Постанова
Іменем України
29 березня 2021 року
м. Київ
справа № 184/858/19
провадження № 61-13874св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області, про встановлення опіки над недієздатною фізичною особою та її майном
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2020 року у складі судді Томаш В. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити опіку над недієздатною ОСОБА_2 та належним їй майном, а саме: квартирою АДРЕСА_1 (особиста власність); квартирою АДРЕСА_2 (спадкове майно після смерті матері), призначивши його опікуном ОСОБА_2 та належного їй майна.
Як на обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він є батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є ОСОБА_4 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи та з 2015 року страждає на тяжке хронічне психічне захворювання. Окрім спільного сина, у ОСОБА_2 є ще й син від іншого чоловіка - малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опіку над яким за життя здійснювала бабуся ОСОБА_6 , мати ОСОБА_2 .
Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2018 року за заявою ОСОБА_6 . ОСОБА_2 було визнано недієздатною строком на 2 роки. На даний час ОСОБА_2 позбавлена фактичного піклування та догляду після смерті матері ОСОБА_6 , у зв`язку з чим перебуває у становищі правової невизначеності. Зокрема, вона не може самостійно отримувати пенсію за інвалідністю, обслуговувати себе у побуті, розуміти значення своїх дій та керувати ними. Крім того, вона не може прийняти спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 , що істотно порушує її майнові права та законні інтереси.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив заяву задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області рішенням від 27 лютого 2020 року в задоволенні заяви відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заявник не надав належних і допустимих доказів для задоволення його вимог про встановлення опіки над недієздатною фізичною особою і її майном.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Дніпровський апеляційний суд постановою від 18 серпня 2020 року рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2020 року залишив без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 18 вересня 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі заявник зазначає те, що суди не залучили до участі у справі як третю особу КЗ «Володимирівський психоневрологічний інтернат», в якому перебуває недієздатна, тобто вирішили питання про права та обов`язки особи без її належного повідомлення та залучення до участі у справі, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 411 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
Негативний висновок органу опіки і піклування повинен мати винятково рекомендаційний, але ж не преюдиційний характер. До того ж він ґрунтується на доказі, що був відсутній у матеріалах справи на час судового розгляду та не досліджувався ні сторонами, ні судом.
07 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області на касаційну скаргу ОСОБА_1 , який мотивований тим, що рішення судів першої інстанції є законними і обґрунтованими; встановлені фактичні обставини справи відповідають доказам, які містяться в матеріалах справи, а тому касаційна скарга підлягає відхиленню, а оспорювані судові рішення - залишенню без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області.
25 листопада 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 іОСОБА_4 є батьками неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_4 також є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я від 30 листопада 2017 року № 3062 ОСОБА_2 за рівнем обмеження життєдіяльності має високий ступінь втрати здоров`я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджає виконанню батьківських обов`язків стосовно свого сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2018 року ОСОБА_2 визнана недієздатною строком на два роки.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати ОСОБА_2 ОСОБА_6
ОСОБА_1 з 19 грудня 2019 року працює оператором технічних засобів контролю економічної та комерційної безпеки, його сукупний дохід за період з 19 грудня 2019 року до 31 січня 2020 року становив 6 734,52 грн (довідка, видана директором ПП «ЗІГФРІД-М»).У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції заявник пояснив, що у липні 2020 року звільнився з колишнього місця роботи та зареєструвався як ФОП, надає послуги з будівництва та ремонту. Рівень його доходу становить близько 3 500,00 грн від підприємництва та 1 200,00 грн пенсії з інвалідності.
Відповідно до висновку КНП «Апостолівський центр первинної медико-санітарної допомоги» про стан здоров`я ОСОБА_1 перербуває на обліку у невропатолога з діагнозом: спінальна аміотрофія, є особою з інвалідністю ІІІ групи, за станом здоров`я може виконувати функції опікуна.
ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку у лікаря-невролога з діагнозом: G12.1 (лист департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації КП «ЦМЛ м. Покров» ДОР»).
Відповідно до довідки про стан сім`ї та побутової характеристики ОСОБА_1 фактично проживає на АДРЕСА_3 разом із матір`ю ОСОБА_7 , 1938 року народження та сестрою ОСОБА_8 , 1967 року народження (інвалід дитинства ІІ групи), які є непрацездатними особами і такими, що потребують надання соціальних послуг, а також із сином ОСОБА_3 , 2003 року народження.
Рішенням виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області від 04 січня 2019 року № 01 малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово влаштовано в сім`ю ОСОБА_1 , до вирішення питання про подальше його влаштування до сімейних форм виховання.
З 23 травня 2019 року ОСОБА_2 проживає в комунальному закладі. Діагноз: виражений органічний розлад особистості і поведінки з вираженим психоорганічним синдромом, змішаний варіант на тлі перенесених черепно-мозкових травм. У закладі постійно отримує психокоректори. Лікування приймає під контролем, потребує постійного нагляду медичних працівників. Після відвідування родичами стає агресивною, емоційно нестійкою, тривожною, пригніченою. За станом психічного здоров`я потребує подальшого перебування в ПНІ та постійної психокорекції (лист КЗ «Володимирівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» від 08 січня 2020 року № 2).
Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області, затвердженим рішенням виконавчого комітету від 22 січня 2020 року № 14, призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 є недоцільним.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Відповідно до статті 58 Цивільного кодексу України опіка встановлюється над фізичною особою, яка визнана недієздатною.
Частиною першою статті 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Статтею 65 ЦК України передбачено, що до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
У статті 66 ЦК України визначено, що якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров`я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.
Ураховуючи норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та відсутність подання органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_9 висновок судів про відмову в задоволенні заяви є законним і обґрунтованим.
Аргументи касаційної скарги про те, що суди не залучили до участі у справі як третю особу КЗ «Володимирівський психоневрологічний інтернат», в якому перебуває недієздатна, тобто вирішили питання про права та обов`язки особи без її належного повідомлення та залучення до участі у справі, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 411 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, на увагу не заслуговують, оскільки КЗ «Володимирівський психоневрологічний інтернат» не оскаржує в касаційному порядку ухвалені у цій справі судові рішення, в саме по собі незалучення інтернату до участі в розгляді справи на права та обов`язки ОСОБА_1 не впливає.
Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судами щодо відсутності підстав для задоволення заяви, які, на думку заявника, встановлені судами неповно і неправильно, та необхідності переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 400 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді А. Ю. Зайцев
В. С. Жданова
Є. В. Коротенко