№ 171/455/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 171/455/21

провадження № 61-9907св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - первинна профспілкова організація «Захист праці» у відокремленому підрозділі Криворізька теплова електрична станція акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області, у складі судді Томаш В. І., від 19 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Остапенко В. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П., від 11 червня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (далі - АТ «ДТЕК Дніпроенерго»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - первинна профспілкова організація «Захист праці»

у відокремленому підрозділі Криворізька теплова електрична станція

АТ «ДТЕК Дніпроенерго», про скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення заробітної плати та нарахування премії.

2. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що працював у котлотурбінному цеху ДТЕК Криворізька ТЕС на посаді машиніста енергоблоку (турбіна) відповідно до наказу № 30-к від 04 січня 2019 року.

3. 16 лютого 2021 року його звільнено з роботи відповідно до наказу

№ 50-к від 16 лютого 2021 року.

4. Зазначав, що повідомленням ДТЕК Криворізька ТЕС його було виведено на роботу у грудні 2020 з метою проведення інструктажів, перевірки знань та допущення до роботи.

5. Після прибуття 07 грудня 2020 року на роботу було повідомлено про переведення персоналу та керівництва котлотурбінного цеху (КТЦ) до нової структури - котлотурбінне відділення (КТВ) ДТЕК Криворізька ТЕС, однак йому у такому переведенні було відмовлено із незрозумілих причин.

6. Вважає, що відповідач порушив вимоги статті 32 КЗпП України, оскільки не ознайомив його з наказом генерального директора АТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 10 серпня 2020 року № 66 «Про внесення змін до організаційної структури та штатного розпису ДТЕК Криворізька ТЕС».

7. Станом на 07 грудня 2020 року ніяких змін до робочої інструкції не було внесено. Відповідно до пункту 1.6. робочої інструкції машиніста енергоблока (турбіна) котлотурбінного цеху РИ № 338-10-16, він в оперативному відношенні підпорядковується начальнику зміни цеху КТЦ. Фахівців з такою спеціальністю не було.

8. Звертає увагу, що відповідачем порушено пункт 9 вимог ліцензійних умов стосовно мінімальної кількості працівників за окремими посадами. Станом на 01 січня 2021 року ніяких змін у ліцензійних умовах не відбулося, відповідно штатний розклад за кількістю оперативного персоналу має у кількісному виражені залишитися таким як при отриманні ліцензії, а саме на 31 травня 2019 року, а тому він мав бути переведений з КТЦ до КТВ автоматично та безумовно.

9. Про усі порушення законодавства він тричі у період із 07 по 08 грудня 2020 року доводив посадовим особам під відеофіксацію, проте ці особи провокували його, щоб він відмовився від проходження інструктажів.

10. Зазначав, що фактично був присутнім на роботі з 08:00 до 17:00 год

07 грудня 2020 року, а також та 08 грудня 2020 року весь час знаходився на роботі. Вимоги правил внутрішнього розкладу не порушував.

11. 09 грудня 2020 року о 08:00 год прибув на роботу, де йому у присутності посадових осіб ДТЕК Криворізька ТЕС було зачитано наказ № 987

від 08 грудня 2020 року «Про відсторонення від роботи» з надуманої

причини - ухилення від проходження інструктажів.

12. Наголошує, що є членом профспілкового комітету «Захист праці» та його обрано членом комітету профспілки профспілкового комітету профспілкової організації «Захист праці» на підставі протоколу № 1

від 03 березня 2020 року установчих зборів профспілки, про що адміністрація ДТЕК Криворізька ТЕС неодноразово повідомлялася шляхом направлення листів з описом вкладення.

13. Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ

№ 987 від 08 грудня 2020 року відокремленого підрозділу Криворізька теплова електрична станція акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» про відсторонення від роботи та стягнути з АТ «ДТЕК Дніпроенерго» заробітну плату за вісім діб у грудні 2020 року за період з 09 по 16 грудня 2020 року в розмірі 5 568,72 грн.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

14. Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

15. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, вказав, що роботодавець виконав свій обов`язок, передбачений нормами як загального, так і спеціального законодавства щодо проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, тому вимоги позивача стосовно скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення заробітної плати не підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржені судові рішення, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

17. У липні 2024 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня

2024 року у цивільній справі № 171/455/21.

18. Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які

у вересні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

19. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15,

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року

у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18,

від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року

у справі № 917/2101/17, від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

20. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктами 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

21. Стверджує, що судами не досліджені докази по справі, не допитані свідки.

22. Наголошує, що посадові особи, які підписали акти його відмови від проходження інструктажів, є залежними і підпорядкованими відповідачу та мають бути допитані судом під присягою. Незаконні дії вказаних осіб зафіксовані на відео та аудіо доказах, зокрема до позову було додано відео, з якого вбачається, що він не відмовлявся від проходження інструктажів та просив пояснити у якій спосіб такий інструктажі проводить особа, що немає права цього робити.

23. Зауважує, що роботодавець через своїх посадових осіб за сфальсифікованими документами безпідставно відсторонив його від роботи.

24. Вважає, що у цій справі в порушення вимог статті 62 Конституції України визнано, що він відмовився від проходження інструктажів, та визнано його винним у діях, яких він не скоював.

25. Зауважує, що судами обох інстанцій не було опитано працівника відповідача ОСОБА_2 , який не був присутнім під час виникнення спірних правовідносин, проте підписав акт про відмову позивача від проходження інструктажів.

Доводи особа, яка подала відзив на касаційну скаргу

26. У вересні 2024 року АТ «ДТЕК Дніпроенерго» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, просило відмовити у задоволенні касаційної скарги. Зазначає, що професія машиніста енергоблоку пов`язана з виконанням робіт підвищеної небезпеки, а позивач був зобов`язаний проводити повторні та позапланові інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки. Ухилення позивача від проходження вказаних інструктажів підтверджено дослідженими судами доказами.

Фактичні обставини справи, встановленні судами попередніх інстанцій

27. ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відокремленим підрозділом «Криворізька теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Дніпроенерго». Наказом № 30-к від 04 січня 2019 року позивача переведено на роботу за професією машиніста енергоблоку VII групи кваліфікації котлотурбінного цеху.

28. Наказом № 964 від 30 листопада 2020 року «Про відзив з простою» позивача із 07 грудня 2020 року виведено з простою.

29. Наказом № 973 від 02 грудня 2020 року «Про організацію навчання та перевірки знань персоналу» у зв`язку з перервою в роботі персоналу, що виведений з простою, персоналу організоване проведення навчання та перевірки знань.

30. Пунктом 1.1. наказу № 973 від 02 грудня 2020 року директором ДТЕК Криворізька ТЕС наказано керівникам, начальникам, менеджерам ознайомити персонал, у якого перерва в роботі склала більше 6 місяців, з графіком роботи, з наказами, розпорядженнями, вказівками та іншими розпорядчими документами, які були введені в дію за період їх відсутності.

31. Пунктом 1.2. наказу № 973 від 02 грудня 2020 року директором ДТЕК Криворізька ТЕС наказано керівникам, начальникам, менеджерам провести персоналу, у якого перерва в роботі склала більше 6 місяців, позапланові, повторні інструктажі за весь період їх перерви в роботі. Перевірити їх ознайомлення з інструкціями з охорони праці, робочими (посадовими) інструкціями та іншими розпорядчими документами.

32. У пункті 1.6. наказу № 973 від 02 грудня 2020 року наказано керівникам, начальникам, менеджерам застосовувати вимоги пунктах 1.1., 1.2. даного наказу також для персоналу, у якого перерва в роботі склала менше 6 місяців.

33. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження повторних та позапланових інструктажів з охорони праці та пожежної безпеки у зв`язку з виводом із простою з 07 грудня 2020 року підтверджено відповідним актом від 08 грудня 2020 року.

34. Через ухилення позивача від проходження повторного та позапланового інструктажів 07 грудня 2020 року та 08 грудня 2020 року, про що свідчить відсутність підпису про отримання цих інструктажів в зазначені дати в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці та засвідчено в акті про відмову працівників від проходження інструктажу від 08 грудня 2020 року, менеджером КТВ ОСОБА_2 направлено на ім`я директора ДТЕК Криворізька ТЕС службову записку про порушення наказу № 973.

35. Наказом № 987 від 08 грудня 2020 року по відокремленому підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Дніпроенерго» «Про відсторонення від роботи», ОСОБА_1 відсторонено від роботи без збереження заробітної плати у зв`язку з ухиленням від проходження позапланового і повторного інструктажів з 09 грудня 2020 року до проходження позапланового і повторного інструктажу з охорони праці та пожежної безпеки з перевіркою знань. На період відсторонення від роботи визначено місцезнаходження працівників поза територією підприємства ДТЕК Криворізька ТЕС.

36. Відповідно до витягу з журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці вбачається, що 17 та 18 грудня 2020 року ОСОБА_1 виконав вимоги наказу ВП «Криворізька теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Дніпроенерго» № 973 від 02 грудня 2020 року про проходження повторних та позапланових інструктажів з охорони праці та пожежної безпеки.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

37. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

38. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

39. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

40. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

41. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

42. Статтею 46 КЗпП України (в редакції, чинній на час відсторонення позивача) передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

43. Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

44. Згідно з статтею 141 КЗпП України (в редакції, чинній на час відсторонення позивача) власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

45. За змістом статті 153 КЗпП України (в редакції, чинній на час відсторонення позивача) на власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони.

46. Відповідно до статті 159 КЗпП України працівник зобов`язаний, зокрема знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.

47. Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на роботодавця (стаття 160 КЗпП України).

48. Відповідно до частин другої, третьої, шостої статті 18 Закону України «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

49. Наказом Держнаглядохоронпраці України № 15 від 26 січня 2005 року затверджено перелік робіт з підвищеною небезпекою, до складу якого включено, серед іншого, роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках.

50. Відповідно до пункту 6.5. Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26 січня 2005 року (НПАОП 0.00-4.12-05) (далі - Положення), повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

51. Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно-правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на роботах підвищеної небезпеки - 1 раз на 3 місяці; для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

52. Відповідно до пункту 6.6. Положення позаплановий інструктаж проводиться: при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці; при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо; при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на

30 календарних днів - для робіт підвищеної небезпеки, а для решти робіт - понад 60 днів.

53. Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення

54. Пунктом 6.10. Положення визначено, що про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою (за її наявності).

55. У розглядуваній справі встановлено, що ОСОБА_1 працював у відокремленому підрозділі «Криворізька теплова електрична станція»

АТ «ДТЕК Дніпроенерго» на посаді машиніста енергоблоку VII групи кваліфікації котлотурбінного цеху. Професія машиніста енергоблоку пов`язана з виконанням робіт підвищеної небезпеки, що обумовлено специфікою його трудової діяльності та галузевою належністю.

56. Отже на позивача поширюються як загальні, так спеціальні норми трудового законодавства, зокрема з охорони праці.

57. У 2019 році на підприємстві, де працював позивач, було введено простій, дію якого наказом № 964 від 30 листопада 2020 року призупинено і виведено із режиму простою робітників, зокрема ОСОБА_1 .

58. Наказом № 973 від 02 грудня 2020 року «Про організацію навчання та перевірки знань персоналу» у зв`язку з перервою в роботі персоналу, що виведений з простою, персоналу організоване проведення навчання та перевірки знань. Вирішено провести персоналу, у якого перерва в роботі склала більше 6 місяців, позапланові, повторні інструктажі за весь період їх перерви в роботі. Перевірити їх ознайомлення з інструкціями з охорони праці, робочими (посадовими) інструкціями та іншими розпорядчими документами.

59. Факт відмови позивача від проходження повторних та позапланових інструктажів з охорони праці та пожежної безпеки у зв`язку з виводом із простою з 07 грудня 2020 року підтверджений відповідним актом

від 08 грудня 2020 року.

60. При цьому судами не встановлено наявності обставин, які б свідчили про об`єктивні перешкоди ОСОБА_1 у проходженні інструктажів.

61. За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано вказали на те, що роботодавець виконав свій обов`язок, передбачений нормами як загального, так і спеціального законодавства щодо проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, які мали тривалу перерву в роботі. Натомість позивач відмовився пройти відповідні інструктажі з питань охорони праці, а тому роботодавець правильно застосував норму статті 46 КЗпП України щодо відсторонення працівника від роботи.

62. Такі дії роботодавця щодо недопущення працівника до виконання трудової функції, пов`язаної з виконання робіт підвищеної небезпеки, спрямовані на недопущення нещасних випадків на виробництві та за обставин цієї справи є виправданими.

63. Надані позивачем докази не спростовують того факту, що він після його відкликання з тривалого простою мав пройти інструктажі з охорони праці і станом на момент відсторонення від роботи їх не пройшов.

64. Враховуючи наведені норми права та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суддів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для скасування наказу відповідача про відсторонення від роботи та стягнення заробітної плати за час відсторонення.

65. Висновки суддів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову не суперечать висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15,

у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18,

від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року

у справі № 917/2101/17, від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц, на які заявник посилається у касаційній скарзі.

66. У судовому засіданні 19 березня 2024 року після дослідження судом матеріалів справи ОСОБА_1 вказав на відсутність доповнень,

а під час апеляційного перегляду справи, відповідно до протоколу судового засідання, не заявляв клопотань про виклик свідків.

67. Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права в частині дослідження доказів, Верховний Суд вважає необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції та апеляційним судом надано оцінку доказам відповідно до статті 89 ЦПК України в межах наданих їм процесуальним законом повноважень.

68. Незгода заявника із судовими рішеннями, висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для задоволення касаційної скарги.

69. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц).

70. Інші доводи касаційної скарги загалом аналогічні доводам апеляційної скарги, яким апеляційним судом надана належна оцінка та які переважно спрямовані на переоцінку доказів Верховним Судом, що за приписами

статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

71. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

72. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

73. Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

74. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

75. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди ухвалили оскаржувані судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401

ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

76. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411

ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 11 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников