№ 183/1726/13-а - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2020 року

Київ

справа №183/1726/13-а

адміністративне провадження №К/9901/7915/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г.

за участю: секретаря судового засідання Шосенко К.М.,

прокурора - Титарчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 183/1726/13-а

за позовом Приватного підприємства "Сириус ІІІ" до Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, за участю Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області про визнання протиправними дій, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Приватного підприємства "Сириус ІІІ" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, прийняту 30 червня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого - Бишевської Н.А., суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство "Сириус III" звернулося до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом, в якому просило:

- скасувати рішення Новомосковської міської ради Дніпропетровської області від 02 грудня 2011 року № 357 в частині затвердження Методики розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська та внесення змін з урахуванням даної Методики до рішення Новомосковської міської ради від 05 липня 2011 року № 238 «Про затвердження положення про цільовий фонд «Фонд соціально-економічного розвитку міста; Порядку визначення розмірів пайової участі у розвитку інфраструктури м.Новомосковська»;

- визнати Методику розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м.Новомосковська, затверджену рішенням Новомосковської міської ради від 02 грудня 2011 року № 357, нормативно-правовим актом, який не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, а саме, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині:

а) визначення загальної кошторисної вартості будівництва для розрахунку величини пайової участі;

б) визначення граничного розміру пайової участі;

в) визначення умов зменшення розміру пайової участі.

- зобов`язати Новомосковську міськраду розглянути питання щодо внесення та затвердження змін до Методики розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська з урахуванням:

а) вимог ч.5 ст.30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» якою передбачено, що загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта, визначається згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та не враховує витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

б) вимог ч.6 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якими визначається, що граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків;

в) вимог ч.5 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо зменшення розміру величини пайової участі на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів поза межами земельної ділянки, якщо їх будівництво передбачається технічними умовами інженерного забезпечення об`єкта.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення Новомосковської міської ради від 02 грудня 2011 року № 357 в частині затвердження зазначеної Методики та внесення змін з урахуванням даної Методики, є неправомірним, оскільки Методика розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська не відповідає правовим актам вищої юридичної сили в частині врахування витрат замовника будівництва на влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд, що зменшують кошторисну вартість будівництва, розмір якої є базовою одиницею при розрахунку граничного розміру пайового внеску, та зменшують розмір пайової участі.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2013 року адміністративний позов задоволено та вирішено:

Визнати Методику розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська, затверджену рішенням Новомосковської міської ради від 02 грудня 2011 року № 357 нормативно правовим актом, який не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, а саме, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Скасувати рішення Новомосковської міської ради від 02 грудня 2011 року № 357 щодо затвердження Методики розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська та внесення змін з урахуванням даної методики до рішення Новомосковської міської ради від 05 липня 2011 року № 238 «Про затвердження положення про цільовий фонд «Фонд соціально-економічного розвитку міста; Порядку визначення розмірів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська».

Зобов`язати Новомосковську міську раду розглянути питання щодо внесення на розгляд та затвердження Методики розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська з урахуванням:

а) вимог ч.5 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» якою передбачено, що загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта, визначається згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами та не враховує витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

б) вимог ч 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якими визначається, що граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1). 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків;

в) вимог ч.5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо зменшення розміру величини пайової участі на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів поза межами земельної ділянки, якщо їх будівництво передбачається технічними умовами інженерного забезпечення об`єкта.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою у позові відмовлено.

Як встановлено, 05 липня 2011 року на сесії шостого скликання Новомосковської міськради прийнято рішення № 238 «Про затвердження Положення про цільовий фонд «Фонд соціально-економічного розвитку міста»; Порядку визначення розмірів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська».

02 грудня 2011 року на сесії шостого скликання Новомосковської міськради прийнято рішення № 357, яким:

- затверджено Методику розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська (додаток 1 до даного рішення);

- внесено зміни до вищезазначеного рішення Міськради від 05 липня 2011 року № 238.

У п.3 даного рішення в структурному підрозділу виконкому наказано довести дане рішення до відома суб`єктів господарювання міста через засоби масової інформації.

11 грудня 2012 року між ПП «Сириус III» (Інвестор) та Новомосковською міськрадою укладено договір пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Новомосковська № 41 (далі - Договір), предметом якого є залучення підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, а також фізичних осіб (інвесторів) до створення та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Новомосковська шляхом:

- відшкодування витрат бюджету м. Новомосковська на розширене відтворення його ресурсів;

- плати Інвестора за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території міста.

Згідно п.1.1 Договору величина пайової участі замовника будівництва у створенні інженерно-транспортної та пальної інфраструктури м. Новомосковська визначається відповідно до Нормативів для визначення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м.Новомосковська та Методики розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м.Новомосковська, затверджених рішеннями Новомосковської міськради від 05 червня 2011 року № 238 та від 02 грудня 2011 року № 357.

Відповідно до положень п. 2.2 Договору, розмір пайової участі (внеску) становить 438871,67 грн. згідно розрахунку, розробленого відділом інвестицій, приватизації та адміністративних послуг управління економіки виконкому Новомосковської міськради, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Інвестор підтверджує, що розмір пайової участі не перевищує граничних розмірів, встановлених чинним законодавством.

За твердженням позивача у ході будівництва об`єкта АЗК за адресою: Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова, навпроти ПМК-91, ПП «Сириус III» здійснено ряд заходів щодо поліпшення стану міських інженерних мереж м. Новомосковська, які знаходяться поза межами площі забудови, на загальну суму 2 437 683 грн. у відповідності до:

- технічних умов від 15 грудня 2011 року № 24 12 11 2076, виданих ПАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» замовнику будівництва - ПП «Сириус III», згідно яких реконструйована лінія повітряних електромереж протяжністю 3100 м в підземну; загальна кошторисна вартість робіт склала 905 906 грн.;

- технічних умов від 20 серпня 2010 року № 26, затверджених першим заступником міського голови м. Новомосковська, згідно яких ПП «Сириус III» здійснено перевлаштування двох ліній міського водогону довжиною 629 м на суму 1 531 777 грн.

21 грудня 2012 року ПП «Сириус III» звернулось до Міськради листом від 21 грудня 2012 року № 21012, в якому, з посиланням на вищевказані понесені витрати на реконструкцію міських інженерних мереж у загальній сумі 2 437 683 грн., просило переглянути розмір пайової участі (внеску) Підприємства у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної структури м. Новомосковська з урахуванням витрат на реконструкцію інженерних міських мереж поза межами площі забудови згідно чинного законодавства та внести відповідні зміни в Договір від 11 грудня 2012 року № 41.

При цьому у вказаному листі зазначено, що розрахунок внеску зроблено на підставі Методики розрахунку розміру пайової у розвитку інфраструктури м. Новомосковська, затвердженої Новомосковською міською радою від 02 грудня 2011 року № 357, але цей розрахунок не враховує витрат ПП «Сириус III» на поліпшення міських інженерних мереж, передбачених технічними умовами, поза межами своєї земельної ділянки, які згідно роз`яснень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, наданих в листі від 22 липня 2011 року № 23-11/6294/0/6-11 щодо ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» повинні зменшувати розмір пайової участі.

Листом від 28 грудня 2012 року № 3081 виконком Новомосковської міськради надав позивачу відповідь, в якій зазначив, що розрахунок розміру пайового внеску виконано на підставі Методики розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська, затвердженої рішенням Новомосковської міськради від 02 грудня 2011 року № 357 і звернення ПП «Сириус III» щодо перегляду розміру пайової участі (внеску) з урахуванням витрат на реконструкцію інженерних мереж поза межами площі забудови та внесення змін у Договір від 11 грудня 2012 року № 41 є безпідставним.

З огляду на те, що витрати Підприємства на реконструкцію інженерних мереж поза межами площі забудови призвели до значного збільшення інвестиційних витрат на будівництво і тому, як вважає позивач, ці витрати повинні бути враховані Міськрадою при розрахунку розміру пайової участі за Договором у відповідності до приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», але Міськрада відмовляється їх враховувати, посилаючись на Методику розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська, затверджену рішенням Новомосковської міськради від 02 грудня 2011 року № 357, ПП «Сириус III» звернулось з адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову з огляду на те, що Методика розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська не відповідає вимогам ч. 5 ст. 30, ч. 5 ст. 40, ч. 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в зв`язку з чим рішення Міськради від 02 грудня 2011 року № 357 не відповідає вказаному Закону, тобто є неправомірним та таким, що порушує права та інтереси ПП «Сириус ІІІ».

Крім того, судом встановлено, що рішення Новомосковської міськради від 02 грудня 2011 року № 357 Міськрадою не було оприлюднене у місцевих друкованих засобах масової інформації і з огляду на відсутність такого оприлюднення і на те, що позивач дізнався про існування Методики розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська з відповіді Новомосковської міськради від 28 грудня 2012 року, позивачем не пропущений строк звернення до суду при подачі адміністративного позову 15 березня 2013 року.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у позові, виходив, зокрема, з того, що між позивачем та Новомосковською міськрадою укладено договір від 11 грудня 2012 року № 41, відповідно до змісту якого визначалась величина розміру пайової участі, розрахована відповідно до Методики розрахунку пайової участі, затвердженої рішенням Новомосковської міськради № 238 та № 357 в 2011 році. Договір позивачем не оскаржувався та не скасовувався. З урахуванням встановлених в справі обставин, рішення Новомосковської міськради № 41 прийнято в межах повноважень, а дії відповідача узгоджуються з вимогами ст. 19 Конституції України.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Прокурор подав до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, просить залишити скаргу без задоволення у зв`язку з її необґрунтованістю.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування судового рішення суду апеляційної інстанції повністю та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції.

У відповідності до п. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формах рішень.

Згідно з п. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у містах (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставах, в мажах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Як встановлено, рішенням Новомосковської міської ради № 41 затверджена Методика розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська.

Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що зазначена Методика не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, а саме, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в зв`язку з наступним.

В абзаці 3 Методики зазначено, що у разі, якщо розрахункова сума розміру пайової участі перевищує 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд або 4 відсотки - для житлових будинків, то до сплати належить сума 10 та 4 відсотків вартості будівництва (реконструкції) відповідно.

В той же час, в Методиці не враховуються вимоги ч. 5 ст. 30; ч.ч. 5, 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині врахування витрат, що зменшують величину загальної кошторисної вартості для розрахунку граничної величини пайової участі.

Так, ч. 5 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.

Частинами 5 та 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;

Отже, Методика розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська не відповідає вимогам ч. 5 ст. 30; ч. 5 ст. 40; ч. 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Це означає, що рішення Новомосковської міської ради № 357 від 02 грудня 2011 року щодо затвердження Методики розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська та внесення змін з урахуванням даної методики до рішення Новомосковської міської ради від 05 липня 2011 року № 238 «Про затвердження положення про цільовий фонд «Фонд соціально-економічного розвитку міста; Порядку визначення розмірів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська» не відповідає Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», отже, є неправомірним та таким, що порушує права та інтереси ПП «Сириус ІІІ», в зв`язку з чим, підлягає скасуванню.

Крім того, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності (далі - державна регуляторна політика) - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб`єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України; регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

Згідно до ст. 12 вищезазначеного Закону, регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Аналогічні вимоги містяться і в ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Оскільки Методика розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська, Порядок визначення розмірів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська» є регуляторним актом, прийнятим органом місцевого самоврядування, рішення Новомосковської міської ради № 357 від 02 грудня 2011 року щодо затвердження Методики розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська та внесення змін з урахуванням даної методики до рішення Новомосковської міської ради від 05 липня 2011 року № 238 «Про затвердження положення про цільовий фонд «Фонд соціально-економічного розвитку міста; Порядку визначення розмірів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська» повинне було бути опублікованим.

Також встановлено, що рішення Новомосковської міської ради від 02 грудня 2011 року № 357 Новомосковською міською радою не було оприлюднене у місцевих друкованих засобах масової інформації.

У відповідності до ст. 57 Конституції України, кожному гарантується право знати свої права та обов`язки Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов`язки громадян, можуть бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов`язки громадян, не доведені до відома населення в порядку, встановленому законом, є нечинними.

Як зазначив апеляційний суд, між позивачем та Новомосковською міськрадою укладено договір від 11 грудня 2012 року № 41, відповідно до змісту якого визначалась величина розміру пайової участі, розрахована відповідно до Методики розрахунку пайової участі, затвердженої рішенням новомосковської міськради № 238 та № 357 в 2011 році. Договір позивачем не оскаржувався та не скасовувався.

З цього приводу колегія суддів зауважує, що вказаний факт не впливає на питання щодо законності оскарженого нормативно-правового акта. Передбачене законом право позивача оскаржити нормативно-правовий акт, який стосується його прав, не може бути нівельоване тим фактом, що на виконання цього нормативно-правового акта склались певні правовідносини (укладено договір). Водночас, невідповідність такого акта акту вищої юридичної сили є підставою для його скасування.

Суд першої інстанції своє рішення, крім іншого, мотивував також тим, що відповідно до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ПП «Сириус ІІІ» мало право на зменшення розміру пайової участі замовника на суму 1 531 777 грн. які були витрачені на перевлаштування двох ліній міського водогону довжиною 629 м., однак, в зв`язку з тим, що в Методиці розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська, Порядку визначення розмірів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська вимоги зазначеного Закону не враховані, суми пайової участі є завищеними.

Колегія суддів вважає, що вказана обставина не належить до предмету доказування у цій справі, а тому не може стверджуватись у цій справі.

Відповідно до частин 2, 8 статті 171 КАС України (у редакції, чинній на час звернення з позовом) право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.

Суд наголошує, що позивач має право на оскарження рішення ради у зв`язку з тим, що є учасником правовідносин, що врегульовані спірним рішенням. А підставою для його скасування є те, що це рішення не відповідає акту вищої юридичної сили.

В зв`язку з наведеним, позовні вимоги ПП «Сириус ІІІ» є обґрунтованими.

Стосовно строку звернення до суду, суд виходить із такого.

Відповідно до вимог ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Оскільки рішення від 02 грудня 2011 року № 357 станом на час звернення позивача до суду не було оприлюднене Новомосковською міською радою у місцевих друкованих засобах масової інформації, строк звернення з позовом повинен обчислюватися не з часу прийняття оскаржуваного рішення (02 грудня 2011 року), а з часу, коли позивач дізнався про порушення його прав.

ПП «Сириус ІІІ» звернулося з позовом до суду 15 березня 2013 року, а дізналося, фактично, про порушення своїх прав з листа Новомосковської міської ради від 28 грудня 2012 року № 3081, в якому рада повідомила, що розрахунок розміру пайової участі була визначений у відповідності до Методики розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська, затвердженої рішенням Новомосковської міської ради від 02 грудня 2011 року № 357.

Таким чином, строк звернення з позовом позивач не пропустив.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд дійшов висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції повністю та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 344 349 352 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Сириус ІІІ" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 183/1726/13-а скасувати і залишити в силі постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2013 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко ,

Судді Верховного Суду