ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 163/1202/17

касаційне провадження № К/9901/44856/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 06.06.2017 (суддя Гайдук А.Л.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 (головуючий суддя - Довга О.І., судді - Затолочний В.С., Онишкевич Т.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Волинської митниці ДФС (далі у тексті - відповідач, Митниця, контролюючий орган), в якому просила скасувати постанову від 19.04.2017 №0856/205150000/17 про порушення митних правил, якою її визнано винною у вчиненні порушення, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України (далі у тексті - МК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Любомльський районний суд Волинської області постановою від 06.06.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017, у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що приймаючи оскаржувану постанову контролюючим органом правильно встановлено фактичні обставини, діям позивача надано вірну правову кваліфікацію, стягнення накладено у передбаченому законом розмірі, при цьому дії відповідача відповідають завданням провадження у справах про порушення митних правил, визначеним у частини 1 статті 486 МК України, а наведені стороною позивача підстави непричетності позивача до виявленого правопорушення не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 06.09.2017 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на передчасність судових рішень попередніх інстанцій, незаконність, необґрунтованість та вважає їх такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права. Зауважує, що судами не враховано і не з`ясовано фактичну неможливість позивача керувати транспортним засобом з підстав відсутності у нього права керування транспортними засобами. Зазначає про неврахування судами недотримання Митницею вимог статті 498 МК України щодо надання позивачу права на прийняття участі в дослідженні доказів під час прийняття Митницею оскаржуваної постанови.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін.

Верховний Суд ухвалою від 06.02.2023 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 07.02.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій установлено, що посадовими особами митного поста «Устилуг» Волинської митниці під час проведення перевірки законності перебування на митній території України автомобіля марки «Alfa Romeo 156», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , ввезеного 26.10.2016 в Україну з метою транзиту громадянкою ОСОБА_1 , було встановлено наявність ознак порушення митного законодавства України, передбаченого статтею 470 МК України. Працівниками Митниці було запрошено позивача на митний пост «Устилуг» Волинської митниці на 10 год. 00 хв. 14.03.2017 для складання протоколу про порушення митних правил. У призначену дату та місце позивач не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча був повідомлений про розгляд справи у встановленому законом порядку, що стверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

14.03.2017 старшим державним інспектором митного поста «Устилуг» Волинської митниці Болюхом В.М. стосовно позивача складено протокол про порушення митних правил №0856/205160000/17 за ознаками частини 3 статті 470 МК України, у якому одночасно визначено час та місце розгляду справи: 05.04.2017 з 10:00 год. до 12:00 за адресою: Волинська митниця, с.Римачі Любомльського району.

На підставі інформації в програмно-інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІ ДФС було встановлено, що 26.10.2016 о 22 год.03 хв. громадянка України ОСОБА_1 ввезла в зону митного контролю по смузі руху «зелений коридор» м/п «Устилуг» Волинської митниці транспортний засіб марки «Alfa Romeo 156», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 . Станом на 14.03.2017 громадянка України ОСОБА_1 транспортний засіб «Alfa Romeo 156», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 за межі митної території України не вивезла та у інший митний режим не помістила, чим перевищила встановлений статтею 95 МК України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до органу державної фіскальної служби більше, ніж на 10 діб.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваної картки відмови, Верховний Суд виходить із такого.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).

Спірні правовідносини у даній справі регулюються МК України.

Так, статтею 90 МК України встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 92 МК України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 95 МК України для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень становить 10 діб.

Частиною другою цієї статті встановлено, що до цього строку не включаються 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Положеннями статті 102 МК України визначено, що митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу (частина 5 статті 102 МК України).

Митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина 8 статті 102 МК України).

Відповідно до положень частини першої статті 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Як визначено частиною третьою статті 470 МК України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З позиції митного органу слідує, що позивачем перевищено встановлений пунктом 1 частини першої статті 95 МК України 10-денний строк, що за диспозицією норми частини третьої статті 470 МК України, тягне за собою накладення штрафу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску, попередньо, тобто до 26.10.2016, транспортний засіб марки «Alfa Romeo 156», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , неодноразово ввозився на митну територію України в режимі транзит та вивозився за межі території України громадянином ОСОБА_2 .

З наданої Державною фіскальною службою України Інформації про факти перетину державного кордону України транспортними засобами, отриманої з використанням інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають кордон (системи «Аркан») відслідковується наступна хронологія перетину державного кордону України автомобілем марки «Alfa Romeo 156», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , із зазначенням його водія та пасажирів, що мала місце 26.10.2016:

12:42 год. - автомобіль виїхав з митної території України через пункт пропуску «Рава-Руська», його водієм / пасажирами були - ОСОБА_3 / ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;

17:31 год. - автомобіль в`їхав на митну територію України через пункт пропуску «Устилуг», його водієм / пасажиром були - ОСОБА_3 / ОСОБА_5

19:12 год. - автомобіль виїхав з митної території України через пункт пропуску «Устилуг», його водієм / пасажиром були - ОСОБА_5 / ОСОБА_3

21:37 год. - автомобіль в`їхав на митну територію України через пункт пропуску «Устилуг», його водієм / пасажиром були - ОСОБА_3 / ОСОБА_6 .

Зазначеною інформацією підтверджується, що ОСОБА_3 26.10.2016 двічі виїжджала з митної території України та двічі в`їжджала на територію України автомобілем марки «Alfa Romeo 156», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , при цьому, як на митному посту «Рава-Руська», так і двічі на митному посту «Устилуг» у базі даних її обліковано як водія цього транспортного засобу.

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205050700/2016/00441, 26.10.2016 ОСОБА_2 було відмовлено у пропуску через митний кордон України з причин порушення вимог частини 1 статті 381, пункту 60 статті 4 МК України - ввезення в режимі транзит на територію України більше одного транспортного засобу особистого користування однієї товарної позиції - «Alfa Romeo 156», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , у зв`язку із чим автомобіль було повернуто на суміжну сторону.

В електронному журналі пасажирського ПП зафіксовані повні дані про її особу, зокрема, окрім П.І.Б., року народження, які можуть встановлюватись на підставі паспорта для виїзду за кордон, також зазначено й місце проживання позивача: АДРЕСА_1 .

Старший державний інспектор митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС Болюх В.М., який 26.10.2016 здійснював митний контроль та митне оформлення цього автомобіля, під час його опитування 05.04.2017, вказав, що автомобіль «Alfa Romeo 156», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , ввезено на митну територію України саме позивачем на підставі поданих до митного контролю документів: паспорта, технічного паспорта на транспортний засіб, доручення на право власності на транспортний засіб на громадянку ОСОБА_1 , якій також було роз`яснено умови користування цим автомобілем та строки його вивезення.

Як встановлено судами, станом на момент виявлення правопорушення, обов`язок щодо вивезення транспортного засобу за межі території України протягом 10 діб, встановлений пунктом 1 частини першої статті 95 МК України, позивачем виконаний не був.

Протоколом Митниці про порушення митних правил від 14.03.2017 №0856/205160000/17 встановлено, що станом на 14.03.2017 позивач не вивезла за межі митної території України автомобіль «Alfa Romeo 156», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 .

Слід врахувати, що протокол про порушення митних правил є одним з джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 488 МК України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до частини першої статті 490 МК України протокол про порушення митних правил мають право складати:

1) посадові особи, які відповідно до посадових інструкцій уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і які безпосередньо виявили порушення митних правил;

2) посадові особи органів доходів і зборів, які згідно з посадовими обов`язками мають таке право;

3) інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або керівником митниці.

Положеннями статті 494 МК України передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; прізвища та адреси свідків, якщо вони є; щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу; інші необхідні для вирішення справи відомості.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.

Як вбачається з матеріалів справи вказаний протокол про порушення митних правил складено старшим державним інспектором митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС, Болюх В.М., у відсутності позивача, за участю свідків.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на порушення відповідачем права позивача бути присутнім під час розгляду адміністративних матеріалів у справі про порушення митних правил, оскільки таким посиланням суди надали відповідну правову оцінку, встановивши при цьому, що Митниця неодноразово відкладала розгляд матеріалів про адміністративне правопорушення за клопотанням позивача та неодноразово надавала можливість позивачу бути присутнім під час розгляду адміністративних матеріалів, проте позивач своїм правом не скористався.

Колегія суддів не може погодитись з твердженням позивача про неможливість вивезення транспортного засобу з підстав відсутності у нього посвідчення водія з огляду на наступне.

Пунктом 9 Розділу І Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби від 17.11.2005 №1118 (далі - Правила №1118), визначено, що не підлягає пропуску через митний кордон України транспортний засіб, зокрема на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).

Особливості митного контролю та митного оформлення ТЗ, зареєстрованих у відповідних реєстраційних органах іноземних держав, що ввозяться на митну територію України з метою транзиту регламентовано Розділом ІV цих же Правил, якими передбачено, що у разі ввезення громадянином-нерезидентом з метою транзиту на митну територію України ТЗ, зареєстрованого у відповідному реєстраційному органі іноземної держави, або ввезення з цією самою метою громадянином-резидентом ТЗ, зареєстрованого постійно в цьому органі та який йому належить, що підтверджується відповідним документом про право власності на такий транспортний засіб та реєстраційним документом, декларування такого ТЗ здійснюється в усній формі.

Відтак, за відсутності необхідних документів ввезення транспортного засобу на митну територію України в режимі «транзит» не вбачається можливим.

Вказана обставина, що позивач не має посвідчення водія не перешкоджає можливості ввезення транспортного засобу.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно положень статті 487 МК України здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС.

За змістом статті 530 МК України перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому КАС.

Статтею 531 МК України передбачені підстави для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного правопорушення. Частиною другою вказаної статті передбачено, що підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Положеннями статті 531 МК України встановлені підстави для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного правопорушення:

1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;

2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду;

3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;

4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;

5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;

6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Статтею 526 МК України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Судами встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, що не заперечувалось сторонами під час розгляду справи. Підстав для скасування постанови від 19.04.2017 у справі про порушення митних правил №0856/205150000/17, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн під час судового розгляду не встановлено.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення, виконали всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірили обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтоване рішення, в якому повно відобразили обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341 349 350 355 356 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Любомльського районного суду Волинської області від 06.06.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк