ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2020 року

м. Київ

справа № 1840/2909/18

адміністративне провадження № К/9901/68588/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2018р. (суддя - Кравченко Є.Д.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2018р. (судді - Мінаєва О.М., Бартош Н.С., Макаренко Я.М.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради, треті особи - Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, Комісія з питань звільнення земельних ділянок від незаконно встановлених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території міста Суми про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У липні 2018 року ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила (з урахуванням уточнених позовних вимог):

визнати протиправним та скасувати пункт 5 додатку до рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради №383 «Про звільнення земельних ділянок від незаконно встановлених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» щодо знесення тимчасової споруди жовто-білого кольору («ІНФОРМАЦІЯ_1») АДРЕСА_2

визнати протиправним та скасувати пункт 6 додатку № 383 «Про звільнення земельних ділянок від незаконно встановлених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» щодо знесення тимчасової споруди жовто-білого кольору («ІНФОРМАЦІЯ_2») по АДРЕСА_3).

02.08.2018 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:

заборони знесення кіоску жовто-білого кольору («ІНФОРМАЦІЯ_1») позивача, що розташований у АДРЕСА_4;

заборони знесення кіоску жовто-білого кольору («ІНФОРМАЦІЯ_2») позивача, що розташований у АДРЕСА_5. (а.с. 37 - 40)

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ФОП ОСОБА_1 посилається на те, що на даний час є очевидними ознаки протиправності оскаржуваного рішення виконавчого комітету Сумської міської ради, який ухвалюючи спірне рішення вийшов за межі наданих йому законом повноважень. Внаслідок прийняття спірного рішення ставиться під загрозу господарська діяльність позивача, оскільки відповідач письмово проінформував її листом про те, що на підставі спірного рішення буде здійснено демонтаж зазначених кіосків. Вважає, що взяття на себе органами місцевого самоврядування функцій судових органів є незаконним та таким, що має ознаки самоуправства.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2018р., яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2018р., заяву задоволено.

Заборонено Виконавчому комітету Сумської міської ради, Управлінню архітектури та містобудування Сумської міської ради, Комісії з питань звільнення земельних ділянок від незаконно встановлених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території міста Суми та залученим ними до виконання робіт комунальним підприємствам або іншим суб`єктам господарювання, вчиняти дії щодо демонтажу об`єктів: тимчасової споруди жовто-білого кольору («ІНФОРМАЦІЯ_1»), що розташована за адресою: АДРЕСА_6); тимчасової споруди жовто-білого кольору («ІНФОРМАЦІЯ_2»), що розташована за адресою: АДРЕСА_7 зазначених у пунктах 5, 6 Додатку «Перелік тимчасових споруд, які підлягають демонтажу» до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 27.07.2018р. №383, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

З постановленими у справі ухвалами судів першої та апеляційної інстанцій про забезпечення позову не погодився відповідач - Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 152 КАС України, зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 КАС України.

Посилається на те, що зазначений в оскаржуваному рішенні виконавчого комітету Сумської міської ради об`єкт - кіоск є окремим видом торговельного об`єкту та не відноситься до магазинів, а наданий паспорт зовнішнього опорядження МАФ (лоток) по АДРЕСА_3 за Законом України «Про планування та забудову території», Порядком розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності від 26.08.2009р. №982 не відноситься до дозвільних документів на розміщення пересувних тимчасових споруд (малих архітектурних форм), а також не є належним доказом, що підтверджує здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності саме в кіосках по АДРЕСА_1 .

Відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій належним чином не встановлено, яка саме господарська діяльність позивача буде під загрозою внаслідок дій відповідача, чим порушено вимоги статті 151 КАС України, а також не застосовано норми матеріального права, які в даному випадку підлягали врахуванню - Закон України «Про планування та забудову території», Порядок розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності від 26.08.2009р. №982.

Посилається на те, що зупиняючи дію оскаржуваного рішення щодо звільнення земельних ділянок від незаконно встановлених споруд суди фактично дозволили розміщувати тимчасову споруду з недотриманням норм у сфері архітектури та містобудування, з порушенням естетичного вигляду однієї із центральних вулиць міста, створюючи перешкоди у вільному пересуванні громадян пішохідною зоною.

Також відповідач посилається на те, що виконання рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.07.2018р. №383 включає демонтування, завантаження, доставку, розвантаження та зберігання тимчасової споруди. При цьому така тимчасова споруда не переходить у власність інших осіб та може бути повернута заявнику у будь-який час, а отже у випадку вирішення справи по суті на користь позивача, останній має право на її встановлення на попереднє місце.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.07.2018р. №383 вирішено звільнити земельні ділянки від незаконно встановлених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території міста Суми.

У додатку до цього рішення, яким затверджено Перелік тимчасових споруд, які підлягають демонтажу, містяться два об`єкти, які належать позивачу - тимчасова споруда жовто-білого кольору («ІНФОРМАЦІЯ_1»), що розташована за адресою: АДРЕСА_6); та тимчасова споруда жовто-білого кольору («ІНФОРМАЦІЯ_2»), що розташована за адресою: АДРЕСА_7.

Позивача повідомлено про необхідність проведення демонтажу та вивозу зазначених вище тимчасових споруд, які їй належать, а у разі невиконання даної умови, тимчасові споруди буде демонтовано в примусовому порядку.

Поряд з тим, позивач стверджує, що має всі належні дозвільні документи на розміщення кіосків та провадження господарської діяльності у вказаних об`єктах.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що після виконання відповідачем оскаржуваного рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.07.2018р. №383 «Про звільнення земельних ділянок від незаконно встановлених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території міста Суми» шляхом знесення споруд, прийняття рішення у даній справі втратить своє значення.

Суди дійшли висновку, що побоювання позивача про можливість завдання шкоди та невідворотних наслідків його правам є об`єктивними, і суд не знайшов беззаперечного висновку про відсутність небезпеки порушених прав позивача.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Оскільки предметом оскарження у цій справі було рішення відповідача про демонтаж тимчасової споруди, у якій позивач здійснював підприємницьку діяльність, реалізація оскаржуваного рішення відповідача могла істотно ускладнити виконання судового рішення, а тому суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано прийняли рішення про забезпечення позову.

Крім того, вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті як це помилково вважає відповідач, і не свідчить про фактичний дозвіл на розміщення тимчасових споруд без дотримання норм у сфері архітектури та містобудування.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2018р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2018р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук