ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 164/1666/16-а
адміністративне провадження № К/9901/21784/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,-
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №164/1666/16-а
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до Маневицької селищної ради Волинської області про визнання протиправними та скасування рішень, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Маневицької селищної ради Волинської області
на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 14.12.2016, ухвалену судом у складі судді Невара О.В.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017, постановлену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Ільчишин Н.В., суддів: Пліша М.А., Шинкар Т.І.,-
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 15.08.2016 ФОП ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Маневицької селищної ради Волинської області (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 12.01.2007 №6/11 «Про впорядкування режиму роботи об`єктів торгівлі та сфери послуг» та від 10.03.2016 №6/8 «Про обмеження режиму роботи об`єкту торгівлі - бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
2. В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 посилався на протиправність обмеження роботи закладів торгівлі, зважаючи на відсутність законодавчо встановлених повноважень щодо прийняття таких рішень місцевими радами. Встановлення таких обмежень, на переконання позивача, можливе виключно за погодженням з власниками підприємств, установ та організацій сфери обслуговування.
3. Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 14.12.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017, задоволено адміністративний позов частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 рішення Маневицької селищної ради Волинської області від 12.01.2007 №6/11 «Про впорядкування режиму роботи об`єктів торгівлі та сфери послуг». Визнано протиправним та скасовано пункт 2 рішення Маневицької селищної ради Волинської області від 10.03.2016 №6/8 «Про обмеження режиму роботи об`єкту торгівлі - бару «ІНФОРМАЦІЯ_1».
4. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач 17.05.2017 звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.07.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України)
9. Протоколом розподілу справи від 13.02.2018 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Анцупова Т.О. - головуючий суддя, судді: Стародуб О.П., Кравчук В.М.
10. Розпорядженням начальника управління забезпечення автоматичного документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2019 №740/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливило її участь у розгляді даної справи.
11. Протоколом розподілу справи від 14.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.
12. Ухвалою судді Верховного Суду від 19.06.2019 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є фізичною особою підприємцем відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 20.11.2009 Серія В02 №878286, а його видом економічної діяльності є роздрібна торгівля алкогольними напоями на підставі ліцензії від 04.01.2016 Серія АЖ №004209 та роздрібна торгівля тютюновими виробами на підставі ліцензії від 04.01.2016 Серії АЖ №001465, у торгівельному закладі - бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач на підставі договору оренди нерухомого майна від 15.12.2015 орендував у СК «Оконське» нерухоме майно: приміщення бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », площею 22 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 5 вказаного договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє строком з 01.01.2016 по 01.06.2018 включно.
Розпорядженням позивача від 01.01.2016 №1 «Щодо встановлення графіку роботи бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », було встановлено графік роботи бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з понеділка по четвер з 10 години 00 хвилин до 02 години 00 хвилин, а з п`ятниці по неділю - з 10 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин.
Маневицька селищна рада прийняла рішення від 12.01.2007 №6/11 «Про впорядкування режиму роботи об`єктів торгівлі та сфери послуг», пунктом 1 якого встановлено: впорядкувати режим роботи торгівельних, ігрових, розважальних закладів та казино всіх форм власності, які розташовані на території селища, до 24 години 00 хвилин.
Маневицька селищна рада відповідно до положень статей 26, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування», рішення Маневицької селищної ради від 12.01.2007 №6/11 «Про впорядкування режиму роботи об`єктів торгівлі та сфери послуг», рішення Маневицької селищної ради від 18.12.2015 №3/6 «Про клопотання суб`єктів підприємницької діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про продовження режиму роботи торгівельного закладу бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », враховуючи протокольне рішення постійної комісії з питань соціально-економічного та культурного розвитку, соціального захисту населення, комунального господарства, будівництва, благоустрою та правопорядку, торгівельного та побутового обслуговування від 03.03.2016, прийняла рішення від 10.03.2016 №6/8, відповідно до пункту 2 якого: за систематичні порушення режиму роботи об`єкту торгівлі - бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », невиконання рішення Маневицької селищної ради від 12.01.2007 №6/11 «Про впорядкування режиму роботи об`єктів торгівлі та сфери послуг» обмежено режим роботи бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до 22 години 00 хвилин та встановлено режим роботи цього торгівельного закладу з 10 години 00 хвилин до 22 години 00 хвилин.
Рішенням Маневицької селищної ради від 30.11.2016 №12/4 «Про внесення змін до рішення Маневицької селищної ради від 12.01.2007 №6/11 «Про впорядкування режиму роботи об`єктів торгівлі та сфери послуг» було внесено зміни в пункт 1 рішення від 12.01.2007 №6/11 та викладено його в наступній редакції: заклади громадського харчування, які знаходяться на території селищної ради, режим роботи цих закладів встановити до 24 години 00 хвилин. Додаток до рішення селищної ради від 12.01.2007 №6/11, в якому перераховані заклади громадського харчування, вважати таким, що втратив чинність (пункт 2 вказаного рішення).
Не погоджуючись з обмеженням режиму роботи об`єкта торгівлі (бару «ІНФОРМАЦІЯ_1»), спірними рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що Маневицькій селищній раді не надані законодавством повноваження щодо встановлення режиму роботи підприємств, установ, організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності на території селища. Такі повноваження віднесені до відання лише виконавчого органу селищної ради, якому належать повноваження встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, а також встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності. Разом з тим, бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якому здійснює свою підприємницьку діяльність позивач, не належить до комунальної власності. Спірними рішеннями міська рада встановила для позивача режим роботи бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » без погодження з власником (без попередження суб`єкта підприємницької діяльності про розгляд питання про встановлення режиму роботи та попередньої пропозиції щодо погодження такого режиму).
15. Касаційна скарга мотивована, зокрема, незгодою відповідача з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, зважаючи на те, що позивач оскаржує рішення відповідача від 12.01.2007 №6/11 поза строком позовної давності. Крім того, скаржник вказує на недійсність договору оренди нерухомого майна від 15.12.2015, укладеного між позивачем та СК «Оконське», в особі голови Ковальчука О.О., оскільки останній не наділений повноваженнями щодо укладення договорів оренди нерухомого майна кооперативу.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
19. Статтею 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
20. Перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку відображений у статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема підпунктом 9 пункту "а" цієї статті встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (власні повноваження) належать встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.
21. Згідно з підпунктом 4 пункту "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.
22. За змістом статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров`я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов`язані:
здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;
забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;
вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об`єкти):
1) жилих будинків і прибудинкових територіях;
2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;
3) готелів і гуртожитків;
4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;
5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.
Шум на захищених об`єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.
У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об`єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
Проведення на захищених об`єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово. Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов`язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.
Передбачені частинами другою, третьою та четвертою цієї статті вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на випадки:
1) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
2) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень;
3) попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій;
4) надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень;
5) попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони;
6) проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;
7) роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
8) відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань;
9) проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у заборонений час за погодженням із уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.
Сільські, селищні, міські ради затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також установлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.
23. Виходячи з аналізу наведених норм, органи місцевого самоврядування наділені правом здійснення контролю за належною організацією обслуговування населення підприємствами торгівлі усіх форм власності та встановлювати зручний для населення режим роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності. Законодавство покладає на органи місцевого самоврядування обов`язок вживати заходи щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами біля жилих будинків і на прибудинкових територіях.
24. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 затверджено Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями (далі - Правила), які визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування.
25. Згідно із пунктом 2 Правил роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства.
26. Пунктом 3 Правил передбачено, що ці правила поширюються на всіх суб`єктів господарювання на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства.
27. Відповідно до пункту 7 Правил зручний для населення режим роботи спеціалізованих магазинів, спеціалізованих відділів, секцій інших форм власності встановлюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за погодженням з власником цього об`єкта.
28. Загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб-підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України визначаються Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833 (далі - Порядок №833).
29. Відповідно до пункту 13 Порядку №833 та пункту 1.7 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 24.07.2002 №219, якими регламентуються основні вимоги щодо роботи суб`єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства, - режим роботи торговельного об`єкта та закладу ресторанного господарства встановлюється суб`єктом господарювання самостійно, а у випадках, передбачених законодавством, за погодженням з органами місцевого самоврядування.
30. Таким чином, встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств роздрібної торгівлі належить до компетенції виконавчого комітету.
31. Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що обмеження режиму роботи об`єктів торгівлі не належить до повноважень селищної ради, а відноситься до компетенції виконавчого комітету селищної ради, якому належать повноваження встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, а також встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.
32. Разом з тим, законодавством не надано повноваження виконавчому комітету щодо встановлення режиму роботи підприємств, установ, організацій, які не належать до комунальної власності, без погодження такого режиму із власником, як і скасування такого.
33. В матеріалах справи міститься копія рішення Виконавчого комітету Маневицької селищної ради від 15.09.2016 №80 «Про погодження режиму роботи об`єкту торгівлі - бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відповідно до якого затверджено позивачу режим роботи об`єкту торгівлі - бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 (без права продажу пива, слабоалкогольних напоїв та алкогольних напоїв після 22 години 00 хвилин): щоденно з 10 години 00 хвилин до 22 години 00 хвилин; без вихідних; святкові дні: з 10 години 00 хвилин до 23 години 00 хвилин.
34. Крім того, підлягають відхиленню доводи скаржника щодо звернення до суду з даним позовом у частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення відповідача від 12.01.2007 №6/11 поза строком позовної давності, зважаючи на наступне.
35. Особливості оскарження нормативно-правових актів, зокрема, органів місцевого самоврядування передбачені статтею 171 КАС України (в редакції на момент звернення до суду). Правила цієї статті не містять спеціальних вимог до строку звернення до адміністративного суду з позовами, предметом оскарження яких є нормативно-правові акти.
36. Згідно з частиною першою, другою статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавець встановлює строк звернення до адміністративного суду з дня, коли особа дізналася або мала б дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
37. У постанові від 13.03.2019 у справі №712/8985/17 Верховний Суд звернув увагу, що дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.
Тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.
Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги таке:
- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;
- дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;
- дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);
- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;
- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула.
З урахуванням вищезазначеного, можна зробити висновок, що за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною другою статті 99 КАС України. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.
38. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
39. Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом №460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 343 350 354 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Маневицької селищної ради Волинської області залишити без задоволення.
Постанову Маневицького районного суду Волинської області від 14.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 у справі №164/1666/16-а - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
..........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Л.В. Тацій,
Судді Верховного Суду