ПОСТАНОВА
Іменем України
07 квітня 2020 року
м. Київ
справа №1840/2828/18
адміністративне провадження №К/9901/2047/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув в попередньому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою Сумського міського центу зайнятості
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 (суддя Павлічек В.О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2018 (колегія у складі суддів Мінаєвої О.М., Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.)
у справі №1840/2828/18
за позовом ОСОБА_1
до Сумського міського центу зайнятості
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
І. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумського міського центу зайнятості, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Сумського міського центру зайнятості, яке викладено у наказі від 11.09.2017 № НТ170911, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні (поновленні) виплати допомоги по безробіттю;
- зобов`язати Сумський міський центр зайнятості призначити (поновити) ОСОБА_1 виплату допомоги по безробіттю, починаючи з 08.09.2017.
2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2018, позов задоволено.
3. 15.01.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2018.
4. У касаційній скарзі скаржник просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
5. Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2019 відкрито провадження у справі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку безробітною у Сумському міському центрі зайнятості з 20.05.2014 по 14.10.2014, допомогу по безробіттю отримувала з 27.05.2014 по 10.06.2014 (а.с. 9-10).
7. У зв`язку з призначенням ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах, наказом Сумського міського центу зайнятості від 12.06.2014 №НТ140612 припинено виплату допомоги по безробіттю (а.с. 35, 52).
8. Згодом, у зв`язку з поданням заяви про здійснення догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, наказом Сумського міського центу зайнятості від 15.10.2014 №НТ141015 припинено реєстрацію ОСОБА_1 як безробітної (а.с. 53).
9. Після закінчення періоду відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного року, позивач звернулася до відповідача із заявами від 08.09.2017 про надання (поновлення) статусу безробітного та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю (а.с. 36-37).
10. Наказом Сумського міського центу зайнятості від 11.09.2017 №НТ170911 поновлено ОСОБА_1 статус безробітного та відмовлено у призначенні допомоги по безробіттю (а.с.38), про що позивача повідомлено листом від 13.09.2017 №07/1645 (а.с. 11).
11. 06.11.2017 позивачка звернулася до Міністерства соціальної політики України із заявою про розгляд питання стосовно не поновлення їй виплати допомоги по безробіттю після періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 13).
12. Листом від 11.12.2017 №407/0/87-17/218 Міністерство соціальної політики України повідомило позивача та Державну службу зайнятості, що в рамках Закону виплата допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 була припинена з 15.10.2014 на період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Протягом місяця після закінчення поважної причини позивачка звернулась до Сумського міського центру зайнятості 08.09.2017, де вона зареєстрована як безробітна (поновлено статус безробітного), а відтак, на думку Мінсоцплітики, має бути призначено залишок виплати допомоги по безробіттю (а.с. 14-15).
13. Не погодившись з наказом відповідача від 11.09.2017 №НТ170911 в частині відмови у призначенні допомоги по безробіттю, позивач звернулася до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перебуваючи на обліку у Сумському міському центрі зайнятості, позивач отримувала допомогу по безробіттю з 27.05.2014 по 10.06.2014. У зв`язку з поданням заяви про здійснення догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, реєстрація ОСОБА_1 як безробітної була припинена з 15.10.2014. 08.09.2017 ОСОБА_1 звернулась до Сумського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного . Наказом Сумського міського центру зайнятості від 11.09.2017 № НТ170911 статус безробітної ОСОБА_1 поновлено, проте у поновленні виплати допомоги по безробіттю з 08.09.2017 було відмовлено. Позивач вважає таку відмову протиправною.
15. Відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що наказом Сумського міського центру зайнятості від 11.09.2017 № НТ170911 статус безробітної ОСОБА_1 поновлено з 08.09.2017 відповідно до п. 39, 40 Порядку № 198 та відмовлено у поновленні виплати допомоги по безробіттю з 08.09.2017 відповідно до п. 2 розділу V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, оскільки дворічний період виплати їй допомоги по безробіттю закінчився ще 27.05.2016 (а.с. 32-34).
16. Також відповідачем зазначено у відзиві на позов про пропущення позивачем строку звернення до суду щодо оскарження рішення Сумського міського центру зайнятості, яке викладено у наказі від 11.09.2017 № НТ170911.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно з чинним законодавством виплата допомоги по безробіттю особі припиняється, зокрема на період призначення останній допомоги по вагітності та пологах, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, після чого виплата допомоги по безробіттю повинна бути поновлена, за умови дотримання інших вимог закону, зокрема - реєстрації особи, в установленому порядку у державній службі зайнятості протягом одного місяця після такої перерви та в межах дворічного періоду, який починається з восьмого календарного дня після реєстрації безробітної особи та закінчується відповідного місяця та числа другого року.
18. Виплату допомоги позивачу було припинено з поважних причин та заяви про надання (поновлення) статусу безробітного і про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю позивачем було подано протягом місяця після закінчення перерви страхового стажу з поважних причин. Відтак, позивач має право на призначення залишку виплати допомоги по безробіттю.
19. Що стосується строку звернення до суду, суд дійшли висновку, що такий не пропущено, оскільки позивач проходила процедуру досудового оскарження рішення.
20. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням судів першої та апеляційної інстанції та вважає, що висновки судів не відповідають обставинам справи. Зокрема, наказ Сумського міського центру зайнятості від 11.09.2017 № НТ170911 прийнято з дотриманням Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 № 613.
21. Відповідач зазначає, що розпочатий ОСОБА_1 27.05.2014 дворічний період виплати допомоги по безробіттю обмежений 27.05.2016. Однак перереєстрація Позивача відбулася поза межами двохрічного періоду - 08.09.2017. Тому помилковим є висновок судів про право Позивача на залишок допомоги по безробіттю.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Суд перевірив доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
23. У відповідності до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
24. Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Поважними причинами є, зокрема, інші поважні причини, передбачені законодавством України.
25. Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону та абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", - 180 календарних днів.
26. За приписами п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
27. Згідно ч. 3 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється на період призначення безробітній жінці допомоги по вагітності та пологах, допомоги по догляду безробітним за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
28. Процедуру, умови надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, та механізм обчислення районними, міськими, районними у містах та міськрайонними центрами зайнятості державної служби зайнятості (далі - центри зайнятості) страхового стажу визначає Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 № 613 (далі - Порядок № 613).
29. Відповідно до п. 10-11 Порядку №613 допомога по безробіттю призначається в межах дворічного періоду, який починається з восьмого календарного дня після реєстрації безробітного та закінчується відповідного місяця та числа другого року. Початком наступного дворічного періоду є відповідно день призначення допомоги по безробіттю після закінчення попереднього дворічного періоду.
30. Дворічний період продовжується на строк дії поважних причин, зазначених у підпункті 2 пункту 2 розділу III цього Порядку, за умови реєстрації (перереєстрації) безробітного не пізніше 30 календарних днів після закінчення дії зазначених причин.
31. Виплата допомоги по безробіттю призначається в межах дворічного періоду з урахуванням продовженого на строк дії поважної причини, визначеної в підпункті 2 пункту 2 розділу 3 цього Порядку.
32. Отже, суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції про те, що згідно з чинним законодавством, виплата допомоги по безробіттю особі припиняється, зокрема на період призначення останній допомоги по вагітності та пологах, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, після чого виплата допомоги по безробіттю повинна бути поновлена, за умови дотримання інших вимог закону, зокрема - реєстрації особи, в установленому порядку у державній службі зайнятості протягом одного місяця після такої перерви та в межах дворічного періоду, який починається з восьмого календарного дня після реєстрації безробітної особи та закінчується відповідного місяця та числа другого року.
33. Виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_1 була припинена з 15.10.2014 у зв`язку з поданням заяви про здійснення догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Протягом місяця після закінчення зазначеної відпустки ОСОБА_1 звернулася до Сумського міського центу зайнятості із заявами про надання (поновлення) статусу безробітної та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю, Позивача було зареєстровано як безробітну (поновлено статус безробітного), однак відмовлено у призначенні допомоги по безробіттю.
34. Враховуючи зазначене, виплату допомоги ОСОБА_1 було припинено з поважних причин, а заяви про надання (поновлення) статусу безробітної та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю позивачем було подано протягом місяця після закінчення перерви страхового стажу з поважних причин, а тому суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що Позивач має право на призначення залишку виплати допомоги по безробіттю.
35. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
36. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
37. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
38. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.
39. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
40. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 343 349 350 355 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Сумського міського центу зайнятості залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2018 у справі №1840/2828/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб