердження усунення всіх порушень зазначених в акті від 28 січня 2022 року № 9.

Ураховуючи викладене скаржник уважає, що в спірних правовідносинах були наявні передбачені законом підстави для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єктів, які експлуатуються з порушенням законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Позиція інших учасників справи

Від ПрАТ «Дніпрополімермаш» надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній просить залишити оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Мельник-Томенко Ж.М., Калашнікова О.В.) визнано поважними причини пропуску Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі №160/9767/22.

Розпорядженням № 1546/0/78-23 від 13 вересня 2023 року заступника керівника апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням судді Калашнікової О.В., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, призначено повторний автоматизований розподіл позовних заяв.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 13 вересня 2023 року визначено склад колегії суддів: Загороднюк А.Г. (головуючий суддя), Мельник-Томенко Ж.М., Єресько Л.О.

Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 13 вересня 2023 року призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області у період з 25 січня 2022 року по 28 січня 2022 року проведено перевірку ПрАТ «Дніпрополімермаш» за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Б.Хмельницького, буд.147.

За результатами перевірки складено акт від 28 січня 2022 року № 9, відповідно до якого ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області встановлено існування 37 порушень на об`єкті ПрАТ «Дніпрополімермаш» за адресою: м. Дніпро, пр. Б.Хмельницького, 147, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а саме:

Будівлі (виробничо-складські) літ А.-1, Б-1

- приміщення будівель (в тому числі адміністративно-побутові приміщення) не обладнані системами протипожежного захисту у відповідності до вимог п.13, п.14 табл. А.1 ДБН В.2.5-56:2014.

- вбудови (вставки, адміністративно-побутові приміщення) в приміщеннях цеху не відокремлено від виробничих приміщень протипожежною перегородкою з класом вогнестійкості ЕІ 90 і не заповнено прорізи протипожежними дверима, вікнами з нормованою межею вогнестійкості.

- складські приміщення не відділено від інших приміщень виробництва протипожежними перешкодами із заповненням прорізів у протипожежних перешкодах протипожежними дверима, воротами, вікнами з нормованою межею вогнестійкості.

- приміщення будівель (з урахуванням категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1.-36:2016) не обладнані внутрішнім протипожежним водогоном.

- приміщення категорії А та Б не відділено від інших категорій приміщень протипожежними перешкодами з влаштуванням тамбур-шлюзу з постійним підпором повітря.

Будівля складу літ. И-1

- приміщення складу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до вимог п.14 Табл. А.1, ДБН В.2.5.-56:2014.

- приміщення складу не забезпечено нормованою кількістю евакуаційних виходів.

- приміщення складу без природного освітлення не забезпечено системою протидимного захисту (п. 10.2.4. ДБН В.2.5.-56:2014; СНиП 2.11.01-85* п.310).

- для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень з вибухонебезпеченими і пожежонебезпечними зонами будь-якого класу, не передбачено встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах.

- приміщення будівлі не забезпечено внутрішнім протипожежним водопроводом у відповідності до вимог п.8.1 Табл. 4 ДБН В.2.5-64:2012.

3-х поверхова адміністративна будівля літ. Ж-3

- не виконано плани евакуації на основі фотолюмінісцентних матеріалів.

Загальні заходи

- будівлі, споруди не захищені від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до ДСТУ EN 62305:2012.

- для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016, а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок».

- відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

- кожен пожежний кран-комплект не рідше одного разу на шість місяців не піддають технічному обслуговуванню та не рідше одного разу на рік перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацію результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

- для позначення місць знаходження пожежних гідрантів не встановлено покажчик з літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранту, внутрішнього діаметру трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водогінної мережі.

- приміщення не доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності.

- стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на покриттях будівель та споруд не утримуються справними, пофарбованими.

- пожежні гідранти утримуються таким чином, а саме: забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями (ПГ-1 біля будівлі ТОВ «АКАМ»).

- монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В2.5-56:2014, а саме: на об`єкті відсутній резервний запас пожежних сповіщувачів (димових, теплових, ручних тощо) який повинен становити не менше 10% від загальної кількості їх в системі протипожежного захисту змонтованої на об`єкті.

Цивільний захист та техногенна безпека

- не в повному обсязі забезпечено працівників об`єкта засобами індивідуального захисту.

- керівник та посадові особи діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли навчання в установленому законодавством порядку на обласних курсах.

- не проведено ідентифікацію об`єкта.

- не розроблено та не затверджено план реагування на надзвичайні ситуації щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації.

- реконструкція будівлі літ. А-1 не здійснюється на підставі проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку.

Захисні споруди №12616, 12621

- у захисних спорудах №12616 та №12621 відсутні таблички позначення та покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту.

- захисні споруди №12616 та №12621 не обладнані системами пожежної автоматики і сигналізацією, не забезпечені первинним засобами пожежогасіння, внутрішнім протипожежним водопроводом.

- технічний стан захисним споруд №12616 та №12621 цивільного захисту не відповідає вимогам з утримання.

- комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення захисної споруди №12621 утримуються в неналежному технічному стані.

- інженерні комунікації захисної споруди №12621 не пофарбовані відповідно до їх призначення.

- формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд №12616 та №12621 невизначені.

- у захисних спорудах №12616 та №12621 формування спеціальним інвентарем та майном не забезпечено.

- захисна споруда №12621 не забезпечена необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю.

- захисні споруди №12616 та №12621 не забезпечені лікарськими засобами та медичними виробами.

- у захисній споруді №12621 герметичність та дотримання в сховищі температурно-вологісного режиму, який запобігає утворенню в захисній споруді конденсату, не забезпечено.

- використання сховища №12621 у режимі протирадіаційних укриттів з ДСНС не погоджено.

- в захисній споруді №12616 заходи передбачені планом консервації та збереження спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення сховища, не виконано в повному обсязі.

Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що у власності ПрАТ «Дніпрополімермаш» перебувають наступні будівлі та споруди: В блоці цехів МСЦ-3, МСЦ-4, ДЕП, ЦМК, РБД літ. А-1, нежитлове приміщення №2, прибудова літ. а-1, загальною площею 32 981,4 м.кв., навіс літ. А1, прибудова літ. А2; навіс літ. АЗ, ганок літ. а4; Блок цехів МСЦ-2, МСЦ-5, ЧПУ, МПФ, інструментів, РМЦ, ЕРД, ДСПО літ. Б-1, загальною площею 21 949,9 м.кв., прибудова літ. Б1, навіс літ. Б2, навіс літ. БЗ; Будинок заводоуправління літ. Г-4, підвал літ. під Г-4, галерея літ.Г1-1, загальною площею 7 759,3 м.кв., ганок літ.г, ганок літ.г1, ганок літ.г2; Будинок заводоуправління літ. Д-4, підвал під літ.Д-4, галерея літ. ДЗ-1, загальною площею 5 427,7м.кв,, вхід в підвал літ. Д1, вхід в підвал літ. Д2, підземна галерея літ. д4, підземна галерея д5, ганок літ. Д6; їдальня літ. Е-2, підвал під літ. Е-2, прибудова літ. Е1-1, загальною площею 2 000,1м.кв., естакада літ. е, ганок літ. Е1, ганок літ. е4, ганок літ. е5, вхід в підвал літ. е2, сходи літ. Е3; Склад комплектації літ. Є-1, загальною площею 1 067,3 м.кв.; Центральна прохідна літ. Ж-3,загальною площею 1 433,3 м.кв., ганок літ. ж, літ. Ж1, ганок літ. ж2, сходи літ. Ж3; Підстанція КТП-9 літ. 3; Склад "Ангар" літ. И-1, прибудова літ. И1-1, загальною площею 729,7м.кв.; Склад рідкого палива літ. І; Підстанція літ. Ї; Склад рідкого вуглецю літ. К; Блок цеху ЗЦ літ. М, ганок літ. м; Побутові приміщення літ. Н-1, загальною площею 47,9 м.кв.; Киснева станція літ. О, прибудова літ. 01, навіс літ. 02, навіс літ. 03; Гараж літ. Щ-2, загальною площею 712,3 м.кв., сходи літ. щ, сходи літ. Щ1; Гараж літ. Ю; Контрольно-технічний пункт літ. Я; Гараж літ. АА; Сторожка літ. АУ, сторожка літ. АЧ, сторожка літ. АЮ, сторожка літ. 2Ж, сторожка літ. АЦ, навіс літ. АЦ1; Котельня літ. 2В-1 загальною площею 405,0 м.кв.; Ангар (тимчас) літ. 2Л; Навіс (тимчас) літ. 23, 21, 2К; Огорожі та споруди: огорожа №4, №5, №8, №11, №16, ворота №6, №10, №12, хвіртка №15, підпірна стінка №17, шляхи козлового крана №18, під`їздна залізнична колія №19, система автономного газопостачання зрідженим вуглеводневим газом пропан-бутаном термічної камерної печі №20, мостіння І.

Всі зазначені будівлі та споруди знаходяться за адресою: м. Дніпро, пр. Б.Хмельницького, 147.

Позивач, уважаючи встановлені в ході перевірки порушення є такими, що загрожують життю та здоров`ю людей, звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За приписами пункту 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частинами першою-другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин першої-другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (пункт 1).

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційне провадження у цій справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні).

Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання наявності/відсутності підстав вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів ПрАТ «Дніпрополімермаш», а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 147 до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 28 січня 2022 року № 9.

Так, з матеріалів справи установлено, що у рамках проведеної планової перевірки ПрАТ «Дніпрополімермаш» було виявлено 37 порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які за доводами ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відмовляючи у задоволенні позову ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, суди попередніх інстанцій виходили з того, що запропоновані заходи реагування не є співмірними з тим обсягом порушень, які виявлені в ході перевірки. До того ж, суди попередніх інстанцій відзначили, що на час розгляду справи значну кількість порушень відповідачем усунуто, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Скаржник, зазначаючи про неврахування судами попередніх інстанції низки правових позицій Верховного Суду, наполягає на тому, що подальша експлуатацію об`єктів ПрАТ «Дніпрополімермаш» може бути загрозою для життя і здоров`я людей та призвести до нещасних випадків або аварій, що може спричинити людські жертви. Також, стверджує, що лише акт про результати повторної перевірки може слугувати належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки від 28 січня 2022 року № 9 порушень.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, виходить з наступного.

Положеннями частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування заходів реагування, у даному випадку повне зупинення. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Наведені вище приписи Кодексу цивільного захисту України пов`язують застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а отже для правильного вирішення цього спору обов`язковому встановленню підлягають обставини щодо вчинення відповідачем порушень, які, в свою чергу, створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому слід наголосити на тому, що захід реагування у виді повного зупинення роботи з експлуатації приміщень є виключним заходом, який застосовується лише за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які безумовно створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (персоналу підприємства і особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).

Тому для правильного вирішення публічно-правового, що розглядається, необхідно серед виявлених контролюючим органом порушень пожежної та техногенної безпеки виокремити такі, які свідчать про наявність на час ухвалення судом рішення реальної загрози життю та здоров`ю людей, а отже про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Верховний Суд звертає увагу на те, що ухваленню судового рішення щодо можливості застосування заходу реагування у виді повного зупинення експлуатації приміщень передує розгляд справи, під час якого суд має провести аналіз наявних у матеріалах справи доказів із наданням таким відповідної оцінки щодо їх належності, допустимості та достатності для задоволення позовних вимог чи їх відхилення.

Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так і інші докази, надані відповідачем на підтвердження відсутності або усунення виявлених порушень (акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, і таке інше).

Отже, у разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки стали спірними та перейшли у площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає суд поряд з іншими доказами.

У іншому випадку (якщо б лише акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була б нівельована, оскільки такий не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

За таких обставин колегія суддів констатує помилковість доводів скаржника про те, що належним доказом усунення порушення є лише акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, оскільки такий доказ є одним із доказів, який може підтверджувати обставину усунення підприємством виявлених порушень.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 04 червня 2020 року у справі № 826/13895/16, від 09 червня 2021 року у справі № 640/3180/20, від 28 січня 2021 року у справі № 640/4090/20, від 31 серпня 2021 року у справі № 520/14473/19, від 09 вересня 2021 року у справі № 640/4963/20, від 16 лютого 2022 року у справі № 640/10135/20, від 12 травня 2022 року у справі 520/14449/19, від 20 липня 2023 року у справі № 460/12426/21.

Верховний Суд зауважує, що висновки судів щодо неспівмірності запропонованих заходів реагування та часткового усунення відповідачем виявлених під час перевірки порушень зроблені без посилання на фактичні обставини справи, внаслідок чого Верховний Суд вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними.

Зокрема, суди попередніх інстанцій обмежилися посиланням на перелік зафіксованих в акті перевірки порушень та не встановлювали на підставі належних доказів, чи створюють виявлені позивачем порушення реальну загрозу життю та здоров`ю людей та слугують підставою для зупинення експлуатації об`єктів відповідача, як і не вживали заходів зі з`ясування, які саме порушення усунені відповідачем.

Верховний Суд зазначає, що для ухвалення справедливого та об`єктивного рішення мають бути повністю встановлені та з`ясовані обставини справи, а також надана належна правова оцінка доказам, що мають істотне значення для вирішення спору.

За приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Критерій обґрунтованості за статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанції принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження доказів зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Водночас суд касаційної інстанції відповідно до меж касаційного перегляду, встановлених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

За правилами пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктах 1, 2, 3 частини 2 статті 328 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального щодо повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, зважаючи на приписи частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі №160/9767/22 скасувати.

Направити справу №160/9767/22 на новий розгляд до суду першої інстанції - Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Ж.М. Мельник-Томенко Л.О. Єресько