ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 160/9880/21

адміністративне провадження № К/990/17048/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу №160/9880/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС ДНІПРА» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради та Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС ДНІПРА» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2022 року (головуючий суддя Н.А. Бишевська, судді: І.Ю. Добродняк, Я.В. Семененко),

В С Т А Н О В И В:

У 2021 році Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7" (далі також - позивач 1) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС ДНІПРА» (далі також - позивач 2) звернулися до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (далі також - відповідач), треті особи: Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради, в якому просили визнати нечинним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 17 червня 2021 року №629 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по пл. Старомостовій (до вул. Привокзальної, 3) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що мають чинні дозволи на розміщення зовнішньої реклами за відповідними адресами у м. Дніпро. Вважають, що рішення Виконавчого комітету про затвердження схеми розташування рекламних засобів із невключенням до них об`єктів, на які раніше було видано дозволи і термін дії яких не сплив, не може визнаватися рішенням про зміну містобудівної ситуації стосовно певного об`єкта за відсутності підстав та умов зміни містобудівної ситуації, відсутності фактичних змін в організації зовнішнього рекламного оформлення. З посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.03.2020 у справі №160/2767/19, з аналогічних спірних питань, позивачі просили позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 17 червня 2021 року № 629 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по пл. Старомостовій (до вул. Привокзальної, 3) та демонтаж рекламних засобів» в частині прийняття даного рішення відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛОС ДНІПРА".

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2022 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Так, судами встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7" (код ЄДРПОУ 41945510) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що здійснено запис № 12241020000084380.

Основним видом економічної діяльності ТОВ "ТЕТРАГРАММАТОН 7" за КВЕД 73.11 є - рекламні агентства. Також до видів діяльності підприємства за 73.12. КВЕД відноситься - посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.

01 червня 2021 року між Комунальним підприємством «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7» укладено договір № 2612 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Згідно із п. 1.1 Договору № 2612 підприємство на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, наданих Розповсюджувачу зовнішньої реклами відповідно до рішень виконавчого комітету міської ради, надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місця для розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності, а Розповсюджувач зовнішньої реклами розповсюджує рекламні засоби згідно з виданими дозволами та здійснює оплату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 2612 місця розташування рекламних засобів зазначаються в додатку, що є невід`ємною частиною цього договору. Всі необхідні відомості щодо місця розташування рекламного засобу та його конструкції наводяться в дозволі на розміщення зовнішньої реклами.

Строк тимчасового користування місцем розташування рекламного засобу відповідає строку дії дозволу (п. 1.3 Договору № 2612).

23 жовтня 2018 року Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради видано позивачеві 1 дозвіл на розміщення зовнішньої реклами № 2612/50 на розташування окремо розташованого рекламного засобу за адресою: пл. Старомостова - вул. Привокзальна. Строк дії дозволу до 23 жовтня 2023 року.

Також Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАТРАММАТОН" 24 липня 2018 року видано дозвіл на розміщення зовнішньої реклами № 2612/5 на розташування окремо розташованого рекламного засобу за адресою: пл. Старомостова, 1 (2). Строк дії дозволу до 24 липня 2023 року.

24 липня 2020 року відповідач видав позивачеві 1 дозвіл на розміщення зовнішньої реклами № 2612/240 на розташування окремо розташованого рекламного засобу за адресою: пл. Старомостова, 1. Строк дії дозволу до 21 липня 2025 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛОС ДНІПРА" (код ЄДРПОУ 42527013) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що здійснено запис № 1002241070005087303.

Основним видом економічної діяльності ТОВ "ГОЛОС ДНІПРА" за КВЕД 73.11 є - рекламні агентства. Також до видів діяльності підприємства за КВЕД відноситься 73.12 - посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.

01 червня 2021 року між Комунальним підприємством "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради та ТОВ "ГОЛОС ДНІПРА" укладено договір № 2782 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Згідно із п. 1.1 договору № 2782 підприємство на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, наданих Розповсюджувачу зовнішньої реклами відповідно до рішень виконавчого комітету міської ради, надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місця для розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності, а Розповсюджувач зовнішньої реклами розповсюджує рекламні засоби згідно з виданими дозволами та здійснює оплату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Відповідно до п. 1.2 договору № 2782 місця розташування рекламних засобів зазначаються в додатку, що є невід`ємною частиною цього договору. Всі необхідні відомості щодо місця розташування рекламного засобу та його конструкції наводяться в дозволі на розміщення зовнішньої реклами.

Строк тимчасового користування місцем розташування рекламного засобу відповідає строку дії дозволу. (п. 1.3 договору № 2782)

27 березня 2020 року Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради видано ТОВ "ГОЛОС ДНІПРА" дозволи на розміщення зовнішньої реклами № 2782/37 на розташування рекламного засобу за адресою: вул. пл. Старомостова, напроти буд. 5. (строк дії дозволу до 27 березня 2025 року), на розміщення зовнішньої реклами № 2782/34 на розташування рекламного засобу за адресою: вул. пл. Старомостова, 1 (3) (строк дії дозволу до 27 березня 2025 року, на розміщення зовнішньої реклами № 2782/33 на розташування рекламного засобу за адресою: вул. пл. Старомостова, 1 (2) (строк дії дозволу до 27 березня 2025 року), дозвіл на розміщення зовнішньої реклами № 2782/32 на розташування рекламного засобу за адресою: вул. пл. Старомостова, 1 (1) (строк дії дозволу до 27 березня 2025 року).

17 червня 2021 року Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради прийнято рішення № 629 про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по пл. Старомостовій (до вул. Привокзальної, 3) та демонтаж рекламних засобів.

Пунктом 1 вказаного рішення вирішено затвердити схему розташування окремо розташованих рекламних засобів по пл. Старомостовій (до вул. Привокзальної, 3).

Розповсюджувачам зовнішньої реклами, рекламні засоби яких не відповідають схемі (п. 1 цього рішення) за місцем розташування та видом, забезпечити демонтаж рекламних засобів протягом семи днів із дати прийняття цього рішення. У подальшому розташування окремо розташованих рекламних засобів можливе тільки до затвердженої схеми (пункт 2 рішення № 629).

Пунктом 3 рішення № 629 установлено, що у разі невиконання демонтажу розповсюджувачами зовнішньої реклами у визначений термін недемонтовані рекламні засоби підлягають примусовому демонтажу на підставі цього рішення (без прийняття додаткового рішення про примусовий демонтаж).

Не погодившись із вказаним рішенням, позивачі звернулись до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що необхідною умовою зміни місцезнаходження рекламного засобу є своєчасне повідомлення розповсюджувача реклами про зміну місця розташування та надання йому іншого рівноцінного місця. Проте, у справі відсутні докази направлення на адресу позивачів у семиденний строк інформації про необхідність зміни місця розташування рекламних засобів до прийняття оскаржуваних рішень. Суд не визнав належним повідомленням листи Департаменту торгівлі та реклами на адреси позивачів про вже прийняте рішення Виконавчого комітету міської ради про затвердження схем розташування окремо розташованих рекламних засобів із пропозицією іншого місця розташування рекламного засобу. Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів обґрунтування прийняття оскарженого рішення, зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місцях розташування рекламних засобів, які зумовили б необхідність зміни місць розташування рекламних засобів.

В обґрунтування відмови в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції послався на дотримання відповідачем порядку та підстав прийняття оскарженого рішення та його відповідності вимогам законодавства про рекламу.

Так, суд апеляційної інстанції не погодився із висновками суду першої інстанції щодо необхідності повідомлення позивачів про зміну містобудівної ситуації за сім днів до прийняття оскаржуваних рішень, оскільки спірні рішення відповідача є рішеннями про зміну містобудівної ситуації. Наголосив, що зміна містобудівної ситуації виникла саме внаслідок прийняття вказаних рішень відповідачем, а не до їх прийняття.

Також апеляційний суд дійшов висновку, що ремонт та реконструкція об`єктів благоустрою на спірних ділянках міста потребує проведення ремонтних робіт, у тому числі, в місцях розміщення належних позивачам та іншим суб`єктам господарювання рекламних засобів, що зумовлює необхідність зміни схеми їх розташування.

З рішенням суду апеляційної інстанції не погодилися позивачі та подали касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просять його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилаються на те, що пунктом 2 оскарженого рішення, відповідач зобов`язав розповсюджувачів зовнішньої реклами добровільно забезпечити демонтаж рекламних засобів, але не у зв`язку із тим, що рекламні засоби вже не зазначені в затвердженій схемі, а на іншій підставі, відмінній від пункту 7.3 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі (далі також - Порядок) підставі: «не відповідність схемі за місцем розташування та видом».

Тобто фактично застосовується підстава демонтажу, передбачена підпунктом 1.4.5 Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів у місті Дніпрі (далі також - Положення), згідно з яким демонтажу підлягають рекламні засоби, розміщені не відповідно до дозволів (з недодержанням зазначених у дозволі на розміщення зовнішньої реклами місця розташування рекламного засобу та/або конструкції рекламного засобу).

Із посиланням на пункти 4.2, 7.3 Порядку позивачі стверджують, що розміщення рекламних засобів не у відповідності до дозволів не пов`язано із зміною містобудівної ситуації та не є її зміною, а відповідно і не може бути підставою для прийняття рішення про демонтаж рекламних засобів у зв`язку із зміною містобудівної ситуації, внаслідок затвердження нових схем оформлення міського середовища.

Наголошують, що в цьому питанні судом апеляційної інстанції не застосовано зазначені норми і проігноровано правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 26.03.2020 у справі № 160/2767/19, згідно якої рішення виконавчого комітету про затвердження схеми розташування рекламних засобів, із невключенням до неї об`єктів, на які раніше було видано дозвіл і термін яких не сплив, не може визнаватися рішеннями про зміну містобудівної ситуації стосовно певного об`єкта за відсутності підстав та умов зміни містобудівної ситуації, відсутності фактичних змін в організації зовнішнього рекламного оформлення.

Також скаржники стверджують, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги та не застосував пункт 2.3 Положення, згідно з яким примусовий демонтаж здійснюється на підставі рішення виконавчого комітету міської ради, в якому обов`язково зазначається перелік рекламних засобів, що підлягають демонтажу із зазначенням місць їх розташування.

В той же час оспорюване рішення (як і затверджені схеми) не містить будь-якого переліку рекламних засобів, що підлягають демонтажу із зазначенням їх місця розташування.

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС ДНІПРА» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2022 у цій справі.

Відповідач та треті особи правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористалися.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

За приписами частини першої статті 51 Закону № 280/97-ВР виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень

Відповідно до пункту 6 статті 59 Закону № 280/97-ВР виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Згідно із частиною десятою статті 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до підпункту «а» пункту 13 частини першої статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Так, предметом спору у цій справі є рішення від 17 червня 2021 року №629 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по пл. Старомостовій (до вул. Привокзальної, 3) та демонтаж рекламних засобів».

Закон України від 03.07.1996 № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі - Закон № 270/96-ВР) визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Відповідно до статті 1 цього Закону № 270/96-ВР зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Статтею 3 Закону № 270/96-ВР передбачено, що законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 16 Закону № 270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 16 Закону № 270/96-ВР визначені вимоги, яким має відповідати зовнішня реклама.

Водночас частинами 3, 4 статті 16 Закону № 270/96-ВР перелічені місця, де заборонено розташовувати засоби зовнішньої реклами, перелік яких відповідно до частини 5 цієї статті є вичерпним.

Відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах в першу чергу врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003, якою затверджені Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі також - Типові правила).

За приписами пункту 1 Типових правил останні регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Пунктом 2 Типових правил визначено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Отже, частина перша статті 16 Закону № 270/96-ВР та пункт 2 Типових правил передбачають розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах лише на підставі дозволів, які в свою чергу видаються на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, яке дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

У пункті 2 Типових правил наголошено, що невід`ємною складовою дозволу є місце розташування зовнішньої реклами.

Згідно із пунктом 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України від 6 вересня 2005 року № 2806-IV "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі також Закон № 2806-IV).

Закон № 2806-IV визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Згідно з абзацами 2, 4 частини 1 статті 4 Закону № 2806-IV порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України. Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом

Отже, отримання дозволу або анулювання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою у розумінні статті 1 Закону № 2806-IV, а відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного закону, які мають вищу юридичну силу відносно Типових правил, відповідно норми останніх не мають суперечити Закону № 2806-IV.

За такого правового регулювання, відповідач є суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено прийняття оскаржених рішень, які в свою чергу суд має оцінювати крізь призму вимог КАС України та спеціальних норм.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у тому числі (..) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Пункт 7 частини першої статті 3 КАС України визначає, що суб`єкт владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд апеляційної інстанції із посиланням на пункт 7.2. Порядку та пункт 28 Типових правил, дійшов висновку, що рішення про затвердження схеми оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами визнається рішенням про зміну містобудівної ситуації стосовно певного об`єкта, а тому за фактом прийняття такого рішення у відповідача виникає обов`язок з письмового повідомлення позивачів як розповсюджувачів зовнішньої реклами: у семиденний строк про зміну містобудівної ситуації, у десятиденний строк про інформацію щодо іншого рівноцінного місця для розміщення об`єктів зовнішньої реклами

При оцінці пункту 7.2. Порядку та пункту 28 Типових правил суд першої інстанції дійшов висновку, що необхідною умовою зміни місцезнаходження рекламного засобу є своєчасне повідомлення розповсюджувача про зміну місця розташування та надання йому іншого рівноцінного місця.

Зазначені висновки послугували однією із ключових розбіжностей оцінки наведених норм та обставин справи, які в свою чергу призвели до протилежних рішень.

Верховний Суд не погоджується із правовою оцінкою спірних правовідносин, наданою судом апеляційної інстанції, та не в повній мірі погоджується із мотивами прийняття рішення судом першої інстанції, виходячи з наступного.

У пункті 4 рішення № 629 зазначено, що Комунальному підприємству «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради або іншому комунальному підприємству чи закладу Дніпровської міської ради згідно з їх статутними повноваженнями:

4.1. У разі невиконання демонтажу рекламних засобів розповсюджувачами зовнішньої реклами у визначений рішенням термін здійснити примусовий демонтаж цих рекламних засобів власними силами або із залученням сторонніх організацій.

4.2. Здійснювати контроль за розміщенням рекламних засобів розповсюджувачами зовнішньої реклами відповідно до схеми (п. 1 цього рішення).

Згідно із пунктом 23 Типових правил дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.

Судами встановлено, що строки дії дозволів про розміщення зовнішньої реклами позивачів закінчуються, зокрема, у 2023, 2025 роках (щодо кожного дозволу окремий строк дії).

Отже, станом на момент прийняття оскарженого рішення дозволи були чинними.

Згідно із пунктом 28 Типових правил у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування рекламного засобу, робочий орган у семиденний строк письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами. У десятиденний строк з початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інше рівноцінне місце. У разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу вносяться зміни у дозвіл.

За такого правового регулювання, в контексті предмету спору, має значення лише така зміна містобудівної ситуації або проведення реконструкції, ремонту, які плануються на місці розташування рекламного засобу та зумовлюють необхідність зміни місця розташування.

Водночас пункту 28 Типових правил передує пункт 24, згідно із яким виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Також зазначений пункт передбачає внесення змін у дозвіл лише у разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу.

Вказана норма кореспондується із пунктом 2 Типових правил, згідно із яким місце розташування об`єкта реклами є невід`ємною складовою дозволу на розміщення реклами.

Юридичні процедури надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами і продовження строку його дії у місті Дніпрі врегульовано Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі та Положенням про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі.

Отже, відповідачем відокремлена процедура надання дозволів на розміщення реклами від процедури демонтажу зовнішньої реклами.

Згідно із абзацом 1 пункту 1.2 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно із пунктами 7.1,7.2,7.3 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі реконструкція місць розташування (в тому числі реконструкція самих рекламних засобів або розташування нових рекламних засобів на цих місцях) на території міста виконується відповідно до пооб`єктних схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами, розроблених КП "Адміністративно-технічне управління" та затверджених відповідними рішеннями виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради.

Рішення про затвердження схеми оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами визнається рішенням про зміну містобудівної ситуації стосовно певного об`єкта.

При впровадженні пооб`єктних схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами ті існуючі рекламні засоби, які не зазначені в цих схемах, підлягають демонтажу силами розповсюджувача зовнішньої реклами, У разі невиконання такого демонтажу КП "Адміністративно- технічне управління" має право демонтувати рекламний засіб у примусовому порядку відповідно до порядку демонтажу та зберігання рекламних засобів, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради.

Отже, за змістом пункту 28 Типових правил, пунктів 7.1, 7.2., 7.3 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі визначальними ознаками зміни містобудівної ситуації є проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють зміну його місця розташування.

Згідно із підпунктом 1.4.6. пункту 1.4 Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі демонтажу підлягають у тому числі, рекламні засоби, місця розташування яких не відповідає затвердженій пооб`єктній схемі оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами та у разі будь-якої реконструкції, ремонту, зміни містобудівної ситуації, будівництва на території з місцем розташування рекламного засобу (в тому числі за необхідності у разі реконструкції, ремонту, зміни містобудівної ситуації, будівництва на прилеглій до місця розташування рекламного засобу території (прилеглого району) у випадку невиконання демонтажу у встановлений строк розповсюджувачем зовнішньої реклами.

Отже, підпункт 1.4.6. пункту 1.4 вищевказаного Положення передбачає додаткову підставу демонтажу рекламного засобу відносно Типових правил, проте не виключає необхідності наявності вищевстановлених критеріїв зміни місця знаходження рекламного засобу.

Як вже було зазначено в цій постанові, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підставою для прийняття спірних рішень у даній справі слугувало проведення ремонту та реконструкція об`єктів благоустрою на спірних ділянках міста.

Водночас, суд першої інстанції, проаналізувавши рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 16 червня 2016 року № 228 «Про виконання робіт з проектування та капітального ремонту об`єктів вулично-шляхової мережі міста» дійшов висновку, що останнє не є належним та допустимим доказом правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів будівництва на місцях розташування рекламних засобів, які зумовили б необхідність зміни місць розташування рекламних засобів.

Верховний Суд звертає увагу, що рішенням Дніпровської міської ради від 20.02.2018 №112 затверджений Регламент виконавчого комітету Дніпровської міської ради в новій редакції (далі також Регламент)

Згідно із пунктом 1.1.Регламент є нормативним актом, в якому на підставі чинного законодавства закріплено принципи та порядок діяльності виконавчого комітету міської ради (далі - виконком).

За приписами пункту 2.4. Регламенту проект рішення виконкому складається з констатуючої та розпорядчої частин.

У констатуючій частині проекту рішення виконкому повинні обов`язково зазначатися: посилання на законодавчі акти та акти органів виконавчої влади, підстава, мета прийняття документа; у разі необхідності - короткий виклад стану справ, недоліки і причини їх виникнення.

Розпорядча частина проекту рішення виконкому повинна містити: завдання, спрямовані на досягнення мети; заходи, плани, програми у формі додатків; виконавців, терміни і способи виконання; пункти про втрату чинності, зміни до попереднього рішення, зняття з контролю; відомості про особу, відповідальну за контроль.

В контексті вимог пункту 2.4 Регламенту в якості мети прийняття рішень у констатуючих частинах оскарженого рішення зазначено упорядкування розміщення рекламних засобів шляхом упровадження схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами, на підставі листа Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 24 липня 2020 року вх. №8/3856.

Отже, лист Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 24 липня 2020 року вх. №8/3856 наведений в якості обґрунтування підстави прийняття оскарженого рішення.

Проте зазначений лист судами не досліджувався, в матеріалах справи відсутній, сторони не просили про його долучення або витребування.

Також Суд доходить до висновку, що зміст наведених норм не надає повноважень суб`єкту владних повноважень на прийняття рішень щодо демонтажу рекламних засобів, строк яких не закінчився, та встановлення на їхньому місці інших рекламних засобів, оскільки фактично ці повноваження повинні бути направлені на тимчасовий демонтаж рекламних засобів, які заважають роботам, що пов`язаним з зміною містобудівної ситуації, проведенням реконструкції, ремонту, будівництва на місцях розташування таких рекламних засобів.

Відповідно на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України відповідач не надав цей доказ в якості підстави зміни містобудівної ситуації чи проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місцях розташування рекламних засобів, які зумовили б необхідність зміни місць розташування рекламних засобів.

Водночас Верховний Суд не ототожнює поняття «упорядкування» розміщення рекламних засобів, наведене в оскаржених рішеннях, в якості підстави зміни схем розташування окремо розташованих рекламних засобів, із зміною містобудівної ситуації внаслідок проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу

В цьому контексті Верховний Суд погоджується із правовою оцінкою оскаржених рішень судом першої інстанції, який дійшов висновку, що рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про затвердження схеми розташування рекламних засобів та демонтаж рекламних засобів, не можуть визнаватися рішеннями про зміну містобудівної ситуації стосовно певного об`єкта за відсутності підстав та умов зміни містобудівної ситуації, відсутності фактичних змін в організації зовнішнього рекламного оформлення.

Враховуючи відсутність доказів зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місцях розташування рекламних засобів, які зумовили б необхідність зміни місць розташування рекламних засобів, Суд доходить висновку, що рішення про затвердження схеми розташування рекламних засобів, яким не включено до неї об`єкти, на які раніше було видано дозвіл і термін яких не сплив, не може слугувати беззастережною підставою затвердження схем розташування окремо розташованих рекламних засобів.

Водночас, в силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зміст частини 2 статті 19 Конституції України у взаємозв`язку з частиною 2 статті 2 КАС України дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб`єктів до відповідальності.

Верховний Суд зауважує, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і в разі її неналежного дотримання дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи; спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

Як зазначено вище, судами встановлено, що відповідачем в межах наданих повноважень, протягом 2018-2019 років були видані позивачам дозволи про розміщення зовнішньої реклами строк дії яких закінчуються, зокрема, у 2023 та 2025 роках.

Також судами встановлено, що оскарженими рішеннями визнано таким, що втратило чинність рішення Виконавчого комітету міської ради від 21 липня 2020 року №796 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по пл.Старомостовій (до вул.Привокзальної,3) та демонтаж рекламних засобів».

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, Верховний Суд наголошує, що посилання відповідача та суду апеляційної інстанції на рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 16 червня 2016 року № 228 «Про виконання робіт з проектування та капітального ремонту об`єктів вулично-шляхової мережі міста», як підставу прийняття оскарженого рішення, є порушенням принципу правової визначеності та принципу легітимних очікувань, як елементів принципу верховенства права

Верховний Суд наголошує, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення мав на меті упорядкування розміщення рекламних засобів шляхом упровадження схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами. Проте внаслідок прийняття оскарженого рішення відповідача, позивачі позбавляються права на користування рекламними конструкціями, власниками яких їх визнав суд. Отже, йдеться про «втручання» у право на майно.

Водночас відповідач не довів та суди не встановили, що зазначене втручання відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.

Згідно із частиною 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судового рішення, яке визначено частинною першою статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 березня 2020 року у справі № 160/2767/19 та від 02 червня 2022 року у справі №160/6846/21.

За приписами частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, суд першої інстанції, із яким не погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку визнавши протиправними та скасувавши рішення виконавчого комітету.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 26 березня 2020 у справі № 160/2767/19 та у постанові від 02 червня 2022 року у справі №160/6846/21.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним, водночас суд апеляційної інстанції невірно застосував норми права, не врахував правові висновки Верховного Суду, відповідно його рішення необхідно скасувати.

За правилами частини третьої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи, що рішення суду, дію якого було зупинено ухвалою Верховного Суду до закінчення його перегляду в касаційному порядку, підлягає скасуванню, то підстави для поновлення його дії відсутні.

За загальним правилом, визначеним у частині першій статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини шостої статті 139 КАС, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною сьомою цієї статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» було сплачено 4 540 грн судового збору за подання касаційної скарги згідно з платіжним дорученням від 20 червня 2022 року № 137.

Позивачем ТОВ «ГОЛОС ДНІПРА» було сплачено 4 540 грн судового збору за подання касаційної скарги згідно з платіжним дорученням від 20 червня 2022 року № 41.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки за наслідками касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 139 341 345 349 351 352 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС ДНІПРА» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2022 року у справі №160/9880/21 задовольнити.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2022 у справі №160/9880/21 скасувати.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 у справі №160/9880/21 залишити в силі.

Присудити відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 74, код ЄДРПОУ 04052092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7» (49000, місто Дніпро, вулиця Берегова, 153, код ЄДРПОУ 41945510) судового збору в розмірі 4 540 грн, що був сплачений ним при зверненні до Верховного Суду із касаційною скаргою згідно з платіжним дорученням від 20 червня 2022 року № 137.

Присудити відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 74, код ЄДРПОУ 04052092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС ДНІПРА» (49000, місто Дніпро, вулиця Берегова, 153, код ЄДРПОУ 42527013) судового збору в розмірі 4 540 грн, що був сплачений ним при зверненні до Верховного Суду із касаційною скаргою згідно з платіжним дорученням від 20 червня 2022 року № 41.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук