№ 173/731/19 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

17 січня 2025 року

м. Київ

справа № 173/731/19

провадження № 61-14683св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач),

судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року в складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,

Історія справи

Короткий зміст позову

15 березня 2019 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з відповідача:

795 554,89 грн - заборгованості за кредитом;

304 809,56 грн - за заборгованості відсотками;

понесені судові витрати.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2019 року (повний текст рішення виготовлений 09 серпня 2019 року):

позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено;

стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість в загальній сумі - 1 100 364,45 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом - 795 554,89 грн, за відсотками - 304 809,56 грн;

вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2019 року залишено без руху та надано строк для усунення вказаних недоліків у зазначені в ухвалі строки;

вказано, що у разі невиконання ухвали і не усунення недоліку до вказаного строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

повний текст оскарженого рішення суду від 09 серпня 2019 року виготовлений 09 серпня 2019 року про, що зазначено у рішенні суду. Оскаржене рішення суду від 09 серпня 2019 року надіслано для оприлюднення 13 серпня 2019 року, зареєстровано 14 серпня 2019 року, забезпечено надання загального доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16 серпня 2019 року;

09 вересня 2024 року не погодившись з рішенням суду від 09 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційного скаргою до Дніпровського апеляційного суду, що підтверджується інформацією на поштовому конверті та просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі сторін, копію оскарженого рішення суду від 09 серпня 2019 року відповідач ОСОБА_1 отримав в суді першої інстанції 08 серпня 2024 року. До 08 серпня 2024 року відповідачу не було відомо про оскаржене рішення суду від 09 серпня 2019 року і зазначене рішення суду відповідач не отримував поштовим відправленням. У матеріалах справи є повідомлення АТ «Укрпошта» про вручення поштового відправлення штрих кодовий ідентифікатор 5165300132330 з якого вбачається, що 27 серпня 2019 року відповідач ОСОБА_1 отримав оскаржене рішення суду від 09 серпня 2019 року за адресою Верхньодніпровський район 51600 Верхньодніпровськ Дніпропетровська область. Але, вказана у поштовому повідомлені адреса не відповідає адресі місця реєстрації відповідача. Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , така сама адреса зазначається в оскарженому рішенні суду. У поштовому повідомленні не вказане прізвище відповідача у графі «одержані», наявний підпис є не підписом відповідача. Відповідач не знає кому належить підпис у графі «одержані». Відповідач вважає, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення штрихкодовий ідентифікатор 5165300132330 не може бути доказом вручення відповідачу поштового відправлення і не може бути доказом вручення 27 серпня 2019 року відповідачу копії оскарженого рішення суду від 09 серпня 2019 року;

з матеріалів справи вбачається, що 14 серпня 2019 року Верхньодніпровський районний суду Дніпропетровської області вих. № 173/731/19/4796/2019 направив рекомендованим з повідомленням рішення суду від 09 серпня 2019 року відповідачу ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 (а. с. 71);

відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення штрих кодовий ідентифікатор 5165300132330 відповідач ОСОБА_1 27 серпня 2019 року отримав копію рішення суду від 09 серпня 2019 року (а. с. 73);

в апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 зазначає, що копію оскарженого рішення суду від 09 серпня 2019 року не отримував 27 серпня 2019 року поштовим відправленням штрих кодовий ідентифікатор 5165300132330. У поштовому повідомленні не вказане прізвище відповідача у графі «одержані», наявний підпис не є підписом відповідача. Оскаржене рішення суду від 09 серпня 2019 року відповідач ОСОБА_1 отримав в Верхньодніпровському районному суді Дніпропетровської області 08 серпня 2024 року;

в матеріалах справи № 173/731/19 міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення штрих кодовий ідентифікатор 5165300132330 з якого вбачається, що на зареєстровану адресу відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 було направлено копію оскарженого рішення суду від 09 серпня 2019 року та наявний підпис відповідача про те, що 27 серпня 2019 року він отримав оскаржене рішення суду від 09 серпня 2019 року (а. с. 73);

до апеляційної скарги відповідач ОСОБА_1 не надав доказів про те, що на поштовому відправленні штрихкодовий ідентифікатор 5165300132330 не його підпис;

ОСОБА_1 слід надати докази про те, що він дійсно не отримував поштовим відправленням 27 серпня 2019 року оскаржене рішення суду від 09 серпня 2019 року за адресою зареєстрованого його місця проживання;

апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку - десять днів з дня отримання даної копії ухвали, для надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, для сплати судового збору і надання апеляційному суду квитанції для долучення до матеріалів справи.

Оскарженою ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2019 року.

Оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

09 вересня 2024 року не погодившись з рішенням суду від 09 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційного скаргою до Дніпровського апеляційного суду. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2019 року - залишено без руху та надано строк для усунення вказаних недоліків у зазначені в ухвалі строки, а саме для надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, для сплати судового збору і надання апеляційному суду квитанції для долучення до матеріалів справи;

відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили;

в матеріалах справи № 173/731/19 міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення штрих кодовий ідентифікатор 5165300132330 з якого вбачається, що на зареєстровану адресу відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 було направлено копію оскарженого рішення суду від 09 серпня 2019 року та наявний підпис відповідача про те, що 27 серпня 2019 року він отримав оскаржене рішення суду від 09 серпня 2019 року (а. с. 73);

до апеляційної скарги відповідач ОСОБА_1 не надав доказів про те, що він не отримував копію рішення суду від 09 серпня 2019 року та на поштовому відправленні штрих кодовий ідентифікатор 5165300132330 не його підпис;

23 вересня 2024 року ОСОБА_1 надіслав до Дніпровського апеляційного суду заяву в якій просив долучити до матеріалів справи № 173/731/19 квитанцію до платіжної інструкції № 46846073 від 23 вересня 2024 року про сплату судового збору;

ОСОБА_1 не надав Дніпровському апеляційному суду докази про те, що він дійсно не отримував поштовим відправленням 27 серпня 2019 року оскаржене рішення суду від 09 серпня 2019 року за адресою зареєстрованого його місця проживання, не зазначив інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 09 серпня 2019 року;

встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 27 серпня 2019 року ОСОБА_1 отримав копію оскарженого рішення суду від 09 серпня 2019 року, а із апеляційною скаргою звернувся 09 вересня 2024 року, тобто з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження рішення суду. Наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2019 року не є поважними. Доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду від 09 серпня 2019 року відповідач ОСОБА_1 не надав;

відповідно до частини четвертої статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.

Аргументи учасників справи

29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року, у якій просив:

скасувати оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції;

передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що:

на виконання ухвали від 17 вересня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, відповідач 30 вересня 2024 року надіслав до апеляційного суду, рекомендованим листом штрихкод 5193100031150, клопотання від 30 вересня 2024 року про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання подане в межах строків, визначених апеляційним судом, тобто протягом 10 днів з моменту отримання ухвали від 17 вересня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху. Ухвалу від 17 вересня 2024 року отримала дружина відповідача на Укрпошті 20 вересня 2024 року;

в порушення частини четвертої статті 183 ЦПК України, апеляційний суд листом від 03 жовтня 2024 року за підписом Миколи Пищиди, заступника голови Дніпровського апеляційного суду, штрихкод 0600292780084, повернув без розгляду клопотання від 30 вересня 2024 року, яке за змістом та формою відповідає вимогам статті183 ЦПК України та подане у строки визначені судом. Чинним ЦПК України не передбачено повертати без розгляду клопотання, які відповідають вимогам статті 183 ЦПК України. Ухвала від 01 жовтня 2024 року винесена передчасно, в порушення та без урахування частини п`ятої та шостої статті 124 ЦПК України. При відмові у відкритті апеляційного провадження суд позбавив можливості відповідача захистити свої права і поновити порушені права.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.

16 грудня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 09 грудня 2024 року вказано, що: наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважував, що:

відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року);

процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Європейський суд з прав людини зауважував, що «одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).

Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина друга статті 358 ЦПК України).

Учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пунктом 6 частини першої статті 43 ЦПК України).

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку (частина шоста статті 124 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2022 року в справі № 461/7153/18 (провадження № 61-4175св22) вказано, що:

«ухвалою Львівського апеляційного суду від 11 лютого 2022 року апеляційну скаргу ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 06 грудня 2021 року залишено без руху та надано строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду. Копію вказаної ухвали апеляційного суду ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» отримало 21 лютого 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 7900827886749 (т. 2, а. с. 142).

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 березня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 06 грудня 2021 року відмовлено.

Апеляційний суд виходив з того, що станом на 22 березня 2022 року особа, яка подала апеляційну скаргу, не вчинила жодних дій на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного суду від 11 лютого 2022 року про залишення без руху апеляційної скарги ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції не подала.

Колегія суддів з таким висновком апеляційного суду не погоджується з таких мотивів. Представник ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» зазначає, що 23 лютого 2022 року, тобто у межах десятиденного строку з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, здав на пошту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Залізничного районного суду міста Львова від 06 грудня 2021 року, яке вручене адресату (суду) лише 05 квітня 2022 року (поштове відправлення № 0100197374378). Це підтверджується поданими разом з касаційною скаргою доказами: копією фіскального чеку та трекінгом поштового відправлення з сайту АТ «Укрпошти». У частині шостій статті 124 ЦПК України передбачено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження».

У справі, що переглядається:

09 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою рішення суду від 09 серпня 2019 року (повний текст складено 09 серпня 2019 року) (а. с. 81-88), тобто з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження рішення суду та зі спливом одного року з дня складення повного тексту судового рішення;

ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2019 року залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання ухвали (а. с. 99);

ухвала Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року отримана ОСОБА_1 20 вересня 2024 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 102);

на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року відповідач подав засобами поштового зв`язку: по-перше, квитанцію до платіжної інструкції № 46846073 від 23 вересня 2024 року про сплату судового збору (а. с. 103 - 105), яка отримана апеляційним судом 26 вересня 2024 року; по-друге, відповідач 30 вересня 2024 року поштою (рекомендований лист з штрихкодом 5193100031150), направив до апеляційного суду клопотання від 30 вересня 2024 року про поновлення строку на апеляційне оскарження (це клопотання додано касаційної скарги та його копія міститься в Електронному суді);

при відмові у відкритті апеляційний суд вважав, що 23 вересня 2024 року ОСОБА_1 надіслав до Дніпровського апеляційного суду заяву в якій просив долучити до матеріалів справи № 173/731/19 квитанцію до платіжної інструкції № 46846073 від 23 вересня 2024 року про сплату судового збору; ОСОБА_1 не надав Дніпровському апеляційному суду докази про те, що він дійсно не отримував поштовим відправленням 27 серпня 2019 року оскаржене рішення суду від 09 серпня 2019 року за адресою зареєстрованого його місця проживання, не зазначив інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 09 серпня 2019 року;

апеляційний суд не врахував, що: десятиденний строк на усунення недоліків розпочав перебіг з 21 вересня 2024 року; відповідач 30 вересня 2024 року поштою (рекомендований лист з штрихкодом 5193100031150), направив до апеляційного суду клопотання від 30 вересня 2024 року про поновлення строку на апеляційне оскарження, тобто в межах строку на усунення недоліків;

направивши до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в межах строку на усунення недоліків, відповідач очікував розгляд судом такого клопотання. Реалізацією особою процесуального права на подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в межах строку на усунення недоліків не може оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху. Відмовивши у відкритті апеляційного провадження і не розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд порушив право на справедливий суд.

За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про відмову у відкритті апеляційного провадження. Тому оскаржену ухвалу апеляційного суду належить скасувати та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права. У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко