ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2020 року

Київ

справа №164/1585/17

адміністративне провадження №К/9901/42649/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Желєзного І.В., Стеценка С.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 17 липня 2017 року (прийняту судом у складі судді Токарської І.С.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Качмара В.Я., суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста-державного інспектора Державної екологічної інспекції у Волинській області Ольховіка Володимира Володимировича (далі - Державний інспектор) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 26.04.2017 № 001157 (далі - Спірна постанова) та закрити провадження у справі за відсутністю події адміністративного правопорушення.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що Спірна постанова є безпідставною, на час її прийняття він її не отримував. Вказує, що зміст Спірної постанови жодним чином не відображає інкримінуючого йому правопорушення, а норми законодавства, що у ній наведені містять загальний роз`яснювальний та рекомендаційний характер, і не передбачають можливість накладення адміністративного стягнення.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Маневицький районний суд Волинської області постановою від 17 липня 2017 року у задоволенні позову відмовив.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідно до досліджених під час судового розгляду справи доказів у Державного інспектора були достатні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього відповідного стягнення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

09 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та прийняти нове - про задоволення позову.

У скарзі зазначає, зокрема, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, виходив з доведеності факту вчинення позивачем правопорушення в сфері лісового законодавства. При цьому, суд некоректно послався на статтю 286 КУпАП, яку виключено з Кодексу, а також незаконно обґрунтував своє рішення Інструкцією з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України, оскільки зазначена Інструкція визначає порядок оформлення та обліку матеріалів про адміністративні правопорушення посадовими особами органів лісового господарства, тоді як Спірну постанову складено інспектором екологічної інспекції.

Зазначає, що протокол Державним інспектором складено не одразу на місці події, а безпосередньо біля будинку ОСОБА_1 . У протоколі не вказано прізвища свідків, які начебто бачили факт порубки сосни ним ( ОСОБА_1 ).

Посилається на те, що судом не з`ясовано обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції проігнорував доводи апеляційної скарги.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року № 999/0/78-19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Желєзний І.В., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14 квітня 2017 року Державним інспектором разом із працівником Маневицького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 та спеціалістом-землевпорядником Троянівської сільської ради Брой В.М. було складено акт про те, що 14 квітня 2017 року на території Бережницького лісництва Волинського військового лісгоспу, в кварталі 16 виділ 2, було вчинено незаконну порубку одного сироростучого дерева породи "сосна звичайна" та здійснено фото фіксацію місця події. Того ж дня працівниками даного лісництва було складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства по даному факту.

Згідно з постановою від 26 квітня 2017 року № 001157 ОСОБА_1 , перебуваючи в лісовому масиві Бережницького лісництва Волинського військового лісгоспу, в кварталі 16 виділ 2, що розташований поруч із селом Бережниця, поблизу власного будинку, незаконно, без будь-якого дозволу, зрізав одне дерево породи сосна звичайна, діаметр пня 41 см та розрізав дане дерево на сім відрізків довжиною - 129 см, 129 см, 129 см, 129 см, 127 см, 128 см, 130 см, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 65 КУпАП, за яке накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 136 гривень.

Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтували свої рішення наступним.

Главою 7 КУпАП встановлена відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини, зокрема статті 65 цього Кодексу, передбачено, що незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 24421 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів (стаття 255 КУпАП).

Стаття ж 2421 КУпАП зазначає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені статтями 59-771 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок оформлення матеріалів посадовими особами Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів при провадженні у справах про адміністративні правопорушення встановлено розділом 2 Інструкції з оформлення органами Державної екологічної інспекції України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.07.2004 № 264 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.07.2004 за № 934/9533; далі - Інструкція).

При вчиненні громадянами і посадовими особами адміністративних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища уповноважені на те посадові особи органів Держекоінспекції України та громадські інспектори з охорони довкілля згідно зі статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення (пункт 2.1 розділу 1 Інструкрції).

Згідно з пунктом 2.3 розділу 2 Інструкції протокол складається на місці виявлення правопорушення. У разі неможливості складення протоколу на місці вчинення правопорушення, якщо складання протоколу є обов`язковим, посадові особи органів Держекоінспекції України можуть доставляти порушника (ів) до органів, визначених у статті 259 КУпАП.

При складанні протоколу вказується частина статті та стаття КУпАП, згідно з якою наступає адміністративна відповідальність за вчинені протиправні дії.

У протоколі обов`язково зазначаються: дата і місце його складання (число, місяць і рік складання протоколу, найменування населеного пункту, де його складено); посада, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника, а саме: прізвище, ім`я, по батькові; число, місяць, рік та місце народження; сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації); фактичне місце проживання (поштова адреса); місце роботи (повна назва підприємства без застосування абревіатур та його поштова адреса) або навчання особи, а якщо особа не працює, то про це робиться відмітка; відомості щодо заробітної плати (у разі наявності інформації).

Суть правопорушення повинна бути описана таким чином, щоб вона найточніше відповідала термінології, що вживається у законах України, які передбачають відповідальність; нормативно-правові акти, які передбачають відповідальність за вчинене правопорушення (з обов`язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо); прізвища, ім`я та по батькові, адреси свідків, якщо вони є. У протоколі може зазначатися як домашня адреса, так і адреса службової особи або контактний телефон, за яким їх можна викликати; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи (відомості про наявність актів обстеження підприємств, установ, організацій і об`єктів, відмітки про наявність документів та речей, які слугують доказами в справі, тощо); заподіяна матеріальна шкода (у разі наявності); відмітка про отримання особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, другого екземпляра протоколу (пункт 2.4 розділу 2 Інструкції).

Відповідно до пункту 2.11 розділу 2 Інструкції протокол підписується особою, яка його склала, порушником (законними представниками) і свідками, якщо вони є. У разі відмови порушника від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Порушник має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підписання. У разі коли порушник пише пояснення на окремому аркуші, в протоколі про це робиться відмітка.

Особа, яка склала протокол, роз`яснює порушнику його права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, про що порушник ставить свій підпис, а в разі відмови від підпису робиться відмітка у протоколі, та вручається чи надсилається повідомлення щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення (додаток 3) (пункт 2.13 розділу 2 Інструкції).

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, встановив, що протокол складався Державним інспектором на місці вчинення правопорушення у відсутності ОСОБА_1 , оскільки той на прохання Державного інспектора, а також лісничих відмовився бути присутнім при його складанні і заперечував факт вчинення ним відповідного правопорушення. Протокол було складено в присутності свідків, а саме спеціаліста-землевпорядника Троянівської сільської ради на території земель, якої знаходиться лісництво, ОСОБА_3 та лісничого Бережницького лісництва ОСОБА_2 . Крім того, протокол складався і на основі пояснень, що були надані відповідачу лісничими, які виявили ОСОБА_1., при тому, як той розпилював та крижував дерево.

До протоколу також були долучені фотоматеріали та внесені відмітки про відмову позивача від дачі будь-яких пояснень щодо вчиненого, підпису і отримання другого примірника протоколу.

При цьому, враховуючи те, що ОСОБА_1 відмовився від отримання копії протоколу Державним інспектором 20.04.2017 він (протокол) був відправлений на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням, який 25.04.2017 йому доставлений, однак позивач відмовився від отримання листа, про що свідчить відмітка на конверті.

Отже, суд апеляційної інстанції належним чином проаналізував зазначені вище норми права та дійшов обґрунтованого висновку про те, що протокол складений повноважною особою та за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства.

Що стосується правомірності Спірної постанови слід зазначити таке.

Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до пункту 3.2 розділу 3 Інструкції справа про адміністративне правопорушення за статтями, підвідомчими для розгляду органам Держекоінспекції України, розглядається в п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (стаття 277 КУпАП).

Справа розглядається в присутності порушника або його законного представника. Розгляд справи при відсутності порушника може бути лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення порушника про місце і час розгляду справи (наявність отриманого порушником повідомлення про дату та місце розгляду справи, засвідченого підписом порушника чи працівника поштового відділення) і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (пункт 3.3 розділу 3 Інструкції).

Згідно з пунктом 4.1 розділу 4 Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, посадова особа виносить постанову по справі відповідно до статті 283 КУпАП. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Копія постанови у триденний термін вручається або надсилається поштою особі, щодо якої її винесено. Якщо копія постанови вручатиметься особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто, то в постанові вказується дата вручення копії і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови висилається рекомендованим листом із поштовим повідомленням, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається корінець поштового повідомлення про її отримання.

Як встановив суд апеляційної інстанції, справа про адміністративне правопорушення розглядалася за відсутності позивача, оскільки, з його слів, він не був належним чином повідомлений про дату, час і місце її розгляду, так як жодних повідомлень про розгляд такої не отримував.

Проте в день прийняття Спірної постанови вона була направлена відповідачем рекомендованим листом з повідомленням про, що свідчить копія конверта направленного позивачу, від отримання якої останній також відмовився, та яка повторно надсилалася 05.05.2017.

Зважаючи на викладене, суди дійшли вірного висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого статтею 65 КУпАП підтверджується письмовими поясненнями лісників, фотознімками з місця події, а також показаннями свідка ОСОБА_5 .

Підсумовуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином проаналізували норми права, що регулюють порядок притягнення до адміністративної відповідальності за незаконну порубку дерев, та ретельно дослідивши докази у справи, дійшли обґрунтованого висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення складені повноважною особою, з дотриманням порядку їх прийняття, за формою та змістом відповідають вимогам законодавства, у справі зібрано достатньо доказів винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 65 КУпАП, а тому дійшли обґрунтованого висновку про правомірність Спірної постанови.

Посилання апеляційного суду у своєму рішенні на вирок Маневицького районного суду Волинської області від 23 вересня 2016 року, відповідно до якого позивач притягався до кримінальної відповідальності за статтею 246 Кримінального кодексу України за вчинення незаконної порубки дерев на території природно-заповідного фонду, що, як зазначив суд, може свідчити про неодноразове порушення позивачем норм законодавства у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, не було вирішальним та не вплинуло на правильність вирішення спору по суті. Тому доводи касаційної скарги у цій частині є безпідставими.

Інші доводи касаційної скарги були належним чином перевірені судом апеляційної інстанції і свого підтвердження не знайшли.

До того ж, доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків попередніх судів у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Маневицького районного суду Волинської області від 17 липня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : І.В. Желєзний

С.Г. Стеценко