Постанова
Іменем України
22 березня 2023 року
м. Київ
справа № 185/9330/21
провадження № 61-8029 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах
та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач - приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О., касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 07 червня 2022 року у складі судді Головіна В. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , яка діяла в своїх інтересах
та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася
до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»), в якому просила суд стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»:
- на свою користь моральну шкоду у розмірі 500 000,00 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб;
- на свою користь, як законного представника та особи, яка діяла
в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральну шкоду, завдану останньому, у розмірі 500 000,00 грн
без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб;
- на свою користь, як законного представника та особи, яка діяла
в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду, завдану останньому, у розмірі 500 000,00 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 23 січня 2013 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , від якого у них двоє неповнолітніх синів: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_4 працював гірником у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
ІНФОРМАЦІЯ_3 на території шахти «Благодатна» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ОСОБА_4 загинув у результаті нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, що підтверджено відповідними доказами. Умови праці її чоловіка були небезпечними, що й стало однією із причин нещасного випадку з ним на виробництві, унаслідок чого він помер.
Позивач указувала, що у зв`язку зі смертю чоловіка їй та їх малолітнім дітям завдано моральну шкоду, яку вона оцінила у розмірі 500 000,00 грн кожному.
При цьому указаний розмір є мінімальним, так як завдану їй та дітям моральну шкоду неможливо відшкодувати в повному обсязі, оскільки відсутні критерії грошового виразу душевного болю, якого зазнала дружина та діти внаслідок загибелі чоловіка й батька.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 , яка діяла в своїх інтересах
та в інтересах малолітніх дітей, просила суд її позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1
на відшкодування завданої моральної шкоди 300 000,00 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 ,
як законного представника та особи, яка діяла в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відшкодування завданої ОСОБА_2 моральної шкоди 300 000,00 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
Стягнуто ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 ,
як законного представника та особи, яка діяла в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на відшкодування завданої ОСОБА_3 моральної шкоди 300 000,00 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що смерть ОСОБА_4 настала в результаті нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом,
що підтверджується актом форми Н-1/П спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_3
о 12 год. 30 хв. на виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління імені Героїв космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Тому дружині загиблого - ОСОБА_1 , та дітям загиблого: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на підставі статті 1168 ЦК України.
Небезпечні умови праці стали однією із причин нещасного випадку
на виробництві з ОСОБА_4 , який внаслідок отриманих травм помер.
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача та малолітніх дітей, суд першої інстанції виходив із того, що у спірних правовідносинах факт моральних страждань жінки і дітей внаслідок смерті чоловіка й батька
є очевидним та урахував вік дітей, їхній емоційний та психологічний стан після смерті батька, душевні страждання старшого сина. Судом першої інстанції ураховано душевні страждання і стрес, у якому перебуває дружина після смерті чоловіка, її психологічний, емоційний стан, погіршення здоров`я.
При цьому ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» офіційно не повідомило
ОСОБА_1 про смерть чоловіка, не виразило свої співчуття.
07 червня 2021 року на її картковий рахунок відповідачем було перераховано грошові кошти у розмірі 163 090,00 грн без призначення платежу, проте наступного дня відповідач попросив повернути ці кошти,
як помилково направлені. Лише 01 липня 2021 року позивач отримала лист про те, що вказані кошти перераховано їй у якості фінансової допомоги
на відшкодування моральної шкоди, що також враховано судом
при визначенні суми відшкодування.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
У липні 2022 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» оскаржило рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» повернуто заявникові
з підстав, визначених пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга
не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права
її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України).
Подана ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» апеляційна скарга підписана представником - Янчук І. Б., яка діяла на підставі довіреності від 10 грудня 2021 року № 97/ПУ/2022. Проте, до апеляційної скарги не додано
та матеріали справи не містять доказів того, що вказана особа є адвокатом і уповноважена представляти інтереси ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» саме як адвокат.
У серпні 2022 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» повторно подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, оформлену відповідно до вимог статті 356 ЦПК України.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» задоволено частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2022 року в частині стягнення з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 , яка діяла в своїх інтересах
та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
по 300 000,00 грн кожному без утримання податків та зборів змінено.
Зазначено: стягнення проводити з утриманням податків та зборів,
згідно з чинним законодавством України.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції зробив правильні висновки по суті вирішення спору, частково задовольнивши позов ОСОБА_1 , правильно встановив фактичні обставини спору, надав вірну правову оцінку поданим сторонам доказам. Висновки про наявність правових підстав для стягнення з відповідача
на користь позивача та малолітніх дітей моральної школи у відповідному розмірі є обґрунтованими.
Разом із цим, з урахуванням чинної редакції статті 164 ПК України, у разі, якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи - платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року,
або в розмірі, визначеному законом.
Судом першої інстанції стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»
на користь ОСОБА_1 , та її малолітніх дітей: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , кожного з них, моральну шкоду у розмірі 300 000,00 грн. Проте, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати станом
на 01 січня 2022 року, моральна шкоди у розмірі 300 000,00 грн перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати. Тому стягнення слід проводити з утриманням податків та зборів.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У серпні 2022 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулося
до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням апеляційним судом норм процесуального права.
У грудні 2022 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулося
до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2022 року
та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року,
в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник,
у змісті уточненої касаційної скарги, посилається на таке: судами застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази,
що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
ОСОБА_1 у своїх інтересах чи в інтересах малолітніх дітей судові рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку не оскаржила.
Надходження касаційних скарг до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року. Витребувано дану цивільну справу із суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих
до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу
та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року, після усунення її недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 19 грудня 2022 року. У задоволенні клопотання ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»
про зупинення діїпостанови Дніпровського апеляційного суду
від 01 листопада 2022 року відмовлено. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву
на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року справу призначено
до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційна скарга на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно повернув апеляційну скаргу відповідача на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
У довіреності від 10 грудня 2021 року № 97/ПУ/2022 зазначено посаду представника й вона є документом, який підтверджує повноваження представника (пункт 1 частини першої статті 62 ЦПК України).
Даний спір є малозначним (стаття 19 ЦПК України), так як ціна позову щодо кожного з позивачів (дружина померлого та двоє дітей) не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому цей спір виник із трудових відносин. Тому представник
мав право представляти інтереси ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»
по довіреності.
Крім того, представник ОСОБА_5 є адвокатом, відомості про що зазначено в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Касаційна скарга на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року мотивована тим, що суди попередніх інстанцій зробили помилковий висновок про те,
що відповідач не повідомив ОСОБА_1 про смерть чоловіка, не виразив свої співчуття. Підприємство інформувало позивача про її права та гарантії, про перебіг розслідування нещасного випадку на виробництві, який призвів до смерті працівника, взаємодіяло з родиною загиблого, оплатило витрати
на поховання та поминальний обід. При цьому позивачу надано матеріальну допомогу у розмірі 176 870,00 грн, яка перерахована на її картковий рахунок.
Суди, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, не надали належної оцінки поданим доказам й не врахували, що ОСОБА_6
до звернення до суду з позовом у цій справі перераховано 285 186,00 грн, після всіх утримань та податків - 229 574, 73 грн: 07 червня 2021 року - 163 090,00 грн, 22 листопада 2021 року - 66 484,73 грн, що підтверджується письмовими доказами. Відповідно й сума відшкодування на кожного члена сім`ї становить 95 062,00 грн, а не 54 363,33 грн, з якої виходив суд першої інстанції, вирішуючи спір. Тому суди повинні були врахувати вказане, стягуючи на користь дружиний дітей померлого по 300 000,00 грн
на відшкодування моральної шкоди. Проте, судами враховано лише перше перерахування. Вважає, що до стягнення на кожного члена сім`ї, у такому разі, підлягала сума 204 938,00 грн (300 000,00 грн - 95 062,00 грн).
Посилаючись на відповідні правові висновки Верховного Суду, вказує
на відсутність єдиної правозастосовчої судової практики у даній категорії справ, відсутність нормативної методики визначення розміру моральної шкоди.
Відзиви на касаційні скарги до Верховного Суду не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_4 , який працював гірником очисного забою на виробничому структурному підрозділі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 29 років. Місце смерті - село Вербки, Павлоградський район, Дніпропетровська область, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 22).
Згідно з лікарського свідоцтва про смерть від 24 квітня 2021 року № 311 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на території шахти Благодатна
у селі Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області, смерть настала внаслідок нещасного випадку у зв`язку з виробництвом, смертельно травмований на шахті Благодатна , безпосередня причина смерті: механічна асфіксія, інші уточнені травми грудної клітини, зачеплення, роздавлення, стискування, або защемлення в об`єкті або між об`єктами (а. с. 23).
ОСОБА_1 , є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4
(а. с. 17), а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - неповнолітні сини ОСОБА_1
та ОСОБА_4 (а. с. 18, 20).
Відповідно до запису від ІНФОРМАЦІЯ_3 № 15 у трудовій книжці
серії НОМЕР_1 від 17 травня 2010 року трудові відносини ОСОБА_4 із ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» припинені у зв`язку зі смертю працівника, згідно з наказом від 28 квітня 2021 року № 80-3к (а. с. 24-26).
Смерть ОСОБА_4 настала в результаті нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, що підтверджується актом форми Н-1/П спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_3 о 12 год. 30 хв. на виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління імені Героїв космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (а. с. 27-39).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої
цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених
частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» задоволенню
не підлягають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.
Щодо касаційної скарги ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року
У липні 2022 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» оскаржило рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Апеляційну скаргу підписано представником Янчук І. Б., на підтвердження повноважень якої надано довіреність від 10 грудня 2021 року № 97/ПУ/2022.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти
від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з частинами першою-другою статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно
до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»
(частини четверта статті 62 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплено перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Апеляційний суд в ухвалі від 02 серпня 2022 року повернув апеляційну скаргу заявникові з підстав, визначених пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, оскільки до апеляційної скарги не додано доказів того,
що представник Янчук І. Б. є адвокатом і уповноважена представляти інтереси відповідача як адвокат.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі
№ 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) зазначено, що, починаючи
з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником
або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи,
або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає
чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає
чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд
із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію),
у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у реєстрі даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі
на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Процесуальний закон визначає, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема
у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи
(стаття 60 ЦПК України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України.
Тому безпідставними є аргументи касаційної скарги про те, що у спірних правовідносинах достатньо відповідної довіреності для представництва інтересів відповідача.
Докази того, що особа, яка підписала апеляційну скаргу, є адвокатом,
до апеляційної скарги не додано, у матеріалах справи такі докази відсутні.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357
ЦПК України.
Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що даний спір
є малозначним й виник із трудових відносин, оскільки такі зводяться
до власного тлумачення норм процесуального права. Ціна позову у вказаній справі 1 500 000,00 грн, що узгоджується з положеннями частини першої статті 176 ЦПК України, за якою у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог. Предмет позову - відшкодування моральної шкоди внаслідок смерті особи.
Інші доводи касаційної скарги, у тому числі, що представник ОСОБА_5
є адвокатом, не можуть бути правовою підставою для скасування оскаржуваної ухвали. При цьому відповідачем повторно було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яку було оформлено відповідно до статті 356 ЦПК України, й рішення суду першої інстанції переглянуто в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Щодо касаційної скарги ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 07 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 01 листопада 2022 року
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи
чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної
в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно
до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода
на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового
або майнового права та інтересу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 працював гірником очисного забою на виробничому структурному підрозділі
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Він помер ІНФОРМАЦІЯ_3
у віці 29 років унаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом
(а. с. 22, 23, 27-39). Такі висновки зроблено судами на підставі належної оцінки поданих сторонами доказів.
Позивач, ОСОБА_1 , є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 (а. с. 17). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - неповнолітні сини ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а. с. 18, 20).
Згідно з пунктом 9 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Згідно з частиною другою статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних
і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Конституційний Суд України визнав, що право цих громадян
на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167
ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця) (абзац 9 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008
у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини).
Моральна шкода, завдана смертю працівника, відшкодовується колу осіб, визначених цивільним законодавством.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають такі обставини: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку
між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього
в заподіянні шкоди.
Частинами першою-третьою статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення
її прав.
Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку
з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних
та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також
з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди
по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2007 року, № 68490/01, «STANKOV v. BULGARIA»).
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України визначено
що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У частині другій статті 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я
або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно з частиною другою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали
з нею однією сім`єю.
Таким чином, вирішення питання про наявність правових підстав для компенсації моральної шкоди у разі смерті фізичної особи має здійснюватися на підставі статті 1167 ЦК України.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року
у справі № 235/3191/19, провадження № 61-21511сво19.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги
чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи,
які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування,
не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку
по відшкодуванню позивачці, як дружині загиблого, та малолітнім синам загиблого, унаслідок нещасного випадку на виробництві працівника відповідача, завданої моральної шкоди з підстав, визначених нормами цивільного законодавства.
До подібних висновків Верховний Суд дійшов у постановах: від 04 квітня 2018 року у справі № 212/2362/16-ц, провадження № 61-1675св17;
від 19 листопада 2021 року у справі № 184/332/20, провадження
№ 61-14309св21; від 27 червня 2022 року у справі № 415/380/20, провадження № 61-565св22.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені
в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд уважає, що, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, який підлягає стягненню з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»
на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , завданої загибеллю ОСОБА_4 на виробництві, судами надано належну оцінку поданим сторонами доказам, ураховано ступінь фізичних і моральних страждань жінки та дітей загиблого, їх тривалість і тяжкість, незворотність втрати, істотність вимушених змін у її житті та наслідків, які наступили. Судами враховано засади розумності, виваженості, пропорційності
та справедливості, а також роз`яснення, надані судам у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) дійшла висновку про те,
що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити
до її безпідставного збагачення.
У постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом
або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того,
аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді.
Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом
з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.
Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2022 року у справі
№ 686/13188/21 (провадження № 61-3943св22) вказав, що гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду
в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості
її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння
до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості
їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина
є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду
від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20, провадження
№ 61-1132св22).
Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно
від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня
2022 року у справі № 477/874/19, провадження № 14-24цс21).
Зроблені судами висновки у відповідній частині узгоджуються
з наведеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду
та Верховного Суду.
Зазначення у тексті оскаржуваних судових рішень про те, що підстави,
для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування позивачці
та її дітям моральної шкоди передбачені статтею 1168 ЦК України,
а не статтею 1167 ЦК України, не може бути правовою підставою для
їх скасування, оскільки це не вплинуло на правильне вирішення справи, судами попередніх інстанцій вірно застосовано при вирішенні спору, у тому числі, статтю 1167 ЦК України, як й інші норми матеріального права.
При цьому з формальних міркувань не може бути скасоване правильне
по суті і законне рішення (частина друга статті 410 ЦПК України).
При цьому позивач судові рішення в касаційному порядку не оскаржила.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів по суті вирішення спору, вони спростовуються матеріалами справи та наведеними нормами права, а тому відхиляються Верховним Судом. При цьому вони були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи,
яка ґрунтується на вимогах законодавства.
Таким чином, висновки суду першої інстанцій у незміненій частині та суду апеляційної інстанції у межах доводів касаційної скарги ґрунтуються
на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Зроблені судами висновки по суті вирішення спору узгоджуються з судовою практикою Верховного Суду у подібних справах (частина четверта статті 263 ЦПК України), яка у цій категорії справ є сталою, що спростовує відповідні доводи касаційної скарги.
Судами всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими (частина третя статті 89 ЦПК України).
Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть
бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вони
не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення
без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції
у незміненій частині та постанову суду апеляційної інстанції без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують,
на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416
ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки Верховний Суд залишає касаційні скарги без задоволення,
а оскаржувані судові рішення - без змін, розподіл судових витрат касаційним судом не здійснюється.
Керуючись статтями 400 410 416 418 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 07 червня 2022 року у незміненій частині та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець