Постанова

Іменем України

04 березня 2020 року

м. Київ

справа № 175/3419/16-ц

провадження № 61-400св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

представник позивача - Сокуренко Євген Сергійович,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області, у складі колегії суддів: Пономарь З. М., Баранніка О. П., Посунся Н. Є., від 23 листопада

2017 року.

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк», банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, витребування транспортного засобу, реєстрацію транспортного засобу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заявою про приєднання до Умов та правил надання фінансового лізингу від 14 квітня 2014 року

№ CN00A-11407718 ОСОБА_3 надав згоду на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, що є складовою договору фінансового лізингу, відповідно до умов якого він отримав у платне користування автомобіль GREAT WALL HAVAL M4, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та зобов`язався сплачувати щомісячні платежі у строк та у розмірі, визначеному у графіку лізингових платежів, з переходом права власності на предмет лізингу по закінченню строку виконання договору. Зазначений автомобіль відповідно до свідоцтва про реєстрацію належить на праві власності банку. Позивач вказував, що відповідач належним чином свої зобов`язання за договором фінансового лізингу не виконав, внаслідок чого станом на 26 серпня 2016 року виникла заборгованість у розмірі

137 047,82 грн, проте позивач просить стягнути лише тіло заборгованості у розмірі 102 223 грн. Зобов`язання за вказаним договором у розмірі 1 тис. грн забезпечені порукою відповідно до договорів, укладених з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Позивачу стало відомо, що 06 серпня 2015 року ОСОБА_4 в якості представника банку та ОСОБА_5 на підставі довідки-рахунку перереєстрували вказаний транспортний засіб на ім`я ОСОБА_5 . На думку позивача, перереєстрація спірного автомобіля за довідкою-рахунком є недійсною, оскільки ОСОБА_4 не мав повноважень на відчуження автомобіля від імені банку в зв`язку з тим, що він ніколи не був співробітником банку, а його підпис не співпадає з підписом керівника споживчого кредитування, отже довіреність від 14 квітня 2014 року № 8, яка за своїм змістом є довіреністю на отримання цінностей, також є недійсною. Позивач вказував, що він як власник майна не мав волевиявлення на укладення спірного правочину, а також не отримав вартості майна та не погоджується з його вартістю відповідно до довідки-рахунку. У подальшому вказаний автомобіль було відчужено та на момент звернення позивача до суду він перебував у власності ОСОБА_6 , а тому позивач вважав, що цей транспортний засіб підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння на його користь.

Посилаючись на зазначені обставини, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість за договором фінансового лізингу від 14 квітня 2014 року № CN00A-11407718 у розмірі 101 223 грн; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за договором розмірі 1 тис. грн; визнати недійсною довіреність від 14 квітня 2014 року № 8, видану від імені

ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_4 з моменту її видачі; визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки GREAT WALL HAVAL M4, 2013 року випуску, укладений з ОСОБА_5 ; скасувати державну реєстрацію права власності на зазначений автомобіль та визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 06 серпня 2015 року СХТ335787, видане на ім`я ОСОБА_5 ; скасувати державну реєстрацію права власності на автомобіль марки GREAT WALL HAVAL M4, 2013 року випуску, та визнати недійсним свідоцтво серії НОМЕР_2 від 10 вересня

2015 року, видане на ім`я ОСОБА_6 ; витребувати у ОСОБА_6 спірний транспортний засіб та передати його повноважним представникам

ПАТ КБ «ПриватБанк»; зареєструвати автомобіль за ПАТ КБ «ПриватБанк», надавши повноваження представникам ПАТ КБ «ПриватБанк» в будь-якому сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України отримати (відновити) свідоцтво про реєстрацію автомобіля.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, у складі судді Борисова С. А., від 18 жовтня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором фінансового лізингу від 14 квітня 2014 року

№ CN00A-11407718 у розмірі 101 223 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором фінансового лізингу від 14 квітня 2014 року № CN00A-11407718, за договорами поруки від 14 квітня 2014 року у розмірі 1 тис. грн. Визнано недійсною довіреність від 14 квітня 2014 року № 8, видану від імені

ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_4 з моменту її видачі. Визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля GREAT WALL HAVAL M4,

2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , оформлений довідкою-рахунком на ім`я ОСОБА_5 Скасовано державну реєстрацію права власності на автомобіль GREAT WALL HAVAL M4, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 06 серпня 2015 року. Скасовано державну реєстрацію права власності на автомобіль GREAT WALL HAVAL M4, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , та визнано недійсним свідоцтво серії НОМЕР_2 від 10 вересня 2015 року. Витребувано у ОСОБА_6 транспортний засіб - автомобіль GREAT WALL HAVAL M4, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , зобов`язано передати цей транспортний засіб повноважним представникам ПАТ КБ «ПриватБанк». Зареєстровано автомобіль GREAT WALL HAVAL M4, 2013 року випуску за

ПАТ КБ «ПриватБанк», надано повноваження представникам

ПАТ КБ «ПриватБанк» в будь-якому сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України отримати (відновити) свідоцтво про реєстрацію вказаного автомобіля. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_3 не виконав свої зобов`язання за договором фінансового лізингу, а тому визначена банком заборгованість підлягає стягненню з нього, а також солідарно з поручителів у розмірі 1 тис. грн.Також суд виходив із того, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не мав відношення до правочину купівлі-продажу, не бажав настання наслідків у вигляді переходу права власності на транспортний засіб до третіх осіб та не мав волі на укладання довідки-рахунку, хоча був власником транспортного засобу, який від імені ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4 був проданий ОСОБА_5 , проте банк не отримав вартості майна. Таким чином, суд дійшов висновку, що при укладенні довідки-рахунку автомобіля, який належав ПАТ КБ «ПриватБанк», було порушено вимоги статті 203 ЦК України. Суд зазначив, що довіреність

від 14 квітня 2014 року № 8 не є такою, що вчинена у формі, передбаченій ЦК України, та не відповідає волевиявленню ПАТ КБ «ПриватБанк», оскільки вона ним не видавалась та не підписувалась посадовою особою останнього. Як наслідок, довідка-рахунок вчинена за довіреністю, яка підлягає визнанню недійсною, отже форма договору на відчуження транспортного засобу не дотримана, тому місцевий суд дійшов висновку про те, що цей договір також є недійсним. Також суд дійшов висновку про те, що оскільки встановлено факт вибуття спірного автомобіля з володіння банку не з його волі, фактичне користування автомобілем ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 10 вересня 2015 року, позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності на автомобіль, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_7 , витребування автомобіля з чужого незаконного володіння та реєстрацію за банком права власності на зазначений автомобіль підлягають задоволенню.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення. У позові банку відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що в момент укладення ПАТ КБ «ПриватБанк» договору фінансового лізингу з ОСОБА_3 працівниками напрямку Greit Collection ПАТ КБ «ПриватБанк» паралельно вирішувалось питання щодо перереєстрації автомобіля на нового власника, яким 06 серпня 2015 року стала ОСОБА_5 . Сама по собі заява спеціаліста з управління заставним майном напрямку Greit Collection ОСОБА_8 про те, що довіреність на ім`я ОСОБА_4 не видавалась, а підписи та печатка з прізвищем керівника споживчого кредитування «Greit Collection» ОСОБА_1 є підробленими, не є належним та допустимим доказом, що підтверджує недійсність договору. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що відчуження автомобіля ОСОБА_5 здійснено працівниками ПАТ КБ «ПриватБанк», а тому підстави для визнання недійсними довіреності та укладеного з ОСОБА_5 договору купівлі-продажу, а також витребування автомобіля на користь банку у ОСОБА_6 відповідно до вимог

статті 388 ЦК України відсутні. З урахуванням того, що предмет фінансового лізингу був відчужений працівниками ПАТ КБ «Приватбанк», ненадання банком доказів щодо Умов та правил надання фінансового лізингу, з якими ознайомлений при укладенні договору ОСОБА_3 , а також доказів щодо нарахування та фактичної оплати ОСОБА_3 авансової суми та щомісячних платежів за договором, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність наявності заборгованості та її розміру.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк»просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач не надав доказів існування зобов`язань ОСОБА_3 за договором фінансового лізингу, оскільки положеннями ЦК України та Законом України «Про фінансовий лізинг» не передбачено обов`язкового нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу. Заявник вказував, що заява про приєднання до Умов та правил надання фінансового лізингу підписана сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору. Також судом не було взято до уваги розрахунок заборгованості, який містить нарахування та фактичну оплату

ОСОБА_3 авансової суми. Вказує, що ОСОБА_4 та особа, яка підписала довіреність від 14 квітня 2014 року № 8, не є співробітниками банку та ніколи ними не були, отже довіреність від 14 квітня 2014 року № 8 є недійсною та за своїм текстом не надає право на продаж транспортного засобу.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_6 просить залишити касаційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

02 квітня 2019 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно копії заяви про приєднання до Умов та правил надання фінансового лізингу від 14 квітня 2014 року № CN00A-11407718 ОСОБА_3 надав згоду про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, що є складовою договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець передає лізингоодержувачу в лізинг автомобіль, вказаний у додатку № 1, з графіком лізингових платежів, зазначених у додатку № 2, в якому наведена специфікація та акт приймання-передачі, відповідно до якого 16 травня 2014 року ОСОБА_3 передано автомобіль GREAT WALL HAVAL M4, 2013 рок випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю

149 700 грн. У додатку № 2 зазначені розміри щомісячних платежів у період з 16 травня 2014 року по 15 травня 2019 року.

14 квітня 2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі заступника керівника напрямку Greit Collection з комплексної претензійно-позовної роботи ОСОБА_9 та ОСОБА_1 укладено договір поруки

№ CN00A-11407718, за умовами якого останній поручився перед банком солідарно відповідати за виконання ОСОБА_3 кредитного договору від 14 квітня 2014 року № CN00A-11407718 у розмірі 1 тис. грн.

14 квітня 2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі заступника керівника напрямку Greit Collection з комплексної претензійно-позовної роботи ОСОБА_9 та ОСОБА_2 укладено договір поруки № CN00A-11407718, за умовами якого остання поручилась перед банком солідарно відповідати за виконання ОСОБА_3 кредитного договору від 14 квітня 2014 року

№ CN00A-11407718 у розмірі 1 тис. грн.

14 квітня 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» видано довіреність, якою

ОСОБА_4 уповноважено на отримання документів про перереєстрацію автомобіля GREAT WALL, номер НОМЕР_6 , та отримання транзитних номерів. Договір скріплений печаткою «Greit Collection» із зазначенням прізвища керівника споживчого кредитування ОСОБА_1

06 серпня 2015 року здійснена перереєстрація автомобіля GREAT WALL HAVAL M4, 2013 року випуску, за ОСОБА_5 на підставі довідки-рахунку та отримано новий реєстраційний номер НОМЕР_7 .

Згідно довідки-рахунку від 01 вересня 2015 року автомобіль GREAT WALL HAVAL M4, вартістю 88 тис. грн, придбано ОСОБА_6 16 вересня

2015 року здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_6 на вказаний автомобіль, реєстраційний номер НОМЕР_5 (попередній реєстраційний номер НОМЕР_8 ).

Згідно наданого банком розрахунку за договором фінансового лізингу

від 14 квітня 2014 року № CN00A-11407718 ОСОБА_3 має заборгованість, яка станом на 26 серпня 2016 року становила

137 047,82 грн та складалась з: 102 223 грн - заборгованості по залишку вартості предмету лізингу, 20 493,52 грн - заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу, 3 847,89 грн - заборгованості за винагородою за проведення моніторингу лізингу; 10 483,41 грн - пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

Заявою спеціаліста з управління заставним майном напрямку Greit Collection ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_8 підтверджується, що 14 квітня

2014 року банком не видавалась ОСОБА_4 довіреність на отримання документів про перереєстрацію автомобіля GREAT WALL, номер НОМЕР_6 , та транзитних номерів.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частин першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов`язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

За змістом пункту 8 наведеного Порядку (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документом, що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Таким чином, довідка-рахунок підтверджує обставини укладення договору купівлі-продажу автомобіля.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 10 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

(стаття 57 ЦПК України, 2004 року).

Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові банку у частині визнання недійсною довіреності та недійсним договору купівлі-продажу у вигляді довідки-рахунку, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог. В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували право власності позивача на спірний автомобіль, а також відсутня оспорювана довідка-рахунок, отже доводи про те, що спірний договір купівлі-продажу був укладений між ОСОБА_10 , який діяв на підставі довіреності від 14 квітня 2014 року

№ 8 (містить підпис представника банку і печатку банку), та ОСОБА_5 не підтверджені належними доказами. Також суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що не підлягають задоволенню похідні позовні вимоги. Порушень прав банку судом апеляційної інстанції не встановлено.

Відносини, що виникають із договору фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж та Законом України «Про фінансовий лізинг».

Згідно із частиною другою статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК Українидо договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з аналізу норм чинного цивільного законодавства, договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, про що свідчить зміст договору з урахуванням правил статті 628 ЦК України.

За положенням статті 799 ЦК Українидоговір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина перша статті 220 ЦК України).

Оскільки оспорюваний договір фінансового лізингу у вигляді заяви про приєднання до Умов та правил надання фінансового лізингу від 14 квітня 2014 року укладений у простій письмовій формі і нотаріально не посвідчений, як того вимагають зазначені вище норми матеріального права, тому відповідно до вимог частини першої статті 220 ЦК Україницей договір є нікчемним і не створює правових наслідків для сторін.

Подібні правові висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15, від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-1551цс16, від 18 січня 2017 року у справі № 6-648цс16.

Доказів передачі автомобіля лізингоодержувачу або оплати вартості предмету лізингу ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов загалом правильного висновку про відмову у задоволення позову про стягнення з ОСОБА_3 та поручителів заборгованості за договором фінансового лізингу від 14 квітня 2014 року № CN00A-11407718.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 листопада

2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович