№ 166/123/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 166/123/23

провадження № 61-10937св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 30 червня 2023 року у складі колегії суддів: Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до

ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Позов мотивований тим, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_3

і ОСОБА_2 , які проживають окремо, спільне господарство не ведуть.

ОСОБА_1 проживає разом з матір`ю, яка повністю її забезпечує та матеріально допомагає. Позивачка навчається на денній формі у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, з огляду на це не працює та власних доходів не має. Навчання хоча і є безоплатним, однак стипендії позивачка не отримує. Водночас ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги на витрати, пов`язані з навчанням, а саме: оплата за проживання у гуртожитку, оплата за електроенергію, житлово-комунальні послуги, придбання квитків для проїзду як в межах міста, де вона навчається, так і міжміських на дорогу додому на вихідні та канікули, придбання продуктів харчування, засобів гігієни та навчального приладдя. Батько позивачки на цей час аліментів нікому не платить, стягнення за виконавчими документами з нього не проводяться, інших неповнолітніх дітей, окрім брата позивачки, непрацездатних батьків він не має,

є платоспроможною, працездатною та фізично здоровою особою, а також таким, що має всі можливості для отримання стабільного і достатнього доходу для забезпечення, зокрема належного утримання своєї дитини, яка продовжує навчання, однак жодної допомоги не надає, хоча зобов`язаний таку надавати.

ОСОБА_1 просила стягувати з ОСОБА_2 аліменти на свою користь

в твердій грошовій сумі в розмірі 2 500,00 грн щомісяця, починаючи стягнення

з дня пред`явлення позову до закінчення навчання або до досягнення віку двадцяти трьох років.

Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 04 травня

2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, ОСОБА_1 аліменти в розмірі 2 000,00 грн щомісяця, починаючи

з 24 січня 2023 року і до закінчення нею навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнено з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 073,60 грн та на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

Одночасно в апеляційній скарзі заявник просив звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, обґрунтовуючи це тим, що він на цей час не працює, а його майновий стан не дає йому можливості сплатити судовий збір.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 02 червня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 04 травня 2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги - сплати судового збору протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснено, що в разі невиконання вимог суду апеляційна скарга буде визнана неподаною й повернена особі, яка її подала.

Ухвала мотивована тим, що на підтвердження свого майнового стану

ОСОБА_2 не надав жодних належних та допустимих доказів, які

безспірно свідчили би про його скрутний майновий стан та були переконливою підставою для звільнення від сплати судового збору. А тому, керуючись статтею 357 ЦПК України, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_2 без руху та надав строк для усунення вказаного недоліку апеляційної скарги.

ОСОБА_2 вказану ухвалу отримав 08 червня 2023 року, що підтверджується зворотним рекомендованим повідомленням з ідентифікатором відстеження № 4500101518369.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 30 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 04 травня 2023 року визнано неподаною і повернено заявнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_2 , отримавши 08 червня 2023 року ухвалу Волинського апеляційного суду від

02 червня 2023 року, вказані в ухвалі недоліки станом на 30 червня 2023 року не усунув, а тому апеляційна скарга згідно зі статтями 185 357 ЦПК України вважається неподаною та повертається заявнику.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

17 липня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,

у якій просить скасувати ухвалу Волинського апеляційного суду від 30 червня 2023 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не перевірив доказів фінансової скрути, відніс їх до неналежних, недопустимих та ненаданих, що не відповідає дійсності. Заявник вказує про надмірний формалізм і необ?єктивність розгляду підстав для звільнення від сплати судового збору, що призвело до позбавлення можливості на апеляційне оскарження.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ратнівського районного суду Волинської області.

19 вересня 2023 року матеріали справи в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У справі, яка переглядається, апеляційний суд встановив, що рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 04 травня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

з 24 січня 2023 року і до закінчення нею навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 оскаржив його

в апеляційному порядку. Одночасно в апеляційній скарзі заявник просив звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, обґрунтовуючи це тим, що він на цей час не працює, а його майновий стан не дає йому можливості сплатити судовий збір.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору

у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За правилами частин першої, другої статті 185 ЦПК України, у взаємозв?язку із частиною другою статті 357 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху зазначаються недоліки скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 04 травня 2023 року залишено без руху та надано строк для сплати судового збору протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснено, що у разі невиконання вимог суду апеляційна скарга буде визнана неподаною й повернута особі, яка її подала.

Ухвала Волинського апеляційного суду від 02 червня 2023 року отримана ОСОБА_2 08 червня 2023 року, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення

з ідентифікатором відстеження № 4500101518369 (т. 2, а. с. 14).

Згідно з частиною третьою 185 ЦПК України, у взаємозв?язку із частиною другою статті 357 ЦПК України, якщо заявник відповідно до ухвали суду

у встановлений строк сплатить суму судового збору, апеляційна скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_2 у встановлений судом строк станом на 30 червня 2023 року не усунув недоліків апеляційної скарги, зробив правильний висновок про визнання її неподаною та повернення.

Аргументи заявника про те, що апеляційний суд не перевірив доказів фінансової скрути, відніс їх до неналежних, недопустимих та ненаданих є безпідставними, оскільки зі змісту апеляційної скарги установлено, що в розділі «додатки» вказано лише «копії апеляційної скарги - 2 прим». Інші докази не були додані до апеляційної скарги. Крім того, заявник не був побавлений можливості повторно звернутись з клопотання про звільнення від сплати судового збору, додавши до нього відповідні докази.

Також безпідставними є аргументи заявника про те, що його позбавлено можливості на апеляційне оскарження, оскільки в разі усунення обставин, що були підставою повернення апеляційної скарги, ОСОБА_2 не позбавлений можливості повторно подати апеляційну скаргу у порядку, встановленому ЦПК України.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Волинського апеляційного суду від 30 червня 2023 року - без змін, оскільки підстав для скасування судового рішення немає.

Керуючись статтями 400 401 406 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Волинського апеляційного суду від 30 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

А. Ю. Зайцев

М. Є. Червинська