ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2021 року
м. Київ
справа № 175/2719/20 (2-а/175/60/20)
адміністративне провадження № К/9901/33790/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 175/2719/20 (2-а/175/60/20)
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, визнання дій протиправними
за касаційною скаргою управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Шальєвої В.А., суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області до управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив:
1.1. визнати протиправною та скасувати постанову серії АПО18 №774621 від 15 липня 2020 року, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 178 КУпАП та закрити провадження у справі;
1.2. визнати протиправним та скасувати рішення заступника командира роти патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Бабенка про адміністративне затримання ОСОБА_1 , що було прийнято 15 липня 2020 року;
1.3. визнати протиправними дії працівників Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції, а саме щодо: а) застосування до ОСОБА_1 спеціального заходу у вигляді кайданків; б) безпідставного поміщення ОСОБА_1 до службового автомобіля поліції та доставлення його до Печерського відділення поліції ГУНП в м. Києві; в) не роз`яснення ОСОБА_1 підстави і мети адміністративного затримання; г) не роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків, передбачених ст. 55 56 59 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, а також про права на отримання безоплатної вторинної допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» під час адміністративного затримання; д) неповідомлення родичів ОСОБА_1 про його адміністративне затримання; е) не роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків при розгляді справи про адміністративне правопорушення; ж) порушення права ОСОБА_1 скористатися правовою допомогою адвоката.
2. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 23 жовтня 2020 року Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції засобами поштового зв`язку оскаржило його в апеляційному порядку.
Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року апеляційну скаргу управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2020 року у справі № 175/2719/20 (2-а/175/60/20) - залишено без руху та надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 1261,20 грн.
5. На виконання вимог ухвали апеляційного суду від 30 жовтня 2020 року, управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції подано заяву про усунення недоліків, до якої додано платіжне доручення № 15131 від 27 жовтня 2020 року про сплату судового збору в розмірі 630,60 грн.
6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року апеляційну скаргу управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції у справі №175/2719/20-а (2а/175/60/20) за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, визнання дій протиправними повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298 КАС України.
7. Повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з необхідністю подання до Третього апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору у розмірі 1261,20 грн. В межах строку встановленого для усунення недоліків апеляційної скарги управлінням патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції на виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року надано заяву про усунення недоліків, до заяви додано платіжне доручення №15131 від 27 жовтня 2020 року про сплату судового збору в розмірі 630,60 грн. Перевіривши матеріали справи та надані на усунення недоліків документи, на думку суду апеляційної інстанції, вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року у справі №175/2719/20 (2-а/175/60/20) не виконано, оскільки сума судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги становить 1261,20 грн., проте апелянтом сплачено лише 630,60 грн., що свідчить про сплату судового збору не в повному обсязі.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
8. 09 грудня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі №175/2719/20 (2-а/175/60/20) та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
9. У касаційній скарзі скаржник указав, що судом апеляційної інстанції не правильно визначено розмір судового збору, що належав до сплати за подання апеляційної скарги у цій справі. Так, скаржник пояснював, що розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн. Позивач заявив вимогу немайнового характеру, таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 630,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб * 150%). За таких обставин, управлінням патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції було вірно сплачено судовий збір в сумі 630,60 грн.
9.1. Одночасно скаржник звертав увагу суду касаційної інстанції, що судом апеляційної інстанції постановлено оскаржувану ухвалу про повернення їхньої апеляційної скарги у зв`язку із неусуненням відповідачем недоліків, визначених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху з порушенням процесуального строку. Так скаржник зауважував, що ухвалою від 30.10.2020 апелянту встановлено 10-денний строк для усунення визначених цією ухвалою недоліків, який мав відраховуватися з моменту отримання цієї ухвали. Однак, ухвалу від 30.10.2020 судом направлено на адресу апелянта 13.11.2020, що підтверджується штампом на поштовому конверті), а оскаржувану ухвалу про повернення апеляційної скарги постановлено уже 16.11.2020, при тому, що копію ухвали апелянт отримав лише 17.11.2020 та 10 - денний строк для усунення недоліків, встановлений ухвалою від 30.10.2020, мав розпочатися з наступного дня. За таких обставин скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції позбавлено управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції права на перегляд справи та апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
10. 09 грудня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Соколова В.М. від 23 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 25 січня 2020 року підготовчі дії закінчено, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи.
13. 11 січня 2021 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, де позивач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняте судом апеляційної інстанції залишити без змін. Вказує на те, що вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року у справі №175/2719/20 (2-а/175/60/20) не виконано, оскільки сума судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги становить 1261,20 грн., проте апелянтом сплачено лише 630,60 грн. Також необґрунтованими твердження відповідача про те, що судом апеляційної інстанції не було дотримано десятиденний термін на усунення недоліків, оскільки відповідач був обізнаний про ухвалу від 30 жовтня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, а також наявний факт подання відповідачем заяви про усунення недоліків, яка внаслідок невідповідності вимогам законодавства в частині розміру сплаченого збору не підлягає задоволенню.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи.
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
15. Пунктом 3 частини першої статті 288 КУпАП, установлено, що постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
16. Наведеним вище нормам статті 288 КУпАП кореспондують положення підпункту 2 частини першої статті 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
17. З цих положень убачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.
18. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, у якій відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), сформулювала правову позицію, відповідно до якої особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору у розумінні Закону України "Про судовий збір", а у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач та відповідач як рівноправні сторони в адміністративній справі мають право оскаржити це рішення в апеляційному порядку і вказаний Закон винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
19. При цьому, Велика Палата Верховного Суду у цій справі звернула увагу, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України "Про судовий збір" серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.
20. Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону України "Про судовий збір"). Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду цей закон не передбачає.
21. Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
22. Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду указала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
23. Враховуючи вищевикладене, управлінням патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції правильно було обраховано та сплачено судовий збір у розмірі 630,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00 грн) * 150%).
24. У свою чергу судом апеляційної інстанції в ухвалі від 30 жовтня 2020 року про залишення апеляційної скарги відповідача без руху невірно розрахований судовий збір у розмірі 1261,20 грн, який належало сплатити за подання апеляційної скарги у цій категорії спорів на підставі підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого за подання адміністративного суду позову позивачем - фізичною особою позову майнового характеру (а саме таким суд апеляційної інстанції помилково визначив характер позову у цій справі) ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менш 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у адміністративній справі відповідно до статті 4 цього ж Закону розмір судового збору становить 150% ставки, яка підлягала сплаті за подання адміністративного позову.
25. З огляду на викладене Верховний Суд погоджується із доводами касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у зв`язку із неправильним застосуванням у цій ситуації процесуальних наслідків, визначених частиною другою статті 298 КАС України та приписами статті 169 КАС України.
26. Варто врахувати також доводи касаційної скарги стосовно недопустимості повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги до закінчення встановленого судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху строку для усунення недоліків, позаяк це становить порушення права доступу осіб до правосуддя.
27. Колегія суддів наголошує, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсутності якого вона віднесена відповідно до КАС України.
28. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статіт 129 Конституції України.
29. У зв`язку з викладеним, колегія суддів уважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
30. Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував і дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі на підставі частини другої статті 298 КАС України, що потягнуло порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
31. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
32. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
33. Оскільки суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення апеляційної скарги управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції, допустив порушення норм процесуального права, касаційну скаргу управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції слід задовольнити, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження до Третього апеляційного адміністративного суду.
Висновки щодо розподілу судових витрат.
34. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції задовольнити.
2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі №175/2719/20 (2-а/175/60/20) скасувати та направити справу для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження до Третього апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов