ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2022 року

м. Київ

Справа № 176/2183/19

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/803/1810/22

Провадження № 51 - 2850 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_5,

суддів: ОСОБА_6, ОСОБА_7,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_8,

прокурора ОСОБА_9,

у режимі відеоконференції:

засудженого ОСОБА_1

та його захисника адвоката ОСОБА_10,

розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 і його захисника - адвоката ОСОБА_10 на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2004 року засуджено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 15 ч. 2, ст. 152 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк

7 років.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 28 лютого 2004 року приблизно о

00 годин 10 хвилин в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням насильства вчинив замах на зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_2 , проте злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпіла чинила активний опір і його дії були припинені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які знаходились у квартирі.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2007 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника - адвоката

ОСОБА_11, законного представника неповнолітньої потерпілої та прокурора - без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду України від 18 березня 2008 року відмовлено у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_11

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2022 року заяву захисника ОСОБА_12 в інтересах засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від

10 листопада 2004 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2022 року зазначену ухвалу суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката ОСОБА_10 - без задоволення.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та в його інтересах захисник

ОСОБА_10, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Указують на те, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як під час досудового розслідування, так і судового розгляду кримінального провадження по суті давали неправдиві показання, а неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 неправильно сприймала окремі дії, вчинені щодо неї ОСОБА_1 . Зазначають, що суд першої інстанції, розглядаючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, належним чином не допитав свідка ОСОБА_3 та не звернув увагу на факт його звернення до прокуратури з приводу тиску слідчих на нього, а свідок ОСОБА_4 підтвердив, що надавав неправдиві показання щодо ОСОБА_1 також під тиском. Вважають, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у виклику та допиті працівників прокуратури Дніпропетровської області. Крім того, засуджений ОСОБА_1 указує на те, що суддя розглядала заяву про перегляд судового рішення протягом тривалого часу і вважає це істотним порушенням процесуального закону. Захисник ОСОБА_10 зазначає також про незаконну відмову судом апеляційної інстанції у повторному допиті свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Заперечень на касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_10 від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат ОСОБА_10 у судовому засіданні висловили доводи на підтримання своїх касаційних скарг та просили їх задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні вважав касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_10 необґрунтованими і просив залишити їх без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПКУкраїни, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.

Відповідно до вимог ст. 459 КПКУкраїни судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються:

- штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; - скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; - інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності.

Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками: - невідомість суду з причин, від нього незалежних; - істотне значення для провадження; - наявність в об`єктивній дійсності до ухвалення вироку; - неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку в зв`язку з їх невідомістю суду;

- відкриття тільки після вступу вироку у законну силу. Тобто необхідно наявність двох умов для визнання обставини нововиявленою, це обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення кримінального провадження та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

При цьому важливим є дотримання принципу юридичної визначеності. Європейський суд з прав людини у рішеннях від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» та від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України» неодноразово наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу

«res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливостями і непереборними обставинами. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.

Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення ЕСПЛ від 09 червня 2011 року в справі «Желтяков проти України»).

Процедура скасування остаточного рішення передбачає виникнення суттєвих для справи обставин, які раніше не були відомі. Особа, яка порушує питання про скасування, має довести, що не було можливості надати зазначені докази на остаточному розгляді і що вони є суттєвими. Така процедура сама по собі не суперечить вимозі щодо юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від

06 грудня 2005 року в справі «Попов проти Молдови» та рішення ЄСПЛ від

18 листопада 2004 року в справі «Правєдная проти Росії»).

У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2004 року щодо

ОСОБА_1 від 09 вересня 2019 року його захисник - адвокат ОСОБА_13 зазначав, що в основу обвинувального вироку суд поклав показання неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 , яка неправильно сприймала окремі дії, вчинені щодо неї ОСОБА_1 в частині спрямованості його умислу на доведення своїх намірів до кінця, а на свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чинився психологічний тиск з боку слідчих прокуратури з метою схиляння останніх до зміни показань на користь потерпілої. Указував, що на початковій стадії досудового розслідування потерпіла ОСОБА_2 не вказувала про пошкодження кофти, яка з`явилася в матеріалах кримінального провадження через два місяці, чим штучно було створено доказ.

Захисник ОСОБА_10 в інтересах засудженого ОСОБА_1 в уточненій заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами від 26 травня

2021 року звертав увагу на те, що в матеріалах кримінального провадження знаходяться скарга свідка ОСОБА_3 до прокуратури Дніпропетровської області щодо незаконних дій слідчих прокуратури, які шляхом погроз примушували його до дачі завідомо неправдивих показань щодо ОСОБА_1 , а також заява самого

ОСОБА_1 до Жовтоводської прокуратури Дніпропетровської області на дії слідчих прокуратури щодо примушування свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до дачі неправдивих показань та штучне створення доказів. На його думку під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в судовому засіданні від 05 квітня 2021 року свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили факт надання ними неправдивих показань. Зазначав також про штучне створення органом досудового розслідування доказів, а саме кофти з пошкодженнями, про яку на початковій стадії досудового розслідування потерпіла не повідомляла.

Зазначені обставини захисники вважали нововиявленими й достатніми для скасування обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 в порядку, передбаченому главою 34 КПК України.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції за наслідками розгляду заяви захисника ОСОБА_12 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є законною і обґрунтованою.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є компромісним вирішенням конфлікту двох концептуальних підходів - необхідності виправлення допущеної судової помилки, що демонструє ефективність системи кримінальної юстиції, та забезпечення стабільності й непохитності судового рішення, що набрало законної сили, тобто додержання принципу правової визначеності.

При цьому провадження за нововиявленими обставинами здійснюється не з метою ревізії судового рішення ? повторного розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення нового рішення (наприклад, для перекваліфікації діяння, пом`якшення чи посилення покарання), а з метою виправлення специфічних за своєю природою судових помилок. Провадження за нововиявленими обставинами, будучи самостійною формою оскарження й перевірки судових рішень, жодним чином не підміняє апеляційного та касаційного провадження, не є їхнім продовженням, відбувається не замість них, а за наявності для цього специфічних підстав. Тож така форма перевірки судових рішень не може мати резервного значення щодо апеляційного та касаційного проваджень.

Окрім того, нововиявлені обставини, будучи юридичними фактами, вказують на специфічні правозастосовчі помилки під час кримінального провадження, що пов`язані з особливими способами їх встановлення.

Такі нововиявлені обставини, як штучне створення або підроблення доказів, завідомо неправдиві показання свідка повинні бути установлені вироком суду, а при неможливості його ухваленні - матеріалами розслідування.

Перевіривши обставини, на які посилалася сторона захисту як на підстави для скасування вироку Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від

10 листопада 2004 року щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 459 466 467 КПК України, належним чином умотивувавши своє рішення, дійшов обґрунтованого висновку, про те, що не встановлено обставин на підтвердження доводів захисника, які б могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.

Суд першої інстанції взяв до уваги те, що процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за своєю природою не є повторним розглядом справи по суті, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження і усунення суперечностей у доказах.

Перевіряючи доводи заяви сторони захисту, суд вислухав думки всіх учасників судового провадження, надав можливість надати пояснення засудженому

ОСОБА_1 , безпосередньо дослідив письмові докази та допитав свідків

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Із журналу судового засідання від 05 квітня 2021 року та аудіозапису цього судового засідання, який міститься на технічному носії фіксації кримінального провадження в суді першої інстанції, вбачається, що свідок ОСОБА_3 повідомив, що дійсно був свідком і допитувався судом, при цьому попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, надані ним показання в судовому засіданні є правдивими, він дійсно звертався зі скаргою на дії слідчих, які його схиляли до дачі показань, аналогічних показанням інших свідків. Свідок

ОСОБА_4 суду повідомив, що давав проти ОСОБА_1 неправдиві показання, оскільки на нього чинився тиск, проте з відповідними скаргами він нікуди не звертався, а також він до кримінальної відповідальності за неправдиві показання не притягувався.

Після допиту свідка ОСОБА_4 Жовтоводським міським судом Дніпропетровської до Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області направлено подання від 08 квітня 2021 року з метою належної правової оцінки дій свідка

ОСОБА_4 . Постановою дізнавача у кримінальному провадженні - начальника СД ВП № 5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_14 від 13 травня 2022 року закрито кримінальне провадження за відсутністю в його діянні складу кримінального проступку, передбаченого ст. 384 ч. 1 КК України.

Щодо штучного створення доказів, а саме кофти з пошкодженнями, про яку на початковій стадії досудового розслідування потерпіла не повідомляла, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що такі обставини були відомі стороні захисту на час подання касаційної скарги на вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, а тому такі обставини не є нововиявленими.

Крім того, суд зауважив, що неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 допитувавсь судом в присутності законного представника, даних які б свідчили про те, що вона не усвідомлювала або неправильно сприймала окремі дії ОСОБА_1 , відсутні та стороною захисту не надано жодного доказу на підтвердження цього.

Врахувавши зазначені вимоги закону, конкретні доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та всі матеріали справи, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність нововиявлених обставин у розумінні вимог ст. 459 КПК Українита залишив заяву захисника про перегляд вироку за нововиявленими обставинами без задоволення. Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК України.

Щодо твердження засудженого ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції розумних строків судового розгляду колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (ст. 6 Конвенції).

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку

(ст. 318 ч. 1 КПК України).

Відповідно до вимог ст. 466 ч. 1 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом протягом двох місяців з дня її надходження згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності дотримання розумних строків розгляду. Високий суд зауважив, що розумний строк у кримінальному провадженні починається з того часу, коли особі «пред`явлено обвинувачення», тобто з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце суттєве погіршення становища підозрюваного чи ні. Розумність тривалості провадження має оцінюватись у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів. Вимоги оперативності розгляду кримінальних проваджень у справах, по яких підсудний тримається під вартою, ґрунтуються на підвищених вимогах до розумного строку розгляду. Тривалість судового розгляду навіть понад п`ять років два місяці високий суд не визнав надмірним для розгляду складної справи (рішення ЄСПЛ у справі «Рінгайзен проти Австрії»).

Провадження за заявою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката

ОСОБА_12 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами прийнято суддею до провадження ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 22 січня 2020 року, оскаржену ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області постановлено 13 травня 2022 року, тобто провадження тривало понад два роки.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що судові засідання призначалися регулярно раз на місяць, суд вживав заходів до виклику осіб у судове засідання, однак тривалість кримінального провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами була обумовлена такими причинами, зокрема: судові засідання відкладалися неодноразово за клопотаннями захисників ОСОБА_1, які не могли прибути в судове засідання, та у зв`язку з їх неявкою, у зв`язку зі зміною ОСОБА_1 захисників та надання їм часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та у зв`язку з викликом свідків для допиту, розглядом клопотань та відводів.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що у даному конкретному кримінальному провадженні строки розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не створили суттєвого погіршення становища ОСОБА_1 , не мали негативних для нього наслідків і не вплинули на законність та обґрунтованість судових рішень.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргоюзахисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_10, перевірив викладені у ній доводи, які аналогічні доводам його касаційної скарги, визнав їх безпідставними, належним чином мотивував своє рішення, зазначивши підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

При цьому апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про те, що зазначені у заяві захисника ОСОБА_12 обставини не є нововиявленими. Апеляційний суд зазначив, що обставини, викладені в заяві свідка ОСОБА_3 про здійснення на нього тиску з боку правоохоронних органів не знайшли свого підтвердження. Вказав, що постановою від 13 травня 2022 року закрито кримінальне провадження за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу кримінального проступку, передбаченого ст. 384 ч.1 КК України, і процесуальні рішення щодо свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_2 , якими б було встановлено факт завідомо неправдивих показань, відсутні.

Відповідно до вимог ст. 404 ч. 3 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

У судовому засіданні від 26 липня 2022 року захисник ОСОБА_10 заявив усне клопотання про повторний допит свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у задоволенні якого судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено, оскільки захисником не було наведено підстав, передбачених ст. 404 ч. 3 КПК України, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також безпідставні.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди нижчих інстанцій дотрималися вимог статей 10 22 КПК України та врахували практику Європейського суду з прав людини, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційних скарг засудженого та захисника, скасування ухвал судів першої та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_1 і призначення нового розгляду в суді першої інстанції не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 травня

2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і його захисника - адвоката ОСОБА_10 - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7