ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа №1740/1997/18
адміністративне провадження № К/9901/16941/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства-фірми «Торгбуд-Сервіс» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 (судді: Старунський Д.М. (головуючий), Багрій В.М., Рибачук А.І.) у справі №1740/1997/18 за позовом Приватного підприємства-фірми «Торгбуд-Сервіс» до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс» (далі - позивач, скаржник, ППФ «Торгбуд-Сервіс» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Рівненській області (далі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Рівненській області від 21.06.2018 №807851/32785198 про відмову у реєстрації податкової накладної №217 від 21.06.2017, складеної ППФ «Торгбуд-Сервіс» та зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну №271 від 21.06.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вимоги мотивував наданням податковому органу документів, на підставі яких складено податкову накладну; наголосив, що спірне рішення не відповідає вимогам законодавства, оскільки містить загальне посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків без конкретизації якому саме з трьох критеріїв, визначених цим пунктом, відповідає податкова накладна.
Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 24.09.2018 позовні вимоги задовольнив, аргументуючи свої висновки тим, що надані позивачем пояснення та документи є достатніми для реєстрації податкової накладної, а рішення про відмову у реєстрації податкових накладних - протиправним; при цьому порушене право ППФ «Торгбуд-Сервіс» підлягає відновленню як шляхом скасування рішення від 21.06.2018 №807851/32785198, так і зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну №217 від 21.06.2017.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.04.2019 рішення суду першої інстанції скасував в частині зобов`язання Головного управління ДФС у Рівненській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21.06.2017 №217 та прийняв постанову, якою в задоволенні позову ППФ «Торгбуд-Сервіс» в цій частині відмовив. В решті рішення залишив без змін.
Ухвалюючи таку постанову, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірного рішення, водночас вказав на помилковість позиції відносно зобов`язання Головного управління ДФС у Рівненській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, з огляду на те, що в цій частині позовних вимог останній є неналежним відповідачем, адже згідно із нормами законодавства такі повноваження належать до компетенції центрального органу виконавчої влади - Державної фіскальної служби України, яку не було залучено як співвідповідача у справі.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанцій, ППФ «Торгбуд-Сервіс» звернулось із касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.09.2018.
Скаржник, аргументуючи такі вимоги, зазначив, що норми законодавства, які регулюють порядок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, не містять спеціальних вимог щодо кола суб`єктів, уповноважених на виконання такого судового рішення, а тому вважає постанову апеляційного суду в оскаржуваній частині незаконною.
Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Надаючи оцінку судовому рішенню в оскаржуваній частині у межах доводів касаційної скарги та підстав касаційного оскарження за правилами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд виходить із такого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.06.2017 між ППФ «Торгбуд-Сервіс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно Модуль Ультра» (покупець) підписано договір поставки №БЛ20/06-16, предметом якого було постачання бетону товарного, розчинів цементних різних марок, фундаментних блоків, піску та щебеню.
На підставі виставленого позивачем рахунку від 20.06.2017 №415 ТОВ «Техно Модуль Ультра» оплатило вартість бетону у сумі 16240,00 грн., що підтверджується банківською випискою станом на 21.06.2017, наявною в матеріалах справи.
ППФ «Торгбуд-Сервіс» виписало податкову накладну №217 від 21.06.2017 та направило для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.
Реєстрацію податкової накладної було зупинено, про що позивач отримав квитанцію від 14.07.2017 №9135812723, відповідно до якої податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567; виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3824; запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію.
Позивач надіслав до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 20.06.2018 №2.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень і документів комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 21.06.2018 №807851/32785198 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.06.2017 №217 з підстав ненадання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства; у графі «Додаткова інформація» зазначено про відсутність копій первинних документів щодо постачання та транспортування продукції (видаткових та товарно-транспортних накладних).
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправним і скасування рішення від 21.06.2018 №807851/32785198 про відмову у реєстрації податкової накладної та в цій частині судові рішення не оскаржуються.
Водночас, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли протилежних висновків відносно позовної вимоги про зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну №271 від 21.06.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, які застосовуються у редакції, чинній на момент таких правовідносин.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
На виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 №2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).
Згідно із пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Відповідно до пункту 6 цього Порядку у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
За приписами пунктів 18, 19, 20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Положеннями пункту 27 даного Порядку передбачено, що рішення комісії регіонального рівня або центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
У відповідності до пункту Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.
При цьому, відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі -Порядок №1246).
Відповідно до пункту 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 20 Порядку №1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2014 №236 затверджено Положення про Державну фіскальну службу України, яким визначено, що Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Наведені законодавчі приписи зумовлюють визначення суб`єктного складу осіб, які є учасниками судового процесу (відповідачами) у справах про оскарження протиправної відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН таким чином, а саме: Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників ДФС - в частині оскарження рішення комісії, яка прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; Державна фіскальна служба України - в частині зобов`язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у випадку визнання протиправними та скасування рішень Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що покладення обов`язку реєстрації спірних податкових накладних на Головне управління ДФС у Рівненській області, яке не має відповідних повноважень, а не на Державну фіскальну службу України, суперечить вимогам законодавства.
Відповідно до частини 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
При цьому, заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції (частина 7 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, зі змісту положень статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що заміна первинного відповідача належним відповідачем або залучення співвідповідача є правом суду першої інстанції та реалізується відповідно за згодою або за клопотанням позивача.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд обґрунтовано вказав на відсутність у нього процесуальної можливості для залучення другого відповідача та відмовив в частині позовних вимог, заявлених до неналежного відповідача.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі не спростовують правильність прийнятого судом апеляційної інстанції рішення й не свідчать про неправильне застосування норм матеріального права або порушення процесуальних норм.
Пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом частини другої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України скасування або зміна рішення можлива лише за умови ухвалення незаконного рішення, чого в даному випадку не встановлено.
Керуючись статтями 341 349 350 355 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства-фірми «Торгбуд-Сервіс» залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 11.04.2019 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва І.Я.Олендер