Постанова
Іменем України
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 182/1919/22
провадження № 61-8544св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Дінеро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фін Пей» (колишня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є гроші»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу», Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 18 травня 2022 року у складі судді Багрова А. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2022 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства
з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» (далі - ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Дінеро» (далі - ТОВ Фінансова установа «Дінеро»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фін Пей» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Фін Пей») (колишня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є гроші»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу»(далі - ТОВ «Гоуфінгоу»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (далі - ТОВ «Веллфін»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі -
ТОВ «Вердикт Капітал»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив»(далі - ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив»), про захист прав споживачів та визнання кредитних договорів недійсними.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 18 травня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Ухвала мотивована тим, що позивач при поданні позову порушила правила
статті 188 ЦПК України щодо об`єднання позовних вимог, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на підставі різних кредитних договорів, які є відмінними за обсягом зобов`язань та строками виконання, що має наслідком дослідження окремо як кожного договору на предмет їхньої відповідності вимогам законодавства, так
і перевірки процедури їх укладення, що повинно підтверджуватися окремими, не пов`язаними між собою доказами.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишено без задоволення, а ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про повернення позивачці позовної заяви на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185
ЦПК України у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У вересні 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2022 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, оскільки позивачкою ніяких порушень правил об`єднання позовних вимог не допущено, а роз`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки, оскільки у такому випадку під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановлювати обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставини їх укладення.
У жовтні 2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» подав до суду відзив на касаційну скаргу з вимогами про залишення касаційної скарги без задоволення,
а оскаржувані ухвалу та постанову апеляційного суду - без змін.
Вказує, що позовна заява ОСОБА_1 повернута правомірно, оскільки вимоги позовної заяви складаються з декількох самостійних підрозділів, у яких наведені обставини видачі кредитів по кожному окремому кредитному договору з визначенням конкретних обставин в кожному випадку, тобто фактично позовні вимоги різняться як за суб`єктним складом, так і за обставинами та наданими доказами, на підставі яких позивачка пред`явила позов.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.
Правове обґрунтування
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства
є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями
в судовому процесі.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений
у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень
і протиправних посягань.
Водночас потрібно враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Статтею 50 ЦПК України встановлено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь
у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається
у випадку, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків,
в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Відповідно до частин першої та другої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення цивільного спору.
Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об`єднаними можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоч і різними позивачами, але до одного й того
ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
У розумінні положень частини першої статті 188 ЦПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не
є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 188
ЦПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах чотири, п`ять вказаної статті.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 15 травня 2019 року її мобільним номером незаконно заволоділа стороння невідома особа і за допомогою цього номера від її імені 15 та 16 травня 2019 року через сайти кредитних компаній уклала з різними фінансовими установами договори про надання онлайн-кредитування, а отже, вважала що вимоги про оскарження різних договорів можуть бути об`єднані, оскільки пов`язані між собою підставою виникнення спірних відносин та спільністю поданих доказів.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, повернув позовну заяву ОСОБА_1 з підстав порушення останньою правил об`єднання позовних вимог, оскільки сумісний розгляд заявлених позовних вимог у цій справі перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, адже у цьому випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення.
У разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання цивільного судочинства не має обов`язку повернути позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власної ініціативи, надавши доступ до суду та відкривши провадження у справі, самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 188 ЦПК України та розглянути кожну із заявлених вимог окремо.
Таким чином, висновок про повернення позовної заяви з підстав порушення правил об`єднання позовних вимог, не може вважатися законним та обґрунтованим.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Частинами третьою, четвертою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню,
а постановлені у справі судові рішення скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , задовольнити.
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 18 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 28 липня 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний
Г. І. Усик
В. В. Яремко