ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа №164/1546/19

адміністративне провадження №К/9901/709/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 15 жовтня 2019 року (суддя Невар О.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року (колегія у складі суддів Носа С. П., Кухтея Р. В., Іщук Л. П.)

у справі №164/1546/19

за позовом ОСОБА_1

до 1) державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Нерубайла Анатолія Михайловича, 2) Головного управління Держгеокадастру у Волинській області

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

ВСТАНОВИВ:

1. 09.09.2019 до Маневицького районного суду Волинської області надійшов позов (відправлений поштою 06.09.2019) ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Нерубайла А.М., Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.

2. Позивач просила суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову №279ДК/0124/ПО/08/01-19 від 12.08.2019, якою її визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 340 грн.

3. Водночас, просила суд поновити їй строк звернення до суду. Поважність пропуску строку звернення до суду обґрунтовала тим, що постанову від 12.08.2019 відповідач виніс у її відсутності та не повідомив про місце та час розгляду справи. Вказану постанову позивач отримала поштою лише 27.08.2019.

4. Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 13.09.2019 було відкрито провадження у справі, визнано причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду поважними та поновлено пропущений процесуальний строк.

5. Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 15.10.2019, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019, адміністративний позов залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення позивача до суду.

6. Залишаючи позов без розгляду, суди виходили з того, що частиною 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Судами встановлено, що рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується, що ОСОБА_1 була повідомлена про місце та час розгляду справи (12.08.2019 о 09:00 год.), яке отримала особисто 03.08.2019.

Жовнерук Н.О. забезпечила участь в розгляді справи свого представника Жовнерука Ю.В. (діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності), який 12.08.2019 надав письмові пояснення та якому було оголошено постанову №279ДК/0124/ПО/08/01-19 від 12.08.2019, винесену за результатами розгляду справи. Від отримання копії постанови він відмовився.

Отже, позивач фактично дізналася про порушення своїх прав 12.08.2019 після оголошення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, в розгляді якої брав участь її представник Жовнерук Ю.В. та від отримання копії якої він відмовився. Позивача не було позбавлено можливості звернутися з відповідним позовом до суду в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 289 КУпАП. Оскільки позивач звернулась з позовною заявою до суду лише 06.09.2019, направивши її поштовим зв`язком, нею пропущено строк звернення до суду.

7. Не погоджуючись з ухвалою суду першої та апеляційної інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду 02.01.2020. Просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

8. Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2020 відкрито касаційне провадження.

9. 04.02.2020 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу.

10. У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої та апеляційної інстанції допустили неправильне застосування норм КАС України, обмежили її у доступі до суду. Зокрема:

- про наявність постанови від 12.08.2019 позивач дізналась лише 27.08.2019, отримавши її поштою. Тому позов подано в межах десятиденного строку з дати отримання постанови - 06.09.2019. Її представник не брав участі у розгляді справи, оскільки не був допущений інспектором в такій якості. Докази його участі у розгляді справи відсутні. Доказів складення постанови саме 12.08.2019 також немає. Від отримання постанови не відмовлявся, адже і постанова, і протокол складались у м. Луцьку;

- отримання повідомлення про дату, час та місце розгляду справи не є свідченням того, що особа дізналася про порушення свого права;

- суд не врахував поважності причин пропуску строку звернення до суду, а саме того, що ОСОБА_1 фактично не могла дізнатися про порушення своїх прав, адже наперед не знала про результат розгляду справи, не могла припустити, що її буде притягнуто до відповідальності. Не була присутня під час винесення постанови, не відмовлялась від її отримання, не отримувала її в день винесення, не відмовлялась від її отримання. Отже, об`єктивної можливості оскаржити постанову від 12.08.2019 у десятиденний строк не було, оскільки до моменту фактичного її отримання поштою не було відомо про порушення прав.

11. У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на те, що ухвала суду першої та апеляційної інстанції про залишення позовної заяви з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду є законною, оскільки 01.07.2019 інспектором було надіслано позивачеві повідомлення про виклик для надання пояснень по суті виявлених порушень. Повідомлення отримано ОСОБА_1 . 04.07.2019. Однак позивач для надання пояснення не з`явилась.

29.07.2019 складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що від пояснень та від підпису вона відмовилась. Протокол складено в присутності двох свідків.

31.07.2019 складено припис та в цей же день другий примірник протоколу, копію акта, повідомлення про сплату заподіяної шкоди, припис надіслано ОСОБА_1 . Також 31.07.2019 їй було надіслано повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що відбудеться 12.08.2019 о 09:00 год. Вказане повідомленням надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано ОСОБА_1 03.08.2019.

На розгляд справи 12.08.2019 о 09:00 год. ОСОБА_1 не з`явилась, а прибув її представник за довіреністю Жовнерук Ю.В., який надав письмові пояснення.

12.08.2019 інспектором було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу. Від підпису та отримання постанови представник відмовився, тому постанову було направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення (цифровий ідентифікатор квитанції про поштове відправлення 4460100516654). ОСОБА_1 . отримала лист 14.08.2019. Таким чином, постанову від 12.08.2019 оскаржено до суду 06.09.2019, зі спливом строку, передбаченого ч. 2 ст. 286 КАС України.

12. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку залишення касаційної скарги без задоволення.

13. Як вбачається зі змісту оскаржуваних ухвал, суди попередніх інстанції дійшли висновку, що десятиденний строк з дня ухвалення відповідного рішення (постанови) пропущено та не знайшли поважних причин для його поновлення.

14. Верховний Суд погоджується з цим висновком з огляду на таке.

15. Згідно з ч.1, ч.2 ст. 122 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

16. Частиною 3 цієї статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

17. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до реалізації своїх прав та виконання обов`язків.

18. Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

19. Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

20. Отже, законом встановлено десятиденний строк звернення до суду з адміністративним позовом з дня ухвалення відповідного рішення та протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

21. Оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП, застосуванню підлягає десятиденний строк звернення до суду з позовом з дня ухвалення відповідного рішення.

22. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

23. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову винесено 12.08.2019, а позов направлено до суду 06.09.2019.

24. При цьому позивач доводила, що постанову від 12.08.2019 отримала саме 27.08.2019 (цифровий ідентифікатор квитанції про поштове відправлення 4460100516654), що підтверджується довідкою ф.8 № 4 з доставної дільниці № 3 від 14.08.2019.

25. Проте відповідач доводив, що постанову від 12.08.2019 ОСОБА_1 отримала саме 14.08.2019, що підтверджується квитанцією про поштове відправлення від 12.08.2019 з цифровим ідентифікатор квитанції про поштове відправлення 4460100516654 та роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення.

26. Відповідно до ст. 341 КАС України Верховний Суд як суд касаційної інстанції не вправі вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, надавати перевагу одних доказів над іншими.

27. Перевіряючи правильність застосування норм права в контексті наведених обставин, Суд зважає на наступне.

28. Як вбачається зі змісту ст. 289 КУпАП, ч. 2 ст. 286 КАС України десятиденний строк оскарження постанови у справах про притягнення до адміністративної відповідальності обчислюється саме з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

29. Відтак, значення також має факт належного повідомлення особи про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

30. З матеріалів справи вбачається, що відповідач направляв ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке відбудеться о 09:00 год. 12.08.2019 в приміщенні Маневицької РДА (3 пов., каб. 306). Повідомлення отримано позивачем 03.08.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 94460100537180).

31. З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 завчасно та належно повідомлено про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

32. Відповідач стверджував, що у розгляді справи брав участь її представник Жовнерук Ю.В. , який надав письмові пояснення від 12.08.2019. Від підпису постанови він відмовився, про що зазначено безпосередньо в постанові. Цього ж дня йому оголошено постанову №279ДК/0124/ПО/08/01-19 від 12.08.2019.

33. Суд відхиляє доводи скаржника про відсутність доказів про участь представника Жовнерука Ю.В. у розгляді справи. Представник 12.08.2019 надав письмові пояснення по справі, що спростовує доводи про необізнаність позивача з розглядом справи. Відмова від отримання постанови, не свідчить, що таку не було складено в цей день.

34. З урахуванням характеру правовідносин представництва, Суд виходить з презумпції добросовісності дій представника, яка в контексті обставин справи виявляється у тому, що обізнаність представника про винесення постанови, свідчить про обізнаність сторони. Позивач не навів доказів, які б спростували зазначену презумпцію.

35. Внаслідок відмови представника позивача від отримання постанови, її копію було направлено позивачу рекомендованим листом, яку вона отримала.

36. Відтак, позивач була обізнана про розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо неї 12.08.2019, могла дізнатися про ухвалення постанови у цей день від представника, тому строк оскарження постанови слід обчислювати саме з дати її складення.

37. З огляду на це, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що саме 12.08.2019 позивач фактично дізналася про порушення своїх прав.

38. Отже, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, які були об`єктивно непереборними, а тому погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду.

39. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 15 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Кравчук В.М.

Суддя Берназюк Я.О.

Суддя Коваленко Н.В.