ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2022 року
м. Київ
справа №161/3003/16-а
адміністративне провадження № К/9901/20247/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 161/3003/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання неправомірними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.03.2020, постановлену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Пахолюка А.М., суддів: Рудської С.М., Присяжнюк Л.М.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Улицького В.З., суддів: Довгої О.І., Шавеля Р.М.
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 10.03.2016 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - відповідач), в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку його пенсії з 01.04.2013;
- зобов`язати провести перерахунок призначеної йому пенсії з 01.04.2013 в розмірі 90% заробітної плати за період з 01.05.2008 по 30.04.2014 в розмірі 10 578,97 грн відповідно до довідки прокуратури Волинської області від 23.04.2013 № 18/86 про складові заробітної плати за 60 календарних місяців роботи перед зверненням за перерахунком пенсії та додаткових уточнюючих довідок прокуратури Волинської області від 29.01.2016 № 18-30 та від 03.03.2016 № 18-44 та виплачувати йому різницю недоплаченої пенсії за період з 01.05.2013 з врахуванням виплачених сум без обмеження її граничного розміру.
2. Луцький міськрайонний суд Волинської області постановою від 11.04.2016 відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 29.11.2016 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив позов частково.
Позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії за період з 01.05.2013 по 09.09.2015 - залишив без розгляду.
Визнав неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу з 10.09.2015.
Зобов`язав відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії позивачу в розмірі 90% заробітної плати з урахуванням довідки прокуратури Волинської області від 04.03.2016 № 18-144 з 10.09.2015 та виплатити позивачу різницю недоплаченої пенсії починаючи з 10.09.2015 з врахуванням виплачених сум без обмеження максимальним розміром.
4. Постановою Верховного Суду від 10.07.2018 скасовано рішення суду апеляційної інстанції та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Верховний Суд виходив з того, що згідно з чинною на час виникнення спірних правовідносин редакцією Закону України «Про прокуратуру», пенсії за вислугу років перераховуються працівникам прокуратури за умовами та у порядку, що визначені Кабінетом Міністрів України. Проте, Кабінетом Міністрів України до закінчення строку, встановленого Законом України «Про прокуратуру», умови та порядок перерахунку таких пенсій визначено не було і відповідний нормативно-правовий акт не прийнято, тому підстав для здійснення позивачу перерахунку раніше призначеної йому пенсії не було.
5. 23.12.2019 позивач звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із заявою про перегляд постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.04.2016 за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.03.2020, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020, відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за виключними обставинами згаданого вище судового рішення.
7. Не погоджуючи з вищевказаними судовими рішеннями позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.03.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 та прийняти нове рішення, яким задовольнити його заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
8. Протоколом розподілу справи від 12.08.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.
9. Верховний Суд ухвалою від 07.09.2020 відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ЗМІСТ ЗАЯВИ ПОЗИВАЧА
10. ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із заявою про перегляд постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.04.2016 за виключними обставинами.
Обґрунтовуючи заяву позивач зазначив, що Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Оскільки саме визнана неконституційною редакція статті 86 Закону № 1697-VII була підставою для відмови позивачу у задоволенні його позову, останній вважає, що в цьому випадку існують виключні обставини, передбачені статтею 361 КАС України.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про перегляд рішення суду за виключними обставинами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 не є виключною обставиною для перегляду постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.04.2016, оскільки на час виникнення спірних правовідносин положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII діяли в редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України, не були визнані неконституційними, а тому підлягали застосуванню відповідачем.
12. Касаційна скарга мотивована, зокрема посиланням позивача на помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про те, що не є виключною обставиною, яка слугувала підставою для звернення до суду про перегляд рішення суду першої інстанції, прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 про визнання неконституційною частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII. При цьому, на думку позивача, суди попередніх інстанцій протиправно виходили з того, що на час виникнення спірних правовідносин положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ застосовувалися з урахуванням внесених змін, а тому відсутні підстави для застосування положень цієї норми в редакції згідно з вказаним рішенням Конституційного Суду України до правовідносин, що виникли у 2013 році, оскільки, на переконання позивача, у разі встановлення Конституційним Судом України неконституційності правового акта чи його окремого положення, застосованого судом у процесі розгляду справи, визначальним є не момент втрати таким актом чи його положенням чинності, а можливість застосувати наслідки такого рішення Конституційного Суду України до правовідносин, що виникли до його ухвалення. За інших умов, особа за будь-яких обставин не змогла б реалізувати своє право на перегляд справи з огляду на встановлення Конституційним Судом України неконституційності правового акта чи його окремого положення.
13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити таку без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, з посиланням на те, що на час виникнення спірних правовідносин, а також на час розгляду цієї справи судом першої інстанції, правове регулювання перерахунку пенсій прокурорам було іншим ніж після ухвалення Конституційним Судом України рішення, а тому відмовляючи у перерахунку пенсії, відповідач діяв відповідно до норм законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
15. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
16. Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
17. Відповідно до частин першої та другої статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
18. Частиною четвертою статті 368 КАС України встановлено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
19. За наведеного правового регулювання, перегляд судового рішення за виключними обставинами обумовлено закінченням розгляду справи таким рішенням і набрання ним законної сили.
20. За результатами розгляду цієї справи Луцький міськрайонний суд Волинської області постановою від 11.04.2016 відмовив у задоволенні позовних вимог. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 29.11.2016 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив позов частково. Верховний Суд постановою від 10.07.2018 скасував рішення суду апеляційної інстанції та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.
21. ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.04.2016, яка скасована рішенням суду апеляційної інстанції, яке в подальшому скасоване судом касаційної інстанції з постановленням нового рішення, а тому, в силу положень статті 361 КАС України, таке рішення не може бути предметом перегляду за виключними обставинами, оскільки вказане судове рішення не є таким, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили.
22. Водночас, при розгляді заяви про перегляд постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.04.2016 за виключними обставинами суди попередніх інстанцій вищенаведеного не врахували та не перевірили чи підлягає спірне рішення перегляду відповідно до статті 361 КАС України, а вдалися до передчасного аналізу підстави звернення, на яку посилався ОСОБА_1 як на виключну обставину, для перегляду вказаного судового рішення.
23. Відповідно до статті 351 КАС України Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
24. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.04.2016 у справі № 161/3003/16-а, проте з помилкових мотивів, які підлягають зміні.
Керуючись статтями 345 349 351 355 356 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.03.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі № 161/3003/16-а змінити в частині мотивів відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.04.2016 за виключними обставинами, а в іншій частині - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
Л.Л. Мороз
Т.Г. Стрелець,
Судді Верховного Суду